-
1 віддавати
= відда́ти1) отдава́ть, отда́тьвіддава́ти в заста́ву — отдава́ть, отда́ть в зало́г; прозакла́дывать (соверш. и несоверш.)
віддава́ти на пота́лу кому́ — отдава́ть, отда́ть на съеде́ние кому́ ( предоставлять в полное распоряжение); отдава́ть, отда́ть на поруга́ние кому́ ( ставить в условия оскорбления и унижения); отдава́ть, отда́ть на пото́к и разграбле́ние кому́ ( ставить в условия беззастенчивого грабежа)
2) ( отказываться в чью-нибудь пользу) отдава́ть, отда́ть, уступа́ть, уступи́ть; предоставля́ть, предоста́витьвіддава́ти на ро́зсуд кого́ — предоста́вить (переда́ть) на усмотре́ние кому́
3) ( в школу) отдава́ть, отда́ть, помеща́ть, помести́ть; определя́ть, определи́ть4) (кого́ за ко́го; без первого дополнения - за ко́го) выдава́ть, вы́дать (за́муж), отдава́ть, отда́ть (за́муж)віддава́ти за́між — выдава́ть, вы́дать за́муж, отдава́ть, отда́ть за́муж
5) отдава́ть, отда́ть; предава́ть, преда́ть; подверга́ть, подве́ргнутьвіддава́ти на му́ки — предава́ть, преда́ть му́кам, подверга́ть, подве́ргнуть му́кам
6) (изображать, сообщать какими-нибудь средствами) передава́ть, переда́ть, выража́ть, вы́разить7) (честь, почтение) отдава́ть, отда́ть; воздава́ть, возда́тьвіддава́ти па́льму пе́ршості перен. — уступи́ть па́льму пе́рвенства
8) ( откликаться) безл. отдава́ться, отда́ться9) (только несоверш., пахнуть и перен.) отдава́ть чемце віддає́ парадо́ксом — это отдаёт парадо́ксом
10) (только несоверш.: отражаться в чём) отдава́тьсявіддава́ти поклі́н — отда́ть покло́н; ( церемонно поклониться) отве́сить покло́н
-
2 піддавати
= підда́ти1) поддава́ть, подда́ть2) (кого, что чему) подверга́ть, подве́ргнуть -
3 повіддавати
1) поотдава́ть, отда́ть2) поотдава́ть [за́муж], отда́ть [за́муж], повыдава́ть [за́муж], вы́дать [за́муж] -
4 віддати
см. віддавати1) отда́тьвідда́ти в заста́ву — отда́ть в зало́г; прозакла́дывать
відда́ти на пота́лу кому́ — отда́ть на съеде́ние кому́ ( предоставлять в полное распоряжение); отдава́ть, отда́ть на поруга́ние кому́ ( ставить в условия оскорбления и унижения); отда́ть на пото́к и разграбле́ние кому́ ( ставить в условия беззастенчивого грабежа)
2) ( отказываться в чью-нибудь пользу) отда́ть, уступи́ть; предоста́витьвідда́ти на ро́зсуд кого́ — предоста́вить (переда́ть) на усмотре́ние кому́
3) ( в школу) отда́ть, помести́ть; определи́ть4) (кого́ за ко́го; без первого дополнения - за ко́го) вы́дать (за́муж), отда́ть (за́муж)відда́ти за́між — вы́дать за́муж, отда́ть за́муж
5) отда́ть; преда́ть; подве́ргнутьвідда́ти на му́ки — преда́ть му́кам, подве́ргнуть му́кам
6) (изображать, сообщать какими-нибудь средствами) переда́ть, вы́разить7) (честь, почтение) отда́ть; возда́тьвідда́ти па́льму пе́ршості перен. — уступи́ть па́льму пе́рвенства
8) ( откликаться) безл. отда́ться -
5 літувати
1) проводи́ть ле́то ( только о человеке); быть ле́том2) ист. піддавати цензурі -
6 одд...
-
7 піддати
см. піддавати -
8 поодд...
(надо смотреть на повідд...; например: пооддава́ти надо смотреть:) повіддавати
См. также в других словарях:
піддавати — аю/, ає/ш, недок., підда/ти, а/м, аси/, док. 1) перех. Допомагати кому небудь піднімати щось важке. || Підштовхувати кого , що небудь, зрушуючи з місця або пришвидшуючи рух. 2) перех., чому. Впливати, діяти чим небудь на когось, щось з метою… … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
повіддавати — аю/, ає/ш, док., перех. 1) Повернути назад, віддати все чи багато чого небудь (що було взяте, позичене і т. ін.). 2) Передати, вручити кому небудь усе чи багато чогось. 3) Дати кому небудь для користування, у власність усе чи багато чогось;… … Український тлумачний словник
віддавати — віддати 1) (давати назад узяте, позичене, привласнене, належне), вертати, вернути, повертати, повернути, відносити, віднести 2) (про вогнепальну зброю різко штовхати під час пострілу), відбивати, відбити, відштовхувати, відштовхнути … Словник синонімів української мови
віддавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
піддавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повіддавати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… … Український тлумачний словник
здавати — здаю/, здає/ш, недок., зда/ти, здам, здаси/, док. 1) перех. Передавати (обов язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. || Віддавати для подальшого використання. Здавати зміну. Здавати справи. 2) перех. Віддавати або … Український тлумачний словник
приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… … Український тлумачний словник
продавати — аю/, ає/ш, недок., прода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Віддавати який небудь товар в обмін на гроші або на інший товар; прот. купувати. || заст. Віддавати за гроші у володіння іншій особі або іншій державі (кріпаків, рабів, полонених і т. ін.) … Український тлумачний словник