Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

выходны

  • 1 выходной

    Русско-белорусский словарь > выходной

  • 2 выходной алфавит

    Русско-белорусский математический словарь > выходной алфавит

  • 3 выходной

    выходн||о́й
    \выходной день libertago, ferio;
    ♦ \выходнойо́е посо́бие maldungmono, kompens(aĵ)o.
    * * *
    1) прил.

    выходна́я дверь — puerta de salida

    выходно́е пла́тье — vestido de fiestas

    выходно́й день — día de descanso (de asueto)

    быть выходны́м — estar libre, tener el día de descanso (de asueto)

    он сего́дня выходно́й — hoy está de descanso

    выходна́я роль театр.papel de comparsa (de figurante)

    выходно́е посо́бие — subvención de despido

    выходны́е да́нные полигр.colofón m

    2) м. разг. ( нерабочий день) día de descanso (de asueto)
    * * *
    1) прил.

    выходна́я дверь — puerta de salida

    выходно́е пла́тье — vestido de fiestas

    выходно́й день — día de descanso (de asueto)

    быть выходны́м — estar libre, tener el día de descanso (de asueto)

    он сего́дня выходно́й — hoy está de descanso

    выходна́я роль театр.papel de comparsa (de figurante)

    выходно́е посо́бие — subvención de despido

    выходны́е да́нные полигр.colofón m

    2) м. разг. ( нерабочий день) día de descanso (de asueto)
    * * *
    adj
    1) gener. fin de semana
    2) colloq. (ñåðàáî÷èì äåñü) dìa de descanso (de asueto)

    Diccionario universal ruso-español > выходной

  • 4 отрабатывать

    отраба́тывать гл.
    1. (норму, время, срок и т. п.) complete [serve] one's term [time, quota], fulfil one's task
    2. (конструкцию, технологию и т. п.) ( доводить) develop; ( опробовать) try out; ( оптимизировать) optimize
    3. (в различных значениях в сервосистемах, приборах, ЭВМ и т. п.) control in response to; follow to indicate
    отраба́тывать ( выдавать) величину́ — respond by reproducing the information (on, e. g., a dial); repeat
    карту́шка а́зимутов отраба́тывает ку́рсовую информа́цию — the azimuth card repeats heading information
    отраба́тывать величину́ в ви́де друго́й — (re-)produce
    реша́ющее устро́йство отраба́тывает широту́ пу́нкта в ви́де напряже́ния — the computer (re-)produces the latitude of the point as voltage
    отраба́тывать в, напр. нулево́е положе́ние — drive to, e. g., the null position
    сервомото́р отраба́тывает в нулево́е положе́ние — the servo drives to the null position
    отраба́тывать ( выдавать) [m2]выходны́е да́нные — follow to indicate output data
    принима́ющий сельси́н отраба́тывает выходны́е да́нные — the synchro receiver follows to indicate output data
    отраба́тывать математи́ческие опера́ции (сложение, интегрирование, дифференцирование и т. п. в вычислительном устройстве) — generate mathematical operations
    принима́ющий сельси́н отраба́тывает входно́й сигна́л — the synchro receiver follows to indicate the input signal
    отраба́тывать сигна́л оши́бки — minimize the error signal
    следя́щая систе́ма отраба́тывает потенцио́метр по сигна́лу ЭВМ — the servo system controls the position of the potentiometer in response to a computer signal
    схе́ма отраба́тывает на, напр. закры́тие засло́нки — the circuit operates, e. g., to close the shutter
    * * *
    1) complete; 2) develop

    Русско-английский политехнический словарь > отрабатывать

  • 5 выходной

    Ausgangs-, Ausgeh-; Thea. Neben-; Fin. Überbrückungs-; Su. m F arbeitsfreier Tag; präd. выходной F jemand hat seinen freien Tag; выходные данные pl. Impressum n
    * * *
    выходно́й Ausgangs-, Ausgeh-; THEA Neben-; FIN Überbrückungs-; Su. m fam arbeitsfreier Tag;
    präd. выходно́й fam jemand hat seinen freien Tag;
    выходны́е да́нные pl. Impressum n
    * * *
    выходн|о́й
    I. <-а́я, -о́е>
    1. (свобо́дный) arbeitsfrei
    выходно́й день Ruhetag m, arbeitsfreier Tag m
    2. (слу́жащий для вы́хода) Ausgangs-
    выходны́е да́нные Impressum nt
    выходно́е посо́бие Überbrückungsgeld nt
    II. <- ого>
    м
    1. разг (выходно́й день) Ruhetag m
    у меня́ сего́дня выходно́й ich habe heute frei
    2. (о челове́ке) Beurlaubter m
    он сего́дня выходно́й er hat heute frei
    * * *
    adj
    1) gener. arbeitsfrei, arbeitsfrei (о дне), (тк.sg) Ausgang (äåíü)
    2) Av. Ortstag (ó àâèàöèîííîãî éêèïàæà ñ 00.00 äî 24.00 ïî ìåñòó ñëóæáû http://www.gesetze-im-internet.de/luftbodv_2/__3a.html)
    3) eng. Ausgabe- (â ñë. ñë.), Ausgangs- (â ñë. ñë.), Austritts- (в составе сложных слов), abtriebsseitig
    4) law. Ausgangs, Entlassungs-, Feiertags-
    5) microel. ausgangsseitig
    6) f.trade. Ruhetag

    Универсальный русско-немецкий словарь > выходной

  • 6 данные

    да́нны||е
    сущ. мн. faktoj;
    цифровы́е \данные ciferaj informoj;
    согла́сно официа́льным \данныем laŭ oficialaj indikoj (или informoj).
    * * *
    мн.
    1) ( сведения) datos m pl, antecedentes m pl; noticias f pl

    цифровы́е да́нные — cifras f pl

    анке́тные да́нные — datos de la encuesta

    выходны́е да́нные полигр. — pie de imprenta, colofón m

    2) ( задатки) dotes f pl

    име́ть да́нные для... (что́бы...) — tener dotes para...

    * * *
    мн.
    1) ( сведения) datos m pl, antecedentes m pl; noticias f pl

    цифровы́е да́нные — cifras f pl

    анке́тные да́нные — datos de la encuesta

    выходны́е да́нные полигр. — pie de imprenta, colofón m

    2) ( задатки) dotes f pl

    име́ть да́нные для... (что́бы...) — tener dotes para...

    * * *
    n
    1) gener. (çàäàáêè) dotes, (ñâåäåñèà) datos, antecedentes pl, noticias, información
    2) eng. resultados, detalles
    3) law. historial
    4) commer. hechos
    5) econ. datos, empadronar, materiales

    Diccionario universal ruso-español > данные

  • 7 выходной

    1) прил. ( служащий для выхода) exit (attr)

    выходна́я дверь — street door

    выходно́е отве́рстие — outlet

    2) прил. ( предназначенный для особых случаев - об одежде) dress (attr), evening (attr); formal; smart брит.

    выходно́й костю́м — dress suit

    выходно́е пла́тье — party dress

    выходны́е ту́фли — dress shoes

    выходно́й день — day off work, day off; ( праздник) holiday

    4) м. как сущ. day off
    5) м. и ж. как сущ. person having day off

    он сего́дня выходно́й — it is his day off today

    ••

    выходно́е посо́бие — severance pay, termination benefit

    выходна́я роль театр — supernumerary part, walk-on part

    выходны́е да́нные — 1) полигр. (publisher's) imprint sg 2) информ. output data

    Новый большой русско-английский словарь > выходной

  • 8 выходной

    прл

    выходно́й день — day off

    2) праздничный, нарядный

    выходно́е пла́тье — one's best (clothes pl)

    выходно́е посо́бие — discharge pay, большое BE golden handshake; при закрытии предприятия, отдела redundancy pay, AE severance pay

    4) в знач сущ м разг day off; мн weekend(s)

    в выходны́е — at the weekend/at weekends, AE on the weekend/on weekends

    взять выходно́й — to take a day off

    на выходны́е мы уезжа́ем за́ город — we go to the country at/AE on weekénds

    Русско-английский учебный словарь > выходной

  • 9 печать

    ( для исследования повреждений в стволе скважины) impression block, copying, impress, press, print, printing, seal, work
    * * *
    печа́ть ж.
    вы́йти из печа́ти — come out of press, fresh from the press
    находи́ться в печа́ти ( в процессе печатания) — be in the press
    поступа́ть в печа́ть — go to press
    3. (отрасль производства, издательское и типографское дело) printing
    4. вчт. (вывод на печать, распечатка) print(-out); ( печатающее устройство) жарг. printer
    выводи́ть (выходны́е да́нные) на печа́ть — convey [display, transcribe, print, write] (output data) on a printer
    сообще́ние об оши́бке выво́дится на печа́ть — an error message is printed
    5. ( штамп) seal, stamp
    высо́кая печа́ть полигр. — relief [letterpress] printing
    глубо́кая печа́ть полигр. — intaglio (printing), photogravure
    глубо́кая, ра́стровая печа́ть полигр.intaglio halftone
    глубо́кая, ротацио́нная печа́ть полигр.rotogravure
    офсе́тная печа́ть полигр.offset printing
    пло́ская печа́ть полигр.lithography
    проекцио́нная печа́ть кфт.projection printing
    типогра́фская печа́ть — letterpress printing
    то́чечная печа́ть — dot printing
    трафаре́тная печа́ть полигр. — stencil process, stenciling
    у́зкая печа́ть вчт., свз.single-action print-out
    шёлкотрафаре́тная печа́ть полигр.(silk-)screen printing
    широ́кая печа́ть вчт., свз.line-a-time print-out
    * * *
    1) printing; 2) seal

    Русско-английский политехнический словарь > печать

  • 10 выходной

    I
    1) ulko-, poisto-

    выходно́й о́е отве́рстие — poistoaukko

    2) juhla-, pyhä-

    выходно́й костю́м — juhlapuku

    ••

    выходно́й день — vapaa päivä

    выходно́е посо́бие — irtisanomisraha

    выходны́е да́нные — tietotekn tulostustiedot

    выходно́й язы́к — tietotekn tulostuskieli

    II m
    2) myös выходна́я f vapaa [työstä]

    я сего́дня выходно́й <выходна́я> — olen tänään vapaana (t vapaalla), minulla on tänään vapaapäivä

    Русско-финский словарь > выходной

  • 11 ПО

    1) ( где) dans; en; sur; может не переводиться

    плыть по реке, по морю — naviguer sur le fleuve, dans la (en) mer

    4) (область деятельности, знаний) de
    6) обозначение времени при повторяющемся действии существительным с определённым артиклем
    * * *
    1) (на поверхности, вдоль поверхности) sur

    уда́рить по́ столу — donner un coup sur la table

    2) (по улицам, по полям и т.п.) par

    гуля́ть по у́лицам — se promener par les rues

    по гора́м, по дола́м — par monts et par vaux

    по ме́сту жи́тельства — du domicile

    по ме́сту рабо́ты — du lieu de travail

    3) ( согласно) selon, suivant, d'après

    по заслу́гам — selon ( или suivant) le mérite

    су́дя по э́тому — à en juger d'après cela

    по приказа́нию — sur l'ordre

    по сове́ту кого́-либо — sur le conseil de qn

    знать по ви́ду — connaître de vue

    знать по и́мени — connaître de nom

    быть францу́зом по происхожде́нию — être français d'origine

    по а́дресу — à l'adresse de...

    по со́вести — en conscience

    по мо́де — à la mode

    по свое́й во́ле — de son plein gré

    4) ( вследствие) pour cause de; par ( благодаря)

    по боле́зни — pour cause de maladie

    по рассе́янности — par distraction

    по недосмо́тру — par mégarde

    5) (до) jusqu'à

    по янва́рь — jusqu'à janvier

    по ло́коть — jusqu'au coude

    по де́сять рубле́й метр — à dix roubles le mètre, à raison de dix roubles le mètre

    по одному́, по́ два, по́ три и т.д. — par un, par deux, par trois, etc.

    по́ двое, по́ трое и т.д. — deux à deux, trois à trois, etc.

    по по́чте — par la poste

    по желе́зной доро́ге — par chemin de fer, par voie ferrée

    по ра́дио — par la radio

    передава́ли по ра́дио — on a dit à la radio, la radio a annoncé

    по выходны́м дням — les jours de congé

    по утра́м — le matin

    ••

    по доро́ге ( во время дороги) — en chemin, chemin faisant

    * * *
    abbr
    abbr. производственное объединение, G.I., промышленное объединение, G.E.I.

    Dictionnaire russe-français universel > ПО

  • 12 По

    1) ( где) dans; en; sur; может не переводиться

    плыть по реке, по морю — naviguer sur le fleuve, dans la (en) mer

    4) (область деятельности, знаний) de
    6) обозначение времени при повторяющемся действии существительным с определённым артиклем
    * * *
    1) (на поверхности, вдоль поверхности) sur

    уда́рить по́ столу — donner un coup sur la table

    2) (по улицам, по полям и т.п.) par

    гуля́ть по у́лицам — se promener par les rues

    по гора́м, по дола́м — par monts et par vaux

    по ме́сту жи́тельства — du domicile

    по ме́сту рабо́ты — du lieu de travail

    3) ( согласно) selon, suivant, d'après

    по заслу́гам — selon ( или suivant) le mérite

    су́дя по э́тому — à en juger d'après cela

    по приказа́нию — sur l'ordre

    по сове́ту кого́-либо — sur le conseil de qn

    знать по ви́ду — connaître de vue

    знать по и́мени — connaître de nom

    быть францу́зом по происхожде́нию — être français d'origine

    по а́дресу — à l'adresse de...

    по со́вести — en conscience

    по мо́де — à la mode

    по свое́й во́ле — de son plein gré

    4) ( вследствие) pour cause de; par ( благодаря)

    по боле́зни — pour cause de maladie

    по рассе́янности — par distraction

    по недосмо́тру — par mégarde

    5) (до) jusqu'à

    по янва́рь — jusqu'à janvier

    по ло́коть — jusqu'au coude

    по де́сять рубле́й метр — à dix roubles le mètre, à raison de dix roubles le mètre

    по одному́, по́ два, по́ три и т.д. — par un, par deux, par trois, etc.

    по́ двое, по́ трое и т.д. — deux à deux, trois à trois, etc.

    по по́чте — par la poste

    по желе́зной доро́ге — par chemin de fer, par voie ferrée

    по ра́дио — par la radio

    передава́ли по ра́дио — on a dit à la radio, la radio a annoncé

    по выходны́м дням — les jours de congé

    по утра́м — le matin

    ••

    по доро́ге ( во время дороги) — en chemin, chemin faisant

    * * *
    prepos.

    Dictionnaire russe-français universel > По

  • 13 выходной

    выходна́я дверь — issue f

    выходное отве́рстие — trou m ( или orifice m) de sortie

    выходное пла́тье — robe f de sortie

    выходно́й день — jour m de repos ( или de sortie)

    ••

    я сего́дня выходно́й разг.je ne travaille pas aujourd'hui

    выходное посо́бие — indemnité f de renvoi

    выходн́ая роль театр.rôle m de figurant

    быть на выходны́х роля́х театр.jouer les seconds rôles

    выходно́й лист полигр.page f de titre, titre m

    * * *
    adj
    gener. congé, jour férié, journée de repos compensateur (при плавающем графике работы)

    Dictionnaire russe-français universel > выходной

  • 14 по

    1) (на поверхности, вдоль поверхности) sur

    уда́рить по́ столу — donner un coup sur la table

    2) (по улицам, по полям и т.п.) par

    гуля́ть по у́лицам — se promener par les rues

    по гора́м, по дола́м — par monts et par vaux

    по ме́сту жи́тельства — du domicile

    по ме́сту рабо́ты — du lieu de travail

    3) ( согласно) selon, suivant, d'après

    по заслу́гам — selon ( или suivant) le mérite

    су́дя по э́тому — à en juger d'après cela

    по приказа́нию — sur l'ordre

    по сове́ту кого́-либо — sur le conseil de qn

    знать по ви́ду — connaître de vue

    знать по и́мени — connaître de nom

    быть францу́зом по происхожде́нию — être français d'origine

    по а́дресу — à l'adresse de...

    по со́вести — en conscience

    по мо́де — à la mode

    по свое́й во́ле — de son plein gré

    4) ( вследствие) pour cause de; par ( благодаря)

    по боле́зни — pour cause de maladie

    по рассе́янности — par distraction

    по недосмо́тру — par mégarde

    5) (до) jusqu'à

    по янва́рь — jusqu'à janvier

    по ло́коть — jusqu'au coude

    по де́сять рубле́й метр — à dix roubles le mètre, à raison de dix roubles le mètre

    по одному́, по́ два, по́ три и т.д. — par un, par deux, par trois, etc.

    по́ двое, по́ трое и т.д. — deux à deux, trois à trois, etc.

    по по́чте — par la poste

    по желе́зной доро́ге — par chemin de fer, par voie ferrée

    по ра́дио — par la radio

    передава́ли по ра́дио — on a dit à la radio, la radio a annoncé

    по выходны́м дням — les jours de congé

    по утра́м — le matin

    ••

    по доро́ге ( во время дороги) — en chemin, chemin faisant

    * * *
    1. adv
    1) gener. d'après (по легенде, по книге), en rapport à ((ûàûîìæ-ô. ïðîâíàûæ) Ces tempêtes sont appelées « tempête de sable jaune » en rapport à la couleur du sable.)
    2) busin. par le biais de
    2. prepos.
    gener. après, ci-après, dans (courir dans la rue áåæàòü ïî æôîöå), fréquenter (...), le long de(...), (о распределении) par (Répartition par zones d’exportation), par (la) voie de(...), pour, selon, suivant (...), (о показаниях прибора) sur (L’humidité est déterminée sur hygromètre continu.), via (correspondance via email), à raison de, (какому-л. признаку) en tant que (La lampe de projection donne la certitude d'un rendement maximum en tant qu'éclairage et durée.), en rapport avec (Le terme "AZERTY" (en rapport avec les 6 premières touches alphabétiques du clavier) désigne un type de clavier…), en termes de (Une année record en termes de livraisons pour Airbus), de par

    Dictionnaire russe-français universel > по

  • 15 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 16 данные

    data, evidence, information, (напр. в таблице) reading
    * * *
    да́нные мн.
    data; information; (заключение, выводы) findings
    блоки́ровать да́нные — block data
    вводи́ть да́нные — insert [enter, feed, introduce] data in(to)
    вводи́ть да́нные в ЭВМ с (напр. носителя) — enter data into a computer from (e. g., a medium)
    вводи́ть да́нные в ЭВМ с перфока́рт или перфоле́нты — read punch(ed) cards or tape into a computer
    выбира́ть да́нные — retrieve [access] data
    выводи́ть да́нные из ЭВМ на (напр. носитель) — output data from a computer to (e. g., a medium)
    выдава́ть да́нные — generate data
    вызыва́ть да́нные из па́мяти — call up data from memory
    загружа́ть да́нные — load data
    заноси́ть да́нные — enter data (e. g., in a logbook)
    запомина́ть да́нные — store data
    извлека́ть да́нные — withdraw data
    набира́ть да́нные на клавиату́ре — key data onto a keyboard
    нака́пливать да́нные — accumulate data
    наноси́ть да́нные на метеорологи́ческую ка́рту — apply information to a weather chart, enter information on a weather chart
    да́нные нано́сятся на ка́рту — a card is punched with data, data are punched into a card
    нахожде́ние да́нных определя́ется а́дресом — data are located by an address
    обме́ниваться да́нными (с кем-л.) — exchange [share] data (with smb.)
    обновля́ть да́нные — update data
    обобща́ть да́нные из не́скольких исто́чников — pool data
    обраба́тывать да́нные — process [reduce] data
    отобража́ть да́нные — display data
    отраба́тывать да́нные
    1. (в сервосистемах; после решения задачи) reproduce data
    оты́скивать [находи́ть] да́нные по табли́це — look up a data item [a quantity] in a table
    перемеща́ть да́нные — move data
    переноси́ть да́нные с (ле́нты) на (ка́рты) — convert data from (a tape) to (cards) [to a card format]
    представля́ть да́нные (о чём-л.) — present [represent] data (on smth.)
    разблоки́ровать да́нные — unblock data
    разгружа́ть да́нные — unload data
    создава́ть да́нные — create data
    упоря́дочивать да́нные — rank data
    ана́логовые да́нные — analog(ue) data
    ба́зисные да́нные — basic data
    бу́квенно-цифровы́е да́нные — alpha(nu)meric data
    бу́квенные да́нные — alphabetic data
    да́нные в двои́чной фо́рме — binary data
    входны́е да́нные — input (data)
    вы́борочные да́нные — sampled data
    выдава́емые да́нные — read-out, output (data)
    выходны́е да́нные — output (data)
    графи́ческие да́нные — graphic data
    двои́чные да́нные — binary data
    дискре́тные да́нные — digital data
    имити́рованные да́нные — simulated data
    да́нные испыта́ний — test findings
    исхо́дные да́нные — initial data
    ито́говые да́нные — summarized data; total
    образо́вывать ито́говые да́нные — develop a total
    коди́рованные да́нные — coded data
    лаборато́рные да́нные — laboratory findings
    лё́тно-техни́ческие да́нные — flight performance
    наблюдё́нные да́нные — observed data
    нача́льные да́нные — initial data
    необрабо́танные да́нные — raw data
    непреры́вные да́нные — analog(ue) data
    обрабо́танные да́нные — processed information
    да́нные ограни́ченного испо́льзования ( секретные данные) — confidential data
    о́пытные да́нные — ( найденные практическим путём) empirical data; ( экспериментальные) experimental data
    основны́е да́нные — basic data; basic specifications
    па́спортные да́нные — rating(s), rated values, nameplate data
    да́нные полево́го обсле́дования — field data
    да́нные полево́й съё́мки — field survey data
    попра́вочные да́нные — correction data
    да́нные по себесто́имости — cost data
    предвари́тельные да́нные — preliminary [tentative] data
    да́нные приё́мо-сда́точных испыта́ний — acceptance-test data
    да́нные прогно́за — predicted data
    прое́ктные да́нные — design data
    протоко́льные да́нные — performance-test data
    рабо́чие да́нные — working data
    радиотелеметри́ческие да́нные — radio-link telemetry data
    радиотехни́ческие да́нные — radio data
    расчё́тные да́нные — ( проектные) design data; ( в противоположность экспериментальным) calculated data
    систематизи́рованные да́нные — regular [systematical] data
    спра́вочные да́нные — reference data
    статисти́ческие да́нные — statistical data
    сумма́рные да́нные — summarized data
    табли́чные да́нные — tabular [tabulated] data
    телеметри́ческие да́нные — telemetered data
    техни́ческие да́нные — technical data, technical characteristics, technical specifications
    упоря́доченные да́нные — ranked [ordered] data
    цифровы́е да́нные — ( числовые) numerical data; ( в цифровой форме) digital data
    эксперимента́льные да́нные — experimental data
    эксплуатацио́нные да́нные — service [operating] data

    Русско-английский политехнический словарь > данные

  • 17 лента

    band, belt, ribbon, strip, stripe, strap, tape, (пилы, бумаги) web
    * * *
    ле́нта ж.
    ( в прядении) sliver; ( тканая) tape, ribbon, band
    верну́ть ле́нту (напр. для исправления ошибок) вчт.retract the tape
    выта́скивать ле́нту из, напр. боби́ны — unthread the tape [ribbon, band] from, e. g., a spool
    заправля́ть ле́нту в, напр. приё́мную боби́ну — thread the tape [ribbon, band] into, e. g., the take-up spool
    помеча́ть ле́нту вчт.label the tape
    с управле́нием от ле́нты вчт.tape-controlled
    абрази́вная ле́нта — abrasive band
    агломерацио́нная ле́нта — sinter belt
    арми́рованная ле́нта — armoured belt
    асбе́стовая ле́нта — asbestos tape
    бронева́я ле́нта ( кабеля) — band iron
    бума́жная ле́нта — paper tape
    ле́нта вво́да програ́ммы вчт.program tape
    видеомагнитофо́нная ле́нта — video tape
    ле́нта входны́х да́нных вчт.input tape
    ле́нта выходны́х да́нных вчт.output tape
    герметизи́рующая ле́нта — sealing tape
    ле́нта гребенно́го прочё́са текст. — combed sliver, tops
    ле́нта да́нных — data tape
    диагра́ммная ле́нта — chart strip
    ле́нта для пи́шущих маши́н — type-writer ribbon

    n
    -доро́жечная ле́нта — n -channel [n -track] tape
    заря́дная ле́нта — charging belt
    иго́льчатая ле́нта текст. — card fillet, card clothing, card covering, filleting card, clothing wire
    изоляцио́нная ле́нта — insulating [electric] tape
    ка́рдная ле́нта — card clothing
    ке́мбриковая ле́нта — cambric tape
    ки́перная ле́нта — surgical [herring-bone] tape
    кле́йкая ле́нта — adhesive [Scotch] tape
    ле́нта кома́нд — instructions tape
    ле́нта конве́йера — conveyer belt
    конве́йерная ле́нта — conveyer belt
    конве́йерная ле́нта бьёт — the conveyer belt flails [flaps]
    конве́йерная ле́нта проска́льзывает по шки́ву — the conveyer belt slips on the (drive) pulley
    скле́ивать конве́йерную ле́нту — cement a (conveyer) belt (joint)
    сшива́ть конве́йерную ле́нту — lace (up) a conveyer belt
    конве́йерная, бесконе́чная ле́нта — endless conveyer belt
    кра́сящая ле́нта (для телетайпа и т. п.) — (inking) [inked] ribbon
    крыльева́я ле́нта ( борта шины) — flipper
    лакотка́невая ле́нта — varnished tape
    ли́пкая ле́нта — adhesive [Scotch] tape
    лотко́вая ле́нта горн.troughed belt
    магни́тная ле́нта — magnetic tape
    магни́тная, измери́тельная ле́нта — reference tape
    ме́рная ле́нта — measuring tape
    ме́рная, ба́зисная ле́нта — base(-line) tape
    ме́рная, геодези́ческая ле́нта — geodetic surveying tape
    ле́нта металлиза́ции (напр. на самолётах, в схемах и т. п.) — bonding strip
    многосло́йная ле́нта — (напр. транспортёрная) multiply band; ( тканая) sandwich tape
    нажда́чношлифовальная ле́нта — emery belt
    непропи́танная ле́нта — untreated tape
    нивелиро́вочная ле́нта геол.levelling tape
    обвя́зочная ле́нта — strapping tape
    перфори́рованная ле́нта — punched tape
    перфори́рованная ле́нта перемеща́ется, напр. тра́нспортным устро́йством — the punched tape is advanced, e. g., by a tape feed mechanism
    пи́льная ле́нта лес. — saw blade, saw web
    пи́льчатая ле́нта текст.saw-toothed card clothing
    ле́нта подпрогра́ммы вчт.subroutine tape
    полулотко́вая ле́нта горн.semitroughed belt
    породоотбо́рная ле́нта — rock collecting belt, rock collecting band
    про́бная ле́нта телегр., тлф. — specimen [trial] slip
    про́волочная ле́нта — wire tape
    програ́ммная ле́нта вчт.program tape
    прорези́ненная ле́нта — rubberized tape
    просмолё́нная ле́нта — tarred tape
    проте́кторная ле́нта автоtread strip
    пуста́я ле́нта ( незаполненная) вчт.blank tape
    ле́нта распеча́тки вчт.printing-out tape
    рези́новая ле́нта — rubber band, rubber tape
    рудоразбо́рная ле́нта — ore-picking belt
    рудосортиро́вочная ле́нта — ore-picking belt
    ле́нта самопи́сца — recorder chart, recorder strip
    смоляна́я ле́нта — tarred tape
    сортиро́вочная ле́нта — picking belt
    телегра́фная ле́нта — telegraph tape
    накле́ивать телегра́фную ле́нту на бланк — paste tape onto a message blank
    телета́йпная, бесконфетти́йная ле́нта — chadless tape
    телета́йпная ле́нта с конфетти́ ( полными пробивками) — chad-type tape
    тормозна́я ле́нта — brake band
    транспортё́рная ле́нта — conveyer belt
    тру́бная ле́нта ( парового котла) — water-wall panel
    упако́вочная ле́нта — sealing tape
    уплотни́тельная ле́нта — sealing tape
    ле́нта управле́ния графопострои́телем — plotter control tape
    ферромагни́тная ле́нта — magnetic tape
    холоднока́таная ле́нта — cold (rolled) strip
    чеса́льная ле́нта — card sliver, cardend
    чи́стая (неразме́ченная) ле́нта вчт.virgin tape
    шлифова́льная ле́нта — abrasive belt

    Русско-английский политехнический словарь > лента

  • 18 исходящий

    які (што) выходзіць, які (што) паходзіць
    2) прил. канц. выходны

    Русско-белорусский словарь > исходящий

  • 19 актёр

    м.
    actor; (исполнитель тж.) player

    коми́ческий актёр — comedian

    траги́ческий актёр — tragedian

    актёр на выходны́х / ма́леньких роля́х — utility (man)

    Новый большой русско-английский словарь > актёр

  • 20 актриса

    ж.

    коми́ческая актри́са — comic actress, comedienne

    траги́ческая актри́са — tragic actress; tragedienne уст.

    актри́са на выходны́х / ма́леньких роля́х — utility (actress)

    Новый большой русско-английский словарь > актриса

См. также в других словарях:

  • выходные дни — по российскому праву дни отдыха, установленные законодательством, правилами внутреннего трудового распорядка или графиками сменности. За работу в выходные дни предоставляется другой день отдыха или, по соглашению сторон, он компенсируется в… …   Энциклопедический словарь

  • выходные сведения — совокупность сведений об издании (данные об объёме и тираже книги, даты сдачи в набор и подписания к печати, сведения о формате и др.); печатаются на последней странице или на обороте титульного листа. * * * ВЫХОДНЫЕ СВЕДЕНИЯ ВЫХОДНЫЕ СВЕДЕНИЯ,… …   Энциклопедический словарь

  • Выходные роли — маленькие роли, имеющие неск. слов или бессловесные …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • выходной — 1. выходной, выходная, выходное, выходные, выходного, выходной, выходного, выходных, выходному, выходной, выходному, выходным, выходной, выходную, выходное, выходные, выходного, выходную, выходное, выходных, выходным, выходной, выходною, выходным …   Формы слов

  • Акушерские щипцы — I Акушерские щипцы 1) родоразрешающая операция, при которой плод извлекают из родовых путей роженицы с помощью специальных щипцов; 2) акушерский инструмент. Из множества существующих моделей щипцов в СССР наиболее часто используют изогнутые шипцы …   Медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»