-
1 втратити
док. див. втрачати -
2 втратити
см. втрачатипотеря́ть, утра́тить (что); (оставаться без кого, без чего) лиши́ться (кого, чего); ( быть в убытке) проигра́тьвтра́тити грунт під нога́ми — потеря́ть по́чву под нога́ми
втра́тити наді́ю — потеря́ть наде́жду, отча́яться
втра́тити прихи́льність кого́ — лиши́ться расположе́ния кого́
втра́тити ро́зум — потеря́ть ра́зум (рассу́док, ум), лиши́ться рассу́дка; помеша́ться
-
3 втратити
wtratytyдієсл. -
4 втратити
страчваць -
5 utracić
втратити -
6 втрачати
= втратитиto lose; (право, повагу) to forfeit; ( час) to waste; (волосся, зуби, листя) to shed; ( надію) to give upвтрачати свідомість — to lose consciousness, to become unconscious
втрачати силу юр. — to become invalid, to lose force
не втрачати мужності — not to lose heart, to keep one's courage, to pluck up heart (sl. pecker)
-
7 страчваць
втратитивтратьтевтрачатигубитизагубитизмарнуватимарнувати -
8 страчваць
втратитивтратьтевтрачатигубитизагубитизмарнуватимарнувати -
9 postradać
втратити; 0postradać zmysły: збожеволіти -
10 pozbawić się
втратити, позбутися -
11 zniecierpliwić się
втратити терпіння -
12 мыратсыз хал-
втратити надію, не досягти бажаного Г. -
13 савутсузлан-
втратити посуд О. -
14 холсузлан-
втратити руку, підтримку О. -
15 ӧмит т'ес-
втратити надію ВН; пор. имтэт-, мӱтэт-, ӧмтэт-, ӧмӱт эт-, ӱмит, ӱмтэт-, ӱмӱт, эмит, эмтэт-. -
16 ӧмӱрсӱз ол-
втратити життя М. -
17 lose
v (past і p.p. lost)1) губити; втрачати; упустити; не скористатися2) загубити, не зберегти; втратитиto lose one's temper — втратити самовладання, розгніватися
3) позбутися, звільнитися4) пропустити; недочути; не розгледіти5) упустити, не скористатися6) спізнитися, пропустити7) програвати8) зазнавати втрат (шкоди)I don»t want you to lose by me — я не хочу, щоб ви через мене зазнавали втрат
9) pass. загинути, зникнути; пропасти; померти10) відставати (про годинник)11) забути12) заглибитися, зануритися, поринутиto lose ground — відстати, відступити; опинитися у невигідному становищі; втрачати здоров'я (сили)
to lose heart — втрачати мужність, зажуритися
to lose one's head (one's reason, one's senses) — розгубитися; збожеволіти; не дати собі ради
to lose one's legs — не триматися на ногах, перебрати міру
to lose one's shirt — втратити самовладання, скипіти
to lose sight of — не врахувати, випустити з уваги
to lose one's place — не пам'ятати, до якого місця дочитав; не знати, на якій сторінці зупинився
to lose track of smb., smth. — втратити усякий зв'язок з кимсь, з чимсь; нічого не знати про когось, про щось
* * *[luːz]v( lost)1) втрачати2) загубити, не знаходитиto be lost, to lose oneself — заблукати
3) втратити, не зберегтиto lose altitude — втрачати висоту ( про літак); позбутися, звільнитися
4) недочути, не розгледіти5) упустити, не скористатися; пропустити, спізнитися ( на поїзд)6) програвати; не отримати (приз, контракт)7) зазнавати збитків, втрат; позбавляти; завдавати збитків8) втратити ( внаслідок смерті)— загинути, зникнути9) відставати ( про годинник)10) to lose oneself in smth заглибитися, поринути в що-небудь; загубитися де-небудь11) to be lost in smth зникнути, загубитися в чому-небудь; бути зануреним у що-небудь, з головою піти в що-небудь12) to be lost to smth не відчувати, не зазнавати чого-небудь13) to be lost on / upon / smb пропасти марно для кого-небудь, не досягти мети -
18 лишаться
лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.* * *несов.; сов. - лиш`иться( кого-чего)1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)2) страд. несов. позбавля́тися -
19 track
1. n1) слідto be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати
to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)
to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад
2) військ. траса3) зал. коліяsingle (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця
4) відбиток, ознака, слід5) слід, по якому йде собака6) курс, шлях7) ав. маршрут польоту (на карті)8) життєвий шлях, спосіб життяto go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок
9) польова дорога; стежкаthe beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина
11) хід, перебіг; розвиток12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)13) зал. ширина колії14) фонограма; звукова доріжка15) тех. гусениця (трактора, танка)16) тех. напрямний пристрій17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек18) спорт. легка атлетикаtrack border — спорт. бровка бігової доріжки
track centres — авт. ширина ходу
track change — спорт. зміна доріжок
track gauge — ширина колії; колійний шаблон
in one's tracks — на місці; негайно, відразу
to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти
to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
2. v1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)2) іти по слідах3) залишати сліди; наслідити, набруднити4) прокладати шлях; намічати курс5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)6) котитися по колії (про колеса)7) мати певну відстань між колесами8) прокладати колію; укладати рейки9) тягти мотузком10) буксируватиtrack down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця
* * *I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
20 control
1. n1) керування, контроль2) важіль керування; штурвал2. vкерувати, контролювати◊crystal controlled — радіо із кварцовою стабілізацією
•- aerodynamic control - aerodynamic roll control - aerodrome control - aileron control - air control - aircraft sanitary control - airflow control - air traffic control - airways control - altitude control - attitude control - attitude flight control - automatic amplitude control - automatic frequency control - automatic gain control - automatic volume control - automatic range control - autonomous control - autopilot control - boundary layer control - capacity control - control of traffic - controls - cyclic pitch control - data link control - digital engine control - directional control - directional control by applying differential collective pitch - dual control - elevator control - engine control - fire control - flight controls - flow control - guidance control - gyrorudder control - hinged vertical control - homing control - hydraulic flow control - lateral control - LOS control - man-in-the-loop control - mission control - mixture control - numerical control - off-line control - operational control - pitch control - primary control - procedural control - programmable process control - radar control - rudder control - sanitary control - software control - throttle control - trim control - vertical control - yaw control
См. также в других словарях:
втратити — [ўтра/тиетие] = утратити а/чу, а/тиеш; нак. ўтрат , а/т теи … Орфоепічний словник української мови
втратити — див. утратити … Словник синонімів української мови
втратити — дієслово доконаного виду не … Орфографічний словник української мови
задубіти — (втратити гнучкість, рухливість), закостеніти, закоцюб(ну)ти, заціпеніти, закляк(ну)ти … Словник синонімів української мови
утратити — втратити, утрачати, втрачати (залишитися без когось / чогось), позбутися, позбуватися, збутися, збуватися, згубити; прогаяти, прогаювати, проґавити (унаслідок спізнення, неуважности тощо) … Словник синонімів української мови
зомлівати (зомліти) — втратити пам ять … Лемківський Словничок
зблякнути — збля/кну, збля/кнеш; мин. ч. збляк, ла, ло; док. 1) Зробитися менш яскравим, потьмяніти. || Втратити свіжість кольору, вицвісти. || Збліднути, згаснути. || перен. Втратити виразність, яскравість. 2) Втратити свіжість, прив янути. || Втратити… … Український тлумачний словник
збліднути — ну, неш; мин. ч. зблід, ла, ло, мн. зблі/дли; док. 1) Втратити природний колір обличчя, стати блідішим. || Змарніти. 2) перен. Стати світлішим або менш яскравим. || Втратити виразність, барвистість. || Втратити свіжість, яскравість кольору … Український тлумачний словник
оніміти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати німим, втратити здатність говорити. || Втратити на якусь мить здатність говорити й вільно рухатися під впливом якого небудь сильного почуття, переживання. 2) Перестати говорити, замовкнути. || Перестати звучати,… … Український тлумачний словник
поблякнути — ну, неш, док. 1) Втратити свіжість, прив янути. 2) тільки 3 ос. Втратити яскравість забарвлення, кольору; потьмяніти, побліднути. || Те саме, що вицвісти. 3) тільки 3 ос., перен. Втратити яскравість, виразність. || Стати менш значним … Український тлумачний словник
погубляти — я/ю, я/єш, недок., рідко, погуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. погу/блять; док., перех. 1) тільки док. Загубити, згубити, втратити все чи багато чого небудь. || Ненароком випустити що небудь; упустити. || Перестати бачити, спостерігати кого , що небудь … Український тлумачний словник