-
1 вол
віл (р. вола); (запряженный с правой стороны) борозний, борозенний, борозничий; (с левой) підручний; (запряженный в одиночку) бовкун; (с рогами высокими загнутыми) круторогий; (с загнутыми вниз) шулий; (с толстою шеею) припористий. Несколько волов цугом - батова. Большие волы, соб. - воляччя.* * *віл, род. п. вола́рабо́тать (труди́ться) как \вол — роби́ти (працюва́ти) як [чо́рний] віл (як віл у ярмі́)
-
2 волічка
га́рус -
3 гарус
волічка, жичка. [Перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою]. Гарусный - волічковий.* * *текст.гарус, -у; диал. волі́чка, заволі́чка -
4 гарус
волі́чка -
5 гарус
волі́чка -
6 воловня
волівня, загорода на воли.* * *воло́вня, воло́вник -
7 Гарусина
волічкова нитка. -
8 воля
1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.* * *во́ляво́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею
-
9 желание
бажання, хотіння, хіть (р. хоти, часто диал. хіті), воля, (сильное) жадання, жадоба, прагнення; (капризное) забаг (р. -гу), забаганка, (гал.) бага, схотінка. По собственному (по доброму) -нию - своєю волею, по своїй волі, з власної волі, охотою, самохіть. Исполнять чьё-л. -ние - чинити чию волю. Исполнить -ние - вволити (вчинити) волю. По желанию кого - на бажання чиє, на волю. [На бажання слухачів = по желанию слушателей]. Предоставлять, предоставить чьему-либо желанию - на волю кому давати, дати (віддати). Против -ния - проти волі, через силу, неволею. [Чи по волі, чи проти волі. Волею чи неволею - а це зробиш]. Ваше -ние для меня закон - ваша воля (ваше бажання) для мене закон (для мене свята). Желанный -1) бажаний;2) сущ. - бажаний, жаданий, пожаданий, бажана, жадана, пожадана, жаданка. [Невістка жаданка].* * *1) бажа́ння; хоті́ння, хіть, род. п. хо́ті, жада́ння, жадо́базаявля́ть, заяви́ть о своём \желание нии, изъявля́ть, изъяви́ть \желание ние — заявля́ти, заяви́ти про своє́ бажа́ння (жада́ння), виявля́ти, ви́явити (висло́влювати, ви́словити) бажа́ння, зголо́шуватися, -шуюся, -шуєшся, зголоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся; сов. зохо́титися, -хо́чуся, -хо́тишся
2) жада́ння, бажа́ння -
10 предпочитать
предпочесть кого, что воліти (волію, -лієш и волю, -лиш, -лимо), зволіти кого, що и що робити, вважати, брати, узяти за краще що, (кого, что кому, чему) ставити, поставити кого над кого, що над що, перевагу (перед) давати, дати кому, чому над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) прекладати, прекласти, передкладати, передкласти кого над кого, що над що. [Де не зможемо по правді говорити, там воліємо мовчати (Єфр.). Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Науку і талант над значність прекладати (Куліш). Де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати? (Куліш)]. Она -ла молодого богатому - вона дала перевагу молодому над багатим. Предпочтённый - поставлений над кого, над що. -ться - ставитися над кого, над що, бути поставленим, прекладеним над кого, над що. [Здоров'я ставиться над багатство].* * *несов.; сов. - предпоч`есть1) (кого-что кому-чему) віддава́ти перева́гу, відда́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу2) (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що);(несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти за кра́ще (роби́ти що) -
11 произвол
1) (воля) самоволя, самовілля, воля. [Моя жага прорве усі запори, які-б мою впиняли самоволю (Куліш)]. Отдать что-н. на чей-н. -вол - дати (віддати) що на чиюсь волю. Оставить, бросить, покинуть кого-н., что-н. на -вол судьбы - покинути кого, що на призволяще, на призволящу, відбігти (о мног. повідбігати) кого, чого. [Повідбігали і хазяйства свого і діточок манесеньких (Квітка)]. На -вол ветра, стихий - на волю вітру, стихій. Отдаться на -вол судьбы - здатися на волю долі, на призволяще, пуститися берега. [Тільки й зоставалось пуститись берега (Стебн.)];2) (своеволие) сваволя, свавілля, свавільство, самовільство, самовільність, самочинство. [Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)].* * *1) сваво́ля, сваві́лля, сваві́льство, сваві́льність, -ності; ( своеволие) самово́ля, самові́лля, самові́льність2) см. произвольность -
12 добровольный
добровільний, доброхітний, доброхочий, самохітній. [Важкий самохітній подвиг]. Добровольно - самохіть, самохіттю, доброхіть, з доброї волі, з своєї волі, своєю охотою, своєю волею, охотою, по охоті. [Самохіть, із доброї волі, ніколи не зрікаються свого впливу. Охотою пішов у москалі].* * *доброві́льний -
13 наём
1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].* * *тж. наёмканаймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли
-
14 невольно
нрч.1) (против воли) проти волі, мимо волі, проти бажання;2) (непроизвольно, неумышленно) мимоволі, (реже) мимовільно и (редко) мимовіль, мимохіть, несамохіть, нехотячи, (з)нехотя. [Мимоволі викотилися у мене з очей сльози (Кониськ.). Мимоволі закрадається думка, що… (Доман.). Очі (його) мимовільно зупинилися на образі (Франко). Инколи таке сплете, що мимовіль розрегочешся (Мова). Мимохіть згадувався їй той радісний трепет, з яким… (Коцюб.). Наталка мимохіть озирнулась (Гр. Григор.). Сагайдачний несамохіть здригнувся (Загірня). Дівчина несамохіть звернула на його увагу (Грінч.). Несамохіть жвавіше робив (Ледянко). Нехотячи починав думати про того, хто читав цю книжку (Крим.). Инколи знехотя розсердишся (Мова). Всі жахнулися знехотя (Н.- Лев.). Нехотя переймаєшся думкою про смерть (Кониськ.)].* * *нареч.1) мимово́лі, мимохі́ть, несамохіть, неві́льно; недоброхі́ть2) мимові́льно; несвідо́мо, позасвідо́мо3) ( против воли) про́ти во́лі, ми́мо волі, понево́лі, зне́хотя; ( по принуждению) ви́мушено -
15 неволя
1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).* * *нево́лякака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля
-
16 дьявол
дияво[і]л, біс, чорт, чортяка, дідько, сатана, гаспид (ув. гаспидяка), нечистий, нечиста сила; (о человеке, бранно) чортяка, сатана, гаспид. [А, ти гаспиде проклятий]. Какого -ла (зачем) - якого гаспида. [Якого гаспида ти вештаєшся по хатах? (Крим.)]. К дьяволу - к чорту, до гаспида, к лихій годині.* * *1) миф. дия́вол, ді́дько; диал. мольфа́р2) перен. бран. дия́вол, ді́дько, га́спид -
17 дьяволов
дияволів, бісів, чортів, дідьків, гаспидів (-ова, -ове).* * *1) дия́волів, -лова, -лове, ді́дьків, -кова, -кове2) дия́волів, ді́дьків, га́спидів, -дова, -дове -
18 желать
1) бажати, х(о)тіти, охотитися, (сильно) жадати, прагнути (предпочитать) воліти (н. вр. -лю, -лиш). [Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землі гнити?];2) -ать кому чего - бажати, зичити кому чого. [Що тобі не миле, того й людям не зич]. -ать спокойной ночи, доброго утра - на добраніч, на добридень давати. Здравия -аю - доброго здоров'я зичу (бажаю вам). -ать зла - злого кому зичити (бажати), лихо мислити кому. [Злого я нікому не бажаю. Свій своєму лиха не мислить]. -ать кому-л. добра - добра прияти (зичити) кому. Мне желается - я бажаю (хочу). Желающий чего - той, що бажає (хоче), охочий до чого. [Писано цю книжку про селянина (= для крестьянина), охочого (или: що хоче) засвоїти програму партії (Азб. комун.)]. Желаемый - бажаний, жаданий. Срв. Желательный.* * *1) бажа́ти; ( хотеть) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), жада́ти, охо́титися (охо́чуся, охо́тишся); ( предпочитать) волі́ти, торж. во́лити; ( выражать пожелание) зи́чити\желатьть добра́ (зла) — бажа́ти (зи́чити, ми́слити) добра́ (зла)
2) (испытывать к кому-л. влечение, страсть) жада́ти, бажа́ти -
19 злой
Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.* * * -
20 исполнение
1) виконування и виконання, справляння, оконч. виконання чого (напр., присуду, постанови, обов'язків, програми, п'єси и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволяння и вволювання, оконч. ввоління, вволення чиєї волі, чийого бажання; (отбывание) відбування, оконч. відбуття чого (повинностей); (осуществление) здійснювання, справджування, оконч. здійснення, справдження, сповнення чого (напр. пророцтва, снів, бажань); (соблюдение) додержування, оконч. додержання чого (напр. звичаїв, слова). [Тим часом присуд без виконання зоставатись буде (Грінч.). Вволювання волі старшого (Наш)]. - ние обещания, намерения - виконання обіцянки, наміру. -ние желания, сна - здійснення, справдження бажання, сна. -ние слова - виконання, додержання, доконання слова. -ние договора - виконання, неок. виконування и виконання умови. -ние пророчества - справдження, здійснення пророцтва. -ние религиозных обрядов - виконування, відбування, (соблюдение) додержування релігійних обрядів. -ние года, известного времени, срока - сповнення (уплив (истечение)) року, певного часу, терміну (строку). По -нии года, известного времени, срока - як вийде (як вийшов) рік, певний час, термін (строк); по році, по термінові. Моего -ния (изделия) - мого виробу що, мого виконання що. Приводить, привести в -ние что - виконувати, виконати що (напр. присуд, постанову), (зап.) доконувати, доконати чого, (осуществлять) здійснювати, здійснити що (мрії, бажання); см. Исполнять 1. Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления - виконуючи припис, наказ, присуд, постанову; щоб виконати припис, наказ, присуд, постанову. Для -ния чего - щоб виконати що. К -нию - до (на) виконання. Подлежит -нию что - треба виконати що. Не подлежит -нию что - не треба виконувати чого;2) чем - сповнення, виповнення чого и (реже) чим (напр. горя, радости и горем, радістю).* * *викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння; зді́йснення, спра́вдження, (неоконч. д.) зді́йснювання, спра́вджуванняво \исполнение ние чего́ — у (на) викона́ння чого́, виконуючи що, щоб ви́конати що
\исполнение ние до́лга — викона́ння (вико́нування, викона́ння) обо́в'язку
\исполнение ние жела́ний — зді́йснення (спра́вдження) бажа́нь; ( удовлетворение) задово́лення бажа́нь
к \исполнение нию — канц. до викона́ння
приводи́ть, привести́ в \исполнение ние — вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти
См. также в других словарях:
вол — вол, а … Русское словесное ударение
вол — вол, а … Русский орфографический словарь
волѧ — ВОЛ|Ѧ (1161), Ѣ ( Ѧ) с. 1.Воля, как психическая способность, выражающаяся в действиях, поступках: прѣдаж тѣло своѥ наготу. волю на попьраниѥ. оутробоу на постъ. Изб 1076, 35; акы халевъ iс(с)ви. вьсю свою ѡ(т)сѣкъ волю. и боудеши акы ч(с)тыи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ВОЛ — муж. укрощенный (кладеный, легченый) самец домашнего крупного скота, говядо; в плодном со стоянии своем бык, южн. бугай, а самка корова. На юге, бык и вол одно и то же, почему и у нас говорят езда на волах и на быках, хотя в упряжь идут только… … Толковый словарь Даля
вол — а; м. Кастрированный бык, используемый в сельскохозяйственных работах. Работает как вол (очень много, не покладая рук). ◊ Вола вертеть (крутить). Уклоняться от чего л.; медлить, прибегая к хитростям, уловкам. ◁ Воловий (см.). * * * вол… … Энциклопедический словарь
ВОЛ — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вол — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВОЛ — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вол — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вол… — (неол. офиц. ист.). Сокращение, употреблявшееся в новых сложных словах в знач. волостной, напр. волисполком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВОЛ — ВОЛ, а, муж. Сельскохозяйственное животное кастрированный бык. Работает как в. (очень много и тяжело). | прил. воловий, ья, ье. Воловья шея (также перен.: короткая и сильная). Воловье упрямство (перен.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю … Толковый словарь Ожегова
