Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

волос

  • 1 волос

    волос, ум. волосок, волосина. Волосы - волосся, волос, коси (р. кіс). [До сивого волосу дожив]. Волосы надо лбом у мужчин - чуб, чуприна. Волосы, завитые на висках - мушки, муськи. -сы начесанные гладко на лоб с пробором посредине - начоси (р. -сів). -сы косматые - патли, патлі. Чужие волосы, вплетаемые в косы - уплітка. Открыть волосы (о замужней ж.) - волосом засвітити. С непокрытыми волосами - простоволосий. До седых волос - до сивого волосу, до сивої коси. Таскать, -ся за волосы - волосувати, -ся, чубити, -ся. Выдрать за волосы - вичубити, чуба намняти. Волосы на давно небритой бороде - жерниця. Волоски на руках и пр. - волохи. Волос конский из гривы - волосе[і]нь (р. -ни), волосеня (р. -ні), волосня (р. -ні); (из хвостов употр. для сит) косиця.
    * * *
    во́лос, -а (ед.) и собир. -у; ( один) волоси́на

    во́лосы — (мн.: на голове человека) воло́сся; ( у женщин) ко́си, род. п. кіс; ( шевелюра) чупри́на

    ко́нский \волос — собир. волосі́нь, -ні, кі́нський во́лос

    Русско-украинский словарь > волос

  • 2 волос

    техн.
    ( материал) во́лос, -су; ( свиной) щети́на

    Русско-украинский политехнический словарь > волос

  • 3 волос

    техн.
    ( материал) во́лос, -су; ( свиной) щети́на

    Русско-украинский политехнический словарь > волос

  • 4 волос

    техн. во́лос ( материал)

    Українсько-російський політехнічний словник > волос

  • 5 волосёнки

    уменьш.-уничиж.
    воло́ссячко

    Русско-украинский словарь > волосёнки

  • 6 сгонять волос

    зганя́ти шерсть, зігна́ти шерсть

    Русско-украинский политехнический словарь > сгонять волос

  • 7 сгонять волос

    зганя́ти шерсть, зігна́ти шерсть

    Русско-украинский политехнический словарь > сгонять волос

  • 8 выдёргивание

    (волос, перьев) виривання, висмикання, вискубування, вискубання, (нитей) микання, висотування, вистріпувания. В-ние льна, конопли - брання.
    * * *
    висми́кування; вирива́ння; витяга́ння; вибира́ння

    Русско-украинский словарь > выдёргивание

  • 9 леска

    волосіннячко - см. II. Леса.
    * * *
    см. леса I

    Русско-украинский словарь > леска

  • 10 леса

    I. 1) ліси; см. Лес I;
    2) (при строительных работах) риштовання (-ння), і (реже) лаштунки (-ків). [Уже хату добудували, розбирають риштовання (Звин.)]. Устанавливать, установить, воздвигать, строить, построить -са вокруг чего, обстраивать, обстроить - ми что - риштувати, обриштувати, пориштувати що, ставити, поставити риштовання коло чого. Постройка -сов вокруг чего - риштування, оконч. обриштування чого. Переустраивать, переустроить -са - перериштовувати, перериштувати, (во мн. местах) поперериштовувати що. Разбирать, разобрать -са вокруг чего - розриштовувати, розриштувати що, розбирати, розібрати риштовання коло чого.
    II. Леса (рыболовная) - волосінь (-сіни), волосень (-сени), волосеня (-сені), волосі[е]ння, (- ння), волосня (-ні). [Коли риба клювала, волосінь билася на пальці, як живчик (Коцюб.)].
    * * *
    I тж. л`еса; рыб.
    волосі́нь, -ні, волосі́ння, лі́ска
    II строит.
    ришто́вання

    Русско-украинский словарь > леса

  • 11 клок

    Клочок жмут, жмуток (-тка), ум. жмутик, жмуточок (-точка), (волос, шерсти) пелех, косом (р. косма), ум. космок, (кожи, ткани, бумаги) клапоть (-птя), ум. клаптик. [Жмут волосся коло лівого вуха (Свидн.). Жмуток брудного волосся (Коцюб.). Вата клаптями лізла з пальта (М. Лев.). Порвав папір і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.)]. Клок соломы, сена - віхоть (-хтя), ум. віхтик, віхтичок (-чка). Клок волос на темени выбритой головы - оселедець (-дця), ум. оселедчик. [Знати запорожців було по довгому оселедцю з-під шапки (Куліш)]. Клок волос на остриженной голове над лбом - ла[е]вержет (м. р.), вержета (ж. р.). Клок земли - клапоть землі, шмат землі. Разорвать в -чки - рознести на клапті, на шматки. Волосы висят -чьями - волосся висить пасмами. Вырвать клок бороды - висмикнути жмут волосся з бороди. Или сена клок, или вилы в бок - а чи пан, чи пропав; здобути або дома не бути (Приказки). С паршивой овцы хоть шерсти клок - з худого кабана хоч вишкварки. Шёл -чьями снег - ішов лапатий сніг.
    * * *
    1) жмут; ( поменьше) жму́тик, жмуто́к, -тка́; ( волос) па́смо, пе́лех; (соломы, сена) ві́хоть, -хтя
    2) (обрывок, лоскут) кла́поть, -птя, шмат, шмато́к, -тка́

    изорва́ть в (на) кло́чья — порва́ти (поде́рти) на кла́пті (на шматки́), пошматува́ти, мног. перешматува́ти

    Русско-украинский словарь > клок

  • 12 линять

    1) (терять цвет) линяти, вилинювати, блякувати, блякнути, половіти, здавати, облазити. [По заході сонця всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб.). Тепер, на провесні, вони саме блякують (Яворн.). Ситець почина здавати (Сл. Ум.). Китайка половіє (Коцюб.). Перкаль облазить (Коцюб.)]. Краска -няет - фарба линяє, блякне, збігає;
    2) (терять покров) линяти, вилинювати, облазити, губити волос, вовну, шерсть, перо, скидати вовну, перо, шкуру. [Затим вовк не линяє, що в комору часто никає (Номис)]. Змея - няет - гадюка линяє, шкуру скидає. Птица -няет - птах линяє, перо скидає (губить);
    3) (сходить, о покрове) линяти, вилинювати, (о шерсти) облазити, злазити, (о перьях) падати. [Шерсть на собаці почала облазити (Сл. Ум.)]. Волос -няет - волос, волосся облазить. Кожа -няет - шкура злазить. Перья -няют - перо падає;
    4) (переносно) линяти, шкуру скидати, мінитися. Он часто -няет - він частенько шкуру скидає. См. Полинять.
    * * *
    линя́ти

    Русско-украинский словарь > линять

  • 13 ёжик

    їжачок (р. -чка).
    * * *
    1) уменьш.-ласк. їжачо́к, -чка́
    2) (волос, шерсти, травы) їжачо́к; ( только волос) йо́ржик

    Русско-украинский словарь > ёжик

  • 14 заногтица

    мед. panaricium волос (-су), (редко) занігтиця, ногтоїда. На пальце -тица - волос на пальці підкинувся; палець обірвало.
    * * *
    мед.
    зані́гтиця, во́лос, -у

    Русско-украинский словарь > заногтица

  • 15 конский

    кінський, конячий. -кий волос - волосінь (-ни), волосня. Сделанный из -кого волоса - волосяний. Сделанный из -кой кожи - шкаповий. [Чобітки шкапові (Шевч.)]. -кий завод - см. Конный (1) завод. -кий навоз - кінський (конячий) гній (р. гною), коняк (-ка) (и мн. коняки). -кая сбруя - (кінська) збруя. -кий топот - кінський тупіт (-поту). -кий барышник - см. Барышник. -кая грива, бот. - см. Посконник. -кий гриб, бот. Agaricus cinereus - поганка, поганий гриб (-ба). -кий каштан, бот. Aesculus Hippocastanum - кінський каштан. -кий ладан, бот. - см. Копетень. -кий хвост, бот. - см. Конехвост.
    * * *
    кі́нський, коня́чий

    Русско-украинский словарь > конский

  • 16 лесной

    I. 1) лісовий, (реже) лісний; гайовий; см. Лес 1. [Я людина лісова: родилася, зросла і жила я досі в країні лісовій (Кониськ.). Лісова Пісня (Л. Укр.). Гайова царівна (Грінч.)]. -ной бог - лісовий бог (-га), полісун (-на), (классич.) сільван (-на); см. Леший. -ная ботаника -лісоботаніка. -ное ведомство - лісне урядництво. -ной институт - лісний інститут (-та). -ное дерево - лісове дерево, лісовина. -ной материал - лісове дерево. -ная поляна - лісова поляна, лісова галява; см. Поляна. [На галяву вискакує з гущини сарна (Коцюб.)]. -ное пространство - лісовина; (боровое) боровина. -ная сторона - лісова сторона (країна). -ная стража - лісова сторожа. -ное дело, хозяйство - лісівництво, лісове господарство. -ной барин, -ная кукла (шутл.) - лісовий дядько; см. Медведь. -ной дядя - см. Леший. -ной горох, бот. Vicia silvatica L. - лісова вика, лісовий горошок (-шку и -шка). -ной орех - а) (орешник) - см. Лещина; б) (плод) лісковий горіх (-ха). -ная фисташка, бот. Staphylaea pinnata L. - клокичка. -ной хвощ, бот. Equisetum silvaticum L. - хвощ (-ща) лісовий;
    2) деревний, лісний. -ная пристань - лісна пристань (-ни). -ной склад - лісний склад (-ду), лісна (-ної). [У нас на лісній уже нема добрих дубків, попродали (Звин.)];
    3) см. Леший;
    4) см. Лесничий.
    II. Лесной - волосі[е]нний, волосняний. -ной волос - см. II. Леса.
    * * *
    лісови́й, лісни́й

    лесно́е хозя́йство — лісове́ господа́рство

    Русско-украинский словарь > лесной

  • 17 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 18 надёргивать

    надёргать
    I. 1) чего - (в прям. и перен. знач.) насмикувати, насмикати, (волос, перьев) наскубувати, наскубти и наскубати, (ниток из полотна, чулка) наторочувати, наторочити, насотувати, насотати, (поскони) набирати, набрати, (о мног.) понасмикувати, понаскубувати, понаторочувати, понасотувати, понабирати чого. [Принеси-но ключку та насмикаємо соломи (Звин.). Думає, ніби досить написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада). Наскуби пір'я! (Сл. Ум.). Насотала ниток з рушника (Богодух.)];
    2) кого, что, за что - насіпувати, насіпати, насмикувати, насмикати, нашарпувати, нашарпати кого, що, за що, (двери, окна) наторгувати, наторгати що и чим, (о мног.) понасіпувати, понасмикувати, понашарпувати, понаторгувати. -гать (возжами) лошадь - насіпати (віжками) коня. [Такий уже з тебе возниця, - тільки насіпав коня (Сл. Гр.)]. Надёрганный -
    1) насмиканий, наскублений, наскубаний, наторочений, насотаний, набраний, понасмикуваний и т. п.;
    2) насіпаний, насмиканий, нашарпаний, наторганий, понасіпуваний и т. п. -ться -
    1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) насіпатися, насмикатися, нашарпатися, натіпатися; наскубтися; (ногами) надриґатися; (о дверях, окнах) наторгатися; срв. Дёргать, -ся.
    II. Надёргивать, надёрнуть что на что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (набрасывать) накидати, накинути, (о мног.) понатягати, понапинати, понаволікати, понакидати що на що. -нуть на себя что - (одежду) накинути на себе що, накинутися чим, (обувь) вступити(ся) в що. Надёрнутый - натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, накинутий и накинений, понатяг(ув)аний и т. п. -ться - натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися; бути натяг(ув)аним, натягнутим, натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - надёргать
    насми́кувати, насми́кати и мног. понасми́кувати; (волос, перьев) наску́бувати, -бую, -буєш, наскубти́ и наскуба́ти и мног. понаскубувати; (конопли, льна) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти
    II несов.; сов. - надёрнуть
    (надевать, накидывать) накида́ти, наки́нути; ( натягивать) натяга́ти, натягти́, -тягну, -тягнеш и мног. понатяга́ти, напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапинати

    Русско-украинский словарь > надёргивать

  • 19 пук

    ум. пучок
    1) пук, пучок (-чка), ум. пучечок (-чка), жмут, жмуток (-тка), жмутик, (диал.) жмит, соб. жмуття, (связка) бунт, бунтик. [Пов'яже солому у пуки, та й везе до міста продавати жидам (Кам'ян.). Чи я в лузі не калина була? Взяли мене поламали, у пучечки пов'язали (Пісня). Зібгав гроші в жмуток (Липовеч.). Оксана здойматиме кождий колосок, що надибле, а як жмит згрубіє, то вона його буде складати понад ярок (Стефаник)]. Пук, -чок стеблей, прутьев, розог - пук, пучок, жмут, жмуток, горстка стебел, пруття, різок. -чок цветов - пучечок, жмутик, жмуток квіток, горсточка квіток. Пук, -чок соломы - пук, пучок, жмут, жмуток, віхоть, горстка соломи, (скрученный для топки и т. п.) (с)крутень (- тня), крутеник верчик соломи. -чок ниток, шёлку, табаку и пр. - бунт, бунтик (ум. бунтичок) ниток, шовку, тютюну. -чок табачных листьев - папуша тютюну. Пук бумаг - жмут паперів. -чок волос - жмут, жмуток волосся. [Хоч волосся все біле як сніг у старечій оздобі, то стоять ще ті горді жмутки, як два роги на лобі (Франко)];
    2) воен. (фашина) - в'язка.
    * * *
    пук; (волос, травы, соломы) жмут; (соломы, сена - часто) ві́хоть, -хтя; (стеблей, прутьев - часто) го́рстка; ( пачка) па́ка

    Русско-украинский словарь > пук

  • 20 пучок

    пучок (-чка), жмутик, жмуток (-тка), жмут (-та), (табаку, шёлку и т. д.) бунтик (тютюну, шовку), (листьев табаку) папуша, (соломы) віхоть (р. віхтя), (обычно скрученный) скрутень, крутень (-тня), скрутінь (-теня), крутеник, верчик (-ка) (соломи); (горсть льна и т. п.) горстка льону; (горсточка) жмінька, пучечка; см. Пук. -чки, соб. - жмуття. [Пучок зілля (Стор.). Нарвала пучок квіток (Н.-Лев.). Жмуток соломи (Липов.). Жмутик квіток. Тобі я жмут проміння кину (Олесь). Держав в руці жмут грошей, (папіряних) (Новом. п.). Шовку жмут (М. Кр.)]. -чок волос - жмутик волосся. -чок луку - пучок цибулі. [У цій в'язці десять пучків, а в кожному пучку сім-вісім цибулин (Київщ.)]. -чок лучей - жмут проміння, променів.
    * * *
    пучо́к, -чка́; (волос, травы, соломы) жмут, жму́тик, жму́то́к, -тка́; (соломы, сена) ві́хоть, -хтя, ві́хтик; ве́рчик; (стеблей, прутьев - часто) го́рстка, го́рсточка

    Русско-украинский словарь > пучок

Страницы

См. также в других словарях:

  • ВОЛОС — в волос. Прост. О полном сходстве, совпадении, соответствии. ФСРЯ, 76; Мокиенко 1986, 100; Подюков 1989, 29. Волос долог, да ум короток. Народн. Ирон. или Неодобр. Об умственных способностях женщины. Жук. 1991, 329; СБГ 3, 44. Волос до пят, а ум… …   Большой словарь русских поговорок

  • ВОЛОС — муж., ед. и собир. влас церк. волосы, волоса, волосья мн. роговистые, трубчатые нити, растущие на теле человека и большей части млекопитающих. На человеке волос; на животных шерсть, но в хвосте и гриве также волос; у свиньи и подобных животных… …   Толковый словарь Даля

  • ВОЛОС — Блудкинич, новгородец. 1230. Новг. 234. Волос, игумен Антониевского мон. в Новгороде. 1187. 2 Новг. 161. Волос Озимковичь, бельский крестьянин, зап. 1506. Арх. Сб. IX, 6. Волос, крестьянин сурожский, зап. 1516. Арх. Сб. IX, 36. Волос, священник,… …   Биографический словарь

  • ВОЛОС — ВОЛОС, волоса, мн. волосы и (разг.) волоса, волос, волосам (волосья, волосев прост., обл.), муж. 1. Нитевидное образование, вырастающее на коже человека и животных. || только мн. Растительность на голове человека, шевелюра. Красивые, вьющиеся… …   Толковый словарь Ушакова

  • волос — Шерсть, щетина, пух, пушок, ворса; вихор, грива, хохол, челка, чуб, шевелюра, коса; борода, усы, бакенбарды, бакены, баки; висок, кудер, косма, прядь. Волосы седые, с проседью. Седины; убеленный сединами (белый, как лунь) старец. Взять (поймать)… …   Словарь синонимов

  • Волос — у человека и у млекопитающих есть образование эпидермы кожи;как покров тела, волосы свойственны исключительно млекопитающим, ихарактерны для этого класса, как перья характерны для птиц. Каждыйволос, подобно перу, своей нижней частью (корнем)… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • ВОЛОС — ВОЛОС, а, мн. ы, ос, ам, муж. 1. Тонкое роговое нитевидное образование, растущее на коже человека, млекопитающих; мн. также в знач. растительности на голове, на теле; ед. в этом знач. прост. и спец. Длинный в. Вьющиеся волосы. Схватиться за… …   Толковый словарь Ожегова

  • Волос — Волос, Андрей Германович Андрей Волос Дата рождения: 4 августа 1955(1955 08 04) (54 года) Место рождения: Сталинабад Гражданство …   Википедия

  • волос —     ВОЛОС, мех, шерсть, шуба …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • волосінь — 1 іменник жіночого роду волосина; нитка волосінь 2 іменник жіночого роду шерсть …   Орфографічний словник української мови

  • ВОЛОС — ВОЛОС, смотри Велес …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»