вместе

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

образовать

1) (устраивать, учреждать) витворювати, витворити, утворювати, утворити, формувати, зформувати, складати, скласти. [Він витворив був оригінальний лад (Єфр.). Сусіди встигали скласти міцні політичні організації (Єфр.). Три лінії утворюють трикутник]. -вать в совокупности, вместе что-л. - складатися разом на що. [Експлуатація, шахрайство й злочинства складаються разом на скажений шум життя (Єфр.)]. -вать собою что-л. - витворювати, утворювати з себе що, формуватися, складатися в що, становити собою що. [Ця наука показує, якими бувають і якими повинні бути твори, що складаються в письменство (Єфр.). Сей горб становить собою підмурівок (Л. Укр.)];

2) освічувати, освітити кого, давати, дати науку кому. Образованный -

1) витворений, утворений, зформований, складений. Вновь -ный - новоутворений;

2) освічений.

* * *

1) утво́рювати, утвори́ти, несов. твори́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти; ( формировать) формува́ти, сформува́ти; (развивать, вырабатывать) виформо́вувати, ви́формувати; ( составлять) склада́ти, скла́сти

2) (представлять собой, составлять какое-л. целое) станови́ти, (несов.), склада́ти, скла́сти

тж. одновр`еменно; нареч.

нар. окремо и окроме, опріч(е), опроче, опрічно (від кого, від чого и кого, чого), нарізно, різно, порізно, осі[о]бно и осі[о]бне, особе від кого, від чого; (в стороне от других) відрубно, відсторонь и відстор, на відшибі, на відріз(н)і, на відлуці від кого, від чого. Каждое -но написанное слово - кожне окроме (окремо) написане слово. Они жили не вместе, а -но - вони жили не вкупі, а нарізно (різно, окроме, осібно). Дать каждому -но (порознь) - дати кожному порізно. Выслушать -но обоих - вислухати нарізно обох. Говорить -но о каждом - говорити окремо (окроме, осібно) про кожного. Каждый -но - кожен зосібна (зокрема); срв. В отдельности. Стоять -но от села - стояти відсторонь (на відшибі, окроме) від села. Жить -но (отделившись от родных) - жити на відріз(н)і, на відлуці.

* * *

1) (двое) пара, двоє, двойко. [Пара голубів. Пара чобіт. Родилося в них діток двойко]. По -ам - парами, по парі. Пара слов - кілька слів, дві слові. [Скажу вам дві слові, та й бувайте здорові]. Пожалуйте на -ру слов - прошу на кілька слів (на дві слові). Пара платья (полн. костюм) - всеньке (ціле) убрання; (женск. деревенск.) парка, парочка. Пара волов (запряженных) с возом - паровиця. -рою лошадей, на -ре лошадей - парокінь, удвукінь. Разрознять, разрознить -ру - розпаровувати, розпарувати. [На що мені коней розпаровувати, купуйте обох]. Разделиться на -ры, соединиться в -ры - попаруватися. Соединение в -ры - парування. Один из -ры - допарок (-рка);

2) (подходящий, ровня) пара, рівня (-вні), рівень (-вня). [Кінь волові не пара (не рівня). Тут нема тобі рівня, самі старі та малі]. Под -ру - до пари, паристий. Они под -ру один другому - вони один (одне) одному до пари. Эти две вазы под -ру одна другой - ці дві вази зовсім паристі. Не -ра - не пара, не до пари, не рівня. [Не до пари вони собі. Він мені не рівня]. Я тебе не -ра - я тобі не пара, я тобі не до пари, я не твоя пара, я не рівня з тобою. -ра на подбор - дібрана пара. [З них, я знаю, буде дібрана пара]. Подбирать, подобрать под -ру - добирати, дібрати до пари, сов. допарувати;

3) (супружеская чета: вместе и порознь) пара, подружжя. [Коли в подружжі є дві різні віри, там жінка має дві душі (Л. Укр.). Шукаємо для нашої дівчини пари (подружжя)].

* * *

пелюшка. -ки - пелюшки (-шок), (с)повиток, ум. (с)повиточок (иногда вместе с свивальником), (с)повиття. -ка под голову - підголовач, приголовач, приголовок, (на руки) підручник. Он ещё в -ках - він ще в (с)повитку.

* * *

1) пліт (р. плоту и плота), (для сплава) плавник, сплав, (гал.) дараба, бокор, (небольшой в 3 - 4 бревна) торок. Управлять -том - керувати, (гал.) бізувати плотом, дарабою. Плот сплавного дерева - тальба. Два -та сбитые вместе - нашириця. Связанная группа -тов - гарем. Треугольный -от для защиты от идущих по реке других плотов - упірка;

2) (для стирки белья) кладка.

* * *

1) (для сплава, для переправы) пліт, род. п. пло́ту и плота́; диал. дара́ба

2) ( помост около берега) помі́ст, -мо́сту

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

несов.; сов. - сжать

1) стиска́ти и сти́скувати, -кую, -куєш, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути, згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти (згнічу́, згніти́ш); ( зубы сильно) зці́плювати, -люю, -люєш и ці́пити, -плю, -пиш, зціпи́ти и мног. позці́плювати, стина́ти, стя́ти и зітну́ти, -ну́, -не́ш

2) (что - стеснять - горло, сердце, грудь) зда́влювати, -лює, здави́ти, -вить, сти́скувати и стиска́ти, сти́снути (що), хапа́ти, ухопи́ти, (ухо́пить) (за що)

3) ( соединять вместе) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти, -лю, -лиш; (при указаний на характер действия - губы, пальцы) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти

несов.; сов. - слож`ить

1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; ( сжимать) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти (стулю́, сту́лиш); ( соединять вместе) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти, -ну́, -неш

2) мат. додава́ти, -даю́, -дає́ш, дода́ти, -да́м, -даси́, склада́ти, скла́сти

3) ( создавать) склада́ти, скла́сти, ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш)

несов.; сов. - слож`иться

1) склада́тися, скла́стися (складу́ся, складе́шся) и мног. посклада́тися; ( сжиматься) стуля́тися и сту́люватися, -лююся, -люєшся, стули́тися, -лю́ся, -лишся; ( соединяться вместе) згорта́тися, згорну́тися, -ну́ся, -нешся

2) ( создаваться) склада́тися, скла́стися, ство́рюватися, -рюється, створи́тися, -риться, утво́рюватися, утвори́тися; (в голове, в уме) уклада́тися, укла́стися

3) мат. склада́тися, скла́стися

4) ( формироваться) формува́тися, -му́ється, сформува́тися; ( устанавливаться) уста́люватися, -люється, уста́литися

5) ( делать складчину) склада́тися, скла́стися, скида́тися, ски́нутися

6) страд. несов. склада́тися; стуля́тися, сту́люватися, -люється; згорта́тися; додава́тися, -дає́ться, склада́тися; склада́тися, ство́рюватися

1) зли́тий

2) грам. стя́гнений; ( вместе) вку́пі, ра́зом

1) ( действие) запряга́ння

2) (лошади, олени, запряжённые вместе) запря́жка, за́пряг, -у, упря́жка

3) ( о расстоянии) перегі́н, -го́ну

4) см. упряжь 1)

5) горн. упря́жка

6) ( часть рабочего дня) диал. упру́г