вила

несов.; сов. - в`ыломаться и в`ыломиться

вылезть вилазити, вилізати, вилізти. -ать на четвереньках - вирачкуватися. Невозможно вылезть - не можна вилізти, нема вилазу.

* * *

несов.; сов. - в`ылезть и в`ылезти

вилім (р. -лому).

* * *

1) ( действие) ви́ламання, ви́ломлення, (неоконч.) вила́мування, вило́млювання

2) ( пролом) ви́лом, -у

выползти виповзати, виповзти, вилазити, вилізти.

* * *

несов.; сов. - в`ыползти

дерев'яний, деревляний, деревний. Д-ые части в плуге - деревінь (р. -віни). Д-ые изделия - дерев'яні (деревні) вироби, (собир.) деревня (ж. р.). [Колеса, вила. й инша деревня]. Д-ое масло - олива. Д-ая башка (брань) - дурна (бараняча) голова, дурна макітра, дубоголовий бовдур.

* * *

добавление, добавок

1) (то, что добавлено) додаток (р. -тку), додача (р. -чі), (реже) добавка, добавок (р. -вку). [Щомісячний додаток до платні. Вилає, ще й поб'є на додаток. Нум мінятися на коні, - кільки додачі хочете? Нате курочку в добавочку];

2) (процесс добавления) додавання, (реже) добавляння.

* * *

1) доба́вка, наба́вка

2) дода́ток, -тка, дода́ча

-вило, -витель орудар (-ря), верховода, заправило (общ. р.), передовик (-ка). [Петербурзькі орударі Палестинського Т-ва (Крим.). Польські верховоди (Франко). Передовики ляцької політики мали в очу (в виду) саме панство (Куліш). Це у нас саме заправило, отой Грицько (Харк. п.)]. -вила хора (запевало) - береза. [А хто буде в нас за березу? Настя-береза завела, а за нею всі (Г. Барв.)].

* * *

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка