-
1 визволяти
= визволити1) to liberate, to free; ( звільняти) to set free2) (допомагати, виручати) to rescue, to come to help -
2 визволяти
liberate, rescue -
3 визволяти з-під варти
( насильницьким шляхом) aid and escapeУкраїнсько-англійський юридичний словник > визволяти з-під варти
-
4 визволяти заручників
Українсько-англійський юридичний словник > визволяти заручників
-
5 незаконно визволяти
Українсько-англійський юридичний словник > незаконно визволяти
-
6 визволити
= визволитися; док. див. визволяти, визволятися -
7 звільняти
= звільнити1) ( визволяти) to free, to liberate, to set at liberty, to set free; ( від залежності) to emancipate; (від чогось, когось) to deliver; ( з ув'язнення) to discharge, to release; ( від рабства) to disenthral(l)звільняти заарештованого — to dismiss ( to discharge) a prisoner
звільняти буфер комп. — to unbuffer
2) ( позбавляти) to release; to dispense ( from), to exempt ( from), to relieve ( from)звільняти від відповідальності — to release from responsibility, to free from responsibility, to relieve from responsibility, to exempt from responsibility
3) ( з посади) to discharge, to dismiss, to discard, to cashier, to turn away ( off); sl. to give one the sack ( the bird)звільняти у запас військ. — to transfer ( to relegate) to the reserve
звільняти у відставку — to retire; військ. to place on the retired list
5) ( приміщення) to vacate, to leave
См. также в других словарях:
визволяти — визволити 1) (робити вільним, надавати свободу кому / чому н., позбавляючи пригноблення, безправ я, чийогось панування), звільняти, звільнити, розкріпачувати, розкріпачити, розкабаляти, розкабалити Пор. звільняти I, 1) 2) (відвойовувати загарбану … Словник синонімів української мови
визволяти — я/ю, я/єш, недок., ви/зволити, лю, лиш, док., перех. 1) Звільняти кого небудь із неволі, ув язнення і т. ін. 2) Робити вільним, надавати свободи кому , чому небудь, позбавляючи гноблення, безправ я, чийогось панування. 3) Відвойовувати загарбану… … Український тлумачний словник
визволяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
звільняти — I = звільнити 1) (кого н. з під арешту, із в язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь… … Словник синонімів української мови
звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… … Український тлумачний словник
Ukrainian Insurgent Army — Українська Повстанська Армія Ukrayins’ka Povstans’ka Armiya Participant in World War II … Wikipedia
визволити — див. визволяти … Український тлумачний словник
визволяння — я, с. Дія за знач. визволяти … Український тлумачний словник
визволятися — я/юся, я/єшся; недок., ви/зволитися, люся, лишся, док. 1) Звільнятися з неволі, ув язнення і т. ін. 2) Ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти гноблення, безправ я, чийогось панування. 3) Звільнятися від того, хто або що тримає,… … Український тлумачний словник
викуповувати — ую, уєш і викупля/ти, я/ю, я/єш і викупа/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/купити, плю, пиш; мн. ви/куплять; док., перех. 1) За гроші, за певну плату забирати назад що небудь віддане в заставу. 2) Звільняти, визволяти кого небудь за гроші, плату … Український тлумачний словник
виривати — I а/ю, а/єш, недок., ви/рвати, рву, рвеш, док., перех. 1) Рвучи, висмикувати, витягати що небудь звідкись. || З силою відокремлювати частину від цілого. || З силою віднімати що небудь у когось. 2) перен. З великими зусиллями, труднощами рятувати … Український тлумачний словник