Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

взяло

  • 1 досаждать

    досадить кому досаждати, досадити кому, досаду кому вчинити, доїдати, доїсти кому, докучати, докучити, прикритися, наприкритися; см. Донимать. Досадило кому - доїло кого, за серце взяло кого, допекло кому; (вульг.) за печінки взяло кого. Чтобы досадить - на злість, на збитки, аби досадити, аби дозолити кому.
    * * *
    несов.; сов. - досад`ить
    досажда́ти, досади́ти; дозоля́ти, дозоли́ти; ( докучать) докуча́ти, доку́чити, надокуча́ти, надоку́чити

    Русско-украинский словарь > досаждать

  • 2 задевать

    задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - заде́ть
    1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)
    2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зити
    II
    (сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти

    Русско-украинский словарь > задевать

  • 3 заковывать

    заковать
    1) (в цепи) заковувати кувати, закувати, закути (в кайдани), брати, узяти в заліза, (о мн.) позаковувати кого. [І сміє нас кувати у кайдани (Грінч.)]. Закованный - закутий, закований, кутий. [Він у темниці, в кайдани закутий (Л. Укр.). І коліна одпочинуть, кайданами куті (Шевч.)];
    2) безл. -вало - взяло морозом дуже, с[за]кувало, (о мн.) позаковувало (морозом). [Землю закувало більш як на аршин. Ставки наші так позаковувало, що коли-б і риба не погинула];
    3) (лошадь) заковувати, закувати (коня), (о мн.) позаковувати (коні). [Недотепний коваль закував коня, - тепер шкутильгає].
    * * *
    несов.; сов. - заков`ать
    зако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, закува́ти и заку́ти и мног. позако́вувати; ( в кандалы), ско́вувати, скува́ти, забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти, кува́ти несов., око́вувати, окува́ти и оку́ти

    Русско-украинский словарь > заковывать

  • 4 зло

    I. сущ.
    1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;
    2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;
    3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].
    II. нрч.
    1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;
    2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.
    * * *
    I сущ.
    1) зло; ( беда) ли́хо, біда́
    2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, зло

    со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла

    II нареч.
    зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́то

    зло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким

    Русско-украинский словарь > зло

  • 5 любопытство

    цікавість; (интерес) зацікавлення (-ння), інтерес (-су). [Але цікавість узяла своє (Н.-Лев.). Можна бувало говорити з ним не без зацікавлення (Крим.)]. Женское -во - цікавість жіноча. С -вом - цікаво, з зацікавленням. [Парубок цікаво дивився (Мирн.)]. Возбуждать -во чьё - зацікавлювати кого, викликати чиє зацікавлення. Охватило (взяло) -во - взяла цікавість кого. Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика - моє зацікавлення більшало з кожним оповідачевим словом.
    * * *
    ціка́вість, -вості; допи́тливість; заціка́вленість, -ності

    Русско-украинский словарь > любопытство

  • 6 мурашка

    мурашка, комашка, мурашинка, комашинка. -ки бегают по телу - мурахи по тілу бігають, мурашня (мурашва) по тілу бігає. [Очі лізуть на лоба, а за плечима мурахи (Коцюб.). У Пріськи наче мурашва бігла по тілу (Мирн.)].
    * * *
    мура́шка, мура́ха, уменьш. мураши́нка; диал. мура́вка

    те́ло покры́лось мура́шками — перен. ті́ло вкри́лося (взяло́сь) си́ротами, на ті́лі ви́ступили (проступи́ли, зняли́ся) си́роти

    Русско-украинский словарь > мурашка

  • 7 мыло

    1) мило. [Чуже й мило голило, а своя й бритва не бере (Приказка)]. -ло простое (стиральное) - просте (пральне) мило, мило до прання. -ло туалетное (душистое) - мило добре, мило туалетне (запашне). -ло дегтярное, жидкое, ядровое - мило дігтяне (дьогтьове), рідке, ядрове. -ло купальное, плавающее - мило купальне, пливуще (нетонуще) мило. -ло мраморное, прозрачное, яичное - мило мармурове, прозоре, яєчне. Кусок, брусок - ла - кусок, брусок мила. Остаток -ла (обмылок) - змилок, недомилок (-лка). -ло серо, да моет бело - чорна корова, - біле молоко, сіренька курочка, - золоті яєчка. Ровно -ла наелся - піймав облизня. Их как -лом взяло - їх як лизень (лиз) злизав, їх як водою змило;
    2) (на лошади) мило, піна. Лошадь примчалась вся в -ле - кінь примчав увесь у милі (у піні) (замилений);
    3) бот. - а) Кукушкино -ло (Lychnis chalcedonica L.) - зірки (р. зірок) городні, зоря, лісові зірочки, горитва, гориця, грань (-ни), вогнівка, дівоча краса; б) (Cypsophila muralis L.) лишиця (звичайна), лисичка, мишиця, перекоти-поле, собаче мило; в) Дикое -ло (Dianthus superbus L.) - гвоздики розкішні, звоздик (-ку) (стріпчатий), крутовежа; г) см. Мыльник 1.
    * * *
    ми́ло

    Русско-украинский словарь > мыло

  • 8 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 9 пронимать

    пронять
    1) см. Пронзать, пронзить;
    2) см. Пронизывать;
    3) (кого, что) проймати, про(й)няти, діймати, дійняти, розбирати, розібрати, дошкуляти, дошкулити кого, що, (грубо) брати, взяти за печінки кого. [Аж ляк перейме (Фр.)]. Ветер -мает - вітер проймає. Холод -мал до костей - холод діймав (проймав) до кісток. Меня дрожь -мает - мене трусить, мене дрижаки (дрощі) беруть. Его ничем не -мёшь - його нічим не діймеш (не дошкулиш). -няло таки его - дійняло (про(й)няло) так його, (грубо) таки взяло його за печінки (см. ещё Донимать). Пронимающий, прил. - дошкульний, шкулький. [Картав мене словами дошкульними (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прон`ять
    (кого-что) пройма́ти, пройня́ти (кого-що); ( прохватывать) пробира́ти, пробра́ти (кого-що); ( донимать) дошкуля́ти, дошку́лити (кого-що, кому-чому)

    Русско-украинский словарь > пронимать

См. также в других словарях:

  • взяло — зло взяло • действие, субъект любопытство взяло • действие, субъект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Взяло кота поперек живота. — Взяло кота поперек живота. См. ГОРЕ БЕДА Взяло кота поперек живота. Скоробило вдоль и поперек. См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Взяло Фоку сзади и сбоку. — Взяло Фоку сзади и сбоку. См. ГОРЕ БЕДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Взяло задушу — кого. Разг. Экспрес. Проняло кого либо. Итак он это прочитал, что прямо за душу взяло… (В. Росляков. Один из нас) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Взяло кота поперёк живота — Народн. Кто л. попал в сложную ситуацию, в беду. ДП, 146 …   Большой словарь русских поговорок

  • Взяло пожаром — Новг. О чём л. загоревшемся, сгоревшем на пожаре. НОС 1, 125 …   Большой словарь русских поговорок

  • Взяло за сердце — кого. Арх. Кого л. охватила внезапная тревога. АОС 4, 83 …   Большой словарь русских поговорок

  • Как мылом взяло. — Как рукой сняло. Как мылом (как водой) взяло. См. НАЧАЛО КОНЕЦ Сквозь землю провалился. Как мылом взяло. См. ПОИСК НАХОДКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • зло взяло — рассердиться, обозлиться, разозлиться Словарь русских синонимов. зло взяло прил., кол во синонимов: 3 • обозлившийся (44) • …   Словарь синонимов

  • Дело взяло оборот — ДЕЛО БЕРЁТ какой ОБОРОТ. ДЕЛО ВЗЯЛО какой ОБОРОТ. Разг. Обстоятельства складываются каким либо образом. Венских депешей ещё нет в моих руках, но предварительно имею честь донести, что дело берёт хороший оборот и известный делёж: не встречает… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Сердце взяло — СЕРДЦЕ БЕРЁТ на кого. СЕРДЦЕ ВЗЯЛО на кого. Устар. Прост. Кто либо злится, сердится, гневается на кого либо. [Милан, (г же Простаковой):] И вы забыли, что он вам брат! [Г жа Простакова:] Ах, батюшка! Сердце взяло, дай додраться! (Фонвизин.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»