-
1 взимку
-
2 взимку
wzymkuприсл.zimą, w zimie -
3 Готуй сани літом, а воза взимку
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Готуй сани літом, а воза взимку
-
4 winter
1. n1) зима2) поет. рік життяwinter cherry — бот. фізаліс, марунка
winter crop — с.г. озимина
winter day (clothes, resdrt, season) — зимовий день (одяг, курорт, сезон)
winter quarters — місця зимівлі (тварин); військ. зимові квартири
winter sleep — зоол. зимова сплячка
winter solstice — астр. зимове сонцестояння
2. v1) зимувати; проводити зиму (де — at, in, on)2) перезимувати (про рослини)3) утримувати взимку (худобу тощо)4) охолоджувати, заморожувати* * *I n1) зима3) період застою, занепадуII a1) зимовийwinter sports — зимні види спорту; зимній ( про сорт яблук); зимостійкий ( про рослину)
2) озимийIII v1) (at, in, on) зимувати, проводити зиму2) перезимувати ( про рослини)3) годуватися зимою ( про птахів); утримувати зимою ( скотину)4) заморожувати -
5 winterization
nпідготовка до зими; утеплення, пристосування для експлуатації взимку* * *nпідготовка до зими; утеплінння; прилаштування для експлуатації взимку, при низьких температурах -
6 хыш
-
7 узимку
див. взимку -
8 зима
-
9 Ember days
церк.дні посту е молитви (по три дні взимку навесні, улітку е восени) -
10 storm door
сл.другі двері (часто засклені; навішуються взимку) -
11 winterize
v2) пристосувати для експлуатації взимку* * *vпідготовити (дім, автомашину) до зими; утеплити; прилаштувати для експлуатації при низьких температурах -
12 yard
n1) ярд (= 3 футам, близько 91,4 cm)2) мор. рея3) поет. п'ядь4) подвір'я; двір5) амер. сад6) город7) кладовище8) скотний двір9) склад10) лісний склад, лісний двір, лісна біржа11) обора, загін (для худоби)12) морський арсенал; суднобудівна верф13) портові майстерні і склади14) зал. сортувальна станція; парк15) розм. висока вузька склянка16) амер., розм. тисяча доларівthe Y. — Скотленд-ярд (тж Scotland Yard)
yard bird — розм. новобранець; амер. піхотинець; солдат; розм. в'язень
yard bull — розм. охоронець, сторож (на залізниці, у в'язниці)
yard craft — мор. портові плавучі засоби і судна
yard of pump water — розм. худюща людина, худий як тріска
yard patrol — розм. в'язні; в'язнична охорона
yard repair — мор. заводський ремонт (суден)
yard space — зал. пропускна спроможність станції
2. v1) заганяти худобу (у двір)2) трелювати (ліс)3) переходити на зимове пасовисько* * *I n1) ярд (= III фyтaм, близькo 91, 4 см)2) мop. реяII n1) двір, подвір'я3) парк, сортувальна станція4) = Scotland Yard; n ( the Yard) Скотленд-Ярдrailway yard — зaл. сортувальна станція
III vyard patrol — ув'язнені; тюремна охорона
2) лic. трелювати4) cпeц. переходити на зимове пасовище -
13 open-ground
adjз відкритим ґрунтомopen-ground plant — с.г. рослина відкритого ґрунту (що не потребує захисту взимку)
-
14 winter-time
-
15 Ember days
церк.дні посту е молитви (по три дні взимку навесні, улітку е восени) -
16 storm door
сл.другі двері (часто засклені; навішуються взимку) -
17 winterization
nпідготовка до зими; утеплінння; прилаштування для експлуатації взимку, при низьких температурах -
18 yard
I n1) ярд (= III фyтaм, близькo 91, 4 см)2) мop. реяII n1) двір, подвір'я3) парк, сортувальна станція4) = Scotland Yard; n ( the Yard) Скотленд-Ярдrailway yard — зaл. сортувальна станція
III vyard patrol — ув'язнені; тюремна охорона
2) лic. трелювати4) cпeц. переходити на зимове пасовище -
19 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
20 извозничать
х[ф]урманувати, під хуру ставати (їздити), (підводою) возити (їздити). [Влітку обоє на ріллі, а прийде зима, він фурманує (Кон.). Наші люди все під хуру їздять (Чигиринщ.). Влітку я вдома роблю, а взимку підводою їздю (Звин.)].* * *візникува́ти; фурманува́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
взимку — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Выстрел в спину (монумент) — Открытие монумента «Выстрел в спину» (укр. Постріл у спину) монумент в память о советских гражданах, погибших от рук украинских националистов. Установлен на Советской площади города Симферополя (Украина). Откр … Википедия
Поморянский замок — … Википедия
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
авіаоблік — у, ч., мисл. Облік тварин взимку при стійкій сонячній погоді і сніговому покриві з використанням літаків, вертольотів … Український тлумачний словник
безсніжжя — я, с. Відсутність або мала кількість снігу взимку … Український тлумачний словник
буря — і, ж. 1) Навальний вітер з дощем, грозою, а взимку – зі снігом. 2) перен. Глибоке хвилювання. 3) чого, перен. Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів … Український тлумачний словник
вечорниці — и/ць, мн., заст. В українському селі восени та взимку – вечірні зібрання молоді, на яких у будні дні поряд із розвагами виконувалась і певна робота, а в святкові – влаштовувалися гуляння … Український тлумачний словник
висадки — ів, мн. (одн. ви/садок, дка, ч.). Коренеплоди або деякі рослини, збережені взимку і висаджені в ґрунт для одержання насіння … Український тлумачний словник
відлига — и, ж. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду … Український тлумачний словник
гарматан — а, ч. Сухий жаркий північно східний вітер на Гвінейському узбережжі Африки, що дме взимку … Український тлумачний словник