Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вдоволь

  • 1 вдоволь

    доволі, вволю, удозвіль, усмак, досить, вдосталь, удостачу, уповні, досхочу, до призволящого. [Всього є вдосталь (удостачу, доволі). Чого, чого, а сього уповні буде! (М. Вовч.)]. Наїстися усмак (досхочу, удозвіль, до призволящого). Насумуватися, наспіватися усмак, уволю].
    * * *
    нареч.
    удо́сталь, удоста́чу, диал. подоста́тком; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу; ( достаточно) дово́лі

    Русско-украинский словарь > вдоволь

  • 2 набросаться

    (вдоволь, много побросать) наки́датися, наве́ргатися

    Русско-украинский словарь > набросаться

  • 3 наноситься

    вдоволь)
    I. 1) (от Носить) - а) наноситися кого, чого, попоносити кого, що и чого, попоноситися з ким, з чим. [Попоносив по келійках води (Куліш)]. На вас воды не -шься - на вас води не наносишся; б) (об одежде, обуви) наноситися чого, находитися в чому. [І не наносилась я свого нового кожуха, а довелось продати (Канівщ.). Не находилася я в цих черевиках - скоро стопталися (Липовеч.)]. Не -шусь я этого платья - ношу - не наношуся цього вбрання (женского ещё: цієї сукні);
    2) (от Носиться) - а) (об одежде, обуви: проноситься) поноситися, проноситися. [Не довго ці чоботи проносяться, бо товар зовсім поганий (Сл. Ум.)]; б) наноситися; на(в)ганятися, намикатися; налітатися, нашугатися; набуятися, наширятися, накружлятися; срв. Носиться 2; в) с кем, с чем - наноситися, (ирон.) напанькатися, нацяцькатися з ким, з чим.
    II. Наноситься, нанестись и нанесться -
    1) (натаскиваться в большом количестве) наноситися, наношуватися, назношуватися, бути наношеним, наношуваним, наношеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    I. Наносить. [Болото в хату за чобітьми наноситься (Київщ.)];
    2) (ветром) наноситися, нанестися, намітатися, наместися, навіюватися, навіятися, (водою) наноситися, нанестися, намулюватися, намулитися; бути наношеним, наношуваним, нанесеним, понаношуваним и т. п.; срв.
    II. Наносить 2;
    3) (о заразе, болезни) заноситися, занестися, позаноситися; бути заношеним, занесеним, позаношеним;
    4) наноситися, бути наношеним, наношуваним, нанесеним и т. п.; зазначатися и зазначуватися, бути зазначуваним, зазначеним, позазначуваним; накидатися, бути накид(ув)аним, накиданим, понакид(ув)аним; завдаватися, чинитися, учинятися, заподіюватися, бути завдаваним, завданим и т. п.; срв.
    II. Наносить 4, 6, 8. Хутор -се[ё]н на карту - хутір зазначено на мапі (на карті). Мне -сено оскорбление - мене ображено, мені заподіяно (вчинено) образу;
    5) (набегать на кого, на что) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, (наскакивать) наскакувати, наскочити, (налетать) налітати, налетіти на кого, на що (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що;
    6) -тись (о птице) - нанестися, нанести яєць.
    * * *
    I сов.
    наноси́тися, -ношу́ся, -но́сишся
    II несов.; сов. - нанестись
    1) нано́ситися, -носиться, нанести́ся
    2) страд. (несов.) нано́ситися; наміта́тися, навіва́тися, навіюватися, -ві́юється; наму́люватися, -люється; завдаватися, -дає́ться, заподіюватися, -ді́юється, нано́ситися; чини́тися, -ниться, учиня́тися

    Русско-украинский словарь > наноситься

  • 4 Навертеться

    вдоволь)
    I. 1) (вертясь) навертітися, накрутитися, накружитися. [Накрутилися танцюючи метелиці (Сл. Ум.)];
    2) (вертя) навертітися, насвердлуватися, насвердлитися.
    II. Навертеться - см. Наверчиваться.

    Русско-украинский словарь > Навертеться

  • 5 натолковывать

    натолковать
    1) что кому - втолковувати, втолкувати, втлумачувати, втлумачити, (втемяшивать) втовкмачувати, втовкмачити (в голову), вбивати, вбити в голову що кому; срв. Натверживать 1;
    2) (вдоволь, сов.) а) (об'ясняя) натлумачити, натовмачити, натолкувати, (напояснять), наз'ясовувати, навиясняти и навияснювати, напоясняти и напояснювати; б) (разговаривая) наговорити, набалакати, нагомоніти. Натолкованный -
    1) втолкований, втлумачений, втовкмачений (в голову), вбитий в голову. -ный ум - навчений (натоптаний) розум. [Краще розум прирожденний, ніж навчений (Сл. Гр.)];
    2) натлумачений, натовмачений, наз'ясовуваний. -ться -
    1) (стр. з.) втолковуватися, бути втолковуваним, втолкованим и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (об'ясняя) натлумачитися, натолкуватися, попотлумачити (досхочу) и т. п.; б) (разговаривая) наговоритися, набалакатися, нагомонітися, попоговорити (досхочу) и т. п. з ким.
    * * *
    несов.; сов. - натолков`ать
    1) ( наговаривать) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш; ( втолковывать) утовкма́чувати, утовкма́чити, утокма́чувати, утокма́чити
    2) (сов.: потолковать много, вдоволь) наговори́тися, набала́катися, нагомоні́тися

    Русско-украинский словарь > натолковывать

  • 6 вдосталь

    нар. зовсім, цілком, геть чисто, вкрай. Срв. Вдоволь.
    * * *
    нареч.
    2) ( вконец) до кра́ю, укра́й, до оста́нку, до ре́шти, цілко́м, зовсім, геть-чи́сто

    Русско-украинский словарь > вдосталь

  • 7 накапывать

    и Накапливать накапать
    I. 1) накапувати, накапати, (внутрь) закроплювати и закропляти, закропити, (о мног. или во мн. местах) понакапувати, позакроплювати чого или чим. [Накапай мені капель (Київ). Накапала олією на настільник (Канівщ.). Закропи три капки в око (Звин.)];
    2) см. Накрапывать. Накапанный - накапаний, понакапуваний; закроплений, позакроплюваний. -ться -
    1) (стр. з.) накапуватися, бути накапуваним, накапаним, понакапуваним и т. п. [Погано накапуються каплі (Богодух.)];
    2) (вдоволь, сов.) накапатися, накрапатися; срв. Капать.
    II. Накапывать, накопать, накопнуть -
    1) (раскапывая землю) накопувати, накопати що, чого, накопнути що, (о мног. или во мн. местах) понакопувати. [Понакопували ямок - щепи садитимемо (Богодух.)];
    2) (выкапывая из земли) накопувати, накопати, (о мног.) понакопувати, (о картофеле, свёкле ещё, сов.) навибирати, набрати чого. [Картоплі накопали багато (Канівщ.)]. Накопанный - накопаний, понакопуваний. -ться -
    1) накопуватися, накопатися, понакопуватися; бути накопуваним, накопаним, понакопуваним;
    2) (вдоволь, сов.) - (в сыпучем) накопатися, наритися, напорпатися, нагребтися, нашпортатися, (в мокром, грязном) накопатися, наритися, набабратися; (наковыряться) накопатися, накопирсатися; (в вещах) накопатися, наритися, напорпатися, напоратися, нашпортатися; (навозиться) намарудитися, надлубатися, навовтузитися.
    * * *
    I несов.; сов. - нак`апать
    нака́пувати, нака́пати; (роняя капли на что-л.) наля́пувати, наля́пати и мног. поналя́пувати
    II несов.; сов. - накоп`ать
    нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (сов.: наделать углублений; извлечь из земли) покопа́ти; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти

    Русско-украинский словарь > накапывать

  • 8 накашивать

    накосить (косою)
    I. накошувати, накосити, (немного) укошувати, укосити, (о мног.) понакошувати, повкошувати чого. [Накосив два настремки трави (Брацл.). Укоси трошки трави на городі, - теляті дати (Сл. Гр.)]. Накошенный - накошений, укошений, пона[пов]кошуваний. -ться -
    1) накошуватися, накоситися, понакошуватися; бути накошуваним, накошеним, понакошуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накоситися, попокосити (досхочу), (о мног.) понакошуватися.
    II. Накашивать, накосить (линию, постройку) - скошувати, скосити, покосити, скривляти и скривлювати, скривити, (о постройке ещё) нахиляти, нахилити набік, (о мног.) поскошувати, поскривлювати, понахиляти набік що. Накошённый - скошений, покошений, скривлений, нахилений набік, поскошуваний, поскривлюваний, понахиляний набік. -ться -
    1) скошуватися, скоситися, покоситися, поскошуватися; бути скошуваним, скошеним, поскошуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (о постройке) накоситися, накривитися; б) (косясь на кого, что) накоситися, накривитися на кого, на що, надивитися скоса (скрива, зизом) на кого, на що.
    * * *
    несов.; сов. - накос`ить
    нако́шувати, накоси́ти и мног. понако́шувати; (сов.: немного) укоси́ти

    Русско-украинский словарь > накашивать

  • 9 накрашивать

    накрасить
    I. накрашувати, накрасити, нафарбовувати, нафарбувати, (о мног.) понакрашувати, понафарбовувати що, чого чим; специальнее ещё: (красным) червонити, начервонити, вичервонити, (чёрным) чорнити, начорнити, почорнити, вичорнити що чим и т. п. [Накрасили багато крашанок (Сл. Ум.). Нафарбував чорним волосся і вуса (Загірня). Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки, потім начорнила брови (Крим.)]. -ть лицо - нафарбовувати, нафарбувати, малювати, на[по]малювати, намазувати, намазати обличчя (лице); см. ещё Накрашиваться 2. [А вдовиця, гарна киця, малювала собі лиця (Пісня)]. Накрашенный - накрашений, нафарбований, понакрашуваний, понафарбовуваний; начервонений, вичервонений, начорнений, почорнений, вичорнений и т. п.; (о -ном лице и т. п.) нафарбований, мальований, на[по]мальований, намазаний. -ться -
    1) накрашуватися, накраситися, понакрашуватися, нафарбовуватися, нафарбуватися, понафарбовуватися, (красным) червонитися, начервонитися, вичервонитися, (чёрным) чорнитися, начорнитися, вичорнитися; бути накрашуваним, накрашеним, понакрашуваним и т. п.;
    2) (-ть себе лицо) нафарбовуватися, нафарбуватися, намальовуватися, намалюватися, підмальовуватися, підмалюватися, накрасовуватися, накрасуватися, намазуватися, намазатися, підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понафарбовуватися, пона[попід]мальовуватися и т. п. [Намастилася, нафарбувалася і пішла до міста (Брацл.). Намалювалася (намазалася) та й думає, що справді гарна (Богодух.). Накрасовується вона, тим і гарна видає (Загірня)];
    3) (вдоволь, сов.) нафарбуватися, накраситися, намалюватися; срв. Красить, -ся;
    4) надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2.
    II. Накрашивать, накрошить чего, чем - накришувати, накришити, (о мног.) понакришувати чого, чим и чого; (чего во что ещё) укришувати, укришити чого в що. [Мати, нагадала їй накришити сала (Н.-Лев.). Накришила (укришила) хліба в молоко (Канівщ.). Не накришуй кришками (и кришок) (Брацл.)]. Накрошённый - накришений, понакришуваний; укришений. -ться -
    1) накришуватися, накришитися, понакришуватися; бути накришуваним, накришеним, понакришуваним, укришеним;
    2) (вдоволь, сов.) накришитися; натрощитися; налокшатися, насіктися, накавальцюватися; нашаткуватися; срв. Крошить.
    * * *
    несов.; сов. - накрасить
    нафарбовувати, -бо́вую, -бо́вуєш, нафарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш и мног. понафарбо́вувати, накра́шувати, -шую, -шуєш, накраси́ти, -крашу́, -кра́сиш и накра́сити, -кра́шу, -кра́сиш

    Русско-украинский словарь > накрашивать

  • 10 налаяться

    1) ( вдоволь полаять) нага́вкатися, набреха́тися, -бре́шеться
    2) ( вдоволь поругаться) нала́ятися, насвари́тися, -сварю́ся, -сва́ришся

    Русско-украинский словарь > налаяться

  • 11 напахивать

    напахать
    I. (плугом) наорювати, наорати, (о мног.) понаорювати; (екстирпатором) наралювати, наралити, (о мног.) понаралювати чого. Напаханный - наораний, понаорюваний; наралений, понаралюваний. -ться -
    1) наорюватися, наоратися, понаорюватися; бути наорюваним, наораним, понаорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наоратися, (о мног.) понаорюватися; наралитися, (о мног.) понаралюватися.
    II. Напахивать, напахать, напахнуть -
    1) (навевать) навівати и навіювати, навіяти, навійнути, (о мног.) понавівати и понавіювати чого;
    2) (запахивать одежу) запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати що. Напахнутый -
    1) навіяний, понавіюваний;
    2) запнутий и зап'ятий, позапинаний. -ться -
    1) навіватися, навіятися, понавіватися; бути навіюваним, навіяним, понавіюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) напашітися, надмухатися; (жаром) напашітися; срв.
    II. Пахать.
    * * *
    несов.; сов. - напах`ать
    нао́рювати, -рюю, -рюєш, наора́ти и мног. понао́рювати

    Русско-украинский словарь > напахивать

  • 12 насаживать

    насадить
    I. 1) см. Насаждать;
    2) см. II. Насаживать 2;
    3) (надевать что на что) насаджувати, насадити, (набивать) набивати, набити, (на остриё, на макушку) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, натикати, наткнути, (о мног.) понасаджувати, понабивати, понастромлювати, понаштрикувати, понатикати що на що; (кирпичным боем, строит.) загружати и загружувати, загрузити ще. [Насадив сокиру на топорище (Сл. Ум.). Набити сокиру на держално (Київщ.). Настромили на віху його козацькую головку (Котл.). Наштрикнув картоплину на ціпок (Сл. Гр.). Наткнути хробака на гачок (вудки) (Канівщ.)];
    4) (пришивать) пришивати, пришити, (нашивать) нашивати, нашити, (о мног.) попришивати що до чого, понашивати що на що. -дить пуговицы - попришивати ґудзики до чого. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний; набитий, понабиваний; настромлений, понастромлюваний, наштрикнутий, наткнутий;
    2) пришитий, попришиваний; нашитий, понашиваний. -ться -
    1) насаджуватися, насадитися, понасаджуватися; бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) см. Наседать;
    3) (вдоволь, сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    II. Насаживать, насажать -
    1) (растений) насаджувати, насадити, насаджати, понасаджувати чого; срв. Насаждать 1;
    2) (во множестве кого) насаджувати, саджати и садити, насадити, понасаджувати, садовити, насадовити кого. [Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. -жать в тюрьму кого - насадити, насаджати, понасаджувати насадовити, вкинути, закинути, повкидати, позакидати у в'язницю кого. -жать кур на яйца - попідсипати курей (квочок). -ть рыбы в садок - напускати, напустити, понапускати риби в кіш (в саж, в саджал[в]ку);
    3) оселяти и оселювати, оселити, пооселювати, осаджувати, осадити, саджати, посадити, поосаджувати кого; срв. Поселять;
    4) -жать кого во что, на должность - понастановлювати и понастановляти, попризначати кого ким и на кого, за кого;
    5) -жать заплат, пуговиц - понашивати (понаставляти) латок, пона[попри]шивати ґудзиків. -жать мушек - поналіплювати мушок. -жать хлеба в печь - насаджати (повсаджувати) хліба в піч. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний;
    2) насаджений, насадовлений, понасаджуваний; вкинутий, закинутий, повкиданий, позакиданий; напущений;
    3) оселений, осаджений, пооселюваний, посаджений, поосаджуваний;
    4) понастановлюваний, попризначуваний;
    5) понашиваний, попришиваний; поналіплюваний. - ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) наса́джувати насади́ти, -саджу́, -са́диш и насаджа́ти и мног. понаса́джувати; сов. насадови́ти, -довлю́, -до́виш
    2) (надевать, надвигать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( на остриё) настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -стромлю́, -стро́миш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти, натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти
    3) портн. пришива́ти, приши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. попришива́ти, несов. сади́ти

    Русско-украинский словарь > насаживать

  • 13 натапливать

    и Натоплять натопить
    I. 1) (печь, избу) напалювати, напалити, натоплювати, натопити (піч, грубу, хату и в печі, в грубі, в хаті), (о мног.) понапалювати, понатоплювати (печі, груби, хати и в печах, у грубах, у хатах). [Напалили в грубці, що в хаті не всидиш (Сл. Ум.). Натопи хату (Номис)];
    2) (жиру, воску и т. п.) натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати чого; (молока) напряжувати, напряжити, (о мног.) понапряжувати (молока). [Понатоплювати смальцю (Богодух.)]. Натопленный -
    1) напалений, натоплений, понапалюваний, понатоплюваний;
    2) натоплений, понатоплюваний; напряжений, понапряжуваний. -ться -
    1) напалюватися, напалитися, понапалюватися; бути напалюваним, напаленим, понапалюваним и т. п. [Напалилася груба добре (Сл. Гр.). Понатоплювалися хати (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) - а) напалитися, натопитися, попопалити, попотопити (досхочу), (о мног.) понапалюватися, понатоплюватися; б) натопитися, попотопити (досхочу), (о мног.) понатоплюватися; напряжитися, попопряжити (досхочу), (о мног.) понапряжуватися. Срв. Топить.
    II. Натапливать, натопить (в воде) - натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати, потопити кого. Натопленный - натоплений, понатоплюваний, потоплений. -ться - натоплюватися, натопитися, понатоплюватися; бути натоплюваним, натопленим, понатоплюваним;
    2) (вдоволь, сов.) натопитися, (о мног.) понатоплюватися.
    * * *
    I несов.; сов. - натоп`ить
    ( нагревать топкой) нато́плювати, -люю, -люєш, натопи́ти, -топлю, -топиш и мног. понато́плювати, напа́лювати, -люю, -люєш, напали́ти, -палю, -палиш и мног. понапа́лювати
    II несов.; сов. - натоп`ить
    (растапливать, приготавливать топлением) нато́плювати, -люю, -люєш, натопи́ти, -топлю, -топиш и мног. понатоплювати

    Русско-украинский словарь > натапливать

  • 14 натачивать

    натачать
    I. 1) чего - нашивати, нашити, (о мног.) понашивати чого;
    2) (наставлять тачкою) наштуковувати, наштукувати, на(д)точувати, на(д)точити, доточувати, доточити; (о мног.) понаштуковувати, пона(д)точувати, подоточувати що чим. Натачанный -
    1) нашитий, понашиваний;
    2) наштукований, на(д)точений, доточений, понаштуковуваний и т. п. -ться -
    1) нашиватися, нашитися, понашиватися; бути нашиваним, нашитим, понашиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нашитися, попошити (досхочу), (о мног.) понашиватися.
    II. Натачивать, наточить -
    1) (наострять что, чего) нагострювати що, чого, гострити що, нагострити що, чого, (на точиле) наточувати що, чого, точити що, наточити що, чого, о мног.) понагострювати, понаточувати що, чого; (косу) мантачити, намантачувати, намантачити (косу), (о мног.) понамантачувати (коси);
    2) (токарных изделий) наточувати, наточити, (о мног.) понаточувати чого. Наточе[ё]нный -
    1) нагострений, наточений, понагострюваний, понаточуваний; намантачений, понамантачуваний. [Стріла нагострена до бою (Франко). Наточений ніж (Коцюб.)];
    2) наточений, понаточуваний. -ться -
    1) нагострюватися, гостритися, нагостритися, понагострюватися; бути нагострюваним, гостреним, нагостреним, понагострюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагостритися, наточитися, попогострити, попоточити (досхочу), (о мног.) понагострюватися, понаточуватися и т. п.; срв. Точить.
    * * *
    несов.; сов. - наточ`ить
    нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати, сов. поточи́ти; ( острить) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю, -гостриш и мног. понаго́стрювати, сов. ви́гострити, -рю, -риш и мног. повиго́стрювати; ( косу) манта́чити, наманта́чити и ви́мантачити

    Русско-украинский словарь > натачивать

  • 15 нахлопывать

    нахлопать
    I. 1) кого - наплескувати, плескати, наплескати, наляскувати, ляскати, наляскати, ляпати, наляпати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати кого (по чому). -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (по плечу) и кому плече;
    2) что - наплескувати, наплескати, (о мног.) понаплескувати що. [Наплескав долоні, що й досі болять (Сл. Ум.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (в ладони) наплескати (наляскати) (в долоні); б) (крыльями) набити (налопотіти) (крилами); (дверью) нагрюкати (дверима); (кнутом) нахльостати (нахвостати) (батогом); (глазами) накліпати (налупати) (очима); (ушами) нахляпати (вухами, ушима); (о парусе) наполоскати (налопотіти, нахлюпо(с)тати). Нахлопанный -
    1) наплесканий, налясканий, наляпаний, понапліскуваний, поналяскуваний;
    2) наплесканий, понаплескуваний;
    3) наплесканий, налясканий; набитий; нагрюканий; нахльостаний, нахвостаний; накліпаний, налупаний; нахляпаний; наполосканий. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплескуватися, наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; срв. Хлопать.
    II. Нахлопывать, нахлопнуть -
    1) (крышку) пристукувати, пристукнути, накляпувати, накляпнути, причиняти, причинити (гучно, з грюкотом), захрьопувати, захрьопнути що;
    2) кого - запопадати, запопасти, застукувати, застукати, заскакувати, заскочити кого (на чому). Нахлопнутый -
    1) пристукнутий, накляпнутий, причинений (гучно, з грюкотом), захрьопнутий;
    2) запопадений, застуканий, заскочений. -ться -
    1) (стр. з.) пристукуватися, бути пристукуваним, пристукнутим и т. п.;
    2) (возвр. з.) пристукуватися, пристукнутися, накляпуватися, накляпнутися, причинятися, причинитися (з грюкотом) захрьопуватися, захрьопнутися.
    * * *
    I несов.; сов. - нахл`опать
    1) (хлопая, причинять себе что-л. неприятное) наля́скувати, наля́скати
    2) (бить.; похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш), наплеска́ти, ля́скати, наля́скати; ля́пати, наля́пати
    II несов.; сов. - нахл`опнуть
    1) (крышку) присту́кувати, присту́кнути; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти, -крию, -криєш
    2) ( застигать) застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш; (сов.: застукать) засту́кати, заско́чити

    Русско-украинский словарь > нахлопывать

  • 16 начищать

    начистить
    1) чего - начищати, начистити, (о мног.) поначищати чого; специальнее: (очищая от шелухи картофель, фасоль и т. п.) оббирати, обібрати багато чого, наоббирати чого; (налущивать) налущувати, налущити, (о мног.) поналущувати чого и т. п.; срв. Чистить. [Начистила риби на обід (Брацл.). Наоббирай бараболі (Гайсинщ.). Налущив кварту горіху (Вінниччина)];
    2) что - начищати, начистити (налащивать) наґлянсовувати, наґлянсувати, виґлянсовувати, виґлянсувати, (о мног.) поначищати, понаґлянсовувати, повиґлянсовувати що. [Ач як начистив чоботи! - лищать, як сонце (Київщ.)]. -тить пряжку кому, перен. - змити кому (мудру) головоньку, нагріти чуба кому, налаяти, насварити кого;
    3) -тить (вдоволь) - начистити, попочистити и т. п. кого, що, чого; (наделать чисткой) начистити и т. п. Начищенный -
    1) начищений, поначищуваний; обібраний, наоббираний; налущений, поналущуваний;
    2) начищений, наґлянсований, виґлянсуваний, понаґлянсовуваний, повиґлянсовуваний. -ться -
    1) начищатися, начиститися, поначищатися; бути начищуваним, начищеним, поначищуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (чистя) начиститися, попочистити (досхочу), (о мног.) поначищатися; б) (чистясь) начиститися, попочиститися (досхочу), (о мног.) поначищатися и т. п.; срв. Чистить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - нач`истить
    начища́ти, начи́стити, -чищу, -чистиш; (сов.: почистить) почи́стити

    Русско-украинский словарь > начищать

  • 17 достаточно

    до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь

    Русско-украинский политехнический словарь > достаточно

  • 18 достаточно

    до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь

    Русско-украинский политехнический словарь > достаточно

  • 19 удосталь

    доста́точно ( вдоволь)

    Українсько-російський політехнічний словник > удосталь

  • 20 вволю

    досхочу, до-волі, уволю, до-любости; (всласть) всмак; (достаточно) удосталь, уприпуск, уприпуст; (по горло, до отвала) до-нехочу, до-несхочу. [Досхочу розкошував (Гліб.). Пий, їж до-любости. Харчів, скільки хоч, уприпуск дають].
    * * *
    нареч.
    досхочу́, уволю; доне́схочу, доне́хочу; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу

    Русско-украинский словарь > вволю

Страницы

См. также в других словарях:

  • вдоволь — вдоволь …   Орфографический словарь-справочник

  • вдоволь — Вволю (вволюшку), всласть, досыта, до отвала, по душе, сколько угодно. Этого нам не занимать стать; сколько хочешь, столько просишь. Наесться и напиться досыта. В помоях по уши до сыта накупалась... Крыл. Ср …   Словарь синонимов

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, нареч. (разг.). 1. До полного удовлетворения. Вдоволь наелся. 2. в знач. сказуемого. В изобилии, вполне достаточно. У нас всего вдоволь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, вдовол нареч. вволю, сколько хочешь, доволи, довольно, досыть, вдосыть, достаточно, много, обильно; ·противоп. мало, вомало, вобрез, бедно, скудно, недостаточно. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • вдоволь —     ВДОВОЛЬ, вволю, всласть, досыта, разг. сниж. вдосталь …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ВДОВОЛЬ — ВДОВОЛЬ, нареч. До полного удовлетворения, вполне достаточно. В доме всего в. В. посмеялись. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вдоволь — • вдоволь, вдосталь, вволю, всласть, досыта Стр. 0075 Стр. 0076 Стр. 0077 Стр. 0078 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • ВДОВОЛЬ — Не вдоволь кому. Кар. (Ленингр.). Не доволен. СРГК 1, 168 …   Большой словарь русских поговорок

  • вдоволь — вдо/воль, нареч. Вдоволь наотдыхался …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • вдоволь —   вдо/воль   Хочется вдоволь наесться …   Правописание трудных наречий

  • вдоволь помечтавший — прил., кол во синонимов: 1 • намечтавшийся (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»