Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

боя

  • 1 шафер

    боя́рин, дружко́, дру́жба

    Русско-украинский словарь > шафер

  • 2 шаферский

    боя́рський, дружкі́в

    Русско-украинский словарь > шаферский

  • 3 боярышня

    боярівна, боярська дочка.
    * * *
    ист.
    боя́рівна, боя́рська дочка́, боя́ришня

    Русско-украинский словарь > боярышня

  • 4 боязнь

    острах перед чим і до чого, страх, боясть (р. -сти), бій (р. бою), бояння. [З остраху до влади. Ніякого бою не має. Я нічого не боюся, і в неї бояння нема]. Из боязни - з остраху, ради страху.
    * * *
    боя́знь, -ні; ( страх) о́страх, -у, страх, -у; ( опасение) побо́ювання, боя́ння, жах, диал. оба́ва

    Русско-украинский словарь > боязнь

  • 5 боярский

    боярський, бояринів. Боярски - по- боярському.
    * * *
    ист.
    боя́рський, боя́ринів, -нова, -нове

    Русско-украинский словарь > боярский

  • 6 некоторый

    мест. неопр.
    1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];
    2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;
    3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];
    4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;
    5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].
    * * *
    мест.
    1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

    \некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час

    \некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість

    \некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось

    с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су

    2) (кое-какой, незначительный) де́який

    до \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось

    3)

    \некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі

    \некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас

    4)

    \некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого

    \некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́

    Русско-украинский словарь > некоторый

  • 7 антропофобия

    мед.
    антропофо́бія, страх (боя́знь) люде́й

    Русско-украинский словарь > антропофобия

  • 8 безбоязненный

    небоязкий, безстрашний, небій (р. -боя), небоян.
    * * *
    небоязки́й, небоязли́вий, безбо́язний

    Русско-украинский словарь > безбоязненный

  • 9 бить

    1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;
    2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;
    3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;
    4) (вбивать) забивати;
    5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;
    6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;
    7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];
    8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.
    * * *
    1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити
    2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти
    3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти
    4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

    Русско-украинский словарь > бить

  • 10 бой

    1) бій (р. бою), побій, битва, (холодн. оружием) січа (р. -чі). [Хто не має зброї, най не йде в бої. Побій з татарами]; см. ещё Битва;
    2) (драка) бій, бійка. [Лайка - не бійка]. Кулачный бой - кулачки, перебій. В бою - серед бою. Место боя - бойовище. Бой-девка - зух-дівка, козир-дівка. Бой-баба - козир-баба. Вступать, итти, вступить, пойти в бой - ставати (стати) до бою, стинатися (стятися) з ким. Вступить с кем в открытый бой - давати кому поле. [Не даючи королеві поля, він його військо по-розницею шарпав (Куліш)]. Отбиться оружием в бою - відсіктися.
    * * *
    I
    1) бій, род. п. бо́ю; ( сражение) би́тва, бойови́ще, бойови́сько; побі́й
    2) ( состязание) бій, боротьба́
    3) (битьё, драка) бі́йка, биття́, бій
    4) (разбивание;: разбитая посуда, стекло) бій
    5) (звучание, звон) бій, биття́
    6) ( убой животных) бій, забі́й
    8) текст. ви́бій, -бою
    9) (строит. материала) зло́мки, -ів
    II
    ( мальчик-слуга) бой, род. п. бо́я

    Русско-украинский словарь > бой

  • 11 боярин

    боярин. Бояринов - бояринів. [Бояринова мати].
    * * *
    ист.
    боя́рин

    Русско-украинский словарь > боярин

  • 12 боярство

    боярство.
    * * *
    ист.
    боя́рство

    Русско-украинский словарь > боярство

  • 13 боярщина

    и барщина панщина.
    * * *
    ист.
    1) ( боярское правление) боя́рщина
    2) ( барщина) па́нщина

    Русско-украинский словарь > боярщина

  • 14 боярыня

    бояриня. Боярынин - бояринин.
    * * *
    ист.
    боя́риня

    Русско-украинский словарь > боярыня

  • 15 боярышница

    энтом.
    біла́н (-а) жилкува́тий, боя́ришниця

    Русско-украинский словарь > боярышница

  • 16 бояться

    баиваться боятися кого-чого, страхатися к.-чого, страшитися к.-чого, (с жуткостью) - потерпати за кого, за що. [Я потерпаю за свою дитину]. Дело мастера боится - діло майстра величає.
    * * *
    боя́тися; ( страшиться) страха́тися

    Русско-украинский словарь > бояться

  • 17 дрейфить

    дре́йфити; боя́тися

    Русско-украинский словарь > дрейфить

  • 18 ковбой

    -бойский ковбой (-боя), -бойський.
    * * *
    ковбо́й

    Русско-украинский словарь > ковбой

  • 19 кучность

    купчастість (-стости). -сть боя, попадания, стрельбы - купчастість бою, влучання, стріляння.
    * * *
    купча́стість, -тості

    Русско-украинский словарь > кучность

  • 20 побаиваться

    боятися трохи, побоюватися, опасуватися кого, чого, мати острах до кого, страхатися, потерпати. См. Бояться. [Жовніри на козаків озиралися і їх найбільш опасувались (Куліш)].
    * * *
    побо́юватися, тро́хи боя́тися

    Русско-украинский словарь > побаиваться

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • боя — сущ., кол во синонимов: 1 • бой (47) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • бояқша — үст. Бояқ (бакен) тәрізді, бояқ секілді. Қаратерең алыстай берді. Сонау ұшанда балықшалар қайығы б о я қ ш а қараяды (Қаз. әдеб., 12.07.1974, 2) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • боя́рин — боярин, а; мн. бояре, бояр …   Русское словесное ударение

  • боя́рыня — боярыня, и; р. мн. рынь …   Русское словесное ударение

  • боя́рышник — боярышник …   Русское словесное ударение

  • боя́рышня — боярышня, и; р. мн. шень …   Русское словесное ударение

  • боя́рин — а, мн. бояре, бояр, м. ист. 1. Высшее (вначале жалованное, а позднее наследственное) звание в Московской Руси, а также лицо, носившее это звание. 2. Крупный землевладелец, представитель высшего слоя феодалов в древней Руси и в Московском… …   Малый академический словарь

  • Боя за Гродно (1939) — Вторжение в Польшу 1939 года германо словацкое вторжение советское вторжение военные преступления Вестерплатте • Гданьск • Граница • Кроянты • Мокра • Пщина • Млава • Боры Тухольские • Венгерская горка • Визна • Руж …   Википедия

  • Боя за Гродно — Вторжение в Польшу 1939 года германо словацкое вторжение советское вторжение военные преступления Вестерплатте • Гданьск • Граница • Кроянты • Мокра • Пщина • Млава • Боры Тухольские • Венгерская горка • Визна • Руж …   Википедия

  • боя — същ. цвят, краска, багра, шарка, колорит, оттенък, нюанс, тен същ. багрилно вещество, пигмент, светлина същ. покривка, обвивка, мазилка, слой, пласт същ. течност, разтвор …   Български синонимен речник

  • боя се — гл. страхувам се, плаша се, изпитвам страх, обзет съм от страх, опасявам се, треперя от страх, изпадам в страх, уплашен съм, ужасявам се, страх ме е, не ми стиска, имам страх, бера страх, изплашвам се гл. разтрепервам се, побоя вам се, безпокоя… …   Български синонимен речник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»