больной

(физически)

1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];

2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].

* * *

1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний

2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий

-ная душевнох(в)орий, -ра, психічно-слабий, (тронутый) причинний, - на, (сумасшедший) божевільний, -на, навіжений, -на. Дом для -ных - лікарня (шпиталь) для божевільних, божевільня.

больной) болящий. [Катерина з болящої і очей не зводить (Шевч.)]; см. Больной.

* * *

1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];

2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];

3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;

4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.

* * *

англійський, британський. -ская болезнь - відміна. Ребёнок, больной -скою болезнью - відмінок, відмінча (р. -чати).

* * *

безнадійний. -но - безнадійно. -но больной - смертенний. [Мій син смертенний лежить, так і лікар сказав].

* * *

1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;

2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];

3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].

* * *

1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий

2) перен. хворобли́вий

3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий

овечья болезнь) вертячка, крутіж, метелиця, мотилиця, коловатиця (гал.). Больной - ом - грецюватий, мотиличний. [Грецювата вівця]. Заболеть -ом - замотиличитися.

* * *

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

заместись

I. замітатися, заместися, бути заметеним. [Чи у вас коли замітається в дворі?].

II. Заметаться (б. вр. замечуся) - закидатися, почати кидатися, (засуетиться) заметушитися. Больной -лся на постели - хворий почав кидатися на ліжкові.

* * *

1) ( начать метаться) заки́датися, замета́тися, -мета́юся, -мета́єшся и -мечу́ся, -ме́чешся, забо́рсатися; ( суетливо) заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся; ( забегать) забі́гати, загаса́ти

2) (выбиться из сил, суетясь) забі́гатися, замота́тися

1) (не больной) здоровий, при здоров'ї. [Він був чоловік при здоров'ї]. Быть -вым - здужати, при здоров'ї бути (матися). Делать (сделать) -вым - у[о]здоровляти, у[о]здоровити. Сделаться -вым - поздоровіти, оздоровіти. Сделаться -вее - поздоровшати, поздоровішати, подужчати. -ров ли ты? - чи ти здоровий? чи ти здоров'ям змагаєш? Уходи по добру по -рову - іди собі поки цілий, поки цілий-здоровий. Будь, будьте -ровы - бувай, бувайте здорові (говорит уходящий), ідіть здорові (говорит остающийся), бодай здоров, на здоров'я. В -вом состоянии - за здорова. -ровее - здоровший;

2) (сильный) здоровий, дужий, міцний, кремезний, кріпкий. [Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.)];

3) (полезный для здоровья) здоровий, пожиточний, пользовитий, (о воде) здоровий, гожий.

* * *

1) здоро́вий; ( обладающий здоровьем) ду́жий

2) ( крепкого сложения) здоро́вий; ( сильный) си́льний, ду́жий; ( большой) вели́кий

3) в знач. сказ. ма́йстер; маста́к, -а

1) короста, чухачка, сверблячка; срвн. Чесотка. Покрываться -той - см. Коростоветь. Больной -той - коростя[а]вий, коростяний (-ого), коростій (-тія), коростівець (-вця). Больная -той - коростя[а]ва, коростяна (-ої), короставка;

2) бот. - см. Белена;

3) бот. - см. Коростовик.

* * *

(чего или вокруг чего) кружіння, кружляння, крутіння, круг (навколо) чого. -ние головы - морочення в голові, паморока, памороки (-ків). Почувствовал -ние головы кто - заморочилося в голові кому; світ обертом пішов кому, (сильное) памороки взялися кого (забилися кому). -ние у овец (болезнь) - (вертячка) вертячка, крутячка, метелиця; (дистоматоз) мотилиця. Баран больной -нием - кручак (-ка).

* * *

1) круті́ння, кру́чення, кружі́ння, кружля́ння; кружля́ння, кружі́ння; круті́ння; кружі́ння; колува́ння; круті́ння

2) круті́ння, кружі́ння; кружля́ння

1) пропасний, пропасничний, лихоманковий, трясцевий, трясовичний; (горячечный) гарячковий. [В якійсь гарячковій нестямі (Коцюб.)]. -ный жар - пропасний жар. [Здається, що в нього пропасний жар (Крим.)]. -ный озноб - дригота (мороз) від пропасниці. У него -ный озноб - його морозить (холодить). -ный пульс - пропасний (лихоманковий) пульс (-су). -ный больной - слабий (-бого) на пропасницю. -ная кора - хінна кірка, хіна. -ная трава, бот. - а) см. Лихорадочник; б) Ajuga reptans L. - горлянка (повзуча), дівоча краса, суховершки (-ків); в) Aristolochia Clematitis L. - хвилівник (-ка) (звичайний), хвилинник, кирказон (-ну), меч-дерево; г) см. Маун; ґ) Hieracium Pilosella L. - нечуйвітер (-тру) (волосистий); д) Lepidium ruderale L. - вонючка, вонючі віники (-ків); е) Pedicularis palustris L. - шолудивник (болотяний), смиз (-зу); є) Ranunculus sceleratus L. - жовтець (-тцю) отруйний, бишак (-ку), лютик; ж) Sedum acre L. - очиток (-тка и -тку) (гострий), бурячки (-ків), молодило; з) Teucrium Chamaedrys L. - самосил (-лу);

2) перен. - гарячковий. [Гарячкова енергія (Коцюб.). Гарячкова робота (Єфр.)]. -ная деятельность - гарячкова діяльність (-ности).

* * *

1) пропа́сний; гарячко́вий

2) перен. гарячко́вий

начеб-то (якийсь), ніби(-то) (якийсь), (архаич.) мниманий, (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный) на[у]думаний, примислений, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний; срв. Ложный. [Мниманий духовний чин (Ів. Вишенський). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М. Зеров). Він умів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння (М. Калин.)]. -мый больной - уявний (надуманий, удаваний, уданий) хворий. -мая величина, -мое число, мат. - уявна величина, уявне число. -мый друг - ніби-приятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг). -мое изображение, физ. - уявне зображення, -ний образ. -мое исключение - неправдивий (несправжній, уявний) виняток (-тку), псевдо-виняток. -мое преимущество - уявна (гадана) перевага. -мая причина - уявна (гадана) причина. -мое противоречие - ніби-суперечність, несправжня суперечність (-ности). -мый путешественник - ніби-то подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього). мая смерть - ніби-смерть, гадана смерть (-ти), завмертя (-тя), завмерлість (-лости). -мое счастье - гадане щастя. -мый счёт, торг. - фіктивний рахунок (-нку). -мый ученый - квазі- вчений, псевдо-вчений (-ного).

* * *

1) мито; срв. Пошлина;

2) (понос) бігунка, пронос (-су);

3) ветер. (болезнь Coryza contagiosa) - залози (-зів), залозиця, залозування, мит (-ту). [Залози напали коня (Полт.)]. Больной -том - хворий на залози (залозицю), залозуватий. [Заловуватий кінь (Херс.)];

4) (линяние) линяння. Сокол в -ту - сокіл линяє.

* * *

и Немощен немічний, немощний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. немощен), нездужалий, (диал.) немощний, (слабый) кволий, благий, слабосилий, (бессильный) безсилий, безвладний, недолугий, (больной) хворий, недужий, слабий, (болезненный) х(в)оровитий, нед(ол)ужний, слабовитий, хирний, хирявий. [Я немічна, зчорніла від праці (Коцюб.). Почуває себе порохном, немічною руїною (Коцюб.). І немощну мою душу за світ посилаю (Шевч.). Руки у нас немощні уже, - не працюють, як колись (Г. Барв.). Думки підрізують немощну силу (Мирний). Я стар був, немощен (Шевч.). Сльози народів Росії: удов, сиріт, батьків нездужалих (Ледянко). Хирного, млявого та кволого покоління російської інтелігенції (Гр. Думка). Се Мойсей, позабутий пророк, се дідусь слабосилий (Франко). І склавши руки, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). А котрі старі, недолугі, то й навіки пропадали (Пісня). Був недолужний, - усе: «кахи, кахи!» (Кониськ.)]. Дух бодр, а плоть -на - тіло немощне (немічне), та душа силу має (Грінч.).

* * *

ненадійний, непевний, невірний; (неосновательный) неґрунтовний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (исшатавшийся) розхитаний, хиткий, (слабо держащийся) хибкий, слабкий, (в упадке) занепалий; (несолидный: о человеке) нестате[о]чний, несталий. [Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії (Метл.). Ще й козаки реєстрові не всі перебралися через ті невірні греблі (Куліш). Не ходіть цією кладкою, вона слабка (Звин.). Стіну цю варто підперти, бо й завалитися може: хибка (Звин.). Одна стеля ціла, а друга занепала, - доведеться підважити або розібрати (Звин.)]. Его слово -но - його (у його) слово хитке (непевне, нестале). Его речи -ны - його мова непевна. Это человек -ный - це людина непевна (ненадійна, нестате[о]чна). [Ніби ненадійний чоловік із його (Корол.)]. -ный больной - ненадійний (малонадійний, сильнее: мабуть безнадійний) х(в)орий (слабий). -ный долг - ненадійний (непевний) борг (довг).

* * *

1) нрч. - нервово, (диал.) нервено, (устар.) нервно, нервозно. [Все оце говорив, нервово махаючи руками (Кониськ.). Походенко якось нервово стрельнув очима на Голінного (Кониськ.). Нервово крутив він свої пальці (Крим.). І балакає якось нервено (Звин.)];

2) (в сложении) нервово-. -но-расстроенный, -но-больной - знервований, нервово- хворий.

* * *