-
101 околачиваться
1. hang aboutболтаться, околачиваться — gallivant about
2. hang aroundболтаться без дела; шататься, околачиваться — stooge around
-
102 шляться
1. hang about2. hang aroundболтаться без дела; шляться; слоняться — hack around
3. gad4. gad about5. gallivant6. shake; rock; stagger; reel; totterСинонимический ряд:слоняться (глаг.) болтаться; слоняться; таскаться; шататься; шлендать -
103 болтать
I [boltát'] v.i. impf. (+ strum.)1.1) agitare, sguazzareболтать ногами: он сидел на краю лодки и болтал ногами в воде — stava seduto sul bordo della barca e sguazzava coi piedi nell'acqua
2) болтатьсяa) pendereb)2.◆II [boltát'] impf.1) v.i. (pf. проболтать - проболтаю, проболтаешь) chiacchierare, cianciare, ciarlare, cincischiareболтать без умолку: она болтает без умолку — è una chiacchierona (non si riesce a farla star zitta)
-
104 ялдилӓнӓш
ялдилӓнӓш-емГ.разг. болтаться, шататься, слоняться; ходить без делаКечӹгытат сола мычкы ялдилӓнен кердеш. Может целый день болтаться по деревне.
Составные глаголы:
-
105 В-87
КАК НА ВЕШАЛКЕ сидеть, висеть, болтаться на ком coll как + PrepP Invar adv(some piece of clothing fits) poorly because it is too large: костюм (пальто и т. п.) висит на Х-е - = that suit (coat etc) (just) hangs on XX is swimming in that suit (coat etc) you could fit two of him ( you etc) in that suit (coat etc). -
106 болтать
1. <вз> schütteln;2. baumeln (Т mit D); F schaukeln;3. F einm. < болтнуть> schwatzen; plappern; sich verplappern; болтаться F baumeln, hin u. her schaukeln; schlottern (на П an D, um A); P herumlungern* * *болта́ть1. < вз-> schütteln;2. baumeln (Т mit D); fam schaukeln;3. fam einm. <болтну́ть> schwatzen; plappern; sich verplappern;* * *болта́|ть1<-ю, -ешь> нсвнпрх разг baumeln, schlenkernболта́ть нога́ми mit den Beinen baumelnболта́|ть2<-ю, -ешь> нсвболта́ть вздор Unsinn quatschen* * *v1) gener. Maul voll nehmen, beplaudern, beschwätzen (о чем-л.), daherschwatzen, dahinreden, die Klappe aufreißen, dudeln, ein schreckliches Mundwerk häben, einherreden (чепуху), klappern, parlieren, radotieren, schwappe, schwappel, schwappern, schwätzen, zappeln (ногами), labbern, (бездумно) daherreden, plaudern, bubbeln, kaudern, läbbern, päppeln (разговаривать), rabbeln, raffeln, schlappern, schnickern, schwabbern (вздор), schwuchten, schwuddern, sumsen, tattern2) navy. reesen3) colloq. babbeln (вздор), bafeln, ein schreckliches Mundwerk haben, herumreden, quatschen, schlenkern (ногами), schwadronieren, schwatzen, babbeln, beschwatzen (о чём-л.), gackeln, gackern, sabbern (вздор), schwabbeln, klönen, plappern, ratschen (саарский диалект, на высоком немецком это звучит как schwдtzen), schnacken, zusammenreden (всякий вздор), sabbeln, schmusen (вздор)5) fr. bavardieren6) Austrian. plauschen7) S.-Germ. ratschen, dalken8) avunc. Schmus reden (чепуху), schlabbern, schlackern (ногами), schnattern, sülzen, seichen, verzapfen, Schmus machen (чепуху), tratschen9) nor.germ. kakeln10) nav. beklönen -
107 как на вешалке
• КАК НА ВЕШАЛКЕ сидеть, висеть, болтаться на ком coll[ как + PrepP; Invar; adv]=====⇒ (some piece of clothing fits) poorly because it is too large:- X is swimming in that suit (coat etc);- you could fit two of him (you etc) in that suit (coat etc).Большой русско-английский фразеологический словарь > как на вешалке
-
108 проболтаться
-
109 заболтаться
1. сов. (с тв.) разг. (увлечься болтовнёй)become* absorbed in conversation (with)2. сов. разг. (начать болтаться)begin* to swing -
110 дело
дел||ос1. (работа, занятие) ἡ δουλειά, ἡ ἀσχολία, ἡ ὑπόθεση [-ις]:у него́ много \делоа ἐχει πολλές δουλειές, εἶναι πολυάσχολος· приниматься за \дело καταπιάνομαι μέ τή δουλειά, καταπιάνομαι μέ τήν ὑπόθεση общественные \делоа οἱ δημόσιες (или οἱ κοινωνικές) ὑποθέσεις· он пошел по \делоам πήγε γιά δουλειά· болтаться без \делоа γυρίζω χασομέρης· у меня дел по горло εἶμαι πνιγμένος στή δουλειά·2. (специальность, область знаний) ἡ τέχνη, ἡ ἐπιστήμη, ἡ βιομηχανία:военное \дело ἡ πολεμική τέχνη· горное \дело ἡ μεταλλευτική· столярное \дело ἡ ξυλουργική, ἡ ξυλουργία· издательское \дело ἡ ἐκδοτική ἐπιχείρηση, ἡ ἐκδοτική τέχνη· газетное \дело ἡ δημοσιογραφία, ἡ ἐφημεριδογραφία· он мастер своего \делоа εἶναι μάστορας στή δουλειά του·3. (предмет, цель забот, интерес) ἡ ὑπόθεση[-ις]:это его личное \дело εἶναι δική του δουλειά, εἶναι προσωπική του ὑπόθεση· мне нет \делоа до этого ἐγώ δέν ἀνακατεύομαι σ' αὐτή τήν ὑπόθεσή у мейя к вам \дело ἔχω νά σας μιλήσω· по личному \делоу γιά ἀτομική ὑπόθεση, γιά προσωπικό ζήτημα· правое \дело ἡ δίκαια ὑπόθεση· бороться за \дело мира ἀγωνίζομαι γιά τήν ὑπόθεση της εἰρήνης· \дело чести ζήτημα τιμής·4. (вопрос, существо) ἡ ὑπόθεση[-ις], τό πρά(γ)μα, τό ζήτημα:суть \делоа ἡ οὐσία της ὑπόθεσης· это к \делоу не относится αὐτό εἶναι ἀσχετο μέ τήν ὑπόθεση·5. (деяние, поступок) τό ἐργο[ν]. ἡ πράξη [-ις]:доброе \дело ἡ καλή πράξη, это \дело всей его жизни εἶναι ἐργον ὅλης του τής ζωής'6. (событие, происшествие)^ ὑπόθεση [-ις], ἡ δουλειά, τό γεγονός:загадочное \дело ἡ μυστηριώδης, ἡ αίνιγ-ματική ὑπόθεση· \дело было осенью αὐτό συνέβη τό φθινόπωρο· это \дело прошлое αὐτό ἀνήκει στό παρελθόν7. (положение вещей, обстоятельства) τά πρά(γ)-ματα, οἱ δουλειές:как ваши \делоа? πῶς πάνε οἱ δουλειές, πῶς πάνε τά πράματα;·8. юр. ἡ ὑπόθεση [-ις]:гражданское (уголовное) \дело ἡ ἀστική (ή ποινική) ὑπόθεση· возбудить \дело κινώ ἀγωγή, ἐνάγω· выиграть \дело κερδίζω τήν ὑπόθεση, κερδίζω τή δίκη·9. канц. ὁ φάκελλος:личное \дело ὁ ἀτομικός φάκελλος·10. (круг ведения) ἡ ἀρμοδιότητα [-ης], ἡ δικαιοδοσία:это \дело прокурату́ры αὐτό ὑπάγεται στήν ἀρμοδιότητα τῆς είσαγγελίας· вмешиваться не в свое \дело ἀνακατεύομαι σέ ξένες ὑποθέσεις·11. (предприятие) уст. ἡ ἐπιχείρηση [-ις] / ὁ ἐμπορικός οίκος (фирма)· ◊ \дело вкуса ζήτημα γούστου· в чем \дело? τί συμβαίνει;· не в этом \дело δέν πρόκειται γί αὐτό· это другое \дело εἶναι ἄλλη ὑπόθεση· на \делое στήν πραγματικότητα· в самом \делое πράγματι, πραγματικά, στ' ἀλήθεια, ἀληθώς· то и \дело... ὅλο καί...· первым \делоом πρίν ἀπ' ὅλα, πρῶτα πρῶτα· между \делоом μεταξύ ἀλλων \дело в том, что... τό ζήτημα εἶναι ὀτι.. · говорить \дело (ό)μιλῶ σοβαρά· хорошенькое \дело! ирон. ὠραία δουλειά!· в том то и \дело, что... αὐτό εἶναι ἀκριβώς τό ζήτημα, ὀτι...· ну и \дело с концом! καί μ' αὐτό τελειώσαμε!· виданное ли это \делоΙ ποϋ ξανακούστηκε νά...!· быть не у дел δέν εἶμαι στά πράγματα· \дело мастера боится погов. ἡ κάθε δουλειά θέλει τό μάστορα της. -
111 слоняться без дела
v1) gener. (болтаться прост.) staigāt apkārt bez darba2) colloq. (околачиваться прост.) slaistīties apkārt bez darba -
112 трепаться
1) ( изнашиваться) разг. s'user2) (говорить глупости, врать) груб. blaguer vi, dire des blagues; bavasser vi3) ( болтаться без дела) прост. неодобр. baguenauder vi* * *v1) colloq. baratiner, taper la discute, tailler le bout de gras, discuter le bout de gras, tailler une bavette, parloter, parlotter, bavasser2) simpl. blablater, jacter, mouliner3) argo. vanner -
113 мотаться
1) ( болтаться) dondolarsi, ciondolare2) ( бегать в хлопотах) affaccendarsi, affannarsi3) ( слоняться) vagare, girare* * *несов.2) прост. ( много двигаться) affannarsi, affaccendarsiцелый день мота́ться по городу — girare tutto il giorno come una trottola per la città
* * *v1) gener. abburattare2) med. affaccendarsi (бегать в хлопотах), affannarsi -
114 толкаться
1) ( толкать) spingere, dare spintoni2) (ходить, обращаться) girare, rivolgersi3) girare, vagare, bighellonare* * *несов.1) urtarsi, darsi delle spinte / urtate / gomitate2) разг. (в толпе, давке) accalcarsi, stare / camminare tra la folla4) перен. разг. (обращаться куда-л.) andare di qua e di là; imbucarsi ( cercando di ottenere qc), bussare ad ogni porta5) прост. (болтаться, слоняться) gironzolare vi (e), bighellonare vi (e)* * *vgener. pigiarsi, affollarsi, ammonticchiarsi, far la ruffa, fare alle spinte, urtarsi -
115 заболтаться
I разг.( заговориться)II -
116 заболтаться
I сов.; разг.( увлечься болтовней) лыгырдау белән мавыгып китүII сов.; разг.( начать болтаться) болгана башлау, чайкала башлау, селкенә башлау -
117 заболтаться
1) забазікатися. [Оце, як я забазікалася з вами, а вдома діла скільки];2) зателіпатися;3) (о тесте, месиве) забовтатися, заколотитися. См. Болтаться.* * *см. забалтываться I -
118 мотаться
1) (стр. з.) мотатися, змотуватися, бути мотаним, змотуваним. [Пряжа поплутана, погано мотається (Богодух.)];2) мотатися, мо[е]тлятися, теліпатися, (диал.) майта[о]лати(ся). [Головою потряхує, щоб тії патли не мотались (Квітка). Танцює, яж волоки на ногах розплуталися, мотляються (Основи, 1862). На животі мотлявсь товстий ланцюжок од годинника (Грінч.). Ну дяк гоцака садити, - тільки борода та коса майтолає (Мирн.)];3) (суетиться делая что-л.) мотатися, кидатися, (диал.) бадатися. [Мотаюся, кидаюся по хаті, щоб усе зробити на час (М. Грінч.). Я за всім бадаюсь, бадаюсь, як муха в окропі (Полт.)];4) (слоняться по свету) тинятися, вештатися. [А так собі - тиняюся по світу (Котл.). Третій рік уже дома не був, і не знаємо, по яких він світах вештається (Богодух.)].* * *I несов.; сов. - мотн`уться1) мота́тися, мотну́тися; (несов.: болтаться) метля́тися, теліпа́тися2) (несов.: в хлопотах, занятиях) мота́тися3) (несов.: скитаться) мота́тися, тиня́тися, ве́штатисяII страд.марнотра́титися, гайнува́тися, розтринькуватися, ци́ндритися -
119 плескаться
плеснуться1) плю[е]скатися, плю[е]снутися, плескотатися, плюскотітися, хлюпатися, хлюпнутися, хлюпостатися. [На сонці плюскавсь польовий потік (Крим.). Несла дійницю в руках і молоко хлюпалось. Річка хлюпощеться (Грінч.)];2) (плескаться, болтаться в воде) плескатися, плеснутися, полоскатися, хлюпатися, хлюпостатися, талапатися, талапнутися, бовтатися, брьохатися. [Хлюпощуться качаточка поміж осокою (Шевч.)].* * *несов.; сов. - плесн`уться1) (о жидкости, в жидкости) плеска́тися, плесну́тися, хлю́патися, хлю́пнутися, плю́скатися, плю́снутися, несов. плюскоті́тися, хлюпоті́тися, хлюпота́тися, плюскота́тися, хлюпоста́тися; ( о жидкости) хлю́пати, хлю́пнути, плю́скати, плю́снути, несов. хлюпоті́ти, хлюпота́ти, плюскоті́ти, плюскота́ти2) (несов.: плескать чем-л.) хлю́пати, хлю́патися, плеска́ти, плеска́тися3) ( колеблясь в воздухе - о парусах) плеска́тися, плесну́тися -
120 мотаться
См. также в других словарях:
болтаться — См. бродить, шататься... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. болтаться … Словарь синонимов
БОЛТАТЬСЯ — 1. БОЛТАТЬСЯ1, болтаюсь, болтаешься, несовер. (разг.). 1. Приходить в движение, колыхаться (о жидкости в сосуде, редк.). Вода болтается в бочке. 2. Висеть, колыхаясь, двигаясь взад и вперед. На веревке болталось белье. На пиджаке болталась на… … Толковый словарь Ушакова
БОЛТАТЬСЯ — 1. БОЛТАТЬСЯ1, болтаюсь, болтаешься, несовер. (разг.). 1. Приходить в движение, колыхаться (о жидкости в сосуде, редк.). Вода болтается в бочке. 2. Висеть, колыхаясь, двигаясь взад и вперед. На веревке болталось белье. На пиджаке болталась на… … Толковый словарь Ушакова
БОЛТАТЬСЯ — БОЛТАТЬСЯ, аюсь, аешься; несовер. 1. Свисая или вися свободно, двигаться из стороны в сторону, качаться (разг.). Конец пояса болтается. За спиной болтается пустой рюкзак. Пиджак болтается на плечах (слишком свободен). 2. О предметах, неплотно… … Толковый словарь Ожегова
БОЛТАТЬСЯ — по порожнему. Сиб. Неодобр. Делать что л. без существенных результатов. ФСС, 14 … Большой словарь русских поговорок
болтаться — 1. БОЛТАТЬСЯ см. 1. Болтать. 2. БОЛТАТЬСЯ, аюсь, аешься; нсв. Разг. 1. только 3 л. Свисая или свободно вися, двигаться из стороны в сторону; качаться. Шнурки болтаются. На верёвке болталось выстиранное бельё. Калитка болтается на одной петле. //… … Энциклопедический словарь
болтаться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я болтаюсь, ты болтаешься, он/она/оно болтается, мы болтаемся, вы болтаетесь, они болтаются, болтайся, болтайтесь, болтался, болталась, болталось, болтались, болтающийся, болтавшийся, болтаясь; сущ., с … Толковый словарь Дмитриева
болтаться — см.: Торчать как слива в заднем проходе (болтаться, висеть) (в компоте) … Словарь русского арго
болтаться без дела — сидеть как именинник, лентяя праздновать, голубей гонять, собак гонять, лежать на печи, пальцем не шевельнуть, не пошевельнуться, слонов гонять, пальцем не пошевелить, лежать на боку, плевать в потолок, палец о палец не ударить, валять дурака,… … Словарь синонимов
Болтаться по ветру — БОЛТАТЬСЯ ПО ВЕТРУ. ПРОБОЛТАТЬСЯ ПО ВЕТРУ. Устар. Скитаться без цели. Проболтался я по ветру некоторое время и пристрастился к старичку володимирцу, офене, и пошли мы с ним сквозь всю землю (М. Горький. В людях) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Болтаться — I несов. неперех. разг. 1. Беспорядочно двигаться из стороны в сторону или в разных направлениях. 2. перен. Бродить без цели и без дела; слоняться. 3. перен. Переходить, переезжать с одного места на другое; скитаться. II несов. неперех. разг.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой