-
41 край
1. м.полный до краёв — full to the brim, brim-full
литься через край — overflow; brim over
передний край (обороны) воен. — first line; forward positions pl.
2. ( часть туши) sideтонкий край — chine (of beef), upper cut
♢
моя хата с краю (... ничего не знаю) погов. — that is nothing to do with me, it is no business / concern of mine2. м.на краю гибели — on the verge / brink of ruin
1. (страна, местность) land; country2. ( административно-территориальная единица) krai, territory♢
в наших краях — in our part of the world -
42 штат
1. м.1. ( административно-территориальная единица) state2. мн. ист.:2. м.1. ( постоянный состав сотрудников) staff, establishmentбыть в штате — be on the staff / establishment
зачислять, включать кого-л. в штат — take* smb. on the staff
-
43 штат
I.(административно-территориальная единица с внутренним самоуправлением в некоторых странах) η πολιτεία.II.(персонал) το προσωπικ/όРусско-греческий словарь научных и технических терминов > штат
-
44 автономное сообщество
-
45 квартал
кварта́л1. (часть города) kvartalo;2. (четверть года) jarkvarono, trimestro.* * *м.1) ( четверть года) trimestre mпо кварта́лам — trimestralmente
2) ( часть города) barrio m, barriada f; manzana f ( часть улицы); cuadra f (Лат. Ам.)но́вые жилы́е кварта́лы — barriadas nuevas
3) разг. уст. ( отделение полиции) comisaría urbana4) спец. (участок ле́са, по́ля) cuartal m* * *м.1) ( четверть года) trimestre mпо кварта́лам — trimestralmente
2) ( часть города) barrio m, barriada f; manzana f ( часть улицы); cuadra f (Лат. Ам.)но́вые жилы́е кварта́лы — barriadas nuevas
3) разг. уст. ( отделение полиции) comisaría urbana4) спец. (участок ле́са, по́ля) cuartal m* * *n1) gener. (÷åáâåðáü ãîäà) trimestre, bloque, cuadra (Лат. Ам.), cuartel, manzana (часть улицы), manzana de casas (города), casco, barriada, barrio2) colloq. (îáäåëåñèå ïîëèöèè) comisarìa urbana3) law. colonìa4) econ. trimestre5) special. (участок леса, поля) cuartal7) Arg. cuadra (в городе) -
46 район
райо́нdistrikto, regiono;\районный distrikta, regiona.* * *м.1) (местность, окру́га) región f, zona fу́гольный райо́н — región carbonífera
рабо́чий райо́н — barrio (distrito) obrero
укреплённый райо́н — sector fortificado
промы́шленный райо́н — zona (polígono) industrial
райо́н новостро́ек — zona de ensanche
райо́н де́йствия — radio de acción
2) ( административный) región f; distrito m ( городской)••в райо́не (+ род. п.) — cerca de, al lado de
* * *м.1) (местность, окру́га) región f, zona fу́гольный райо́н — región carbonífera
рабо́чий райо́н — barrio (distrito) obrero
укреплённый райо́н — sector fortificado
промы́шленный райо́н — zona (polígono) industrial
райо́н новостро́ек — zona de ensanche
райо́н де́йствия — radio de acción
2) ( административный) región f; distrito m ( городской)••в райо́не (+ род. п.) — cerca de, al lado de
* * *n1) gener. distrito (городской), partido, suelo, zona, (города) reparto, centro, comarca, región, sector, término2) law. colonìa (новостроек), corregimiento3) econ. àrea4) geogr. poligono -
47 департамент
м.госуда́рственный департа́мент ( в США) — département d'Etat ( le ministère des Affaires étrangèrs des Etats-Unis)
* * *ngener. service, département (административно-территориальная единица во Франции) -
48 кантон
м.canton m* * *n1) gener. canton (во Франции - территориальное подразделение округа; в Швейцарии - государство, член федерации; в Люксембурге - основная административная единица; в Канаде - участок в 100 кв. миль)2) law. canton (административно-территориальная единица, располагающаяся по значению между округом и коммуной) -
49 край
м.1) ( конец) bout m; extrémité f; bord m (сосуда, одежды, стола и т.п.)на краю́ обры́ва — au bord du précipice
на краю́ села́ — à l'extrémité du village
нали́ть стака́н до краёв — remplir le verre jusqu'au bord
пере́дний край оборо́ны — première ligne de résistance
края́ ра́ны — lèvres f pl d'une plaie
ли́ться че́рез край — déborder vi
шить че́рез край — surjeter (tt) vt
по края́м — au bord
2) (страна, область) pays m; parages m pl (места́, местность)родно́й край — pays natal
в на́ших края́х — dans nos parages
в чужи́х края́х — à l'étranger
3) ( административно-территориальная единица) territoire m; région f4) ( часть мясной туши)то́нкий край — faux filet m
то́лстый край — entrecôte f
••на краю́ ги́бели — à deux doigts de la mort
че́рез край — outre mesure
на краю́ све́та разг. — au bout du monde
конца́ краю нет чему́-либо разг. — on n'en voit pas la fin, ça n'en finit pas
слу́шать краем у́ха разг. — écouter du bout de l'oreille
быть на краю́ моги́лы — avoir un pied dans la tombe
* * *n1) gener. arête, bordure, climat, délardement, extrémité, limbe, orle, ourlet, pays, tranche, terroir, contrée, région, talon (окорока), terre, territoire, bord, borne, corne, défaut, lisière, lisse, lèvre (ðàíû), marge2) med. liséré, frange3) colloq. patelin4) obs. orée5) poet. plage, rive6) lat. tellus7) eng. about, champ, cordeline, bout, borne f.8) metal. limite, rebord9) IT. bord (перфокарты, перфоленты), bout (см. тж. bord; перфокарты, перфоленты)10) mech.eng. limite (ñì. òàûæå limites)11) build.mater. arète (arètes vives - îñòðûå ûðàà (ìîôäîíèà)) -
50 округ
м.district m, arrondissement mизбира́тельный о́круг — circonscription électorale
вое́нный о́круг — région f militaire
* * *n1) gener. district, quartier, région, arrondissement (административный), circonscription, conservation, secteur2) obs. cercle3) hist. finage (административное деление)4) construct. (административный) arrondissement6) territ. (городской) arr. (arrondissement) -
51 пашалык
-
52 область
1) ( административная) regione ж.2) ( часть территории) regione ж.3) ( областной центр) capoluogo ж. di regione4) ( пределы распространения) regione ж., zona ж.5) ( в организме) regione ж., zona ж.6) ( сфера) campo м., sfera ж.* * *ж.1) ( административная единица) provinciaМосковская о́бласть — la provincia di Mosca
из о́бласти — della provincia, provinciale
2) ( часть территории) regione, territorio m, zonaсеверные о́бласти Европы — le regioni del Nord d'Europa
3) ( крупная административно-территориальная единица) regioneавтономная о́бласть — regione autonoma
4) чего или какая (зона) zona, regioneозёрная о́бласть — zona / regione lacustre
5) чего, какая (отдельная часть организма, тела) regione, zonaболи в о́бласти спины — dolori nella regione dorsale
6) перен. чего ( деятельности) settore m, branca fновая о́бласть науки — una nuova branca della scienza
7)работать в о́бласти образования — lavorare nel campo dell'istruzione
* * *n1) gener. fascia, campo (знаний), plaga, ramo, regione, regione (науки, искусства)2) med. ( участок тела) (f) sede (íàïðèìåð, in sede addominale -ù îáëàñòè áðóêèíû)3) colloq. territorio4) liter. campo (знаний и т.п.), terreno5) econ. area, banda, ramo (науки, техники и т.д.) -
53 повет
ngener. Landkreis (административно-территориальная единица в Польше, примерно эквивалентна району) -
54 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
-
55 лен
и Лена истор.1) (ленное поместье, удел, фр. tief) лен (-ну), лено (-на), феод (-ду), уділ (-лу);2) (юр.: ленное владение, фр. feage) лен, лено, (стар.) голд (-ду); ленне володіння чим.* * *I ист.лен, -уII( административно-территориальная единица) лен, -у -
56 область
1) край, країна;2) (переносно) царина, обсяг (-гу), круг, ділянка, сфера, (гал.) терен. [В обсягові нашого мистецтва бачимо… В царині науковій - в научн. области]. Неизведанные области - простори. Область действия - обсяг діяння. Область источников - джереловище. Область стока (геол.) - сточище, стоковище. В области чего-л. - коло чого. [Досліди коло старого письменства (Єфр.)]. Исследование в -сти чего-либо - дослід над чим.* * *1) (часть страны; край) край, род. п. кра́ю2) ( административно-территориальная единица) о́бласть4) (часть организма, участок тела) діля́нка5) (отрасль деятельности, круг занятий) га́лузь, -зі, діля́нка, ца́рина -
57 штат
I(административно-территориальная единица и пр.) штат, -уIIГенера́льные шта́ты — ист. Генера́льні шта́ти
( учреждения) штат, -у -
58 область
абсяг; вобласць; вобласьць* * *жен. -
59 штат
сущ.( служебный персонал) personnel;staff;- основной штат
- сокращать штатбыть в \штате — to be on the staff
законодательный орган \штата — ( США) state legislature
полиция \штата — ( США) state police
-
60 штат
сущ.( служебный персонал) personnel; staff; ( административно-территориальная единица) stateзаконодательный орган штата — ( США) state legislature
полиция штата — ( США) state police
* * *
См. также в других словарях:
АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ АВТОНОМИЯ — (региональная автономия), способ децентрализации власти в унитарном государстве. Статус субъектов административно территориальной автономии выше, чем обычных административно территориальных единиц, но ниже, чем у субъектов национально… … Энциклопедический словарь
Административно-территориальная автономия — региональная автономия способ децентрализации власти в унитарном государстве. Статус субъектов административно территориальной автономии выше, чем обычных административно территориальных единиц, но ниже, чем у субъектов национально… … Политология. Словарь.
Административно-территориальная единица — часть, структурный элемент административно территориального устройства. Конституции и уставы субъектов РФ различают базовые и первичные А. т.е. К первым относятся районы и города республиканского, областного (краевого) подчинения. Ко вторым… … Энциклопедия права
Административно-территориальная реформа в Казахстане (1997) — Административно территориальная реформа Кустанайской области как пример этнического джерримендеринга Административно территориальная реформа в Казахстане (22 апреля 1997 г.) прошла по инициативе президента РК Назарбаева. Закон «О мерах по… … Википедия
Административно-территориальная единица территории Московской области — Административно территориальная единица часть территории Московской области в фиксированных границах, установленная для осуществления функций государственного управления, полученная в результате административно территориального деления Московской … Официальная терминология
административно-территориальная стандартизация — Стандартизация, которая проводится на уровне какой либо административно территориальной единицы. Примечание Внутри страны или административно территориальной единицы стандартизация может проводиться на уровне отрасли или сектора экономики… … Справочник технического переводчика
АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ (региональная) АВТОНОМИЯ — один из способов децентрализации власти в унитарном государстве. Статус субъектов А. т.а. выше, чем обычных административно территориальных единиц, но ниже, чем у субъектов национально территориальной, национально государственной автономии или… … Юридический словарь
АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ РЕФОРМА СССР — АДМИНИСТРАТИВНО ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ РЕФОРМА в СССР 1923 29 преобразование административно территориального деления бывшей Российской империи по принципу экономического районирования. Упразднены губернии, уезды и волости, созданы области (края),… … Большой Энциклопедический словарь
АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ РЕФОРМА — в СССР 1923 29, преобразование административно территориального деления, принятого в Российской империи, по принципу экономического районирования. Упразднены губернии, уезды и волости, созданы области (края), округа и районы. К 1930 в РСФСР было… … Русская история
АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ РЕФОРМА — в СССР 1923 29, преобразование административно территориального деления бывшей Российской империи по принципу экономического районирования. Упразднены губернии (см. ГУБЕРНИЯ), уезды (см. УЕЗД) и волости (см. ВОЛОСТЬ), созданы области (края),… … Энциклопедический словарь
Административно-территориальная реформа в СССР 1923-29 — преобразование административно территориального деления бывшей Российской империи по принципу экономического районирования. Упразднены губернии, уезды и волости, созданы области (края), округа и районы. К 1930 в РСФСР было 13 краев и областей… … Политология. Словарь.