Повҍсть

техн.; физ. воздухонепроница́емость

техн. воздухопроница́емость

повість, приповість (-ти). [Близько до романа стоїть повість (Єфр.)]. Автор -тей - повістяр (-ра).

* * *

рассказ) оповідання, оповідь (-ди), оповість (-ти), розповідь (-ди), повість (-ти), повістка про що.

* * *

1) ( действие) оповіда́ння, розповіда́ння

2) (повесть, рассказ) оповіда́ння, ро́зповідь, -ді, о́повідь, опові́дка; по́вість, о́повість

1) ( действие) ро́зповідь, -ді, (неоконч.) розповіда́ння; пере́каз, -у, (неоконч.) перека́зування

2) (то, что рассказывается) оповіда́ння, ро́зповідь, о́повідь; о́повість, -ті, опові́дка, опові́стка; диал. припові́стка, при́повість; ( повесть) по́вість, по́відь; ( пересказ) пере́каз

3) лит. оповіда́ння; уст. пові́стка

недосконалість, (необработанность) необробленість, невикінченість, невивершеність, недовершеність (-ости); (из'ян) вада, (недостаток) хиба. [Мене вражала недосконалість братня (Л. Укр.). Недосконалість цукроварницьких лабораторій (Мінц.). Невивершеність стилю й форми (Крим.). Я люблю цю повість, з усіма її вадами й хибами (Грінч.)].

* * *

приказка, приповість (-ти) (до казки). [До казки приказка годиться (Приказка)].

* * *

фольк., лит.

нрч. напевне[о], запевне[о], допевне[о], з певністю, певна річ, (реже) на певність, (определённо) дійсне[о], довідно, (обстоятельно) докладно, (диал.) рихтенно. [От тоді напевно щезнуть чари (Франко). Се таке діло, що запевне дасть нам мілійони (Кониськ.). Треба допевне знати, що і як (Мирн.). Так, з певністю так (О. Пчілка). Певна річ, ся повість їм сподобалась-би (Грінч.). Це я дійсне (дійсно) знаю, його нема вдома (Звин.). Довідно ніхто не скаже, що дав йому (Кам'янеч.). Я пішов з ним, все ще не знаючи докладно, чи то сон, чи ява, що зо мною діється (Франко). Та се рихтенно він зробив (Брацл.)]. Это я -но знаю - це я запевне[о] (напевне[о], з певністю) знаю. -но не знаю - напевне[о] (запевне[о], на певність, довідно, докладно) не знаю. [Найгірше було те, що ніхто напевно не знав, чи одмінять процесію (Коцюб.)]. -но ли вы это знаете? - чи запевне[о] (допевне[о], дійсне[о]) ви це знаєте? Вы -но его найдёте - ви напевне[о] (ви, певна річ.) його знайдете.

* * *

1) нареч. напе́вно, напе́вне, пе́вно, пе́вне, допе́вне; запе́вне, запе́вно

2) в знач. вводн. сл. жарг. напе́вно, напе́вне, пе́вно, пе́вне, пе́вна річ, ма́буть и мабу́ть; запе́вне, запе́вно

притча, приповість (-ти), (басня) байка. [Ви забули євангельську приповість про вдовичину лепту (Кримськ.). Говорив до них приповістями (Єванг.)]. Что за -тча! - що за притичина! [Сам, без жони прибув? Що за притичина? (Л. Укр.)]. -ча во языцех - людський посміх, людська поговірка, осудовисько людське.

* * *

I. выправить

1) виправляти, виправити. [Виправив свою повість. Виправив коректуру]. Срв. Выпрямлять;

2) виправляти, виправити. [Виправив собі пашпорт].

II. -ся, выправить, -ся см. Выпрямливать, -ся, выпрямить, -ся.

* * *

несов.; сов. - в`ыправить

1) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти; ( выравнивать) вирі́внювати, ви́рівняти

2) (высвобождать что-л. откуда-л.) виправля́ти, ви́правити; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти; ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;

2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;

3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];

4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).

* * *

1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дій

2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я

1) (чего) помічання, постерегання чого;

2) -ние (по поводу чего) - увага, зауваження, заувага. [Читали книжки дорослим людям, вислухували їх уваги і часом ті уваги записували (Грінч.). Поробив зауваження до протоколу]. Бросить, обронить -ние - кинути увагу. [Дехто кинув увагу про дощ (Коцюб.)]. Вставлять -ния, сопровождать -ями - докидати слово, увагу, зауважати; доточувати уваги до чого. [Слухали повість уважно і чимало дечого говорили, доточуючи мало не до кожного вчинку героїв свої уваги (Грінч.)];

3) -ние кому (выговор) - увага, зауваження, (сильнее) догана, (упрёк) закид (-ду) кому. Сделать -ние кому - зробити увагу, зауваження кому, зауважити кому. [Мені зауважено, що неретельно працюю (Київ). Дозвольте зробити вам одну увагу]. Получить -ние - здобутися зауваження. Он получил строгое -ние - йому зроблено гостру увагу. Попасть на -ние - стати на (лихій) прикметі. [Бережися, щоб не став на лихій прикметі в начальства].

* * *

1) ( краткое суждение) заува́ження, ува́га

2) ( порицание) заува́ження

3) ( наблюдение) спостереження

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й