-
81 тревога
1) триво́га; ( беспокойство) неспо́кій, -спо́кою, занепоко́єння, непокі́й, -ко́ю, триво́жність, -ності; ( взволнованность) стриво́женість, збенте́ження; ( волнение) хвилюва́ння3) воен. и пр. триво́гавозду́шная \тревога — пові́тря́на триво́га
бить трево́гу — би́ти (дзвони́ти) на спо́лох, би́ти триво́гу (на ґвалт)
-
82 воздухонепроницаемость
техн., физ.повітренепрони́кність, -ностіРусско-украинский политехнический словарь > воздухонепроницаемость
-
83 воздухопроницаемость
техн.повітропрони́кність, -ностіРусско-украинский политехнический словарь > воздухопроницаемость
-
84 избыточность сообщения
надлишко́вість повідо́мленняРусско-украинский политехнический словарь > избыточность сообщения
-
85 информативность сообщения
інформати́вність повідо́мленняРусско-украинский политехнический словарь > информативность сообщения
-
86 проводимость воздуха
прові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > проводимость воздуха
-
87 теплопроводность воздуха
теплопрові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > теплопроводность воздуха
-
88 воздухонепроницаемость
техн., физ.повітренепрони́кність, -ностіРусско-украинский политехнический словарь > воздухонепроницаемость
-
89 воздухопроницаемость
техн.повітропрони́кність, -ностіРусско-украинский политехнический словарь > воздухопроницаемость
-
90 избыточность сообщения
надлишко́вість повідо́мленняРусско-украинский политехнический словарь > избыточность сообщения
-
91 информативность сообщения
інформати́вність повідо́мленняРусско-украинский политехнический словарь > информативность сообщения
-
92 проводимость воздуха
прові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > проводимость воздуха
-
93 теплопроводность воздуха
теплопрові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > теплопроводность воздуха
-
94 блефаризм
биол.блефари́зм, -у, повікодражли́вість, -вості, клі́пання -
95 век
1) (жизнь человека) вік. [Дай Боже тобі вік довгий]. Век коротать - вік вікувати. Век прожить, изжить - вік звікувати. Доживать свой век - добувати (добивати) свого віку. Отжить свой век - відвікувати свій вік;2) (столетие) вік, століття, сторіччя, сторік. В продолжение веков, веками - протягом віків, віками, віком. Из глубины веков - з далечи віків;3) (эпоха) вік и віки, доба, час и часи. [Вік лицарства. Середні віки. Кам'яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні]. Относящийся к тому веку, того века - тоговіковий, тогочасний. [Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (Куліш)]. Сообразно с воззрениями своего века - по своєму вікові;4) (бытие вселенной) вік, віки. [Сини віку сього]. С начала века - від віку, з-перед віку, з-первовіку, з-поконвіку, з-правіку, як світ світом. Во век, в век, на веки, до скончания века - до віку, повік, поки віку, до суду- віку, до світ-сонця, на віки, на безвік. Во веки веков - во віки віків, на віки вічні, на всі віки і правіки. В кои-то веки - коли не коли, в ряди-годи. [Побачимося коли-не-коли, та й то не надовго]. В век не, во веки не - ніколи в світі не, ніввіки не. [Безсмертні вони були - й не старілися ніввіки. (Потеб. Одисея)];5) (современность, современники) сучасність (р. -ности), сучасна доба.* * *двадца́тый \век к — двадця́те столі́ття (сторі́ччя)
-
96 внутренность
1) середина, нутро;2) (мн.) внутренности - унутрості, нутрощі, требухи, требух; (преимущ. брюшные) тельбухи, (тельбух), кельбух, утрібка, утробина, скиндеї, бандури, бебехи, бельбахи (бельбухи). [Сто чортів тобі в бебехи]. Грудные внутренности - легкуша, (у птиц) журавель, (у насекомых) кашка. Внутренность дыни (фамильяр.) - жабуриння. Повредить, отбить внутренности - відбити (повідбивати) внутрості, (бранно) надсадити, надірвати, відбити бебехи, печінки, випустити бандури.* * *1) вну́трішність, -ності, сере́дина; нутро́, ну́трощі, -щів2)вну́тренности — (мн.: внутренние органы) ну́трощі, нутро́, те́льбухи, -хів, те́льбух; бе́бехи, печінки́, -но́к
-
97 воздухопроницаемость
спец.повітропрони́кність, -ності -
98 изощрять
изощрить1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].* * *несов.; сов. - изощр`ить1) ( утончать) вито́нчувати, ви́тончити; ( обострять) заго́стрювати, загостри́ти, -гострю́, -го́стриш; ( развивать) розвива́ти, розви́нути и розви́ти, -зів'ю́, -зів'є́ш; ( совершенствовать) удоскона́лювати, удоскона́лити2) (делать острым, оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, заго́стрювати, загостри́ти, вито́чувати, ви́точити -
99 искупать
-плять, искупитьI. 1) (приобретать куплею) скуповувати, скупити, закуповувати, закупити що, (о мн.) пос[поза]куповувати що, (всё необход.) скуплятися, скупитися, обкуплятися, обкупитися з чим. [Був на базарі, позакуповував усе (Звин.)];2) (выкупать) викупати, викупляти, викупити, відкупати, відкупляти, відкупити кого, що з чого, від чого, (о мн.) пови[повід]купляти; см. Выкупать. [Я не світоч, не Месія, їх від згуби не відкуплю (Франко)];3) (заглаживать поступок) ви[від]купляти, ви[від]купити що, (раскаянием, делом) (с)покутувати, сов. спокутувати (реже спокутати), відпокутовувати и відпокутувати, сов. відпокутувати що, за що, чим. [Нема на тобі вини, - ти викупив її (Мирн.). П'ятнадцять год буду сей гріх відпокутовувати (Квітка). Єсть учинки, яких нічим не одкупити, ні спокутувати й за які опрощення не може бути (Єфр.). Послав тебе на те, щоб давній братів гріх спокутувать і змити (М. Рильськ.). Щоб спокутати як-небудь своє лиходійство, Гриць, прибігши додому, одразу підскочив до дривітні та й давай рубати дрова (Яворн.)]. Искуплённый - (приобретенный) с[за]куплений; викуплений, відкуплений, спокутуваний и спокутаний. -ться -1) с[за]куповуватися, с[за]купитися, бути с[за]купленим2) викупатися, викуплятися, викупитися, бути викупленим з чого;3) ви[від]куплятися, ви[від]купитися, (с)покутуватися, сов. спокутуватися и спокутатися.II. Искупать, -ся - скупати, -ся (в воді).* * *I сов.скупа́ти, покупа́ти; мног. перекупа́ти; ( выкупать) викупа́тиII несов.; сов. - искуп`ить1) поку́тувати, споку́тувати, сов. відпоку́тувати2) ( возмещать) надолу́жувати и надолу́жати, надолу́жити -
100 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)
См. также в других словарях:
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
повість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
повість — і, ж. 1) Літературний художній розповідний твір, що посідає проміжне місце між оповіданням і романом. 2) Оповідання … Український тлумачний словник
повість — [по/в іс т ] с т і, ор. с т у, р. мн. сте/й … Орфоепічний словник української мови
повѣдѣти — ПОВѢ|ДѢТИ (160), МЬ, СТЬ гл. 1.Рассказать, поведать, сказать: Ѥгда же ѹбо повѣдѧть дѣла ѥ˫а. [души] тогда поидѹть прѣдъ нею ан҃гли. (νικήσουσι!) Изб 1076, 245; повѣдите ми по истинѣ. при˫азньство имѣѥте ли къ мнѣ. СкБГ XII, 10в; аще прозрѣни˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повістина — и, ж., розм. Невелика повість. ||Зневажл. до повість … Український тлумачний словник
повістевий — а, е. Прикм. до повість … Український тлумачний словник
повістинка — и, ж. Зменш. до повість 1) … Український тлумачний словник
повѣданыи — (6*) прич. страд. прош. к повѣдати. 1.В 1 знач.: бѣ бо ˫авѣ и ваше и наше ѹсьрдиѥ твьрже. и ни въпросьно мьнѧашесѧ о ѹслышанѣмь. ѥже ˫ако ѹслышано. прѣже повѣдано. (προηγησαμένη) КЕ XII, 170а; повѣдано же бы(с) въ ѹши фараону. ˫ако изидоша людьѥ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣдати — ПОВѢДА|ТИ (607), Ю, ѤТЬ гл. 1.Рассказать (рассказывать), поведать, сказать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии. достоини вѣрованию. ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ави сѧ имъ ди˫аволъ. (διηγήσαντο) Изб 1076, 193–194; ѿ петра гр‹амот›а. къ влъчькови. то еси ты … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
