-
41 исход
1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).* * *1) ( действие) ви́хід, -ходу2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нокнайти́ \исход д в чём — да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим, зара́дити собі́ в чо́му, пора́дити собі́ з чим
не́ было друго́го \исход да, как... — не було́ і́ншого ви́ходу (і́ншої ра́ди), як
нет \исход да из э́того положе́ния — нема́є (нема́) ра́ди з цим стано́вищем, нема́є (нема́) ви́ходу (поряту́нку) з цього́ стано́вища
3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́в \исход де (к \исход ду, на \исход де) ме́сяца — (к концу, в конце) у кінці́ (під кіне́ць, на кіне́ць, наприкінці́, на спа́ді, на схи́лі) мі́сяця
\исходд боле́зни — кіне́ць хворо́би
4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку\исход д соревнова́ния — результа́т (на́слідок, на́слідки) змага́ння
-
42 казённый
1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.* * *1) перен. казе́ннийна \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці
2) спец. казе́нний -
43 казна
1) (деньги) казна, скарб (-бу), гріш (гроша). [Треба-ж і зодягти, і зобути; на усе, на усе треба казни (Квітка). Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (Крим.)]. У него -зны много - у нього грошви багато. Тут нужна -зна немалая - сюди треба чималого гроша;2) (госуд. имущество) казна, скарб (-бу). [Відібрали до скарбу всі маєтності (Н.-Лев.). Усе розпізнає: скільки казна колись мала, скільки тепер має (Рудан.). Озирнись і ти, що сталось з нашою Річчю Посполитою: законів не поважають, скарб без грошей (Стор.)];3) (касса оффиц.) скарб (-бу), скарбі[о]вня. [Подать в скарбовню міську складати (Куліш)];4) (казённая часть в ружье) магазин (-ну), задок (-дка).* * *Iскарбни́ця, скарб, уII воен.госуда́рственная \казна — держа́вна скарбни́ця
казе́нна части́на -
44 капитал
1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.* * *капіта́л, -у -
45 карманный
ке[и]шеневий, кешеньковий. -ный вор - кешеньковий злодій, кешеньковий майстер, кешеньковий злодюжка (воришка), (в жаргоне) хіпесник. -ные деньги - кешенькові гроші, (образно) похіпна копійка. -ный нож - складаний ніж, (зап.) цизорик. -ные расходы - кешенькові дрібні видатки. -ные часы - кешеньковий годинник, (зап.) дзиґарок (-рка). -ная чахотка - сухоти в кешені; вітри в кешені гудуть; у кешені дюдя свистить.* * *кишенько́вийкарма́нные расхо́ды (де́ньги) — кишенько́ві витра́ти (гро́ші)
\карманный вор — кишенько́вий зло́дій
-
46 касса
1) (ящик денежный) каса, скринька, скринька на гроші. Несгораемая -са - огнетривала (негорюща) каса;2) касова комора, касова (-вої), каса. Билетная -са - білетна, квиткова каса. Багажная -са - багажна каса. Товарная -са - вантажна (товарова) каса;3) (учреждение) каса, скарбниця, скарбівня. Деньги поступили в -су - гроші вступили (надійшли) до каси. -са взаимопомощи - каса взаємодопомоги, обопільної запомоги. Сберегательная -са - щаднича каса, щадниця, (неудачн. неологизм) ощадна каса. -са социального обеспечения - каса соціяльного забезпечення. Ссудная -са - позичкова каса;4) (капитал) сума, гріш (р. гроша). -са денег нужна для этого - на це треба чимало гроша;5) типогр. - каса, шрифтівня; реал (-да).* * *ка́са\касса взаимопо́мощи — ка́са взаємодопомо́ги
-
47 командировочный
1) командирувальний;2) (деньги) прогонний, дорожній.* * *1) командирува́льнийкомандиро́вочное удостовере́ние — посві́дчення про відря́дження, командирува́льне посві́дчення
2) в знач. сущ. командиро́вний, -ого -
48 комиссионный
комісійний. -ная контора - комісійне бюро. -ная сделка - комісійна оборудка, операція. -ный товар - комісійний крам (-му). -ное вознаграждение - комісійна оплата, комісійне (-ного), комісове (-вого), факторове (-вого). -ные (деньги) - комісійні (- них), факторське, факторове, комісійне, комісове, баришівне (-ного).* * *комісі́йний, фа́кторний -
49 копеечка
копійочка, копійчин(к)а, (фам.) копій (-пія). [Зажурився чумачина, що й копійочки нема (Пісня)]. Влетало в -чку - далося в копійчину. Любит -чку - кохається в копійчині. Ни -чки! - ані копійочки, ані копія! -чки (деньги) - гріш (р. гроша).* * *уменьш.-ласк.копі́єчка; копійчи́нав копе́ечку ста́ть (обойти́сь, вскочи́ть, влете́ть, влезть) — да́тися в копійчи́ну
-
50 кормовой
I. харчовий, кормовий. -вые травы - кормові трави. -вой горох, бот. Vicia L. - вика; срвн. Вика. -вые деньги - см. Кормовое. -вой двор (стар.) - заїзд (-ду), заїзний (харчовий) двір (-ри и -ру), харчівня. -вой человек (стар.) - офіціяліст.II. Кормовой -1) кормовий. -вой флаг - кормовий прапор (-ра). -вой пень - ахтерштевень (- вня);2) см. Кормчий.* * *I1) (служащий кормом, пригодный для корма) кормови́йкормова́я ба́за — кормова́ ба́за
2) ( выдаваемый на прокормление) харчови́йII мор.кормовы́е де́ньги — харчові́ гро́ші, стравне́, -о́го
1) прил. кормови́й2) в знач. сущ. кормови́й, -о́го -
51 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й -
52 крупный
великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.* * *вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й -
53 купить
1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;3) см. Подкупать;4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.* * *купи́ти -
54 лежалый
лежаний, залежаний; прілий, леглий, прилеглий; завалю[я]щий - см. Залежалый. [Попові й котові - лежаний хліб (Номис). Легле борошно. Завалящий крам]. -лые (свободные) деньги - лежані гроші. -лые плоды - (в)лежані овочі.* * *1) ( залежалый) лежа́лий, залежа́лий, зале́жаний2) (выдержанный, вылежавшийся) ле́жаний, уле́жаний3) (перен.: свободный, излишний) за́йвий -
55 любить
-бливать1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.* * *(кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти -
56 мелочишка
дрібнотка, дрібнячки (-ків); см. Мелочь 3.* * *прен.дрі́б'язок, -зку; (мелкие деньги прен.) дрібняки́, -кі́в, дрібнячки́ -
57 меняла
-нялка міняйло (-ла, м. р.), міняльниця и мінялка (ж. р.), (пров.: меняющий деньги на столике) столечник, -ниця. [Тут всякії були пронози, міняйли, шинкарі (Котл.)].* * *міня́йло -
58 менять
менивать1) (обменивать) міняти, (редко мінити), обмінювати, замінювати кого, що на кого, на що, вимінювати, (променивать) промінювати, (с презрит. оттенком) менжувати що на що. [Ану, свату! міняй стару на носату (Приказка). Розумне діло - на цяцьки батькові гроші менжувати! (Мирний)]. -нять деньги - міняти гроші. [Не буду я міняти цих грошей (Мирний)]. -нять должность, религию и т. п. - міняти посаду, віру и т. п. [Міняють чотири рази віру (Грінч.)]. -нять сорочку, бельё - міняти сорочку (сорочки), білизну (шмаття), брати сорочки, білизну (шмаття), змінюватися (сов. змінитися) в чисту сорочку. [Він у мене що-неділі сорочки бере (Звин.). Пішов додому шмаття брати (Липовеч.). Нема сорочки, щоб змінитися (Звин.)]. -нять ухо на ухо - міняти так на так, (зап.) віть на віть, мінятися токма;2) (изменять) міняти, зміняти и змінювати що на що, у що, відміняти, відмінювати, (переменять) переміняти и перемінювати що на що, (переиначивать) переинач[кш]увати що. [Сонце бродить поміж камінням, міняючи бистро сум тіней на радість блиску (Коцюб.)]. -нять взгляды - міняти (зміняти и -ювати) погляди. - нять тон - зміняти тон. [Заговорив, змінюючи начальницький тон (Крим.)]. -нять цвет - зміняти колір, перефарбовуватися. [Тюремні стіни перефарбовуються, вищають (Васильч.)]. Это -няет дело - це міняє справу; це инша річ (справа).* * *міня́ти; ( изменять) змі́нювати, зміня́ти; ( обменивать) обмі́нювати -
59 меняться
мениваться1) (обмениваться) - а) (страд. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися, вимінюватися, (промениваться) промінюватися. Банковые билеты -тся на деньги - банкноти міняються на гроші; б) (возвр. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися з ким чим. [Кайданами міняються, правдою торгують (Шевч.). Писанками обмінююсь, як христосуюсь (Г. Барв.)]. Давай -ться чем-л. - давай мінятися чим и на що, давай мінька (міньки) на що, ходім міньки на що. [Давай мінька на одежу (Куліш)]. -ться без придачи (вещь на вещь) - мінятися так на так, (зап.) віть на віть, токма. -ться взглядами - а) (переглядываться) ззиратися, зглядатися, перезиратися, переглядатися з ким, між собою; б) (мнениями) обмінюватися (ділитися) поглядами, думками, звіряти погляди (думки) одно одному, звірятися поглядами (думками) між собою. -ться крестами - мінятися хрестами, брататися з ким, між собою. -ться словами - перекидатися словом (словами) одно з одним, між собою, перемовлятися з ким, між собою;2) (изменяться: страд. и ср. з.) мінятися, змінятися и змінюватися, відмінятися и відмінюватися; (только ср. з.) мінитися, (переменяться) перемінятися; (переиначиваться) переинач[кш]уватися. [Місяць світив Оксані в лице, і було видно, як дивно мінилося воно кожну мить (Васильч.). Сцена швидко переміняється (Л. Укр.)]. Времена -тся - час міниться. Моды -тся - моди з[від]міняються. Ветер -тся - вітер міниться (переміняється). -ться в лице - мінитися, мінитися на лиці, на виду, мінитися (змінятися) з лиця. [Андрій аж мінився, так сердивсь (Коцюб.)]. -ться к лучшему - змінятися на краще, повертати на краще.* * *міня́тися; ( изменяться) змі́нюватися, зміня́тися; ( обмениваться) обмі́нюватися -
60 мозольный
1) (относ. к мозолям) мозолевий; (только о мозолях, натёртых обувью) муляний. -ный пластырь - мозолевий плястир (-тру), плястер проти мозолів (мозолей). -ный оператор - мозольник; (причиняющий мозоли) мозолявий, мозольований. [Працює над своїм мозолявим ділом (Коцюб.). Щирая праця мозольованая (Номис)]. -ные деньги - загорьовані гроші (-шей и -шів), кривавиця, (зап.) кервавиця.* * *мозо́льний
См. также в других словарях:
деньги — сущ., мн., употр. наиб. часто Морфология: мн. что? деньги, (нет) чего? денег, чему? деньгам и деньгам, (вижу) что? деньги, чем? деньгами и деньгами, о чём? о деньгах и о деньгах 1. Деньгами называют то, что вы даёте кому либо в обмен на товары… … Толковый словарь Дмитриева
ДЕНЬГИ — Человеку не нужно ничего сверх того, что ему дала природа. За исключением денег. Юзеф Бестер Деньги это чеканенная свобода. Деньги не имеют значения пока они у вас есть. Джонни Миллер Деньги нужны даже для того, чтобы без них обходиться. Оноре… … Сводная энциклопедия афоризмов
деньги — Монета, казна, капитал, касса, финансы; деньжонки, мелочь, презренный металл; бумажка; (простор. ) аржаны. Купить на наличные, на чистые деньги, расплатиться чистоганом. Деньги трудовые, кровные. Судят не по уму, а по карману (посл.). . бросать… … Словарь синонимов
ДЕНЬГИ — (money) 1. Средство обращения и образования сокровища. Деньги могут существовать в виде материальных объектов, а именно банкнот и монет; или в виде бухгалтерских или компьютерных записей, именно в таком виде существуют банковские депозиты.… … Экономический словарь
ДЕНЬГИ — (money) Средство обращения (medium of exchange), которое функционирует как единица учета и средство сбережения. Первоначально они содействовали экономическому развитию, открыв возможности для продажи и покупки товаров без необходимости прибегать… … Финансовый словарь
ДЕНЬГИ — (money) Средство обращения (medium of exchange), которое функционирует как единица учета и средство сбережения. Первоначально они содействовали экономическому развитию, открыв возможности для продажи и покупки товаров без необходимости прибегать… … Финансовый словарь
ДЕНЬГИ — ДЕНЬГИ, денег, деньгам деньгам, ед. (ист.) деньга, деньги, и (прост.) деньга, деньги, жен. (тюрк. tamga клеймо, печать). 1. только мн. Металлические и бумажные знаки, являющиеся мерой стоимости при купле продаже. Медные деньги. Заработал много… … Толковый словарь Ушакова
ДЕНЬГИ — ДЕНЬГИ, денег, деньгам и (устар.) деньгам. 1. Металлические и бумажные знаки (в докапиталистических формациях особые товары), являющиеся мерой стоимости при купле продаже, средством платежей и предметом накопления. 2. Капитал, средства. Большие д … Толковый словарь Ожегова
Деньги — – физический предмет или запись по счету, который принимается в качестве оплаты за товары или услуги, а также в качестве оплаты долга в определенной стране и социально экономических условиях. Деньги – это особый товар, являющийся всеобщим… … Банковская энциклопедия
Деньги — (money) Средство обращения (medium of exchange), которое функционирует как единица учета и средство сбережения. Первоначально деньги содействовали экономическому развитию, открыв возможности для продажи и покупки товаров без необходимости… … Словарь бизнес-терминов
ДЕНЬГИ — ДЕНЬГИ, всеобщий эквивалент, выражает стоимость всех товаров и обменивается на любой из них. С развитием товарного производства роль денег закрепилась за благородными металлами (золото, серебро), которые постепенно как деньги получили форму… … Современная энциклопедия