Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(чутку)

  • 1 расславить

    совер. разг. расславіць

    расславить по всему городу — расславіць па ўсім горадзе, распусціць чутку па ўсім горадзе (на ўвесь горад)

    Русско-белорусский словарь > расславить

  • 2 невтерпёж

    нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.
    * * *
    предик.
    неси́ла [терпі́ти], неви́держка

    ждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)

    \невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́

    ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́

    Русско-украинский словарь > невтерпёж

  • 3 почерпать

    I. почерпати (деякий час, скільки разів).
    II. почерпнуть
    1) черпати, зачерпнути, учерпнути (води і т. п.); (переносно) черпати що, почерпнути, зачерпнути, вичерпнути що, брати, взяти що, засягти и засягнути чого з чого, звідки. [В старовину дуже у нас любили літописи і з них черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.). Славний прозою Квітка вичерпнув свої оповідання з народніх уст (Куліш). Мусіли наші предки багато у свою душу од давніх часів зачерпнути (Куліш). У їх завсігди можна засягти братерської помочи (Грінч.)]. Почерпнутый - почерпнутий, почерпнений, зачерпнутий, зачерпнений, вичерпаний, засягнений. [Тут я й джерела історичні вказую, з котрих моя повість вичерпана (Куліш)]. Этот слух -нут из ненадёжных источников - цю чутку взято (ця чутка взята) з непевних джерел.
    * * *
    I
    почерпа́ти
    II несов.; сов. - почерпн`уть
    1) ( набирать) черпа́ти, черпну́ти, заче́рпувати, зачерпну́ти
    2) перен. черпа́ти и почерпа́ти, почерпну́ти

    Русско-украинский словарь > почерпать

  • 4 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 5 пустить

    пусціць; пусьціць
    * * *
    совер.
    1) в разн. знач. пусціць, мног. папускаць
    2) (бросить) пусціць, кінуць

    Русско-белорусский словарь > пустить

  • 6 разгласить

    совер.
    1) (сделать известным) выдаць, выказаць

    Русско-белорусский словарь > разгласить

  • 7 разглашать

    несовер.

    Русско-белорусский словарь > разглашать

  • 8 расславлять

    несовер. разг. расслаўляць

    Русско-белорусский словарь > расславлять

См. также в других словарях:

  • чутку — нареч, кол во синонимов: 1 • чуток (26) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ЧУТКУ — см. ЧУХТА …   Этнографический словарь

  • чутку — чутку, см. Чухта …   Энциклопедия «Народы и религии мира»

  • Чутку — см. ЧУХТА …   Этнографический словарь

  • Культура Азербайджана — Азербайджанский народный танец под музыку народных инструментов во время фестиваля «Евровидение 2012» в Баку …   Википедия

  • ЧУТЬ — ЧУТЬ, чуть чуть нареч. чухотку твер. едва, лишь, лишь только, еле, с трудом, насилу; | очень мало, крошку, крошечку. Чуть рассветает, чуть брезжет. Я на ногах, чуть свет. Отсюда чуть видно. Чуть чуть не упал. Чуть было не попался. Нитка чуть… …   Толковый словарь Даля

  • ЧУТЬ — ЧУТЬ, чуть чуть нареч. чухотку твер. едва, лишь, лишь только, еле, с трудом, насилу; | очень мало, крошку, крошечку. Чуть рассветает, чуть брезжет. Я на ногах, чуть свет. Отсюда чуть видно. Чуть чуть не упал. Чуть было не попался. Нитка чуть… …   Толковый словарь Даля

  • чуток — см. немного Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. чуток неизм. 1. • немного • …   Словарь синонимов

  • обходити — I обх одити джу, диш, недок., обійти/, обійду/, обі/йдеш, док. 1) перех. і неперех. Іти, рухатися навколо кого , чого небудь. 2) перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його. 3) перех. і без додатка. У різних напрямках… …   Український тлумачний словник

  • поговорювати — юю, юєш, недок. Говорити час від часу, з якогось часу. || Обговорювати що небудь, передаючи чутки, плітки і т. ін.; пускати якусь чутку; подейкувати …   Український тлумачний словник

  • пробрехати — ешу/, е/шеш, док., розм. 1) Поширити брехливу чутку. 2) Брехати (у 2 знач.) якийсь час …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»