-
41 халат
мрабо́чий хала́т — iş gömleği
бе́лый хала́т (медицинский) — beyaz gömlek
дома́шний хала́т — robdöşambr; sabahlık
ба́нный / купа́льный хала́т — bornoz -
42 халат
1) ( домашняя одежда) vestaglia ж., veste ж. da camera2) ( спецодежда) camice м.3) ( верхняя одежда) caffettano м.* * *м.1) ( восточная одежда) caffettano m, cafetano m2) ( домашняя одежда) veste f ( da camera); vestaglia fкупальный хала́т — accappatoio m
3) ( спецодежда) camice, camiciottoрабочий хала́т — camiciotto di operaio
докторский / медицинский хала́т — camice m
маскировочный хала́т — tuta mimetica
* * *ngener. accappatoio, camice (врача), vestaglia (домашний), veste da camera -
43 халат
м.купа́льный хала́т — sortie f de bain
2) ( спецодежда) blouse f de travail; sarrau mдо́кторский хала́т — blouse f
маскиро́вочный хала́т воен. — caban m de camouflage
* * *n1) gener. blouse, tablier2) obs. survêtement3) cloth. robe de chambre -
44 халатный
-
45 халат
-
46 халат
м1) Schláfrock m (умл.), Mórgenrock m (умл.)купа́льный хала́т — Bádemantel m (умл.)
2) ( рабочий) Kíttel m, Árbeitskittel m; Árztkittel m ( докторский); Kíttelschürze f ( халат-фартук)маскиро́вочный хала́т воен. — Tárnmantel m
3) ( верхняя одежда азиатских народов) Mántel m (умл.)ва́тный хала́т — Wáttemantel m, Stéppmantel m ( стёганый)
-
47 влезать
влеза́ть, влезть1. (вскарабкаться) suriri, surgrimpi;2. (проникнуть) penetri.* * *несов.1) на + вин. п. ( вскарабкаться) trepar vi (a), encaramarse (a)2) ( проникнуть) entrar vi, penetrar vt, introducirse (непр.)влеза́ть в окно́ — entrar por la ventana
влеза́ть в дом ( о ворах) — entrar en la casa
влеза́ть в во́ду разг. — meterse en el agua
влеза́ть в грязь разг. ( увязнуть) — atascarse, empantanarse
влеза́ть в ту́фли, в хала́т — ponerse los zapatos, la bata
4) разг. ( втереться) penetrar vt, infiltrarse5) разг. ( уместиться внутри чего-либо) entrar viвсе ве́щи вле́зли в чемода́н — todas las cosas entraron en la maleta
••влеза́ть в долги́ — endeudarse, empeñarse, entramparse
ско́лько вле́зет — cuanto sea, lo que sea necesario
* * *несов.1) на + вин. п. ( вскарабкаться) trepar vi (a), encaramarse (a)2) ( проникнуть) entrar vi, penetrar vt, introducirse (непр.)влеза́ть в окно́ — entrar por la ventana
влеза́ть в дом ( о ворах) — entrar en la casa
влеза́ть в во́ду разг. — meterse en el agua
влеза́ть в грязь разг. ( увязнуть) — atascarse, empantanarse
влеза́ть в ту́фли, в хала́т — ponerse los zapatos, la bata
4) разг. ( втереться) penetrar vt, infiltrarse5) разг. ( уместиться внутри чего-либо) entrar viвсе ве́щи вле́зли в чемода́н — todas las cosas entraron en la maleta
••влеза́ть в долги́ — endeudarse, empeñarse, entramparse
ско́лько вле́зет — cuanto sea, lo que sea necesario
* * *v1) gener. (вскарабкаться) trepar (a), (ïðîñèêñóáü) entrar, encaramarse (a), escalar, introducirse, penetrar2) colloq. (âáåðåáüñà) penetrar, (уместиться внутри чего-л.) entrar, infiltrarse3) eng. trepar (напр., на столб ЛЭП)4) simpl. (ñàäåáü) entrar (en), ponerse -
48 влезть
влеза́ть, влезть1. (вскарабкаться) suriri, surgrimpi;2. (проникнуть) penetri.* * *сов.1) на + вин. п. ( вскарабкаться) trepar vi (a), encaramarse (a)2) ( проникнуть) entrar vi, penetrar vt, introducirse (непр.)влезть в окно́ — entrar por la ventana
влезть в дом ( о ворах) — entrar en la casa
влезть в во́ду разг. — meterse en el agua
влезть в грязь разг. ( увязнуть) — atascarse, empantanarse
влезть в ту́фли, в хала́т — ponerse los zapatos, la bata
4) разг. ( втереться) penetrar vt, infiltrarse5) разг. ( уместиться внутри чего-либо) entrar viвсе ве́щи вле́зли в чемода́н — todas las cosas entraron en la maleta
••влезть в долги́ — endeudarse, empeñarse, entramparse
ско́лько вле́зет — cuanto sea, lo que sea necesario
* * *сов.1) на + вин. п. ( вскарабкаться) trepar vi (a), encaramarse (a)2) ( проникнуть) entrar vi, penetrar vt, introducirse (непр.)влезть в окно́ — entrar por la ventana
влезть в дом ( о ворах) — entrar en la casa
влезть в во́ду разг. — meterse en el agua
влезть в грязь разг. ( увязнуть) — atascarse, empantanarse
влезть в ту́фли, в хала́т — ponerse los zapatos, la bata
4) разг. ( втереться) penetrar vt, infiltrarse5) разг. ( уместиться внутри чего-либо) entrar viвсе ве́щи вле́зли в чемода́н — todas las cosas entraron en la maleta
••влезть в долги́ — endeudarse, empeñarse, entramparse
ско́лько вле́зет — cuanto sea, lo que sea necesario
* * *v1) gener. (вскарабкаться) trepar (a), (ïðîñèêñóáü) entrar, encaramarse (a), introducirse, penetrar2) colloq. (âáåðåáüñà) penetrar, (уместиться внутри чего-л.) entrar, infiltrarse3) simpl. (ñàäåáü) entrar (en), ponerse -
49 залезть
залеза́ть, зале́зть1. (наверх) grimpi;2. (проникнуть) penetri, eniĝi, sin enŝovi, enŝoviĝi;♦ \залезть в долги́ ŝuldiĝi.* * *(1 ед. зале́зу) сов.1) ( взобраться) trepar vi, encaramarse, escalar viзале́зть на де́рево — trepar a un árbol
2) (заползти, забиться) arrastrarse, reptar vi3) в + вин. п., прост. ( надеть) envolverse (непр.)зале́зть в хала́т — envolverse en la bata
4) (пробраться, проникнуть) meterse, introducirse (непр.), colarse (непр.)зале́зть в дом — colarse en la casa
зале́зть кому́-либо в карма́н — meter a alguien la mano en el bolsillo
••зале́зть в долги́ — endeudarse, entramparse
* * *(1 ед. зале́зу) сов.1) ( взобраться) trepar vi, encaramarse, escalar viзале́зть на де́рево — trepar a un árbol
2) (заползти, забиться) arrastrarse, reptar vi3) в + вин. п., прост. ( надеть) envolverse (непр.)зале́зть в хала́т — envolverse en la bata
4) (пробраться, проникнуть) meterse, introducirse (непр.), colarse (непр.)зале́зть в дом — colarse en la casa
зале́зть кому́-либо в карма́н — meter a alguien la mano en el bolsillo
••зале́зть в долги́ — endeudarse, entramparse
* * *v1) gener. (âçîáðàáüñà) trepar, (çàïîëçáè, çàáèáüñà) arrastrarse, (пробраться, проникнуть) meterse, colarse, encaramarse, escalar, introducirse, reptar2) simpl. (ñàäåáü) envolverse -
50 крыша
кры́шаtegmento.* * *ж.1) techo m; tejado m ( черепичная)двуска́тная кры́ша — techo (tejado) de dos vertientes (de dos aguas)
не име́ть кры́ши над голово́й — no tener casa ni hogar; no tener donde caerse muerto
жить под одно́й кры́шей ( с кем-либо) — vivir bajo el mismo techo (con)
2) перен. ( ширма) tapadera f3) перен. прост. coco m; casco m••кры́ша пое́хала — está tocado del casco
* * *ж.1) techo m; tejado m ( черепичная)двуска́тная кры́ша — techo (tejado) de dos vertientes (de dos aguas)
не име́ть кры́ши над голово́й — no tener casa ni hogar; no tener donde caerse muerto
жить под одно́й кры́шей ( с кем-либо) — vivir bajo el mismo techo (con)
2) перен. ( ширма) tapadera f3) перен. прост. coco m; casco m••кры́ша пое́хала — está tocado del casco
* * *n1) gener. sobradillo, techumbre, tejado (черепичная), cubierto2) liter. (øèðìà) tapadera, casco, coco3) eng. techo, tejado4) Hondur. galera5) Centr.Am. galerón -
51 она
она́[(н)её, (н)ей, (н)е́ю, о ней] ŝi;вме́сто неё anstataŭ ŝi;её нет до́ма ŝi forestas hejme;скажи́те ей diru al ŝi, я ви́дел её mi vidis ŝin;я говори́л с ней о ней mi parolis kun ŝi pri ŝi;мы дово́льны е́ю ni estas kontentaj pri ŝi;рабо́та сде́лана е́ю la laboro estas de ŝi farita (или plenumita).* * *мест. личн.(её, неё; ей, ней; е́ю, не́ю; о ней) ellaона́ прие́хала вчера́ — ella llegó ayer
э́то она́ — es ella
её нет до́ма — ella no está en casa
я её не узна́л — no la reconocí
ей об э́том говори́ли — se lo dijeron
он увлёкся е́ю — se prendó de ella
мы быва́ли с ней повсю́ду — estuvimos con ella en todas partes
ду́мать о ней — pensar en ella
* * *мест. личн.(её, неё; ей, ней; е́ю, не́ю; о ней) ellaона́ прие́хала вчера́ — ella llegó ayer
э́то она́ — es ella
её нет до́ма — ella no está en casa
я её не узна́л — no la reconocí
ей об э́том говори́ли — se lo dijeron
он увлёкся е́ю — se prendó de ella
мы быва́ли с ней повсю́ду — estuvimos con ella en todas partes
ду́мать о ней — pensar en ella
* * *prongener. (3 л. ед. ч. ж. р.) ella -
52 подъехать
подъе́хатьalveturi.* * *сов.1) llegar vi ( приехать); acercarse ( приблизиться)маши́на подъе́хала к до́му — el automóvil se paró ante la casa
2) перен. разг. ( к кому-либо) engatusar vtон ло́вко к нему́ подъе́хал — le cameló de una manera mañosa
* * *сов.1) llegar vi ( приехать); acercarse ( приблизиться)маши́на подъе́хала к до́му — el automóvil se paró ante la casa
2) перен. разг. ( к кому-либо) engatusar vtон ло́вко к нему́ подъе́хал — le cameló de una manera mañosa
* * *v1) gener. acercarse (приблизиться), llegar (приехать)2) liter. (ê êîìó-ë.) engatusar -
53 халатный
прил.2) ( небрежный) descuidado, abandonado, negligente, incuriosoхала́тное отноше́ние — actitud negligente, negligencia f
* * *прил.2) ( небрежный) descuidado, abandonado, negligente, incuriosoхала́тное отноше́ние — actitud negligente, negligencia f
* * *adjgener. (ñåáðå¿ñúì) descuidado, abandonado, de (para) batas, incurioso, negligente, pigre -
54 маскхалат
(маскиро́вочный хала́т) воен. маскхала́т (маскува́льний хала́т) -
55 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
56 съезжать
несов.; сов. - съ`ехать1) з'їжджа́ти и з'їзди́ти (з'їжджу́, з'їзди́ш), з'ї́хати (з'ї́ду, з'ї́деш) и мног. поз'їжджа́ти\съезжать ха́ть на — бе́регмор. зійти́ на бе́рег
2) (уезжать откуда-л.) виїжджа́ти, ви́їхати, -їду, -їдеш и мног. повиїжджа́ти; ( с квартиры) вибира́тися, ви́братися, -беруся, -берешся и мног. повибира́тися; ( переезжать) переїжджа́ти, переї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. попереїжджа́ти3) (сдвигаться с места, сползать) зсо́вуватися, -вується и зсува́тися, зсу́нутися и мног. позсо́вуватися и позсува́тися, з'їжджа́ти, з'ї́хати и мног. поз'їжджа́тиша́пка \съезжать хала на заты́лок — ша́пка з'ї́хала (зсу́нулася) на поти́лицю
-
57 подъезжать
несов.; сов. подъе́хать1) приехав, остановиться у дома, у подъезда vórfahren er fährt vór, fuhr vór, ist vórgefahren к чему л. → an D, vor D и без указания обстоятельства местаТакси́ уже́ подъе́хало. — Das Táxi ist beréits vórgefahren.
К сосе́днему до́му подъе́хала маши́на. — Am [Vor dem] Náchbarhaus ist Ein Áuto vórgefahren.
2) приближаться - о машине и др. kómmen kam, ist gekómmen к чему / кому л. → an A, zu D; к чему / кому-л. близко, вплотную herán|kommen ↑ и herán|fahren ↑ к чему / кому л. → an A; приближаться sich nähern (h) к чему л. → DСпра́ва подъе́хала маши́на. — Von rechts kam Ein Áuto (herán). / Von rechts fuhr Ein Áuto herán.
Мы подъе́хали совсе́м бли́зко к па́мятнику. — Wir kámen [fúhren] ganz náhe an das Dénkmal herán.
Авто́бус подъе́хал к остано́вке. — Der Bus kam an die [zur] Háltestelle.
К э́тому до́му тру́дно подъе́хать. — Es ist schwer, an díeses Haus heránzukommen [heránzufahren].
Мы подъе́хали к го́роду. — Wir kámen bis an die Stadt (herán).
Мы уже́ подъезжа́ем к Берли́ну, к го́роду. — Wir nähern uns schon Berlín, der Stadt.
По́езд уже́ подъезжа́ет к ста́нции. — Der Zug nähert sich schon der Statión.
-
58 халат
домашний der Mórgenrock - (e)s, Mórgenröcke; мужской тёплый, плотный der Háusmantel -s, Háusmäntel; медицинский, рабочий der Kíttel -s, =, для домашней работы тж. die Kíttelschürze =, -n; купальный der Bádemantel ↑Она́ бы́стро набро́сила хала́т. — Sie warf rasch den Mórgenrock [den Bádemantel, den Kíttel] über.
Она́ была́ в хала́те. — Sie hátte éinen Mórgenrock [éine Kíttelschürze, éinen Kíttel] án. см. тж. платье
-
59 хал
-
60 адский
См. также в других словарях:
хала — Еврейский белый хлеб из дрожжевого теста, изготовляется обычно в форме косы. (Кулинарный словарь. Зданович Л.И. 2001) * * * классический еврейский хлеб, делается с добавлением яиц и имеет легкую воздушную структуру * * * (Источник … Кулинарный словарь
хала — доход, булка, прическа, барыш, прибыль, плетенка Словарь русских синонимов. хала сущ., кол во синонимов: 7 • барыш (31) • булка … Словарь синонимов
ХАЛА — ХАЛА, халы, жен. (др. евр. halla хлеб). Витой продолговатый белый хлеб. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ХАЛА — ХАЛА, ы, жен. То же, что плетенка (во 2 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
хала — ы, ж. (др. евр. hallā). Витой белый хлеб продолговатой формы. || Ср. батон, буханка, сайка. Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина. М: Русский язык, 1998 … Словарь иностранных слов русского языка
Хала — Субботняя хала, сплетенная из шести полосок теста и покрытая кунжутом. У этого термина существуют и другие значения, см … Википедия
хала — I [خله] дарди сахти халандаи дарунӣ дар паҳлӯ, шикам ва ғ. ; хала задан дард кардани ягон ҷои бадан, пайдоиши халиш дар ягон узви бадан; хала шудан гирифторӣ ба дарди хала II [خله] :хала кардан халачӯб халонидан, нихта кардан (ба хар) III [خله]… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Хала — (полн. имя Хала Сатавахана; гг. рожд. и смерти неизв.) – инд. поэт. Жил предположительно во II–III вв. Составитель антологии «Семьсот строф», в кот. наряду с собственными стихами включены произв. других поэтов … Энциклопедический словарь псевдонимов
хала — ХАЛА1, ы, ж. Доход, прибыль, барыш (преим. легкий, без труда доставшийся). Ср. устар. диал. «хал», «халовщина» купленное задешево; «халовой» дешевый, а также нелепый, вздорный, «халко» смело, поспешно; ср. уг. «хала» взятка … Словарь русского арго
хала — з.б.п., (пыхсы хала) … Орфографический словарь осетинского языка
Хала (муниципалитет) — Хала Jala Муниципалитет Мексики (АЕ 2 го уровня) Страна … Википедия