-
1 укреплять
техн., несов. укрепля́ть, сов. укрепи́тьукрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять - ещё) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять - ещё) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти; (упрочнять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, укрі́плювати, укріпи́ти, кріпи́ти- укреплять ться -
2 укреплять
техн., несов. укрепля́ть, сов. укрепи́тьукрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять - ещё) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять - ещё) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти; (упрочнять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, укрі́плювати, укріпи́ти, кріпи́ти- укреплять ться -
3 укреплять
несов.; сов. - укреп`ить1) укрі́плювати и укріпля́ти, укріпи́ти; ( закреплять) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти; ( прикреплять) прикрі́плювати и прикріпля́ти, прикріпи́ти2) (делать более сильным, здоровым) змі́цнювати и зміцня́ти, зміцни́ти, реже укрі́плювати и укріпля́ти и кріпи́ти; укріпи́ти; ( делать более мощным) употу́жнювати, употу́жнити3) ( передавать во владение) закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
4 укреплять арматурой
риштункува́ти, армува́тиРусско-украинский политехнический словарь > укреплять арматурой
-
5 укреплять ться
укрі́плюватися укріпля́тися; закрі́плюватися и закріпля́тися; прикрі́плюватися и прикріпля́тися; змі́цнюватися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися -
6 укреплять арматурой
риштункува́ти, армува́тиРусско-украинский политехнический словарь > укреплять арматурой
-
7 укреплять ться
укрі́плюватися укріпля́тися; закрі́плюватися и закріпля́тися; прикрі́плюватися и прикріпля́тися; змі́цнюватися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися -
8 крепить
1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].* * *1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти -
9 заклинивать
техн., несов. закли́нивать, сов. заклини́тьзакли́нювати, заклини́ти; (укреплять, вбивая клин - ещё) заплі́шувати, запліши́ти -
10 укрепить
сов. от укреплять -
11 заклинивать
техн., несов. закли́нивать, сов. заклини́тьзакли́нювати, заклини́ти; (укреплять, вбивая клин - ещё) заплі́шувати, запліши́ти -
12 укрепить
сов. от укреплять -
13 заплішувати
техн. закли́нивать (укреплять, вбивая клин - ещё) -
14 водружать
водрузить ставити, становити (сов. поставити, постановити), затикати, заткнути, закладати, закласти, вкопувати, вкопати, застромлювати, застромити, уґрунтувати. [Поставили хрест на могилі. Заклали стовпа. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор (Куліш). Позатикав прапорі (Куліш). А тимчасом на Голгофті хрест уґрунтували (Рудан.)].* * *несов.; сов. - водруз`итьста́вити, поста́вити; ( укреплять знамя) підно́сити, підне́сти, підніма́ти, підня́ти -
15 клин
1) клин (-на), ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння. [Клин клином виганяють (вибивають) (Приказка). Рубай, сину яворину, - добре клиння буде (Пісня). Тупий клинок твердого сука коле (Куліш)]. Клин деревянный для глухой заклинки - плішка, заплішка. Клин железный - клинець залізний, глоба. Забивать клин, -нья во что - вганяти (забивати) клина, клиння в що, клинцювати що. Сбивать, сбить -ньями - склинцьовувати, склинцювати що, приганяти, пригнати клинцями що. Колоть дрова -ньями - колоти дрова клинцями. Укреплять, -пить деревянным -ном - плішити, заплішувати, заплішити що. [Заплішив сокиру]. Плужный клин - заборозник, заборозенник, хвостовик, захватич. Клин в мельничном валу - металь (-ля), метальня. Клин для укрепления косы на косовище - пасклин (-на), пасклинь (-ня), (железный) глобок (-бка). Хоть клин на голове теши - хоч кілок на голові теши (Приказка). Свет -ном сошёлся - світ мов зав'язаний (Звин.). Свет не -ном сошёлся - не тільки світа, що в вікні (Приказка). Борода -ном - цапина борода, борода клинцем (Тесл.). Как ни кинь, а все клин - як не мостись, а все мулько; і сюди гаряче, і туди боляче (Приказки);2) (кусок ткани) клин, ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння; косяк, ум. косячок (-чка). [Вирізав клинчик (Март.). Вшито клиння (Шухев.)];3) (остроугольный участок земли) клин, заріжок (-жка), ум. заріжечок (-чка), зазубник, закло, (оврага) клин. [Яр входив у ліс вузьким клином (Н.-Лев.). Отой заріжечок скопай на квітки (Борзенщ.). Під житом на заклі лежав (Кон.)];4) (участок севооборота) рука, клин. [У трьох руках поле (Полтавщ.). Яровий клин. У мене по одній десятині на кожну руку (Звиног.)].* * *( предмет) клин; ( участок земли) клин, -у -
16 консолидировать
-ся консолідувати, -ся, скупчувати, -ся, (сов.) сконсолідувати, -ся, скупчити, -ся; бути сконсолідованим, скупченим. Консолидированный - (с)консолідований, скупчений. -ный долг - (с)консолідований борг (-гу).* * *фин.консолідува́ти; ( объединять) об'є́днувати; ( сплачивать) згурто́вувати; ( укреплять) змі́цнювати -
17 надевать
надёвывать, надеть1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - над`еть1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)\надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку
2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)\надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти
3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти\надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри
\надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к
-
18 окрепить
несов. см. укреплять -
19 окреплять
окрепить зміцняти, зміцнити, скріпляти, скріпити. -пить землю (утолочь) - утовкти, вбити, уґрунтувати землю. Окрепленный - зміцнений, скріплений, утовчений, убитий.* * *см. укреплять -
20 скреплять
несов.; сов. - скреп`итьскрі́плювати, -люю, -люєш и скріпля́ти, скріпи́ти, -плю́, -пиш; (перен.: укреплять) змі́цнювати, -нюю, -нюєш, зміцни́ти; ( подкреплять) підкрі́плювати и підкріпля́ти, підкріпи́ти, -кріплю́, -крі́пиш\скреплять пи́ть себя́ — стри́матися, стри́мати себе́
\скреплять пя́ се́рдце — згніти́вши (скріпи́вши) се́рце
- 1
- 2
См. также в других словарях:
укреплять — См. утверждать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. укреплять усиливать, закреплять, фиксировать, крепить; упрочивать; утверждать. Ant. ослаблять … Словарь синонимов
УКРЕПЛЯТЬ — УКРЕПЛЯТЬ, укрепить что, крепить, делать крепким, прочным, твердым, надежным; утверждать, придавать крепости, прям. и перен. Ножка у стола подкашивается, надо ее укрепить. Гайка хлябает, укрепи ее. Откосы укрепляют от осыпки дерном. Укрепить… … Толковый словарь Даля
УКРЕПЛЯТЬ — УКРЕПЛЯТЬ, укрепляю, укрепляешь. несовер. к укрепить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
укреплять — УКРЕПИТЬ, плю, пишь; плённый ( ён, ена); сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
укреплять — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN fastensecure … Справочник технического переводчика
укреплять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я укрепляю, ты укрепляешь, он/она/оно укрепляет, мы укрепляем, вы укрепляете, они укрепляют, укрепляй, укрепляйте, укреплял, укрепляла, укрепляло, укрепляли, укрепляющий, укрепляемый, укреплявший,… … Толковый словарь Дмитриева
Укреплять — несов. перех. 1. Делать более крепким, прочным, устойчивым. отт. Делать более надёжным, сильным; крепить, упрочивать. 2. Снабжать средствами обороны, делать неприступным для врага. 3. Делать более сильным, здоровым. 4. Делать устойчивым, твёрдым … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
укреплять — укрепляться ▲ увеличить ↑ прочность укреплять, ся. упрочивать, ся. укрепление увеличение прочности. крепнуть. окрепнуть. крепить. утверждать (# справедливость). усилить, ся. подкрепить. закрепить, ся. набирать силу. упрочнить, ся. см.… … Идеографический словарь русского языка
укреплять — • активно укреплять … Словарь русской идиоматики
укреплять — укрепить отношения • изменение, положительная укрепить позиции • изменение, много укреплять связи • изменение, положительная … Глагольной сочетаемости непредметных имён
укреплять (стенки скважины глинистым раствором) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN bind … Справочник технического переводчика
