(ссоры)

riidanhaluinen

E' meglio un magro accordo che una grassa sentenza.

lit. a bad peace is better than a good quarrel; cf. better a lean peace than a fat victory; a bad compromise is better than a good lawsuit; a bad arrangement is preferable to the best lawsuit

tüli ajal; tülitsemisel

 riidanhaluinen

 ei ole aihetta riitaan

 riidan aihe

 riidanaihe

 riidanaihe

 parempi laiha sovinto kuin lihava riita

1. argument; 2. bet; 3. dispute; 4. debate; 5. quarrel; 6. controversy

Русское существительное спор многоситуативно и характеризует обстоятельства разного характера — от спокойной полемики до ссоры. Английские эквиваленты более конкретизированы и обозначают разный характер спора различными словами.

1. argument — спор, полемика, размолвка (обсуждение конкретного вопроса, в котором стороны придерживаются противоположных точек зрения и приводят доводы за и против): а heated argument — горячий спор; to start an argument — начать спор/ завести спор We don't see each other very often and when we do, we have arguments. — Мы редко видимся, а когда встречаемся вечно спорим. I'm sorry I am late — 1 got involved in an argument about fares with (he ticket collector. — Простите, что я опоздал, у меня вышел спор с контролером из-за платы за проезд. The teacher refused to be drawn into the argument between the players. — Преподаватель отказался вмешиваться в спор между игроками./Преподаватель отказался вмешиваться в ссору между игроками. A heated argument developed between them over who should get the custody of the children. — Между ними начался ожесточенный спор из-за того, кто должен быть опекуном детей. It is beyond argument. — Это бесспорно, и спорить нечего./Тут и спорить нечего. Существительное argument образно ассоциируется с борьбой двух противостоящих партнеров, пытающихся в словесной борьбе доказать свою правоту и отстоять свою позицию; образ такой борьбы (при сохранении значения приводить доводы и доказательства), в более явной форме проявляется в ряде словосочетаний: They have again crossed swords over this problem. — Они вновь скрестили шпаги по поводу этого вопроса. John was always the first to lead her defense. —Джон всегда был первым. кто вставал на ее защиту. We did battle over who to appoint to this post. — Мы немало повоевали ПО вопросу о том, кого назначить на этот пост. We had a big fight over this decision last night. — Вчера вечером у нас был настоящий бой из-за этого решения. Не realized that he had to change his line of attack if he wanted to be successful. — Он понял, что, если хочет добиться успеха, ему надо сменить свою тактику наступления. She tried to defend herself against his attacks. — Она пыталась защищаться от его нападок. She shot down all his arguments. — Она разбила все его доводы. It was an indefensible point of view. — Эту точку зрения защищать было нельзя./Защита этой точки зрения была обречена на провал. There was a lot of conflict over what to do next. — По поводу дальнейших действий разгорелся настоящий конфликт. They clashed over who should go. — Они сцепились по поводу того, кому из них ехать. It was a real battle of wits. — Это было настоящее состязание в остроумии.

2. bet — спор, пари: even bet — пари с равными шансами; a bet for/to a good — предмет, по поводу которого заключают пари; to make (to lay) a bet — заключать (держать) пари; to lose (to win) a bet — проиграть (выиграть) пари This team is a good bet. — Эта команда безусловно выиграет.

3. dispute — серьезный спор, несогласие, конфликт, спор, спорный вопрос, диспут, дискуссия, дебаты, полемика, пререкания, ссора, тяжба: a heated dispute — горячая дискуссия/оживленная дискуссия; a bitter dispute — острая дискуссия/резкая дискуссия; border (international, legal) dispute — пограничный (международный, правовой) спор; labour dispute — трудовой конфликт/трудовой спор; matter in dispute — предмет спора; beyond/out of dispute — вне всяких сомнений/бесспорно; to settle a dispute — разрешить спор; to be in/under dispute — находиться в процессе спора A prolonged labourdispute disrupted rail service. — Затянувшийся трудовой конфликт нарушил работу железнодорожного транспорта. It is beyond dispute. — Это бесспорно. It is beyond dispute that advances in medicine have enabled people to live longer. — Это бесспорный факт, что успехи медицины продлили человеку жизнь./Это бесспорный факт, что достижения медицины продлили человеку жизнь. The three hour setting resolved no point of the disputes between them. — Трехчасовая встреча не разрешила ни одного из вопросов, по которым они расходятся.

4. debate — спор, обсуждение, дебаты ( обсуждение спорного вопроса): As yet, there has been little public debate on this issue. — До сих пор, в обществе эта проблема почти не обсуждалась. There are lively debates on the relevance of this theory today. — Идут оживленные споры о том, имеет ли эта теория значение сегодня. Whether that would have made any difference is open to debate. — Вопрос отом, будет ли это иметь какое-либо значение, подлежит обсуждению. The whole question of compensation is still under debate. — Вопрос о компенсациях все еще находится в процессе обсуждения.

5. quarrel — спор, ссора, размолвка, раздор: a quarrel with smb — спор с кем-либо/ссора с кем-либо: a quarrel about/ over smth. — ссора из-за чего-либо/спор из-за чего-либо; to be at quarrel — ссориться/быть в ссоре; to have a quarrel — спорить/ссориться; to avoid a quarrel — избегать ссоры/избегать споров; to make up a quarrel — уладить спор/помириться; to pick/to seek a quarrel with smb — искать повод для ссоры с кем-либо/затевать спор с кем-либо/затевать ссору с кем-либо I have no quarrel with his opinion. — Я не оспариваю его точку зрения./ Я не спорю с его точкой зрения. I have no quarrel with him. — Мне с ним не о чем спорить./Я на него не в обиде.

6. controversy — спор, дискуссия, полемика, нисхождение во мнениях, ссора (выражение несогласия по вопросам морали, общественной политики; по проблемам, затрагивающим очень многих людей): legal controversy— правовой спор; border controversy — пограничный спор; controversy between the company and the union — конфликт между компанией и профсоюзом The elections ended in controversy, with allegation of widespread votes going. — Выборы окончились спорами о том, что голосование было во многих местах фальсифицировано. The decision to allow more cars on the ferry was sure to spark controversy. — Разрешение допускать большее количество машин на паром обязательно вызоветспоры и несогласия./Разрешение допускать большее количество машин на паром обязательно вызоветспоры и разногласия.

• Bad peace is better than a good quarrel (A) - Худой мир лучше доброй ссоры (X)

• There never was (was never) a good war or a bad peace - Худой мир лучше доброй ссоры (X)

• Худой мир лучше доброй ссоры (X)

• Миром и горы сдвинем (М)

• Мир не без добрых людей (М)

• Мир тесен (М)

• На миру и смерть красна (Н)

• С миром и беда не убыток (С)

• Хочешь мира, готовься к войне (X)

• Худой мир лучше доброй ссоры (X)

I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);

2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;

3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].

II. Мир -

1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];

2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];

3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];

4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;

5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);

6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;

7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;

8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;

9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.

* * *

1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у

2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю

2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

1) (нелады) незгода, незлагода, нелагода, нелад (-ду), розрада, різнота, (раздор) звада, розбрат (-ту), (ссоры) сварка, чвари (р. чвар), (спор) суперечка, суперека. [Погодися з жінкою, щоб не було, межи вами незгоди (Коцюб.). Між ним та Самуїлом почалася незгода (Л. Укр.). Повстала у сім'ї сварка та незлагода (Грінч.). З тобою не буде нелагод і сварок у мене (Крим.). Поміж товаришами був нелад, непорозуміння (Грінч.). Нема тої хати, щоб не було часом звади (Приказка). Сварка та розбрат межи людьми (Рада). Згоди немає, панує розрада (Л. Укр.). Зайшла різнота між братами (Хорольщ.). Межи нами на ту пору вийшла суперечка (Рудан.)];

2) (противность мнения, разность убеждений) незгода з ким, з чим. Вследствие -сия, по -сию - через незгоду;

3) незгідність чого (расхождение) розбіжність чого, в чому, (по)між чим. [Незгідність характерів (Франко). Розбіжність думок (Київ)];

4) (в звуках, в голосах) різноголосиця; см. ещё Несозвучность;

5) геол. - незгідність (-ности).

* * *

1) незго́да; ( расхождение) незгі́дність, -ності, розбі́жність

2) ( разлад) незго́да, незлаго́да, не́лад, -у

1. прич. от сырыкташ

2. в знач. сущ. вызывание ссоры, настраивание против кого-л., нанесение обиды