Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(сверкать)

  • 1 сверкать

    несов.; сов. - сверкн`уть
    бли́скати, бли́снути, усилит. блискоті́ти, -кочу́, -коти́ш несов., вибли́скувати, -кую, -куєш, ви́блиснути, сов. ряхті́ти, -ти́ть

    \сверкать ну́ть глаза́ми — бли́снути очи́ма

    то́лько пя́тки \сверкать ка́ют у кого́ — ті́льки п'я́тами кива́є хто

    Русско-украинский словарь > сверкать

  • 2 блестеть

    и блистать
    1) блищати, -ся, блискотіти, виблискувати, вилискувати, -ся, зоріти, горіти, ясніти, -ся, світити, -ся, сяяти; (обыкновенно о ровной и гладкой поверхности) вилискувати, -ся, лисніти, лиснитися, лощитися; (неровным, изменчивым светом, блеском) грати, вигравати, мигтіти, жахтіти, бреніти, леліти; (время от времени, местами) блискати, поблискувати, полискувати, -ся; (вспыхивая и погасая, появляясь и исчезая) блимати, бликати. [Вода в ставочку блищить(ся). Блискотять до сонця списи. Вилискується сніг на сонці. Зірочки зорять-горять на небі. Світять, сяють очі. Ясніє живе золото. Стільчики, столики - все те новеньке, аж лощиться (М. Вовч.). Чоботи аж вилискують(ся). Мигтить у хвилях білолиций. Очиці, як зірочки, грають. Бренить роса на сонці. А на морі вода леліла. Він поблискував очима. Блимав каганець]. Блистать красотою - красуватися;
    2) вражати красою, величністю, багатством.
    * * *
    1) блища́ти, блисті́ти, блискоті́ти; ( поблёскивать) вибли́скувати, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати; ( сверкать) яріти, ярі́тися; ( переливаясь) лелі́ти; ( лосниться) лисни́тися, лисні́ти, лисні́тися; ( сиять) ся́яти, ся́ти
    2) (перен.: ярко обнаруживаться) ся́яти, вража́ти; ( славиться) сла́витися

    Русско-украинский словарь > блестеть

  • 3 засверкать

    заблискати, заблискотіти, заблищати, заблиснути, виблиснути, замиготіти, замигтіти, заіскрити(ся), (мелькая) заблимати, блимнути; срвн. Сверкать. [Заблище (заблисне) блискавка. На тихому небі заблиснули зорі (Л. Укр.). Сонечко вибилося та гаряче заблискотіло (М. Вовч.). Замигтів великою звіздою вогонь (Грінч.)].
    * * *
    забли́скати, усилит. заблискоті́ти, заблискота́ти; ( начать ярко блестеть) заблища́ти, заблисті́ти, -блищу́, -блисти́ш; ( начать мелькать) замиготі́ти, -гочу́, -готи́ш, замигті́ти

    \засверкатьть пя́тками — закива́ти (замиготі́ти, замигті́ти) п'я́тами

    Русско-украинский словарь > засверкать

  • 4 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 5 искриться

    і[и]скритися, і[и]скріти, яскритися, і[и]скрявитися. [Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.). Хлопець аж искріє од щастя (Дніпр. Ч.). Злими вогниками раз-по-раз яскрилися лихі очі (Васильч.). З-під козирка дивились та искрявилися деколи сірі очі (Корол.)]. Искрящийся -
    1) (прич.) що іскриться, іскріє;
    2) (в знач. прил.) см. Искристый.
    * * *
    тж. искр`иться
    іскри́тися, іскри́ти; ( сверкать) яскри́тися, яскри́ти, яскрі́тися, яскрі́ти

    Русско-украинский словарь > искриться

  • 6 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 7 просверкать

    известное время) проблискати (якийсь час).
    * * *
    1) пробли́скати, проблища́ти, проблисті́ти; проблискоті́ти, проблискота́ти
    2) ( сверкать в течение определённого времени) бли́скати [ці́лу ніч], пробли́скати

    Русско-украинский словарь > просверкать

  • 8 сверкнуть

    Русско-украинский словарь > сверкнуть

См. также в других словарях:

  • сверкать — См. гореть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сверкать излучать свет, гореть, высверкивать, как жар гореть, звездиться, блестеть, играть, пылать, светить, сиять как жар,… …   Словарь синонимов

  • СВЕРКАТЬ — СВЕРКАТЬ, издавать живой, играющий блеск, искриться, играть блеском, светом, огнем, или | сверкать, сверкнуть, обдать впотьмах внезапным светом и мгновенно же угаснуть. Звезды сверкают, а земли (планеты) светят ровно и тусклее. У нее глазки… …   Толковый словарь Даля

  • СВЕРКАТЬ — СВЕРКАТЬ, сверкаю, сверкаешь, несовер. 1. без доп. и чем. Ярко блестеть, сиять переливчатым светом. «На темной лазури сверкает гряда облаков разноцветных.» И.Никитин. «В руке его сабля сверкала.» Некрасов. «Белый снег сверкает синим огоньком.»… …   Толковый словарь Ушакова

  • СВЕРКАТЬ — СВЕРКАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. Ярко сиять переливчатым светом. Сверкает молния. Сверкают языки огня. 2. Блестеть, выражая сильные чувства, страсть (обычно о глазах). Глаза сверкают гневом. В глазах сверкает радость. 3. Выражать, обнаруживать… …   Толковый словарь Ожегова

  • СВЕРКАТЬ — (То sparkle) искриться, говоря о море. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • сверкать — Общеславянское – svьrk (писк, треск). Глагол «сверкать» отмечается в русских в словарях с 1731 г. (Вейсман). Глагольная форма «сверкать» имеется только в русском языке (в украинском – «блискати», в чешском – «blyskati»). Слово восходит к… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • сверкать — Восходит к той же основе, что и сверчок ; сверчение (то есть издавание трещащего звука) в природе нередко сопровождается световыми вспышками, что и дало переход значения: от сверчать к сверкать …   Этимологический словарь русского языка Крылова

  • сверкать — • бешено сверкать …   Словарь русской идиоматики

  • сверкать — • блестеть, сверкать Стр. 0028 Стр. 0029 Стр. 0030 Стр. 0031 Стр. 0032 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Сверкать глазами — на кого. СВЕРКНУТЬ ГЛАЗАМИ на кого. Разг. Экспрес. Выражать взглядом чувство гнева, возмущения. Лжёте вы! крикнула барыня и злобно сверкнула на неё глазами. Мне всё известно! Я давно уже знаю вас! Я знаю, в последний месяц он просиживал у вас… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Сверкать голым задом — СВЕРКАТЬ ГОЛЫМ ЗАДОМ. ЗАСВЕРКАТЬ ГОЛЫМ ЗАДОМ. Грубо прост. Презр. Жить в большой бедности, нужде. А потом опять принимался думать о хозяйстве, о своём будущем. Да, всё разваливается, правильно отец сказал: скоро засверкаешь голым задом (Ан.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»