Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(по-немецки)

  • 1 по-немецки

    нареч.
    по-німе́цькому, по-німе́цьки, зніме́цька

    Русско-украинский словарь > по-немецки

  • 2 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 3 изъясняться

    изъясниться
    1) з'ясовуватися, вияснюватися и вияснятися, бути з'ясованим, виясненим;
    2) (выражаться) висловлюватися и висловлятися, висловитися; говорити. [Пишався тим, що прості люди не вміли так штучно висловлятись (Куліш)]. -няться изысканно - висловлюватися вишукано, добірно, виборно. -ться по-немецки - говорити (балакати) по-німецькому, німецькою мовою. -ться в любви - освідчатися и освідчуватися, освідчитися кому, визнавати, визнати любов (кохання) свою кому. [Він пані визнав любов свою прокляту (Самійл.)].
    * * *
    несов.; сов. - изъясн`иться
    1) (выражать, высказывать, излагать свои мысли) висло́влюватися, -лююся, -люєшся, ви́словитися, -влюся, -вишся

    \изъясняться ться в любви́ — см. объясняться 1)

    \изъясняться ться в любви́ — см. изъяснять

    2) (несов.: говорить, разговаривать) розмовля́ти, говори́ти, -ворю́, -во́риш

    \изъясняться ня́ться на мно́гих языка́х — розмовля́ти (говори́ти) багатьма́ мо́вами

    3) страд. несов. поя́снюватися, -нюється, поясня́тися, тлума́читися, витлума́чуватися, -чується; з'ясо́вуватися, -со́вується

    Русско-украинский словарь > изъясняться

  • 4 небось

    нрч.
    1) (должно быть) мабуть, либонь, либонь-таки, певно, певне, десь-певно, десь; (вероятно) надісь, не бійсь, здоров (-ва, -ві), а йди, (гал. ади), а диви; (ведь) адже, аджеж, таж; (кажется) здається. [«Регочеться… Гарно, не бійсь! - тільки візьму та на твоєму баранові верхи й сяду!» - грозився Івась (Мирний). Бо сам, здоров, знаєш (Шевч.)]. - бось ты устал? - мабуть (певно[е], десь-певно) ти втомився? Рада, -бось - радієш, мабуть (певно[е], десь-певно). -бось, по-немецки не сделает орфографической ошибки! - надісь (не бійсь), по-німецькому не зробить правописної помилки! Ноги -бось свои, не купленные - адже(ж) (таж, мабуть, либонь-таки) ноги свої, не куповані. -бось это он - мабуть (здається), це він; гляди, це він. -бось не пойду? - гадаєш, не піду? А ты -бось был там? - а ти, скажеш, був там? -бось, не даст он тебе ни гроша - не сподівайся, не дасть він тобі ні шага;
    2) (конечно) так и (диал.) дак, звичайно, звісно, певна річ. [Сам так не хоче робити, а тому велить (Грінч.)];
    3) (не бойся) не бійся[ь]. -бось, собака моя не кусается - не бійся, собака мій не кусає. Авось да -бось до добра не доведут - мабуть та нехай - недобрії люди (Приказка), нехай та мабуть до добра не доведуть.
    * * *
    1) част. ма́буть и мабу́ть, либо́нь; наді́сь, надійсь; ( уж конечно) уже пе́вно (пе́вне, напе́вне, напе́вно), звича́йно; ( ведь) адже, а́дже ж, так, таж, таже́; ( разве) хіба́
    2) (в знач, сказ.: не бойся), диал. не бі́йся

    Русско-украинский словарь > небось

См. также в других словарях:

  • Немецки-Брод — (Deutsch brod) Гуситские войны Место сражения 1422 между войсками таборитов (ветви гуситского движения) под командованием Яна Жижки и нем. войсками императора Сигизмунда. Жижка одержал полную победу …   Энциклопедия битв мировой истории

  • Куропатка по-немецки — Кухня: Немецкая кухня Тип блюда: Вторые блюда Продукты: Куропатка 1 шт., морковь 20, лук репчатый 30, зелень 5, сало (Шпик) 150, бульон 200, сметана 100, пюре картофельное 100, капуста квашеная тушеная 50, перец, соль. Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Рулет по-немецки — Кухня: Немецкая кухня Тип блюда: Вторые блюда Продукты: Свинина 150, хлеб белый черствый 15, шампиньоны 40, масло сливочное 10, орех мускатный, перец молотый, зелень 5, соус 50, соль. Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • Эскалоп по-немецки — Кухня: Немецкая кухня Тип блюда: Вторые блюда Продукты: Свинина (Филе) 100, жир нутряной 50, масло сливочное 20, яйцо 1 шт., лук 15, мука 5, соус красный 50, перец, соль. Рецепт приготовления …   Энциклопедия кулинарных рецептов

  • ПО-НЕМЕЦКИ — нареч. на немецком языке, или по обычаю немцев. Шило мотовило, по немецки говорило, под небеса уходило? журавль, шея и клюв его. Понемчать или понемечить, понемечаться, обнемечиться или стать немцем. Прусаки понемечили своих поляков, обнемечили.… …   Толковый словарь Даля

  • по-немецки одетый — (иноск.) общеевропейски, не по русски (народн.) Ср. Хозяин, на вид лавочник... одетый по немецки... очень юркий и ласковый в разговоре. Боборыкин. Василий Теркин. 2, 37. См. немецкое платье …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Шило-мотовило под небеса уходило, по-немецки говорило. — (журавль). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Шило, мотовило по подлавочью ходило, по-немецки говорило. — (журавль). См. ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Штуки - шпеки, немецки человеки. — Штуки шпеки, немецки человеки. См. НАРОД ЯЗЫК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Криво, косо мотовило, под небеса уходило, по-татарски говорило, по-немецки лепетало. — (лебедь). См. СКОТ ЖИВОТНОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Мотовило-роговило под небеса уходило, по-татарски говорило, по-немецки лепетало. — (журавль). См. СКОТ ЖИВОТНОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»