(о+силах)

-расти, взрастать, взрасти

1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;

2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].

* * *

несов.; сов. - возраст`и

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

відставний; демобілізований; який служив у збройних силах

* * *

упевненість у собі (у своїх силах)

* * *

подорвать

I. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;

2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;

3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.

* * *

почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.

* * *

згідно, подібно, порівняно ВН-К, М; йалчи аз ишлей зенгинге кӧре проти багатого бідний працює мало СБ; ишке кӧре ах винагорода по роботі СБЧ; ишт'е кӧре айтыл- оцінюватися по роботі СМ; маңа / маа кӧре порівняно зі мною, по-мойому СБ / К; худуретине кӧре по своїх силах СБ; хуватма кӧре по моїх силах П; айағына кӧре т'ес- обрізати (устілку) по нозі СМ; анасна кӧре пай бичийлер хызын про дочку судять по її матері СМ; ӧзӱңе кӧре пай бичме не суди по собі НМ; лафыңа кӧре по твоїх словах У; мен она кӧре эм о маңа кӧре я порівняно з ним і він порівняно зі мною У; буларын йаланна кӧре згідно їхнього наклепу Г; китаплара кӧре згідно книг Г; бӧле хытлых йыл кӧре энди дэ гӱзель берет' ет олду проти такого неврожайного року тепер урожай видався гарний Г; она кӧре дэ сазҗыларымыз олсун згідно цього хай буде в нас стільки ж музик СЛ; бу иш саа кӧре дӧӱль ця робота не по тобі К; о бӱйӱк маа кӧре проти мене він старший К; ӧзне кӧресин табай знаходить подібного до себе СМ; пор. гӧре.

- refusal of acceptance

1) = burned-out

2) розчарований ( у своїх силах); який втратив віру в себе; пропащий ( про людину)

1) зусилля; напруження; натуга; спроба

2) боротьба (за щось)

3) щось досягнуте (зроблене); твір

* * *

1) зусилля, напруження

2) спроба

3) зусилля; боротьба ( за що-небудь)

4) що-небудь досягнуте, створене; твір

5) програма робіт; обсяг робіт

n; тех.

1) кінська сила; потужність у кінських силах

2) кінний привод

1. n

1) намір, мета

2) значення, зміст, смисл

2. adj

1) зосереджений, пильний

2) (on) заглиблений, поринулий (у щось); захоплений, зайнятий (чимсь)

3) сповнений рішучості; який наполегливо прагне (чогось)

* * *

1) намір, мета

2) призначення; icт. значення, зміст

1) зосереджений, напружено-уважний; пильний

2) (on) поринулий, заглиблений; зайнятий ( чим-небудь); сповнений рішучості; наполегливо прагнучий

1) брехня

2) обман, помилкове переконання; хибне вірування

3) положення, розташування; напрям

4) лігво, барліг; нора

v (past і p.p. lied; pres.p. lying)

1) брехати

2) бути обманливим

v (past lay; p.p. lain, pres.p. lying)

1) лежати

2) перебувати, знаходитися; розташовуватися, бути розташованим

3) простягатися

4) бути, залишатися, зберігатися (у певному стані)

5) пробути деякий час (недовго)

6) залягти, приховатися; розміститися

7) покоїтися, спочивати; бути похованим (про небіжчика)

8) полягати (в чомусь), залежати (від чогось)

9) визнаватися законним, допустимим

10):

to lie under an imputation — бути обвинуваченим (у чомусь)

* * *

1) брехати; збрехати; обманювати, дурити

2) бути обманливим, помилковим

3) (часто into, out of) неправдою домогтися чого-небудь

1) положення; розміщення; напрямок

2) лігвище, лігво, барліг; нора

1) лежати; cпeц. лягати (нaпp., про хліба); розташуватися, залягти, укритися; спочивати, бути похованим

2) бути розташованим; знаходитися; простиратися, простягатися

3) бути, зберігатися або залишатися ( у положенні або стані)

4) полягати, бути ( у чому-небудь); (in) залежати

5) icт. зупинитися ненадовго, пробути якийсь час, переночувати; ( with) icт. любити кого-небудь, спати з ким-небудь

6) юp. бути або визнаватися допустимим, законним

1) переважувати

2) перевершувати

3) військ. переважати в силі

* * *

1) переважувати

2) перевершувати

3) вiйcьк. переважати в силах

1. n

1) розм. листівка; рекламне оголошення, рекламний буклет; газета, проспект; оголошення; путівник

2) тех. тимчасово використовувана деталь (під нас транспортування тощо)

2. adj

низький, викидний, втратний (про ціни)

* * *

1) листівка; рекламний брошура або буклет; газета, проспект; оголошення

2) cпeц. тимчасово використовувана деталь ( при транспортуванні); малоцінна, непридатна річ; дрібниця; = викинути не шкода (особ. про пляшку, коробку); предмет одноразового використання

3) зауваження, жарт, кинуті мимохідь ( часто конферансьє або коміком)

4) змагання із забезпеченим результатом ( при нерівних силах супротивників)

1) разового використання; що не підлягає поверненню

2) зроблений на ходу, між іншим (про зауваження, гостроту)

3) невимушений, розкутий

1) переходити (переступати) межі

2) перевершувати

* * *

1) переступати межі; виходити за межі

2) перевершувати, перевищувати