Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+почве)

  • 1 формовка в почве

    Русско-украинский металлургический словарь > формовка в почве

  • 2 истощать

    I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].
    II. истощить
    1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];
    2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;
    3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;
    4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -
    1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];
    2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;
    3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -
    1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;
    2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.
    * * *
    I несов.; сов. - истощ`ить
    1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити
    2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити
    II
    (сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

    Русско-украинский словарь > истощать

  • 3 неистощимый

    невичерпний, невичерпанний, безпереводний; (о почве и перен.) невиснажний; срв. Неиссякаемый 2. -мое воображение - невичерпна (невиснажна) уява. - мый рудник - невиснажна (невичерпна) копальня.
    * * *
    ( неиссякаемый) невиче́рпний; (о почве и перен.) невисна́жний; (в разговоре, выдумке) невто́мний

    \неистощимыйые бога́тства — невиче́рпні бага́тства

    \неистощимыйая эне́ргия — невиче́рпна (невисна́жна) ене́ргія

    \неистощимыйая по́чва — невисна́жний ґрунт

    \неистощимыйый собесе́дник — невто́мний співрозмо́вник (співрозмо́вець, співбе́сідник)

    Русско-украинский словарь > неистощимый

  • 4 прикатанный

    техн.
    1) ( о дороге) нако́чений
    2) ( о почве) закотко́ваний

    Русско-украинский политехнический словарь > прикатанный

  • 5 укатанный

    техн.
    1) ( о гладкой поверхности) уко́чений; ( о дороге - ещё) уторо́ваний
    2) ( о почве) закотко́ваний

    Русско-украинский политехнический словарь > укатанный

  • 6 прикатанный

    техн.
    1) ( о дороге) нако́чений
    2) ( о почве) закотко́ваний

    Русско-украинский политехнический словарь > прикатанный

  • 7 укатанный

    техн.
    1) ( о гладкой поверхности) уко́чений; ( о дороге - ещё) уторо́ваний
    2) ( о почве) закотко́ваний

    Русско-украинский политехнический словарь > укатанный

  • 8 закоткований

    техн. прика́танный ( о почве), ука́танный

    Українсько-російський політехнічний словник > закоткований

  • 9 бесплодный

    1) (о женщ.) - неплідна, неплідниця, нерода; (о самке животн.) - неплідна, неплодюча, безплеменна; (о земле, растениях) - неродючий (ж. -ча), яловий. Оставаться - ой (о самке животн.) - яловіти;
    2) даремний, марний. Бесплодно - даремне, марно.
    * * *
    1) (не дающий потомства, плодов) безплі́дний, неплі́дний; ( о скоте) я́ловий; (о почве, растениях) неродю́чий
    2) (бесполезный, тщетный) ма́рний, даре́мний, безплі́дний

    Русско-украинский словарь > бесплодный

  • 10 выщелачивать

    -ся, выщелочить, -ся (о белье) золити, -ся, лужити, -ся, визолити, -ся, відзолити, -ся, вилужити, -ся. Выщелоченный (о белье) - визолений, вилужений; (о почве) вилугуваний.
    * * *
    хим., техн.; несов.; сов. - в`ыщелочить
    вилуго́вувати, ви́лужити; ( выбучивать) визо́лювати, ви́золити

    Русско-украинский словарь > выщелачивать

  • 11 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 12 залежь

    1) (грузов) завала (вантажу); (бумаг, дел) завала (паперів, справ); (капиталов) залежування, залежання (капіталів). [Великі завали вантажу на залізницях];
    2) (заваль) заваль (-лі), залежане (-ного), заваляще (-щого);
    3) (о почве) обліг, переліг (-логу);
    4) геол. (о горных породах и т. п.) - поклад (-ду), зложище (-ща), кладень (-дня). [Тут появилися багаті поклади воску (Франко)]. -жи кам. угля - поклади кам'яного вугілля.
    * * *
    1) геол. по́клад, -у
    2)

    \залежь жи — (мн.: скопление чего-л.) зава́ла

    3) (собир.: залежавшийся товар; заваль) за́валь, -лі
    4) с.-х. перелі́г, -ло́гу, облі́г, -ло́гу, уменьш. обліжо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > залежь

  • 13 заливной

    1) заливний; (о почве) заплавний (ґрунт). -ная труба - пожежна труба (кишка, сикавка, помпа). -ной дождь - заливний дощ, злива, залива, улива. -ной смех, -ная песня - заливний регіт, заливна пісня. -ной луг - заплавна лука (заплавний луг), заплав (-ву), заплава, пійма; см. Поёмный (луг). -ная (забубённая) головушка - шибай-голова, пробий- голова, пробишака;
    2) (о рыбе и т. п.) захолоджена, під холодцем.
    * * *
    1) заливни́й; ( пойменный) запла́вний

    \заливной о́й луг — заливна́ (запла́вна) лу́ка́, заливни́й (запла́вний) луг

    \заливной ой пья́ница — гірки́й (непросипу́щий, страше́нний) п'яни́ця

    Русско-украинский словарь > заливной

  • 14 клейкий

    1) (содержащий клей) клейкий; (о почве) г[ґ]лейкий, г[ґ]леюватий; срвн. Вязкий. [Глеювата земля]. -кая глина - ґлей, ґлейок (-йку);
    2) (липкий) клейкий, беркий, беручкий, липкий, липучий. [Берка фарба. Клейкий листочок. Липучий папір].
    * * *
    клейки́й, ґлейки́й, ґлеюва́тий; (о хлебе, каше) гли́зявий; беручки́й; диал. берки́й

    Русско-украинский словарь > клейкий

  • 15 корка

    1) (плодов, овщей) шкурка, лушпайка, лушпина, лушпелина, (диал.) шалупайка, лущина, соб. лушпиння, лушпа, лушпайя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.). шкаралупа, шкарлупа, скоринка; (на поверхности земли) шка[о]рупа. [З кавуна лушпина (Васильч.). По хаті шкаралуп (кавунових), як на баштані коло куреня (Свидн.). Земля взялася шкорупою (Сл. Гр.)]. Апельсинная, лимонная -ка - помаранчова, цитринова шкурка (лушпайка, скоринка). Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) - шкарубнути, зашкарубнути, шкаруб[п]іти, зашкаруб[п]іти, зашкарупитися, братися, взятися шка[о]рупою. [Земля взялася шкорупою (Богодух)];
    2) (хлеба) шку[о]рина, шку[о]ринка, скорина, скоринка, (диал.) оскірок (-рка). [Такий, мамо, хліб удавсь, - під шкуринку хоч сховайсь (Грін. III). Жувала скоринку хліба (Мирний). Два мішки сухарів насушила з оскірків (Борзен.)]. Верхняя -ка - (верхня) шку[о]ринка, скоринка. Нижняя -ка - спідка, спідушка, підспідок (-дка), підошва. -ка отстаёт, отстала у хлеба - хліб відсідається, відсівся. Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки - від[ви]шмагати (відчухрати, ви(ш)парити) кого на всі боки;
    3) физиол., бот, техн. - корина, скорин(к)а; (плавающий слой) шкарубиння. -ка защитная - захисна шкарупа;
    4) (ум. от Кора) кірка.
    * * *
    1) кі́рка; (плодов, овощей) шку́рка, шкі́рка, шкаралу́па, шкаралу́пина, шкаралу́ща, шкаралу́щина, шкаралю́ща; ( шелуха) лушпа́йка, лушпи́на, собир. лушпи́ння
    2) (хлеба, пирога) скори́на, скори́нка, шкури́нка; диал. шкори́на, шкори́нка

    Русско-украинский словарь > корка

  • 16 мелкокомковатый

    (о почве) дрібногорошкуватий.
    * * *
    дрібногрудкува́тий

    Русско-украинский словарь > мелкокомковатый

  • 17 наклонный

    1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;
    2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];
    3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].
    * * *
    1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий

    \наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́

    ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися

    Русско-украинский словарь > наклонный

  • 18 неплодный

    (обыкнов. о женщине) неплідний, (о самке животн. ещё) неплодюч[щ]ий, (о земле, растениях) неродючий, яловий. [Перва його жінка була неплідна (Г. Барв.). Каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.)]. -ная женщина - неплідна жінка, неплідниця, неплода, бездітниця, (диал.) бездіткиня. -ная корова - ялівка, яловиця; срв. Нетель. -ные овцы, коровы, соб. - ялівник (-ку). Оставаться, остаться -ной (о самке животн.) - яловіти, заяловіти. Сделаться, стать -ной - з'яловіти.
    * * *
    неплі́дний; (о почве, растениях) неродю́чий; (преим. о скоте) я́ловий

    Русско-украинский словарь > неплодный

  • 19 опускаться

    и Опущаться опуститься
    1) спускатися, спуститися; спадати, спасти. [Над садком спускався тихий літній вечір (Кониськ.)]. Ночь -ается на землю - ніч спускається (спадає) на землю, ніч западає над землею. Туман -тился в долину - туман спустився в долину, туман повив долину. Занавес -ается - завіса падає. Голова -лась на грудь - голова схилилась на груди, голова поникла. У меня и руки -лись - мені й руки впали, (руки ув'яли). лись крылья - опали крила. -ся на колени - впасти навколішки, уклякнути;
    2) (об уровне чего) знижатися, знизитися, подаватися, податися вниз, нижчати, понижчати, (о)[за]падати, о[за]пасти. [Вода в криниці дуже знизилася (подалася вниз)];
    3) (о струнах и т. п.) ослабнути. [Ослабли струни - накрутити треба];
    4) (о почве) осідати, осісти;
    5) (нравственно) знижатися, знизитися духом, занепадати, занепасти морально, пускатися, пуститися берега, спускатися, спуститися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - опуст`иться
    1) опуска́тися, опусти́тися и поопуска́тися; ( спадать) опада́ти, опа́сти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися; ( приспускаться) приспуска́тися, приспусти́тися; ( склоняться) схиля́тися, схили́тися, похиля́тися, похили́тися
    2) ( морально) опуска́тися, опусти́тися, занепада́ти, занепа́сти, несов. попусти́ти себе́; пуска́тися бе́рега, пусти́тися бе́рега
    3) строит. (несов.) опуска́тися; спуска́тися, попуска́тися; приспуска́тися; схиля́тися; випуска́тися, помина́тися, промина́тися, пропуска́тися; попуска́тися

    Русско-украинский словарь > опускаться

  • 20 песколюб

    1) бот. піскови́й очере́т (-у)
    2) (растение, хорошо растущее на песчаной почве) пісколю́б

    Русско-украинский словарь > песколюб

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • почве — расстройства деятельности нервов, нервной системы. Нервный припадок. Нервный озноб. Нервная сыпь. Б только полн. формы. Вызванный раздражением нервов, происшедший вследствие внезапного возбуждения, раздражения. Нервное вздрагивание. 3. Страдающий …   Толковый словарь Ушакова

  • Преступление на почве ненависти — Возможно, вы искали статью о художественном фильме «Преступление на почве ненависти». Часть серии статей о дискриминации Основные формы …   Википедия

  • Преступления на почве ненависти — Часть серии статей о дискриминации Основные формы Расизм  · Сексизм  · Ксенофобия  · …   Википедия

  • Преступность на почве ненависти — Часть серии статей о дискриминации Основные формы Расизм  · Сексизм  · Ксенофобия  · …   Википедия

  • Предельно допустимая концентрация химического вещества в почве — (ПДК) представляет собой комплексный показатель безвредного для человека содержания химических веществ в почве, так как используемые при ее обосновании критерии отражают возможные пути воздействия загрязнителя на контактирующие среды,… …   Экологический словарь

  • МУК 4.1.2924-11: Определение остаточных количеств изопротурона и дифлюфеникана в воде, почве, зерне и соломе зерновых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии — Терминология МУК 4.1.2924 11: Определение остаточных количеств изопротурона и дифлюфеникана в воде, почве, зерне и соломе зерновых культур методом высокоэффективной жидкостной хроматографии: Дифлюфеникан : Подвижная фаза 2: смесь ацетонитрила и 0 …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Преступления на почве страсти — Crimes Of Passion Жанр драма Режиссёр Кен Расселл В главных ролях Эн …   Википедия

  • Запас влаги в почве — количество воды, содержащееся в почве до определенной глубины. Выражается в мм или м3/га. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989. Запас влаги в почве количество воды,… …   Экологический словарь

  • Определение изопротурона и дифлюфеникана в почве, зерне и соломе зерновых — 9.2. Определение изопротурона и дифлюфеникана в почве, зерне и соломе зерновых По (20 ± 0,1) г почвы или измельченного на лабораторной мельнице зерна или (5 ± 0,1) г нарезанной ножом соломы помещают в коническую колбу вместимостью 250 см3,… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Убийства на почве национальной нетерпимости — В 2004 г. в РФ на почве национальной нетерпимости, по данным Московского бюро по правам человека, было совершено 44 убийства, в первом полугодии 2005 г. не менее 10 (и еще порядка 200 человек числятся пострадавшими). По результатам специального… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМАЯ КОНЦЕНТРАЦИЯ (ПДК) ХИМИЧЕСКОГО ВЕЩЕСТВА В ПОЧВЕ — представляет собой комплексный показатель безвредного для человека содержания химических веществ в почве, так как используемые при ее обосновании критерии отражают возможные пути воздействия загрязнителя на контактирующие среды, биологическую… …   Экологический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»