Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(лошади)

  • 41 корпус

    1) (часть армии, корпорация, военная школа) корпус (-су). -пус кавалерийский - кавалерійський корпус. -пус жандармов, горных инженеров - жандар(м)ський корпус, корпус інженерів-гірняків (гірничих інженерів). -пус дипломатический - дипломатичний корпус. -пус кадетский - кадетський корпус;
    2) (здание) корпус (-са). -пус надворный - корпус надвірний;
    3) (футляр) футляр (-ра);
    4) (тело человека) корпус, постать (-ти), тулуб (-ба), стан (-ну), (остов) снасть (-сти). [Він схопився з місця і всім корпусом рішуче подався до дверей (Васильч.). Сухорлявий він, та снасть у його міцна (Звин.)];
    5) (основная масса тела, здания) корпус. -пус лошади - корпус коня. -пус здания - корпус будівлі. -пус корабля - корпус корабля;
    6) типогр. (шрифт) - корпус (-су).
    * * *
    1) ко́рпус, -у
    2) ( туловище) ту́луб, ко́рпус

    Русско-украинский словарь > корпус

  • 42 курбет

    курбет (-ту). Выделывать -ты (о лошади) - дибки (цапки) ставати.
    * * *
    спорт., перен.
    курбе́т, -у

    Русско-украинский словарь > курбет

  • 43 лихой

    I. прлг.
    1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];
    2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;
    3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?
    II. сщ.
    1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;
    2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.
    * * *
    I
    ( приносящий беду) фольк. лихи́й; ( злой) злий; ( плохой) пога́ний; ( тяжкий) тяжки́й, важки́й
    II
    ( храбрый) хоро́брий, відва́жний; ( удалой) молоде́цький, бадьори́стий; ( залихватский) хва́цький; ( бойкий) жва́вий, мото́рний; ( бравый) бра́вий; ( о коне) баски́й

    Русско-украинский словарь > лихой

  • 44 лихость

    Лихота
    1) (удальство) молодецтво, моторність, голінність, жвавість, бравість; (лошади) баскість (-ости);
    2) (худость) лихість (-хости);
    3) см. Злость.
    * * *
    хоро́брість, -рості, відвага, відва́жність, -ності; молоде́цтво, бадьо́рість; хва́цькість, -кості; жва́вість, -вості, мото́рність; бра́вість; ба́скість

    Русско-украинский словарь > лихость

  • 45 лопоухий

    1) см. Лопоух;
    2) (о лошади) капло(в)ухий, клапо(в)ухий.
    * * *
    каплову́хий, клапову́хий; ( недалёкого ума человек) дурни́й

    Русско-украинский словарь > лопоухий

  • 46 лошадиный

    кінський, конячий; срв. Конский. [Кінське путо (Куліш). Конячий гній (Харківщ.)]. -ная кожа - шкапина, шкаповина, шкапова шкура (зап. шкіра). -ная порода - кінська порода. -ная сила, механ. - механічний кінь (р. коня), кінська сила.
    * * *
    кі́нський, конячий

    лошади́ная до́за — кі́нська до́за

    Русско-украинский словарь > лошадиный

  • 47 мастистый

    1) (о лошади) мастистий, доброї, чистої масти;
    2) (о картах) мастистий.
    * * *
    спец.
    масти́стий

    Русско-украинский словарь > мастистый

  • 48 масть

    мазь)
    I. масть (-ти и -ті), омаста (-ти). Благовонные -ти - пахуч[щ]і (запашні, запашисті) масті. [Добра слава лучша над пахущі масті (Біблія)]. Умащаться -ми - умащатися и умащуватися (мастями).
    II. Масть -
    1) (цвет шерсти) масть (-ти). [Коні гнідої масти нам не йдуть у руку (Богодухівщ.). Масти їй бог наділив такої, що на все село не було такої другої: така яснополова, аж жовта (Кониськ.)]. Одной, одноцветной, ровной -ти - одномастий. Две лошади одной -ти - два коні однієї (однакової) масти;
    2) (в картах) масть (-ти). [До всякої масти козир (Номис)]. Бубновая, пиковая, трефовая, червовая масть - дзвінкова, винова, жирова, чирвова масть или просто дзвінка, вино, жир (-ру), чирва. Козырная масть - козирна масть;
    3) (перен.) масть (-ти). В, под масть - під масть. [Як держати коні під масть, то домовик їх мучитиме (Звин.)]. Подбирать под масть - добирати до масти.
    * * *
    масть, -ті

    в \масть, к ма́сти, под \масть — до ма́сті, під масть

    Русско-украинский словарь > масть

  • 49 маштак

    -тачок
    1) (лошадь) муц (-ца), муцик, куцик;
    2) (о человеке) см. Коротышка 1.
    * * *
    ( о лошади) машта́к, -а

    Русско-украинский словарь > маштак

  • 50 мохнатый

    мохнатий, мохнавий, волохатий, пелехатий, пухнатий, (косматый) кудлатий, кошлатий, патлатий, (о лошади ещё) муштатий. [Мохнатий дуб (Куліш). Мохнава лапа (Еварн.). Коні білі й волохаті, немов ягнята (Коцюб.). Волохатий аґрус (Звин.). На вітах білий-білий, пелехатий, легесенький іней (Васильч.). Полотно не рівне, а пухнате (Звин.). Вхопив за бороду кудлату (Котл.). Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками (Куліш). Його нечепурне обличчя з кошлатою бородою (Грінч.). Іде коза рогата, веде діток кошлата (Гатцук). Кошлате простирядно (Звин.). Воно-б і нічого собі суконце, та кошлате трохи (Звин.)]. -тый зверь - мохнатий (волохатий, кудлатий, кошлатий) звір (-ра). -тые руки, ноги - волохаті (мохнаті, мохнаві) руки, ноги. [Курка з волохатими ногами (Звин.)]. -тый голубь - волохатий (пелехатий) голуб. [Ходить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Метл.). Летить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Чуб. V)]. -тые куры, гуси - волохаті (пелехаті) кури, гуси. -тые тени - волохаті (пелехаті, патлаті) тіні. [Волохата тінь од них упала на стіл (Васильч.). По стінах, на стелі й на комині розкидалися патлаті тіні (Васильч.)].
    * * *
    мохна́тий, волоха́тий; ( косматый) кошла́тий, пелеха́тий

    Русско-украинский словарь > мохнатый

  • 51 мухортый

    1) (человек) кволий, миршавий, щуплий;
    2) (лошадь) гнідий з підпалинами.
    * * *
    ( о масти лошади) гніди́й з [жовтува́тими] підпа́линами

    Русско-украинский словарь > мухортый

  • 52 мчать

    1) мчати (мчу, мчиш), гнати (жену, женеш), (увлекать) поривати кого, що. [Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Вітер обривав листя та гнав його чорною річкою (Коцюб.)]. Лошади мчат карету - коні мчать (женуть) карету;
    2) см. Мчаться.
    * * *
    1) мча́ти; ( гнать) гна́ти (жену́, жене́ш)

    Русско-украинский словарь > мчать

  • 53 мыкать

    мыкивать, мыкнуть
    1) (чесать) микати (-каю, -каєш), микнути, чесати, чеснути, дергати що. [Микати мичку (Вас.)];
    2) (щипать) дерти, драти (деру, дереш). [На печі пір'я дере (Мирн.)];
    3) (бедствовать) горювати (горе), бідувати (біду), поневірятися. [Без любого сама горе я горюю (Боров.)];
    4) (носить) нести, носити. Лошади мычут - коні носять;
    5) (часто говорить «мы») микати. Мыканный - миканий, чесаний; дертий, драний; горьований, бідований.
    * * *

    го́ре \мыкать — бідува́ти, горюва́ти, поневіря́тися

    Русско-украинский словарь > мыкать

  • 54 мылиться

    1) милитися, намилюватися: бути миленим, намилюваним;
    2) (о лошади) братися милом (піною).
    * * *
    ми́литися

    Русско-украинский словарь > мылиться

  • 55 мыло

    1) мило. [Чуже й мило голило, а своя й бритва не бере (Приказка)]. -ло простое (стиральное) - просте (пральне) мило, мило до прання. -ло туалетное (душистое) - мило добре, мило туалетне (запашне). -ло дегтярное, жидкое, ядровое - мило дігтяне (дьогтьове), рідке, ядрове. -ло купальное, плавающее - мило купальне, пливуще (нетонуще) мило. -ло мраморное, прозрачное, яичное - мило мармурове, прозоре, яєчне. Кусок, брусок - ла - кусок, брусок мила. Остаток -ла (обмылок) - змилок, недомилок (-лка). -ло серо, да моет бело - чорна корова, - біле молоко, сіренька курочка, - золоті яєчка. Ровно -ла наелся - піймав облизня. Их как -лом взяло - їх як лизень (лиз) злизав, їх як водою змило;
    2) (на лошади) мило, піна. Лошадь примчалась вся в -ле - кінь примчав увесь у милі (у піні) (замилений);
    3) бот. - а) Кукушкино -ло (Lychnis chalcedonica L.) - зірки (р. зірок) городні, зоря, лісові зірочки, горитва, гориця, грань (-ни), вогнівка, дівоча краса; б) (Cypsophila muralis L.) лишиця (звичайна), лисичка, мишиця, перекоти-поле, собаче мило; в) Дикое -ло (Dianthus superbus L.) - гвоздики розкішні, звоздик (-ку) (стріпчатий), крутовежа; г) см. Мыльник 1.
    * * *
    ми́ло

    Русско-украинский словарь > мыло

  • 56 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 57 нагрузка

    1) (действие) - а) навантажування, вантаження, ладування, налад(н)овування, облад(н)овування, вилад(н)овування, накладання, рих[ш]тування, нарих[ш]товування, хурування, (оконч.) навантаження, налад(н)ування, облад(н)ування, вилад(н)ування, накладення, нарих[ш]тування, нахурування; (чрезмерная) перевантажування, (оконч.) перевантаження. -ка войск на корабли - навантажування (навантаження) війська на кораблі. Вторичная -ка - повторно навантажування (навантаження). От дурной -ки лодка опрокинулась - через погане навантаження човен перевернувся; б) покладання обов'язків, навантажування, доручання, обтяжування, перевантажування, перетяжування, (оконч.) покладення обов'язків, навантаження, доручення, обтяження, перевантаження, перетяження. Срв. Нагружать 1 и 2;
    2) (груз) вантаж (-жу), вантага, (кладь) хура, кладь (- ди). Слишком большая -ка - (за)надто великий (важкий) вантаж. Моей лошади эта -ка не под силу - на мого коня цей вантаж надто важкий, моїй коняці цей вантаж не під силу;
    3) (возложенные обязанности) навантаження. Эта -ка ему не под силу - це навантаження не по його силі. Чрезмерная -ка требовала напряжения всех сил - надмірне навантаження (перевантаження) потребувало (вимагало) напруження всієї сили (всіх сил). Общественная -ка - громадське навантаження.
    * * *
    наванта́ження, наванта́жування; обще́ственная

    \нагрузка ка — грома́дське наванта́ження

    Русско-украинский словарь > нагрузка

  • 58 наездка

    см. Наезд 1.
    * * *
    ( лошади) наї́жджування, наї́ждження, виї́жджування, ви́їждження

    Русско-украинский словарь > наездка

  • 59 накостница

    накостиця; (у человека) хрящова ґуля на кістці; (у лошади на ноге) хрящова ґуля на нозі (в коня).
    * * *
    вет.
    на́кістень, -сня

    Русско-украинский словарь > накостница

  • 60 намёт

    1) (действие) - см. Намётка 1;
    2) (куча) купа, куча, (побольше) кучугура, валява, (нанос) наніс (-носу), надув (-ву), (намыв) намул (-лу), наплав (-ву), наплинок (-нку); (снежный сугроб) наме[і]т; (занос) заме[і]т (-мету), соб. заміття (-ття). [Мороз і снігові намети з синіми тінями за ними (В. Поліщук)];
    3) (покрышка) покриття, накриття (-ття), (чехол) чехол (-хла);
    4) (шатёр) намет (-ту), шатро. Ой, нап'яли козаченьки голубий намет (Пісня)];
    5) (сеть для ловли птиц) сітка (на птахи);
    6) (рыболовная сеть на шесте) хватка, то[у]рбук (-ка);
    7) строит. - накидь (-ди);
    8) (мантия герба) мантія;
    9) (железная полоса) штаба, штиба, (болт у ставень) прогонич;
    10) (побежка зверя) біга.
    * * *
    1) (то, что наметено; куча, сугроб) наме́т, -у, заме́т, -у, кучугу́ра
    2) ( шатёр), диал. намет, шатро́
    3) рыб. хва́тка, торбу́х, -а
    4) ( в геральдике) наме́т
    5) (сеть для ловли птиц, силок) сильце́
    6) ( аллюр лошади) диал. наме́т, чвал, -у

    в \намёт т, \намёт том — наме́том, чва́лом, учва́л

    Русско-украинский словарь > намёт

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лошади — ? Лошади Равнинная зебра (Equus burchellii) …   Википедия

  • ЛОШАДИ — настоящие лошади (Equus), род лошадиных. Дл. тела до 2,8 м, выc. в холке до 1,5 м. Конечности длинные; развит только средний (третий) палец с прочным роговым чехлом копытом приспособление к быстрому бегу по плотному грунту. Тело покрыто короткими …   Биологический энциклопедический словарь

  • ЛОШАДИ — ЛОШАДИ, род млекопитающих (семейство лошадиные). Длина тела до 2,8 м, высота в холке до 1,5 м, длина хвоста 40 50 см. К лошадям относятся зебры, дикий осел, лошадь Пржевальского, кулан, а также уничтоженный в 18 19 вв. тарпан. Обитают в Азии и… …   Современная энциклопедия

  • ЛОШАДИ — род непарнокопытных животных семейства лошадиных. Длина. тела до 2,8 м, выс. до 1,6 м. Диких лошадей 8 видов, в Азии и Африке (в Европе истреблены). Лошадь Пржевальского, дикий осел, горная зебра, зебра Грэви и др. в Красной книге Международного… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЛОШАДИ — Арабская Ардены Ахалтекинская Белорусская упряжная лошадь Брабансоны Буденновская Владимирская тяжеловозная Вятская Донская Иомудская Кабардинская Карабаирская Карабахская Кустанайская Кушумская Латвийская упряжная Новокиргизская Орловская… …   Породы сельскохозяйственных животных. Справочник

  • лошади — род непарнокопытных животных семейства лошадиных. Длина тела до 2,8 м, высота до 1,6 м. Диких лошадей 8 видов, в Азии и Африке (в Европе истреблены). Лошадь Пржевальского, дикий осёл, горная зебра и зебра Грэви  в Красных книгах МСОП. Лошадь была …   Энциклопедический словарь

  • Лошади — Лошадь. Русская рысистая. ЛОШАДИ, род млекопитающих (семейство лошадиные). Длина тела до 2,8 м, высота в холке до 1,5 м, длина хвоста 40 50 см. К лошадям относятся зебры, дикий осел, лошадь Пржевальского, кулан, а также уничтоженный в 18 19 вв.… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ЛОШАДИ —     ♥ Крепкие дружеские связи и успех в делах. Быть в седле вы контролируете сложную ситуацию. Красивая лошадь к успеху в любви, творчестве. Ехать верхом вы будете победителем во всех обстоятельствах. Табун лошадей ваше будущее принесет вам… …   Большой семейный сонник

  • Лошади — (Equus)         род непарнокопытных животных семейства лошадиных (См. Лошадиные). Крупные (длина тела до 2,5 м, высота в холке до 1,6 м) стройные животные. Конечности длинные; развит только один (средний) палец, одетый прочным роговым чехлом… …   Большая советская энциклопедия

  • лошади — arkliai statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas gentis apibrėžtis Gentyje 8 rūšys. Paplitimo arealas – Afrika, Centr. ir Vidurinė Azija. atitikmenys: lot. Equus angl. horses vok. Pferde rus. лошади pranc. chevaux ryšiai: platesnis… …   Žinduolių pavadinimų žodynas

  • Лошади (род) — ? Лошади Зебра пустынная (Equus grevyi) Научная классификация Царство: Животные Тип …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»