(коров)

корівчина, коровина.

* * *

коров'ячий; (о коже, рогах, изделиях из рога и т. п. также) яловичий. -вье молоко - коров'яче молоко. -вья смерть - пошесть (-ти), промірок (-рку), виздих (-ху) на корови (на корів); срвн. Падёж. -вий праздник - коров'яче свято (31-е квітня), Власа. Отольются медведю -вьи слезы - одізвуться вовкові коров'ячі слізки (Номис). -вья петрушка, бот. Anthriscus silvestris Hoffm. - бугила, борщівник, свербигуз. -вья трава, бот. Camelina sativa Crantz. - рижій (-жію). -вий цвет - см. Калужница.

* * *

1) (хлев для коров) корівник (-ка), коров'яник, коро[і]вня;

2) (прислужник за коровами) корівник, коров'яр (-ра);

8) бот. Angelica archangelica L. - дудник лікарський; срвн. Дягиль;

4) см. Коровяк.

* * *

бот. Verbascum Thapsus ведмеже вухо, дивина, коров'як (-ка).

* * *

пастух. Помощник -ха - підпасач, підпасич, підпасок (-ска). Старший над -хами, чаще старший -тух овец - ватаг, отаман, личман, отагас, (гал.) бац. -тух овец - вівчар, чабан, гайдар (-ря), гайдай, (-дая), ватажник, югас; (младший -тух при чабане и личмане) тре(й)тяк. -тух баранов - баранник. -тух ягнят - ягнятник, янчар, (у гуцулов) ягничник. -тух коз - коза[я]р. -тух телят - телятник. -тух крупного рогатого скота - скотар (-ря), чередник, чередар (-ря), чердаш, (у черноморцев) товарчий, (коров, телят и пр.) коров'яр, корівник, (волов) волопас, воловик, (угор.) воловар, (гал.) волар, воляр. -тух лошадей - стадник, стадар, табунник, табунщик, коняр (-ра), конар. -тух свиней - свинопас, свинар (- ря). -тух гусей - гусятник, гусяр, гусій, дробинник. -тух ночной - ночліжанин, ночліжник, поночліжник. Без -ха (быть или обходиться) - самопас, самопаски, самопасом, самопасно, пустопаш, на-безбаш (безбач, безбеш). [Череда ходить самопас].

* * *

вакцина; (коровья) коров'янка; (телячья) теляча віспа, вісп'янка.

* * *

яловичий, коров'ячий, волячий, воловий, бичачий.

* * *

кало (-ла), послід (-ду), виміт (-мету), (домашн. жив. ещё) лайно, лайняк, лайлак, (травоядных) кізяк (-ку), кіз (-зу); детальнее: (рогатого скота) товаряче (-чого), (коровий) корі[о]в'як, корівняк (-ку), коров'янка, (конский) коняк, кінський кізяк, балабушка, (овечий, козий, заячий) бібка и бібки (-бок), бурушки, буруб'яшки (-шок), (кошачий) котяк, кошатина (мышиный) мишак и мишаки (-ків), мишатина, (птичий) послід (-ду), (куриный) куряк, курячка, курячок (-чка) и курячки (-ків). Задерживается кал - запирається (затримується) кало.

* * *

корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.

* * *

1) (о коров. масле) маслоробський, маслярський, маслоколотний. -ный снаряд - см. Маслобойка;

2) (о растит. масле) см. Маслодельный 2.

* * *

1) ( относящийся к изготовлению растительного масла) олі́йницький

2) ( относящийся к производству коровьего масла) маслоро́бний

1) (о коров. масле) маслистий;

2) (о растит.) олійний, оліюватий. [Свиріпа дуже олійна (Лебединщ.). Оліюватий плин (Троян.)];

3) (жирный) масткий. [Мастка глина (Сл. Гр.)].

* * *

1) масляни́стий; олі́їстий

2) (лоснящийся, глянцевый) масляни́стий

I. бот. Lilium Martagon L. лісова лілія, підвоя, маслянка.

II. 1) (для коров. масла) масничка, маслянка, масельничка. [Масла наклади в масничку (Богодухівщ.). На столі тарілка з гарячими пирогами і маслянка з маслом (Н.- Лев.). Беріть з масельнички масло (Липовеч.)];

2) (для смазки машин и т. п.) маслярка;

3) см. Маслобойка;

4) см. Пахтанье 2;

5) см. Маслобойня 1 и 3;

6) энтом. Meloë proscarabeus L. - маївка, майка-олійка, майка олійна.

* * *

см. маслёнок

1) молоко, (детск.) моня. [Захотів молока від бика (Номис)]. Женское -ко - жіноче молоко, покорм (-му). [Мати занедужала, і в неї не стало покорму (Стор.)]. Коровье -ко - коров'яче молоко. -ко створожилось - молоко зсілося. Парное -ко - сиродій (-дою), свіже молоко, молоко з-під корови. Топлёное -ко - пряжене молоко. Снятое -ко - спідняк (-ку). [Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Канівщ.)]. Кипячёное -ко - (пере)киплене (парене) молоко. Кислое -ко - кисле молоко. Птичье -ко - пташаче (пташине) молоко. [Хіба пташачого (пташиного) молока нема (М. Грінч.)]. Миндальное -ко - миг[ґ]далеве молоко, оржат (-ту). Известковое -ко - вапняний розчин (-ну), (у штукатуров для побелки) вапняне молоко. Конопляное, маковое -ко - конопляне, макове молоко. У неё лицо кровь с -ком - з лиця вона біла та рум'яна. У него ещё -ко на губах не обсохло - у нього (йому) ще молоко на губах не обсохло. [Я стара, а ти ще блазень, в тебе ще на губах молоко не обсохло (Н.-Лев.)]. Утячье -ко, бот. Euphorbia Esula L. - молочай (-чаю) (гострий), молочняк (-ку); см. Молочай 1. Заведение (пункт) для переработки -ка - молочарня;

2) (у птиц - cera: жёлтая кожа у корня клюва) восковиця.

* * *

мукання, (сильное) ревіння, рик (-ку), (низкое) бутіння, (о челов.: бормотание) мимрення. [Верблюжаче мукання (Крим.). Ревіння альпійських коров (Н.-Лев.)].

* * *

1) му́кання; реві́ння; ме́кання

2) муги́кання, ми́мрення

мед. variole віспа. Ветренная -па - (по)вітряна віспа, гвіздки, гвіздочки. Коровья, овечья -па - коров'яча, овеча віспа. Изрытый -пою - рябий, віспуватий, (по)дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. Сделаться рябым от -пы - старанкуватіти. Женщина со следами - пы на лице - дзюба. Прививать -пу - щепити, вщіплювати віспу. Срв. Оспенный, Оспина.

* * *

отделить

1) (часть от целого) відділяти, відділити, (отрешать, разделять) відлучати, відлучити, різнити, відрізняти, відрізнити, відокре[о]млювати, відокре[о]мити кого, що від кого, від чого. Он -лил ему половину своего состояния - він відділив йому половину свого статку. От Украины насильственно -лили Галицию и Волынь - від України силоміць відділено (відлучено) Галичину та Волинь. -лять свой скот (овец, коров) от чужих (из стада) - відлучати свою худобу (вівці, корови) від чужих, вилучати свою худобу з (з-поміж) чужих (з отари, з череди). -лять добрых от злых - відлучати добрих від злих. -лять (отличать) себя от прочих народов - відрізняти (відмежовувати) себе від инших народів. -лить сына, сыновей (дав надел) - відрізнити (відділити, відселити) сина, повідрізняти (повідділяти, повідселяти) синів;

2) (отграничивать) відмежовувати, відмежувати, ділити, відділяти, відділити що від чого;

3) физиол. и

4) хим. - см. Выделять 5. Отделённый - відділений, відлучений, відрізнений, відокре[о]млений; відмежований.

* * *

несов.; сов. - отдел`ить

1) відділя́ти, відділи́ти; (изолировать, обособлять, отграничивать) відокре́млювати, відокре́мити, відмежо́вувати, відмежува́ти; (отъединять, обособлять) відрізня́ти, відрізни́ти; ( отлучать) відлуча́ти, відлучи́ти; ( выделять из стада) вилуча́ти, ви́лучити; (несов.: отхватить) відпаюва́ти

2) ( выделять из имущества) відділя́ти, відділи́ти, відрізня́ти, відрізни́ти

пойво

1) (питьё) пійло, (реже) джер (-ру), джеря. [Дай пійла корові];

2) (водопой и водопойное корыто) пійло; см. Водопой.

* * *

бот. дивина, коров'як, ведмеже вухо, дрябчак, царська свічка.

во что

1) дудіти на чому и на що, в дуду (на дуду) грати. [Б'ють у бубни й страшно дудять на коров'ячі роги (Крим.). Ти-ж було селом ідеш, ти-ж було в дуду граєш (Пісня)];

2) дудлити. [Як допавсь до води, так і дудлить].

квартирантський, кватирантський, комірницький, сусідський. [Хазяйська курка комірницькій корові ногу переломила (Номис)].