(капусту)

1) цап (-па), (зап.) цапур (-ра) (Верхр.), козел (р. козла и кізла), ласк. цапусенько, соб. цапня (-ні). [Вуса - честь, а борода і в цапа, есть (Приказка)]. Каменный -зёл - см. Козерог 1. -зёл отпущения - козел (цап) відпущення (розгрішення). Стать -лом (на четвереньки) - стати цапки, рачки. Дать -ла - стрибнути, скокнути, кинутися (пуститися) бігти стрибом, плигом. Прыгать -лом - стрибати (плигати), як цап. Взять на -ла (ребёнка) - взяти (дитину) на копки, підійняти собі на плечі (дитину). Доить -ла - см. Мочиться 2. Драть -ла - козу (козли) дерти. Петь -лом - пускати цапа, козлякувати, на цапиний глас співати. Пустить -ла (скозлоголосить) - підпустити (вивести) цапа. Пустить -ла в огород - пустити цапа в капусту. Как от -ла молока - як з цапа вовни (Кон.), як з бика молока;

2) (о глупом человеке) цап. [Дурний, як цап (Поділля). Ой, цап з мене, цап! (Звин.)];

3) (козлиная кожа) см. Козлина 2;

4) (ворот) ручний коловоро[і]т (-роту);

5) (скамейка, на которой секли школьников) кобилка, лавка.

* * *

1) цап, козе́л, -зла́

2) мет., спорт. и пр. козе́л

1) косар (-ря); см. Косец;

2) (нож) сікач, сікачка, колодач, косина, (из косы сделанный) різак. [Вона косиною рубала капусту (Сл. Гр.)];

3) паучок, Phalangium opilio - косар, косарик;

4) (птица колпица) чапля, чапура.

* * *

1) (влуминка) дучка, ямка, (для посадки растения) кубах, ковбах (-ха), миска. [Ти кубахи роби, а я капусту садитиму (Дніпропетр.)]. Игра в -ки - гра в свинку, в масло, в ґльоґа;

2) (углубление для гончарн. веретена) дучка;

3) (альвеоля, анат.) дучка, альвеоля;

4) кабушечка, вистрижене тім'я.

* * *

1) я́мка; диал. ду́чка

2) анат. я́мка

нагнести

1) гнітити, нагнічувати, нагнітити, нагнітати, нагністи що. [Сир у діжечках гнітимо не дуже важким гнітом (Богодух.). Оце гніт, буде капусту нагнічувати! (Канівщ.)];

2) (надавливать) нагнітати, нагністи, нагнічувати, нагнітити, надушувати, надушити, натискати, натиснути що чим. Ногу обувью -сти - чоботом ногу намуля[и]ти (натерти, надушити). Нагнетённый -

1) нагнічений;

2) нагнічений, надушений, натиснутий и натиснений; намуля[е]ний. -ться - гнітитися, нагнічуватися, нагнітитися, нагнітатися, нагністися; бути нагнічуваним, нагніченим и т. п.

* * *

несов.; сов. - нагнест`и

1) нагніта́ти, нагніти́ти, -гнічу́, -гні́тиш; несов. диал. млинкувати, -ку́ю, -ку́єш

2) (придавливать чем-л.) нагнічува́ти, нагнітити, наду́шувати, -шую, -шуєш, надуши́ти, -душу́, -ду́шиш

нрч. напропале, навмі[и]р, (отчаянно) о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, (очертя голову) на о[ві]дчай. [Капусту напропале їдять (Звин.). Що тільки бачив, грабив напропале (Рудан.). Миску чи макітру кидає напропале, щоб розбилося (Звин.). Навмір б'є худобу (Липовеч.). Солодкий очерет хлопці навмир їдять (Чигиринщ.)]. Он играет в карты -лую - він грає в карти напропале (на о[ві]дчай). Он пустился -лую - він пустився берега; він кинувсь на о[ві]дчай. [На одчай кинувсь тікати (Київщ.)]. Идти на приступ -лую - іти на приступ навмір (запекло, на о[ві]дчай).

* * *

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

приберечь приберегати, приберегти, приощаджати, приощадити, (припрятывать) приховувати, приховати що и чого. [Я приощаджала на зиму капусту (Звяг.). Своєї сили не витрачають на боротьбу, а приховують свою силу на далі (Гр. Наш)]. Прибережённый - прибережений, приощаджений, прихований. -ться - приберегатися, приберегтися, приощаджатися, приощадитися, приховуватися, приховатися, бути прибереженим, приощадженим, прихованим.

* * *

несов.; сов. - прибер`ечь

прикопать прикопувати, прикопати чого, що. [Ще трохи прикопала на капусту].

* * *

1) руба́ти; ( деревья) стина́ти

2) (измельчать: мясо, капусту) сі́кти (січу́, січе́ш)

3) ( строить) ста́вити, -влю, -виш, будува́ти, -ду́ю, -ду́єш; станови́ти, -новлю́, -но́виш, ста́вляти

4) ( о дожде) сі́кти

спільник, навпільник. [Спільники садили капусту з половини (Кат. п.)].

багатий на капусту, капусний. [Капусне село (Звин.)].

нож) косина, колодач (-ча). [Вона косиною рубала капусту (Сл. Гр.)].

- для чего

* * *

предлог с род. для (каго-чаго)

а) (в знач.: ради, по случаю, с целью чего-либо) дзеля (каго-чаго)

б) (для указания на назначение предмета) для (каго-чаго), на (што), пад (што), да (чаго)

в) (при таких возможностях, как у кого-чего-либо) для (каго-чаго)

г) (принимая во внимание свойство кого-чего-либо, в условиях чего-либо) для (чаго), на (што)

1) ( деревья) cut (d), fell (d)

2) ( дрова) hew (d), hack (d), chop (d)

3) (капусту, мясо и т.п.) mince (d), chop (up) (d)

4) ( саблей) cut (d), sabre (d), slash (d)

5) ( строить из брёвен) put up (d), erect (d) (of logs)

6) горн. cut (d), hew (d)

7) разг. (действовать, говорить резко) give it to smb straight from the shoulder, not to mince matters

8) жарг. (в пр.; понимать, знать) know a thing or two (about)

••

- в капусту рубить

lit. turn a goat into one's garden; cf. give the sheep in care of the wolf; set a wolf to keep the sheep; set a fox to keep one's geese; put the cat near the goldfish bowl