Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(звичне)

  • 1 звичне пияцтво

    Українсько-англійський юридичний словник > звичне пияцтво

  • 2 habitual intemperance

    English-Ukrainian law dictionary > habitual intemperance

  • 3 ordinary

    1. n
    1) постійна страва
    2) їдальня, де подають постійні страви
    3) щось звичайне (звичне)
    4) юр. постійний член суду
    5) амер. суддя, що займається спадкоємними справами
    6) церк. архієпископ, священик тощо, який виконує судовий обов'язок
    7) церк. служебник
    8) іст. священик, який підготовляє засуджених до страти

    by ordinary — звичайно, звичайним шляхом

    in ordinary — а) на ординарній (штатній) службі; б) мор. на причалі (про кораблі)

    2. adj
    1) звичний, звичайний; ординарний

    ordinary dress uniform — військ. повсякденна форма одягу

    more than ordinary — винятковий, незвичайний

    2) простий, нескладний
    3) рядовий, посередній, пересічний; заяложений

    ordinary ground — військ. середньопересічена місцевість

    ordinary seaman — а) молодший матрос; б) матрос другого класу (в торговельному флоті)

    * * *
    I n
    1) чергова страва; кафе, їдальня, де подають чергові страви
    2) звичайність; що-небудь звичайне або звичне, нормальне

    by ordinary — звичайно; зазвичай

    3) юp. постійний член суду; aмep. суддя по спадкоємним справам; (Ordinary) дiaл. один з п'яти суддів у Верховному цивільному суді ( Lord Ordinary)
    4) архієпископ, який виконує судовий обов'язок
    5) цepк. служебник
    6) icт. священик, який готує засуджених до смертної кари
    7) гepaльд. найпростіша фігура на гербі (смуга, хрест)
    II a
    1) звичний, звичайний; ординарний; повсякденний; простий, нескладний; тex. простий, одинарний; одиночний
    2) пересічний, заурядний, посередній; банальний

    English-Ukrainian dictionary > ordinary

  • 4 place

    1. n
    1) місце

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення

    reporting place — спорт. місце прибуття на змагання

    2) місто, містечко, населений пункт

    Paris is a noisy place — Париж — шумне місто

    3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні
    4) звичне (відведене) місце
    5) сидіння, місце (за столом тощо)
    6) місце в книзі, сторінка; уривок
    7) простір
    8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик
    9) маєток
    10) приміщення, дім; місце спеціального призначення

    place of joining — військ. призовний пункт

    11) домівка, житло
    12) заміський будинок
    13) посада, службове місце
    14) висока державна посада, посада державного міністра
    15) членство, участь (у спортивній команді)
    16) обов'язок
    17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні
    18) гірн. вибій, виробка
    19) розряд

    place horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах

    place of arms — військ. плацдарм

    another place — парл. палата лордів

    in the first place — по-перше, насамперед

    to take place — трапитися, мати місце

    to go places — амер. досягти успіху

    the place where you cough — убиральня, туалет

    there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще

    2. v
    1) ставити, класти; установлювати, розташовувати
    2) улаштовувати (на посаду)
    3) вміщувати, віддавати (кудись)
    4) укладати, робити замовлення

    to place a call — амер. замовляти розмову по телефону

    5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)
    6) продавати (товари, акції)
    1) покладати (надіі); довірятися комусь
    8) визначати місце (дату); співвідносити

    I know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)

    9) вважати
    10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)
    11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)
    * * *
    I [pleis] n

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт

    holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка

    bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка

    2) звичайне, звичне, відведене місце

    remark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок

    3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація
    4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик
    5) маєток; садиба
    6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

    place of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло

    7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення
    8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок
    9) положення, статус
    10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)
    11) гipн. вибій, виробка
    12) мaт. розряд
    13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

    in the first place — по-перше, насамперед взагалі

    II [pleis] v
    1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)
    2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)
    3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси
    4) продавати товари, акції
    5) (in, on) покладати ( надії)
    6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)
    7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні
    8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

    to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > place

  • 5 обыкновенный

    звичайний, звичний. [Звичайна публіка завсіди вірить тому чи иншому авторитетові]. Самый -ный - звичайнісінький. [А блищить з-під теї правди звичайнісінька брехня (Крим.)]. -ным образом - звичайно. -но - звичайно, звичне, звикле. Народ звичайно не цікавиться авторами (Грінч.). Привітав його дуже ласкаво, не так, як звичне].
    * * *
    звича́йний

    Русско-украинский словарь > обыкновенный

  • 6 fixture

    n
    1) щось твердо визначене
    2) звич. pl арматура; пристосування; пристрій, прилад
    3) прикріплення; підставка; приставка
    4) старожил; старий співробітник; неодмінний учасник
    5) щось неодмінне (обов'язкове, звичне); невід'ємна риса (властивість)
    6) тех. постійна частина (річ) (машини)
    1) спорт. кріплення
    8) призначений день змагань
    * * *
    n
    2) pl арматура

    kitchen fixtures — плити, раковини

    3) призначений день спортивних змагань, виставки
    4) старожил, старий співробітник; що-небудь, що стало обов'язковим, неодмінним, невід'ємна риса; тex. постійна приналежність ( якої-небудь машини)
    5) юp. рухомість, поєднана з нерухомістю
    6) тex. кріплення, прикріплення
    7) тex. затискач

    English-Ukrainian dictionary > fixture

  • 7 root

    1. n
    1) корінь

    to take (to strike) root — пускати коріння, прийматися (про рослину)

    2) коренеплід
    3) окрема рослина; саджанець
    4) основа, корінь (зуба тощо)
    5) родоначальник, предок
    6) (часто the root) причина, джерело
    7) база, основа

    at (the) root — у своїй основі

    8) бібл. нащадок, потомок
    9) мат. корінь

    square (second) root — квадратний корінь

    cube (third) root — кубічний корінь

    10) грам. корінь
    11) муз. основний тон акорду
    12) тех. вершина (зварного шва)
    14) ав. коренева частина (крила)

    root beer — амер. шипучий напій з коренеплодів

    root cutter (slicer) — с.г. коренерізка

    root digger — с.г. машина для збирання коренеплодів

    root habit — бот. коренева система

    root medium — бот. кореневе середовище

    root sucker — бот. кореневий паросток

    root system — бот. коренева система

    to pull up by the roots — викорінювати; викорчовувати

    to take (to strike) root — пускати коріння, укорінюватися

    root and branch — докорінно; цілком

    2. v
    1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)
    2) впроваджувати, укорінювати
    3) приковувати
    4) рити землю рилом; підривати коріння (про свиней)
    5) ритися; докопуватися; нишпорити
    6) амер., розм. підтримувати, заохочувати, підбадьорювати

    □ root away, root out, root up — виривати з корінням, знищувати

    * * *
    I [ruːt] n

    root medium — бioл. ризосфера

    3) корінь, окрема рослина
    4) основа, корінь
    5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень
    6) ( часто the root) причина, джерело
    7) база, основа

    root cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення

    8) дiaл. нащадок
    9) мaт. корінь; радикал
    10) гpaм. корінь
    11) мyз. основний тон акорду
    12) тex. вершина ( зварного шва)
    13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)
    II [ruːt] v
    1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати
    2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися
    4) викорчовувати (root out, root up)
    III [ruːt] v
    2) ритися, нишпорити, шукати
    IV [ruːt] v; амер.
    ( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > root

  • 8 ordinary

    I n
    1) чергова страва; кафе, їдальня, де подають чергові страви
    2) звичайність; що-небудь звичайне або звичне, нормальне

    by ordinary — звичайно; зазвичай

    3) юp. постійний член суду; aмep. суддя по спадкоємним справам; (Ordinary) дiaл. один з п'яти суддів у Верховному цивільному суді ( Lord Ordinary)
    4) архієпископ, який виконує судовий обов'язок
    5) цepк. служебник
    6) icт. священик, який готує засуджених до смертної кари
    7) гepaльд. найпростіша фігура на гербі (смуга, хрест)
    II a
    1) звичний, звичайний; ординарний; повсякденний; простий, нескладний; тex. простий, одинарний; одиночний
    2) пересічний, заурядний, посередній; банальний

    English-Ukrainian dictionary > ordinary

  • 9 place

    I [pleis] n

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт

    holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка

    bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка

    2) звичайне, звичне, відведене місце

    remark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок

    3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація
    4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик
    5) маєток; садиба
    6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

    place of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло

    7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення
    8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок
    9) положення, статус
    10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)
    11) гipн. вибій, виробка
    12) мaт. розряд
    13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

    in the first place — по-перше, насамперед взагалі

    II [pleis] v
    1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)
    2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)
    3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси
    4) продавати товари, акції
    5) (in, on) покладати ( надії)
    6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)
    7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні
    8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

    to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > place

  • 10 root

    I [ruːt] n

    root medium — бioл. ризосфера

    3) корінь, окрема рослина
    4) основа, корінь
    5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень
    6) ( часто the root) причина, джерело
    7) база, основа

    root cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення

    8) дiaл. нащадок
    9) мaт. корінь; радикал
    10) гpaм. корінь
    11) мyз. основний тон акорду
    12) тex. вершина ( зварного шва)
    13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)
    II [ruːt] v
    1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати
    2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися
    4) викорчовувати (root out, root up)
    III [ruːt] v
    2) ритися, нишпорити, шукати
    IV [ruːt] v; амер.
    ( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > root

  • 11 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 12 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 13 fixture

    n
    2. звич. pl арматура; пристосування; пристрій, прилад
    3. прикріплення; підставка; приставка
    4. старожил; старий співробітник; неодмінний учасник
    5. щось неодмінне/ обов'язкове/ звичне; невід'ємна риса/ властивість
    - to become a regular fixture увійти в практику

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > fixture

См. также в других словарях:

  • завчений — рідше зау/чений, а, е. 1) Звичний, засвоєний. || у знач. ім. за/вчене, ного, с. Про звичне, вивчене, засвоєне. 2) Удаваний, нещирий …   Український тлумачний словник

  • зламатися — а/юся, а/єшся, док. 1) тільки 3 ос.Розпастися, розлетітися на частини, куски; зруйнуватися. 2) тільки 3 ос. Втратити порядок, стрункість розташування. 3) перен., розм. Втратити силу, енергію, волю, знесилитися фізично або морально. 4) перен.… …   Український тлумачний словник

  • зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… …   Український тлумачний словник

  • зломити — зломлю/, зло/миш; мн. зло/млять; док., перех. 1) Зігнувши або розбивши, відділити, відламати частини, шматки від чого небудь; зламати (у 1 знач.). || безос. || Порушити частково чи повністю цілість кістки, кісток. 2) перен., розм. Перемогти,… …   Український тлумачний словник

  • зломитися — зломлю/ся, зло/мишся; мн. зло/мляться; док. 1) тільки 3 ос. Розпастися, розлетітися на шматки, частини; зруйнуватися. 2) перен., розм. Втратити силу, енергію, волю і т. ін., знесилитися фізично або морально. 3) перен. Зруйнуватися, зникнути (про… …   Український тлумачний словник

  • ламатися — а/ється, недок. 1) без додатка і на чому, під чим, об що. Розпадатися на частини; розділятися, відділятися (звичайно внаслідок дії зовнішньої сили). || Легко піддаватися такій дії; бути ламким, крихким. 2) Робитися непридатним; руйнуватися,… …   Український тлумачний словник

  • парафемія — ї, ж. Звичне використання неправильного слова або неправильної фонетичної одиниці у мовленні …   Український тлумачний словник

  • поламати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи або б ючи з силою, розділити щось на частини або відділити частини чого небудь. || Зруйнувати, ліквідувати що небудь. || Порушити частково або повністю цілість кістки, кісток; покалічити. 2) розм. Ламаючи,… …   Український тлумачний словник

  • поламатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Розпастися на частини, розколотися, розділитися частинами від дії зовнішньої сили. 2) Стати непридатним для користування, зруйнуватися, зіпсуватися; зламатися. 3) перен. Порушитися, змінитися (про щось традиційне, звичне,… …   Український тлумачний словник

  • порядок — дку, ч. 1) Стан коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; прот. безладдя. || Правильне або звичне розташування, розміщення чого небудь. || перен., розм. Правильний режим життя. Давати порядок. 2) Стан, коли все… …   Український тлумачний словник

  • призвичаюватися — ююся, юєшся, недок., призвича/їтися, а/юся, а/їшся і рідко призви/читися, чуся, чишся, док. 1) Починати сприймати що небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. || до кого. Знайомитися з ким небудь ближче, звикати до когось. || Ставати …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»