Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(душу)

  • 81 насыщать

    насытить
    1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];
    2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;
    3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -
    1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;
    2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;
    3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];
    2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];
    3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];
    4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`ытить
    1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш
    2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

    Русско-украинский словарь > насыщать

  • 82 неблагодарность

    1) невдячність (-ности), невдяка. [Він бажав Дорі добра, а замість того дістав невдячність (Коцюб.). Не сказати вам - була-б до вас невдячність (Самійл.) Ранила мою душу їх невдяка (Франко)]. Чёрная -ность - чорна невдячність (невдяка). [Називають мою вдяку чорною невдякою (Рудан.)];
    2) невдячливість, невіддячливість;
    3) невдячність, невдячливість, невіддячливість. Срв. Неблагодарный.
    * * *
    невдя́чність, -ності; диал. невдя́ка

    плати́ть (отвеча́ть) \неблагодарность тью — відповіда́ти невдя́чністю

    Русско-украинский словарь > неблагодарность

  • 83 неверие

    1) (безверие) невірство, невіра, безвір'я (-р'я), безвірство. [Спихали все невірство тих часів на арабського філософа (Павлик). Впало в молоду душу перше насіння безвірства (Крим.)];
    2) (недоверие) невіра, недовіра, недовірство. [Дивуюсь на таку невіру превелику (Самійл.). Отака невіра розійшлася по світу! (Гоголь)].
    * * *
    неві́ра, неві́р'я, зневі́ра, зневі́р'я, неві́рство; ( атеизм) атеї́зм, -у

    Русско-украинский словарь > неверие

  • 84 невинный

    и Невинен
    1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;
    2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;
    3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;
    4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).
    * * *
    неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий

    Русско-украинский словарь > невинный

  • 85 неволить

    1) (принуждать к чему) неволити, приневолювати, (чаще) силувати, примушувати, змушувати кого до чого и що робити. [Тебе я не неволив, та міг іти додому, якби хтів (Л. Укр.). Рідний батько - ворог мені: неволить іти за нелюбого (Гоголь). Не треба їй торгувати, - не неволив її до цього Дувид (Васильч.). А ти-ж чому заблукав до нашої хати? хіба тебе хто силував? (Коцюб.). Та я-ж її не силувала позичати в мене гроші (Крим.). Силують його в одну душу: випий ще (М. Левиц.)];
    2) (притеснять) неволити, (утеснять) утісняти, утискати и утискувати, (стеснять) стискати, (порабощать) поневолювати кого. -ться -
    1) (стр. з.) приневолюватися, примушуватися, бути приневолюваним, силуваним, примушуваним. Он -тся родными - його приневолюють (неволять) родичі;
    2) (возвр. з.) неволити, приневолювати, силувати, примушувати себе.
    * * *
    нево́лити, принево́лювати, -люю, -люєш; ( принуждать) приму́шувати, -шую, -шуєш, зму́шувати, си́лувати, -лую, -луєш; ( порабощать) понево́лювати, -люю, -люєш

    Русско-украинский словарь > неволить

  • 86 недожимать

    несов.; сов. - недож`ать
    недотиска́ти и недоти́скувати, недоти́снути, недо жима́ти, недожа́ти, -жму́, -жме́ш; ( не пол ностью выжимать) недоча́влювати, -люю, -люєш, недочави́ти, -чавлю́, -ча́виш, недоду́шувати, -шую, -шуєш, недодуши́ти, -душу́, -ду́шиш

    Русско-украинский словарь > недожимать

  • 87 неистовый

    несамовитий, нестямний, безтямний, навіжений, навісний, шалений, (бешеный) скажений, оскаженілий, (яростный, дикий) лютий. [Лемент несамовитий, лютий (Л. Укр.). З гущавини доносилося нестямне щебетання соловейків (Мирний). Нестямний вереск розлюченої юрби (Франко). Безтямні викрики тих, що били (Франко). Він якийсь навіжений, репетує і слухати нічого не хоче (Брацл.). Ох, б'ється воно невгамовно, те серце моє навісне (Л. Укр.). Гнів шалений (Коцюб.). Зареве шалений тромбон (А. Любч.). Уляглись вітри скажені (Франко). Скажений душу роздирає крик (Вороний). Хуртовина оскаженілих звуків (А. Любч.)]. -вый Роланд - несамовитий (шалений) Роланд.
    * * *
    шале́ний; ( исступлённый) несамови́тий, нестя́мний; ( яростный) лю́тий; ( бешеный) скаже́ний, оскажені́лий; (пылкий, пламенный) палки́й, полум'я́ний

    Русско-украинский словарь > неистовый

  • 88 немощный

    и Немощен немічний, немощний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. немощен), нездужалий, (диал.) немощний, (слабый) кволий, благий, слабосилий, (бессильный) безсилий, безвладний, недолугий, (больной) хворий, недужий, слабий, (болезненный) х(в)оровитий, нед(ол)ужний, слабовитий, хирний, хирявий. [Я немічна, зчорніла від праці (Коцюб.). Почуває себе порохном, немічною руїною (Коцюб.). І немощну мою душу за світ посилаю (Шевч.). Руки у нас немощні уже, - не працюють, як колись (Г. Барв.). Думки підрізують немощну силу (Мирний). Я стар був, немощен (Шевч.). Сльози народів Росії: удов, сиріт, батьків нездужалих (Ледянко). Хирного, млявого та кволого покоління російської інтелігенції (Гр. Думка). Се Мойсей, позабутий пророк, се дідусь слабосилий (Франко). І склавши руки, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). А котрі старі, недолугі, то й навіки пропадали (Пісня). Був недолужний, - усе: «кахи, кахи!» (Кониськ.)]. Дух бодр, а плоть -на - тіло немощне (немічне), та душа силу має (Грінч.).
    * * *
    не́мічний

    Русско-украинский словарь > немощный

  • 89 необозримость

    неоглядність, неозорність, нео(б)сяжність, безмежність, безкрайність (- ности), безкрай (-краю). [Степи безкраї й досі ллють у твою широку розхристану душу свою неосяжність, безмежність, стихійність (Кирил.)].
    * * *
    неогля́дність, -ності, неозо́рість, -рості, неозо́рність; неося́жність; безме́жність; безкра́їсть, -кра́йості, безкра́йність

    Русско-украинский словарь > необозримость

  • 90 неотступный

    невідступний; невідхідний, невідкличний, невідчепний, беввідхідний; срв. Неотвязный. [Моя розкішна, невідступна мріє! (Франко). Тихий сон іде за мною, невідступний, неутишний (Вороний). Душу гризло невідкличне каяття (Крим.)]. -ный докучала - невідступний настира, настирливий докучник.
    * * *
    невідсту́пний

    Русско-украинский словарь > неотступный

  • 91 непобедимый

    непереможний, непоборний, непоборимий, нездоланний, неподоланний, (устар.) незвитяжний, необорний, необоримий; срв. Неодолимый. [Нікчемні заходи доктринерства перед непереможною силою фактів (Грінч.). Непереможною силою віяло від цієї маси живих тіл (Кирил.). Гордую, непереможну силу рука підступна жінки подолала (Л. Укр.). Зичили, щоб він був щасливий та непереможний (Крим.). Непоборна завзятість (Н.- Лев.). Куди мою душу кинуть очі твої непоборні (Грінч.). Самсона руки непоборні (Л. Укр.). Кого-ж тепер нам страшно, нам непоборним, недосяжним (Усенко). Вона непоборима пані (Куліш). Між нами стоїть якийсь нездоланний мур (Корол.). За незвитяжних себе козаки вважали (Куліш). Вогонь дмухнув гадом, а далі вискочив ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець (Коцюб.). Чолом тобі, синє, широкеє море. Міцне, необорне! (Вороний). Не подолати її необорну (Л. Укр.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш)].
    * * *
    неперемо́жний, непобо́рний, непобори́мий; ( неодолимый) нездола́нний, неподола́нний, нескори́мий; ( непреодолимый) незбори́мий, незбо́рний

    Русско-украинский словарь > непобедимый

  • 92 неприятно

    нрч. неприємно, нелюбо, немило, прикро; (досадно) досадно; (противно) противно. [Він почував себе дуже неприємно (Полт.). Повз церкву як проходив, неприємно вразило Давида: пахло фарбою свіжою (Головко). Нелюбо й болюче було мені подивитися на того бідолаху (Крим.). Нелюбо вразило душу (Крим.). Може вам і прикро буде слухати те, що почуєте (Кониськ.). Прикро стало мені (Лохвич.). «А тобі що, прикро?» - «Ну, та все- ж неприємно!» (Франко). Вона помітила, що йому це прикро (Грінч.). Нема в їх нічого того, що часом так прикро вражає в деяких людей (О. Пчілка) Дзвінок прикро вдарив його по напружених нервах (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    неприє́мно; при́кро; нелю́бо

    Русско-украинский словарь > неприятно

  • 93 нераздельный

    неподільний, нероздільний, (редко) сукупний, (целый) цілий. [В одну неподільну цілість (Крим.). В одну зіллємось душу єдину, неподільну і щасливу (Л. Укр.). Одиниці, що є нероздільні цілості (Доман.). Ой лучче нам, подружечки, суцільного п'ятака мати (Милор.)].
    * * *
    неподі́льний, нерозді́льний

    Русско-украинский словарь > нераздельный

  • 94 несвободный

    невільний; (зависимый) залежний; (ограниченный) обмежений. [Вільну душу скували життям невільним, а життя - звичаями (Мирний). Залежне становище (Київ). Обмежений вибір (Полт.)].
    * * *
    неві́льний, несвобі́дний

    Русско-украинский словарь > несвободный

  • 95 норма

    норма; (мера) міра; (образец) зразок (-зка), взірець (-рця). [Моральні норми (Наш). Яку-ж ліпити норму на серце молоде? (Влизько). На підставі статистичних дослідів можна встановити норму (міру) споживання для одного робітника (Пр. Правда)]. Возрастная -ма - норма літ (віку). -ма выработки - норма виробу (виробляння). Душевная -ма - подушна норма, норма на душу. Количественные -мы - кількісні норми, норми кількости. Средняя -ма - пересічна норма. Урочная -ма - робітна норма. По -ме - за нормою. Сверх (Свыше) -мы - понад норму. Входить, войти в -му (становиться -мой) - ставати, стати нормою (за норму), робитися, зробитися нормою. Приходить, притти в -му - приходити, прийти до норми (до нормального стану, до нормального становища).
    * * *
    но́рма

    войти́ (прийти́) в \норма му — увійти́ (прийти́) в но́рму (до но́рми)

    Русско-украинский словарь > норма

  • 96 ныне

    нрч.
    1) (теперь) тепер, (зап.) нині, (в настоящее время) (за) теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (в наше время) за нашого часу, за наших часів, в наш час, в наші часи, нашими часами; срв. Нынче 1 и Настоящий 1 (В -щее время). [Я тепер невільник Хлої, що піснями душу гоїть (Франко). Народ, що й тепер визначається своїм розумом, що живе на території, од природи щедро обдарованій, - цей народ нині темний (Н. Громада). Пригадуючи першу нашу зустріч і той промінчик ясної надії, що блис мені тоді, присяг-би нині, що се був сон (Франко)];
    2) (в этом году) цього року, цей рік. [Цього року (цей рік) жито добре вродило (Брацл.)];
    3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) нині. [Сьогодні ми вкриємось зоряним небом, а сонце - під голови нам! (Я. Савч.). Сьогодня кидаю іскру повстання для всіх (М. Сем.). Сорочка вся на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)]. Срв. Нынче 1 - 3.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ныне

  • 97 оживлять

    оживить
    1) (воскрешать) оживляти, оживити, відживляти, відживити, (о многих) пооживляти, повідживляти кого;
    2) (сообщать бодрость) підживляти, підживити, ожвавлювати, ожвавити, розбуркувати, розбуркати кого, живити кого, що. Это несколько -вило его - це трохи відживило, підживило його. -вить себя едою, водою и пр.- підживити себе їжею, закропити, проквасити душу. Оживляющий - живлющий, живущий. -щее средство - живлюще надіб'я. Оживлённый - оживлений, відживлений; ожвавлений, жвавий, живий. -ный разговор - жвава розмова.
    * * *
    несов.; сов. - ожив`ить
    1) ( возвращать к жизни) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти, відживля́ти, відживи́ти и повідживля́ти; диал. опоживля́ти, опоживи́ти
    2) (придавать живости, бодрости) оживля́ти, оживи́ти, підживля́ти, підживи́ти
    3) (работу, торговлю, движение) пожва́влювати, пожва́вити, оживля́ти, оживи́ти
    4) ( ткани химической чисткой) спец. оживля́ти, оживи́ти, відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

    Русско-украинский словарь > оживлять

  • 98 опьянять

    опьянить п'янити, сп'яняти, сп'янити, упоювати, упоїти кого, вступати в голову кому. [Радість п'янила душу. Голову пахощі з квітів сп'яняли]. Опьяняющий - п'яний, п'янкий, (немного) п'янкуватий. [П'яні пахощі. П'янкі мрії. Тютюн п'янкуватий. П'яним горілчаним духом уже повна була вся світлиця (Грінч.)]. Опьянённый чем - сп'янений чим, сп'янілий з чого.
    * * *
    несов.; сов. - опьян`ить
    п'яни́ти и сп'яня́ти и сп'я́нювати, сп'яни́ти, оп'яня́ти, оп'яни́ти, упо́ювати, упої́ти; несов. диал. сп'янчи́ти

    Русско-украинский словарь > опьянять

  • 99 отпускать

    отпустить
    1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;
    2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;
    3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;
    4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;
    5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;
    6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;
    7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отпуст`ить
    1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти
    2) ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити и повипуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти и попуска́ти
    3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти
    4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати
    5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти
    6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти
    7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати
    8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти

    Русско-украинский словарь > отпускать

  • 100 отчаяние

    розпач (-чу) (м. р.) и (-чи) (ж. р.), розпука, від[од]чай, безнадія. [Гляну на дівчину - бліда, грізна, сама розпач гіркая (М. Вовч.). Страшна безнадія німа стиснула їй душу (Грінч.). Крик, повний одчаю (Крим.). Ударила з розпуки об поли руками (Г. Барв.)]. Предаваться -нию - см. Отчаиваться. Приходить, прийти в -ние - впадати, впасти в розпач, в розпуку, в безнадію, збезнадіїтися. Приводить в -ние - доводити (призводити) до розпачу кого. Я в -нии, что не могу этого для вас сделать - мене аж розпач бере, що не можу вам цього зробити. Под влиянием -ния, с -ния - з розпачу, з одчаю. С -нием - розпачливо. Полный -ния - розпачливий, розпучливий. [Глянула на його розпачливим поглядом].
    * * *
    ві́дчай, -чаю и відча́й, -ча́ю, ро́зпач, -у, розпу́ка

    Русско-украинский словарь > отчаяние

Страницы

См. также в других словарях:

  • Душу отвести — (иноск.) успокоиться. Ср. Я требую малаго, очень малаго ... только немножко мнѣ нужно участія, только, чтобы не отталкивали бы меня, душу дали бы отвести. Тургеневъ. Дымъ. 13. Ср. Тургеневъ очень хорошій человѣкъ, и я легко сближаюсь съ нимъ. Это …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу выложить — (говорить всю правду). Ср. А ты намъ душу выложи! «Не скрою ничего!» Некрасовъ. Кому на Руси жить хорошо. Крестьянка. См. Изливать душу свою …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу вымотать — (иноск.) измучить, изнурить. Ср. Душа не на мѣстѣ не жива. Ср. Онъ чувствовалъ, что жена своимъ поступкомъ всю душу вымотала изъ него... Б. М. Маркевичъ. Бездна. 3, 1. Ср. Душу ты мнѣ всю вымоталъ, мучитель ты мой, злодѣй.... Маркевичъ. Чадъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • душу положить — душу выворотить (положить) за (для) кого (иноск.) жизнью пожертвовать Ср. За то (за жалость его ко мне) душу свою для него выворочу. И.И. Лажечников. Ледяной дом. 1, 9 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Душу выворотить — положить за (для) кого (иноск.) жизнью пожертвовать. Ср. За то (за жалость его ко мнѣ) душу свою для него выворочу. И. И. Лажечниковъ. Ледяной домъ. 1, 9 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу выматывать — (изъ кого) послѣдніе животы (иноск.) отымать послѣднія силы, огорчая (мучая) изнурять. Ср. Какъ начнетъ онъ... душу изъ меня выматывать. Салтыковъ. Благонамѣренныя рѣчи. См. Живот положить. См. Вымотать …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу соблюсти — (иноск.) спасаться отъ грѣховной жизни. Ср. (Гдѣ) живешь ты? «Въ монастырѣ». Что жъ ты душу свою соблюсти хочешь? вмѣшался хозяинъ. И. Ѳ. Горбуновъ. Изъ Моск. захолустья. 1 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу тянуть (вытягивать, мотать) — ДУША, и, вин. душу, мн. души, душ, душам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • душу отвести — (иноск) успокоиться Ср. Я требую малого, очень малого... только немножко мне нужно участия, только, чтобы не отталкивали бы меня, душу дали бы отвести. Тургенев. Дым. 13. Ср. Тургенев очень хороший человек, и я легко сближаюсь с ним. Это человек… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • душу вымотать — (иноск.) измучить, изнурить Ср. Душа не на месте не жива. Ср. Он чувствовал, что жена своим поступком всю душу вымотала из него... Б.М. Маркевич. Бездна. 3, 1. Ср. Душу ты мне всю вымотал, мучитель ты мой, злодей... Маркевич. Чад жизни. 1, 2. Ср …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Душу вон — Прост. Экспрес. 1. Угроза жестоко наказать, убить кого либо. Когда вас найдут здесь, расскажите всё, как было. Какой с вас спрос! Но если что, если кто трепыхнётся сейчас, раньше времени, прибью, как щенят. Душу вон! Тихо лежите (Ч. Айтматов.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»