Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(душу)

  • 41 довешивать

    довесить
    I. доважувати, доважити. [Доважили пшеницю: вийшло двацять два пуди].
    II. Довешивать, довешать - довішувати, довішати. [Довішуй швидче сорочки, щоб за сонця повисихали. А коли хочеш душу спасти, так ходімо довішаємо ляхів, що сидять у Пазини в льоху (Куліш)].
    * * *
    I несов.; сов. - дов`есить
    дова́жувати, доважити и мног. подова́жувати
    II несов.; сов. - дов`ешать
    дові́шувати, довішати

    Русско-украинский словарь > довешивать

  • 42 доколе

    доколь доколи, доки, докіль. [Доколи, господи, забудеш мене в напасті до кінця? (Куліш). Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). Докіль тебе, молодице, ждати?].
    * * *
    нареч.
    1) ( до каких пор) доки
    2) (до тех пор, пока) по́ки, до́ки, допо́ки; диал. до́кіль, доко́ли

    Русско-украинский словарь > доколе

  • 43 живительный

    живущий, живлющий, оживний, відживний. [Мов живущою водою душу окропила (Шевч.). Віє живуща прохолода. Повіяло відживним духом революції].
    * * *
    живлю́щий, живлю́чий, живущий, живода́йний, живи́льний; ( целительный) цілю́щий; (оживляющий, бодрящий) оживни́й, відживни́й

    \живительныйая вла́га — ( водка) шутл. ада́мові слі́зки, живи́ця; окови́та, -ої

    Русско-украинский словарь > живительный

  • 44 заблудший

    блудний, заблудн[л]ий, заблуканий. [Блудна вівця. Привіз батькові заблудну дочку (Ор. Левиц.). О, Господи, рятуй оцю заблукану нещасну душу (Л. Укр.)].
    * * *
    заблу́дний; ( заблудившийся) заблу́длий, заблуканий

    \заблудшийая овца́ (ове́чка) — перен. блу́дна (заблу́кана, заблу́дна) вівця́

    Русско-украинский словарь > заблудший

  • 45 забота

    клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).
    * * *
    1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

    без \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно

    \забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́

    2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

    окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням

    проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > забота

  • 46 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 47 задавить

    1) задави́ти, -давлю́, -да́виш, удави́ти, мног. подави́ти; ( топча) почави́ти, -чавлю́, -ча́виш; ( задушить) задуши́ти, -душу́, -ду́шиш, удуши́ти, мног. подуши́ти
    2) ( начать давить) поча́ти дави́ти, задави́ти

    Русско-украинский словарь > задавить

  • 48 задавиться

    задуши́тися, -душу́ся, -ду́шишся; пові́ситися, -ві́шуся, -ві́сишся

    Русско-украинский словарь > задавиться

  • 49 задушить

    см. Задушать.
    * * *
    1) задуши́ти, -душу́, -ду́шиш, мног. подуши́ти; придуши́ти
    2) (перен.: подавить, не дать развиться) задуши́ти, придуши́ти; ( заглушить - о растениях) заглуши́ти, -глу́шить

    Русско-украинский словарь > задушить

  • 50 закладывать

    закласть, заложить
    1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];
    2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];
    3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];
    4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;
    5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];
    6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];
    7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;
    8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];
    9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);
    10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.
    * * *
    несов.; сов. - залож`ить
    1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти
    2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти
    3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > закладывать

  • 51 западать

    I. запасть (во что, за что) западати, запасти, (о мног.) позападати в що, за що, засуватися, засунутися, завалюватися, завалитися за що. [Лаврінові слова запали Карпові в душу (Н.-Лев.). Книга завалилася за скриню. Сонце западає за ліс. Хмара за гору засувається (Свидн.)]. Подозрение -ло мне в голову - взяла мене непевність. Заяц -пал - заєць прич[т]аївся. Дело -пало - справа загинула. И след его -пал - і слід його запався. И слух -пал - і чутки немає, і слід за ним загув. -ла ему ко мне дорога - заросла йому стежка до мене. Вода -ла - вода збуває. Сильно -пал кто - дуже занепав хто. Где ты -пал? - де ти пропав? де ти зашився? Запавший - запалий, (о мн.) позападалі.
    II. западати, почати падати.
    * * *
    I запад`ать
    запада́ти
    II несов.; сов. - зап`асть
    запада́ти, запа́сти, -паду́, -паде́ш и мног. позапада́ти; (о глазах, щеках) запада́тися, запа́стися, -паду́ться и позапада́тися, упада́ти, упа́сти

    Русско-украинский словарь > западать

  • 52 запропастить

    1) (запрятать куда-н.) запро(в)торити, заправторити, затасувати, заподіти, подіти, запакувати, (провинц. с турецк.) засатарити, затахлувати що. [Куди це ти запроторив заступ? (Липов.). Де ви її затасували? (Мирн.). Оце так засатарив, що й сам не знайду шапки (Кат. п.)];
    2) (загубить) запропастити, занапастити. [За твоєю головою запропастила свій вік молодою (Номис). Запропастив (занапастив) свою душу. Збавив я тобі віку, занапастив долю (Стор.)].
    * * *
    диал.
    запропасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; заподі́ти, -ді́ну, -ді́неш

    Русско-украинский словарь > запропастить

  • 53 захватывать

    захватить
    1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;
    2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];
    3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;
    4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];
    5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];
    6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.
    * * *
    I несов.; сов. - захват`ить
    1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш
    2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́чити
    II несов.; сов. - захват`ать
    (замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш

    Русско-украинский словарь > захватывать

  • 54 искушать

    I. см. Искушивать.
    II. искусить
    1) (испытывать, проверять) випробовувати, випробувати, спитувати, з[ви]віряти, з[ви]вірити кого чим, на чому; (подвергать испытанию) виставляти, виставити на спробу кого, що; срвн. Испытывать кого что. Он -шает жизнь в опасностях - він важить життям (головою) у пригодах. Не -шай судьбы - не спитуй, не вивіряй, не дратуй долі. Не -кусив человека не узнаешь - не звіривши людини, не дізнаєш правди в неї;
    2) (соблазнять, совращать) спокушувати, спокушати, спокусити, підкушувати, підкушати, підкусити, скушати, скусити, (редко) кусити кого на що, чим, зводити, звести, (диал.) юдити, з'юдити кого; срвн. Соблазнять. [Не перестануть спокушувати її на лихе (Ор. Лев.). Проти «диявола», що чатує коло людської думки та спокушає душу… (Крим.). Тими клейнотами спокусив-би й черницю (Куліш). Всему змія виною, змія підкусила (Рудан.). Почали (чорти) скушать його (Сл. Гр.). Нужда кусить і весталку чисту (Куліш). Чорт не спить, а людей зводить (Номис)]. -шать на злые дела - підбивати, спокушати на лихе. -шать чьё сердце (обольщать) - перелещувати, перелестити кого. -сить на соблазн, ко греху - підійти кого, звести кого, підкусити кого на що, до чого (на гріх, до гріха). Искушённый -
    1) випробуваний, спитаний, звірений. -ный (умудрённый) опытом - досвідчений, мудрований. [Треба буть мудрованим котом, щоб висидіть неначе неживому (Глібов)]. -ный в превратностях судьбы - (за)гартований у химерній долі;
    2) спокушений, підкушений, зведений, (диал.) з'юджений. -ный в искусстве спора, делать что - добре досвідчений (напрактикований) в умінні сперечатися (споритися), випробуваний у чому. -ный в боях - випробуваняй у боях. -ный опытом - навчений досвідом. Искушаемый - випробуваний, спитуваний; спокушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - искус`ить
    спокуша́ти, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; підку́шувати, підкуси́ти; ( испытывать) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш и ви́пробувати, випро́бувати

    \искушать ша́ть судьбу́ — спокуша́ти (випро́бувати, випробо́вувати) до́лю

    Русско-украинский словарь > искушать

  • 55 истерзать

    кого что
    1) (изорвать на части) порвати, пошматувати, пошарпати, розшматувати, розшарпати кого, що; см. Терзать;
    2) (перен.: измучить) пошматувати, пошарпати кого, кому що (серце, душу). -зать кому сердце - пошматувати, покраяти кому серце. Истерзанный - порваний, пошматований, пошарпаний, розшматований, розшарпаний; (измученный) змучений. [Рідна моя Україно, розшарпаний краю! коли-ж тобі розвидниться? (Крим.). З пошарпаними нервами (Єфрем.)]. -ный мучениями совести - змучений муками сумління. -ться -
    1) бути порваним, по[роз]шматованим, по[роз]шарпаним;
    2) (измучиться) змучитися, змордуватися; см. Измучиться. [З нудьги- турботи серце змордувалось (Крим.)].
    * * *
    1) (изорвать, изранить) пошматува́ти; ( изувечить) зні́вечити, поні́вечити
    2) (измучить, истомить нравственно) зму́чити, ви́мучити, заму́чити, наму́чити, пому́чити, змордува́ти, поша́рпати; пошматува́ти; (пытками, истязаниями) скатува́ти; ( изгрызть) згри́зти, -зу́, -зе́ш

    \истерзатьть се́рдце — пошматува́ти (зму́чити, покра́яти) се́рце

    Русско-украинский словарь > истерзать

  • 56 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 57 казённый

    1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;
    2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.
    * * *
    1) перен. казе́нний

    на \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці

    2) спец. казе́нний

    Русско-украинский словарь > казённый

  • 58 клевета

    наклеп (-пу), клевета, клеветня (Звин., Галичина), (злоречие) лихомова, лихослів'я (-в'я), (оговор) обмова, обмовка, ум. обмовонька, обмовочка; срвн. Ложь. [Хоче позивати його за наклеп (Звин.). Страшні слова видавалися якоюсь дикою клеветою (Франко). Це брехня й клевета на мене (Крим.). Таку клеветню пустила, і нема їй сорому! (Звин.). Людські обмови (Гол.). Ти не наводь обмови зайвої на власну душу (Л. Укр.)]. Презирать -ту - гордувати наклепом, клеветою, обмовою. [Я гордував обмовою людською (Куліш)]. Взводить на кого -ту - кидати на кого наклеп, обмовляти кого. Обносить кого -тою - обносити кого.
    * * *
    на́клеп, -у, по́клеп, -у; обмо́ва, наші́птування, інсинуа́ція

    Русско-украинский словарь > клевета

  • 59 клеветать

    на кого клепати (-плю, -плеш) на кого, обмовляти кого, обносити кого, набріхувати на кого, лихомовити, лихословити кого, клеветати (-вечу, -вечеш и (редко) -таю, -єш) на кого. [Не по правді мене обмовляєте (М. Вовч.). Ви клеплете на вершників держави (Куліш). Почали сестри набріхувати на меншу (Сторож.). Вона клевече (Мова). Хто клеветає, той душу згубить (Федьк.)].
    * * *
    (на кого-что) зво́дити на́клеп, клепа́ти (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > клеветать

  • 60 козлиный

    козлячий, козлиний, цапиний, цапинячий, цаплячий; (козлов) цапів (-пова, -пове). [Козляча борода (Сл. Ум.). Пропав ні за цапову душу (Номис)]. -ный голос - козлячий (цапиний, цапинячий) голос (-су). -ный дух - цапиний дух (-ху), цапина. [Воняє цапиною (Сл. Гр.)].
    * * *
    цапи́ний, козли́ний

    Русско-украинский словарь > козлиный

Страницы

См. также в других словарях:

  • Душу отвести — (иноск.) успокоиться. Ср. Я требую малаго, очень малаго ... только немножко мнѣ нужно участія, только, чтобы не отталкивали бы меня, душу дали бы отвести. Тургеневъ. Дымъ. 13. Ср. Тургеневъ очень хорошій человѣкъ, и я легко сближаюсь съ нимъ. Это …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу выложить — (говорить всю правду). Ср. А ты намъ душу выложи! «Не скрою ничего!» Некрасовъ. Кому на Руси жить хорошо. Крестьянка. См. Изливать душу свою …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу вымотать — (иноск.) измучить, изнурить. Ср. Душа не на мѣстѣ не жива. Ср. Онъ чувствовалъ, что жена своимъ поступкомъ всю душу вымотала изъ него... Б. М. Маркевичъ. Бездна. 3, 1. Ср. Душу ты мнѣ всю вымоталъ, мучитель ты мой, злодѣй.... Маркевичъ. Чадъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • душу положить — душу выворотить (положить) за (для) кого (иноск.) жизнью пожертвовать Ср. За то (за жалость его ко мне) душу свою для него выворочу. И.И. Лажечников. Ледяной дом. 1, 9 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Душу выворотить — положить за (для) кого (иноск.) жизнью пожертвовать. Ср. За то (за жалость его ко мнѣ) душу свою для него выворочу. И. И. Лажечниковъ. Ледяной домъ. 1, 9 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу выматывать — (изъ кого) послѣдніе животы (иноск.) отымать послѣднія силы, огорчая (мучая) изнурять. Ср. Какъ начнетъ онъ... душу изъ меня выматывать. Салтыковъ. Благонамѣренныя рѣчи. См. Живот положить. См. Вымотать …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу соблюсти — (иноск.) спасаться отъ грѣховной жизни. Ср. (Гдѣ) живешь ты? «Въ монастырѣ». Что жъ ты душу свою соблюсти хочешь? вмѣшался хозяинъ. И. Ѳ. Горбуновъ. Изъ Моск. захолустья. 1 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Душу тянуть (вытягивать, мотать) — ДУША, и, вин. душу, мн. души, душ, душам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • душу отвести — (иноск) успокоиться Ср. Я требую малого, очень малого... только немножко мне нужно участия, только, чтобы не отталкивали бы меня, душу дали бы отвести. Тургенев. Дым. 13. Ср. Тургенев очень хороший человек, и я легко сближаюсь с ним. Это человек… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • душу вымотать — (иноск.) измучить, изнурить Ср. Душа не на месте не жива. Ср. Он чувствовал, что жена своим поступком всю душу вымотала из него... Б.М. Маркевич. Бездна. 3, 1. Ср. Душу ты мне всю вымотал, мучитель ты мой, злодей... Маркевич. Чад жизни. 1, 2. Ср …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Душу вон — Прост. Экспрес. 1. Угроза жестоко наказать, убить кого либо. Когда вас найдут здесь, расскажите всё, как было. Какой с вас спрос! Но если что, если кто трепыхнётся сейчас, раньше времени, прибью, как щенят. Душу вон! Тихо лежите (Ч. Айтматов.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»