(губу)

пиршество бенькет, учта, баль (-лю), гульба, (пирушка) беседа. [Що-день бенькети - мов весілля (Котл.). На хліб, на сіль, на бенькет зазивали. Такий бенькет справляють, що-ну! (Квітка). Прийшли гості, почалась учта (Свидн.). І було багато їсти і пити, добрий баль був. Об Різдві їх заручили; гостей-гостей наїхало… Гульба точилась до самого світу (М. Вовч.)]. Свадебный пир - весільний бенькет, весільна учта (беседа), весілля. Пир горой - бенькет на всю губу. Пир на весь мир - бучний бенькет (баль). Устраивать, устроить пир - справляти, справити бенькет (учту, баль), закликати, закликати беседу. [В роковини весілля свого бенькет справили]. В чужом пиру похмелье - хто кислиці поїв, а кого оскома напала.

* * *

по-панському. Живёт совсем -ски - паном (паном-діло, паном на всю губу) живе.

* * *

сіпання, смикання, торсання; (ветром ставни) торгання. Непроизвольное -ние мускулов - мишка. [По обличчю їй забігала мишка. Верхню губу мишка тіпала].

* * *

1) сми́кання, посми́кування, ша́рпання, поша́рпування, сі́пання, сіпани́на, посі́пування; то́ргання, то́рсання

2) сі́пання, посі́пування, сми́кання, посми́кування

опорочить (хулить) ганити, зганити, гудити, згудити, ґандж[ч]увати, зґандж[ч]увати, (бесславить) ганьбити, зганьбити, ганьбувати, зганьбувати, славити, ославити, неславити, знеславити, безчестити, збезчестити, плямити, сплямити, шпетити, зшпетити кого, що, у (не)славу вводити (ввести) кого, безчестя класти, покласти на кого; срв. Порицать, Опорочить. [І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити (Мирн.). Нащо ганьбити чоловіка (Кам'ян.). Се ганьбує і консульство (Куліш). Блаженні ви, коли вас ганьбуватимуть і гнатимуть та розпускатимуть про вас усяку лиху славу (Єв.). Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)]. Самому -чить себя - (образно) по славоньці ходити. [Не я тебе, дівчинонько, у славоньку вводжу, а сама ти, дівчинонько, по славоньці ходиш (Пісня)].

* * *

принудить примушувати и примушати, примусити, змушувати и змушати, змусити; (диал. принемушувати, принемусити), силувати, присилувати, усилувати; (неволить) неволити, поневолити, приневолювати и приневоляти, приневолити, зневолювати и зневоляти, зневолити кого до чого (що зробити), принукувати, принукати, нудити, нуждити (-жджу, -ждиш), нуждати кого чим (що зробити), приганяти кого до чого, (о мног.) попримушувати, позмушувати, поприневолювати, позневолювати и т. д. кого до чого, кого що зробити. [Примусить її не маю сили (Тобіл.). Ніхто тебе не примушав (Звяг. п.). Що змусило тебе продати слово? (Л. Укр.). Він мене принемушує до цього (Липовеч.). Неволити нікого не можна (Звяг. п.). Поневолила дочку заміж (Васильк. п.). Я тебе не приневолював служити, ти пішла своєю охотою (Звин.). Хіба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював (Грінч.). Князі й бояри охристившись, до хреста людей силували (Куліш). Не схоче жити зо мною - присилую (Васильч.). Голод та холод нуждили його приняти на себе чужу вину (Кониськ.). Спати можна було аж до обід, бо ніхто роботою не нудив (Гр. Григ.). Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш (Неч.-Лев.)]. Меня -дили это сделать - мене примусили (змусили и т. д.) це зробити. Его - дили к этому силою - його силою змусили (примусили, приневолили) до цього, його присилували до цього. Её -дили выйти за него замуж - її всилували (присилували, приневолили, поневолили) (піти) за його. -ждать, -дить кого к работе - приневолювати, приневолити, зневолювати, зневолити, силувати, присилувати, принукувати кого до роботи, нудити кого роботою. -дить кого к молчанию, замолчать - примусити, змусити кого мовчати, (образно) замкнути (заціпити) кому уста, губи (и губу). [Якби вона знала. що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)]. -ждая себя - силуючи себе, через силу. [Через силу п'є горілку (Грінч.)]. Принуждённый -

1) примушений, змушений, присилуваний, приневолений, зневолений до чого. Быть -ным - мусіти (диал. мусити), бути примушеним, змушеним и т. д.;

2) см. Принуждённый, прил. - ться - примушуватися, бути примушеним, змушуватися, бути змушеним, силуватися, бути присилуваним и всилуваним, приневолюватися, бути приневоленим и т. д. до чого.

* * *

несов.; сов. - прин`удить

присечь присікати, присікти, притинати, притяти, утинати, утяти, урубувати, урубати, (во множ.) поприсікати, попритинати, повтинати, поврубувати що. -сечь кому язычок (переносно) - урізати язика кому, заціпити, замкнути губу кому. -сечь огня - викресати (в)огню. Присечённый - присічений, притятий, утятий, урубаний.

* * *

несов.; сов. - прис`ечь

1) притина́ти, притя́ти

2) ( высекать огонь) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати

1) (разбивать пушисто) пушити, спушувати що (землю, вовну и т. д.);

2) облямовувати, обшивати брамом (хутром) що; см. Опушать;

3) кого - лаяти, картати, бештати, кобенити, коренити, путрити, шпетити кого за що; (гонять) турляти, туряти, прати, випрати кого; см. Бранить, Журить. [Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)].

* * *

1) пуши́ти; ( разрыхлять) розпу́шувати, спу́шувати; (распускать перья, шерсть) стовбу́рчити, настовбу́рчувати; (опушать) опу́шувати, облямо́вувати [ху́тром], обшива́ти [ху́тром]

2) спец. пуши́ти

3) ( кого - распекать) ла́яти [на всі за́ставки], карта́ти (кого); шпе́тити (кого); ( отчитывать) вичи́тувати (кому)

1) ( край рта) lip

2) анат. ( складка похожей формы) lip, labium (pl -bia)

3) мн. (концы клещей, тисков и т.п.) pincers

••

несов. - рассека́ть, сов. - рассе́чь; (вн.)

1) ( разрубать на части) cut (d); cleave (d)

2) книжн. ( двигаться сквозь) pass (through), cleave (d)

3) ( ранить) cut (d), slash (d)

несовер. - закусывать; совер. - закусить

1) take/have a snack, lunch

2) (чем-л.) eat/drink (with), have (with)

3) bite

1) etw. (A) zu sich néhmen (непр.), éinen Ímbiß (éin)néhmen (непр.)

2) ( что-либо чем-либо) náchessen (непр.) vt

vt; св - прикуси́ть

совер. разг. ныттыппыр кæнын