(времени)

матем., техн., физ.

1) відрі́зок, -зка

- замкнутый отрезок

2) ( о времени) интерва́л, -лу

3) ( о времени и пространстве) відти́нок, -нка

астр., матем., техн.

- бесконечный промежуток

1) метеор., гидр., техн., физ. (поток воды, его направление) течія́; ( о воде - реже) те́ча; ( бег) біг, род. бі́гу

- антициклоническое течение

2) физ. ( свойство) пли́нність, -ності

- вязкое течение

3) физ. ( протекание) пере́біг, -гу; ( о времени) збіга́ння, сплива́ння, плин, -ну

- течение времени

4) техн. (вытекание, истечение) витіка́ння, стіка́ння

- течение воды

5) наук. ( направление) на́прям, -му

1) виконування и виконання, справляння, оконч. виконання чого (напр., присуду, постанови, обов'язків, програми, п'єси и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволяння и вволювання, оконч. ввоління, вволення чиєї волі, чийого бажання; (отбывание) відбування, оконч. відбуття чого (повинностей); (осуществление) здійснювання, справджування, оконч. здійснення, справдження, сповнення чого (напр. пророцтва, снів, бажань); (соблюдение) додержування, оконч. додержання чого (напр. звичаїв, слова). [Тим часом присуд без виконання зоставатись буде (Грінч.). Вволювання волі старшого (Наш)]. - ние обещания, намерения - виконання обіцянки, наміру. -ние желания, сна - здійснення, справдження бажання, сна. -ние слова - виконання, додержання, доконання слова. -ние договора - виконання, неок. виконування и виконання умови. -ние пророчества - справдження, здійснення пророцтва. -ние религиозных обрядов - виконування, відбування, (соблюдение) додержування релігійних обрядів. -ние года, известного времени, срока - сповнення (уплив (истечение)) року, певного часу, терміну (строку). По -нии года, известного времени, срока - як вийде (як вийшов) рік, певний час, термін (строк); по році, по термінові. Моего -ния (изделия) - мого виробу що, мого виконання що. Приводить, привести в -ние что - виконувати, виконати що (напр. присуд, постанову), (зап.) доконувати, доконати чого, (осуществлять) здійснювати, здійснити що (мрії, бажання); см. Исполнять 1. Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления - виконуючи припис, наказ, присуд, постанову; щоб виконати припис, наказ, присуд, постанову. Для -ния чего - щоб виконати що. К -нию - до (на) виконання. Подлежит -нию что - треба виконати що. Не подлежит -нию что - не треба виконувати чого;

2) чем - сповнення, виповнення чого и (реже) чим (напр. горя, радости и горем, радістю).

* * *

исполниться

1) виконуватися, виконатися, сповнятися, сповнитися, справлятися, справитися, відбуватися, відбутися; (делаться) робитися, зробитися; бути виконаним, сповненим, справленим. Работа -ется кое-как - працю виконують аби-як, праця виконується (робиться) аби-як;

2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий пров.) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось - провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются - а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;

3) (о времени) виходити, вийти, сповнятися, сповнитися. [Сьогодні виходить як раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.). Ще тільки дванадцять років сповнилось після того (Куліш)]. Ему -лось двадцать пять лет - йому вийшло двадцять п'ять років. Годы его -лись (возмужал) - йому вийшли вже роки;

4) (наполняться) сповнятися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися чого и (реже) чим. [Його душа вщерть сповняється солоденької сантиментальности (Крим.). Вже відро сповнилось водою (Сл. Гр.)]. Сердце его -лось радости - серце його сповнилося радости (радощів) или радістю (радощами). Мера терпения моего -нилась - міра терпіння мого сповнилася (переповнилася, виповнилася).

* * *

1) вико́нуватися несов.; зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися, спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися

2) (истекать - о времени, сроке) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; спо́внюватися, -нюється и сповня́тися, спо́внитися; (о достижении какого-л. возраста) зрі́внюватися, зрівня́тися

1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;

2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];

3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).

* * *

1) ( вытекание) витіка́ння

2) (окончание) закі́нчення, скі́нчення

3)

1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;

2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;

3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;

4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).

* * *

1) ( действие) ви́хід, -ходу

2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нок

3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́

4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку

изойти

1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];

2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];

3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];

4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];

5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];

6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;

7) (везде побывать) - см. Исхаживать.

* * *

1) (выходить откуда-л.), вихо́дити

2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити

3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти

3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];

2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];

3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).

* * *

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

нрч. (нет времени)

I. ніколи, нема(є) коли, нема(є) часу, (диал.) нема вправки; срв. Недосуг 2. [Ніколи і вмерти буде (Приказка). Так ніколи? ще молодий, а мало так маєш ти часу! (Грінч.). Ніколи їм за дівчатами бігати (Квітка). Нема коли й пообідати (Брацл.). Нема часу, бо багацько маю роботи (Н.-Лев.)]. Мне -да - мені ніколи, я не маю часу, (вопросит.) є(сть) мені коли? -да было - ніколи було, не було коли.

II. Некогда, нрч. (когда-то) - колись, колись-то, (в прошлом ещё) колись було. [Було колись, минулося, не вернеться знову (Шевч.). Забули рід і хати відреклись, що годувала їх колись (Самійл.). Лихо колись спіткає його (Грінч.). Колись-то було, та тепер загуло (Приказка). Колись було, жив один чоловік (Звин.)].

* * *

(предик.: нет времени) ні́коли, нема́є (нема́) коли́; зага́йно

1) (превосх. степ.) найновіший. -шие известия - найновіші (найсвіжіші, последние: останні) звістки (вісті);

2) (ближайший к современности, современный) новітній, (нового времени) новочасний; (модерн) модерний. [Залежність наших новітніх авторів від стародавніх (Л. Укр.). Єгиптяни не знали такої хронології, як новітні народи (Л. Укр.). Видавання пам'яток новітньої української літератури (Стат. Ак. Н.). Новочасні західньо- европейські держави (Доман.)]. В -шее время - за новітніх часів, за новітнього часу, за новітньої доби, в новітні часи, в новітній час, новітніми часами. -шие философы - новітні (найновіші, новіші) філософи.

* * *

1) найновіший

2) (последний по времени, современный) нові́тній, найнові́тніший

нывать

I. 1) нити, занивати, скиміти, мліти, млоїти; (ломить) ломити що, ломотіти в чому; (болеть) боліти. [Груди не ниють мої (Грінч.). Натомлені приємно ниють ноги (М. Рильськ.). Годі оманою нити, серце моє молоде! (Сосюра). Серце стогне, душа мліє (Метл.). Голова боліла, скиміла (Крим.)]. Зуб ноет - в зубі скимить, зуб ниє (скимить). [Скимить у зубі (Верхр.)]. Сердце -ет - серце ниє (заниває, мліє, скимить). [Вийшла з села - серце ниє (Шевч.). Десь поїхав мій миленький, десь поїхав і немає, моє серце заниває (Пісня). Чого-ж у мене серденько і мліє, і болить? (Глібів). Серце стогне, скимить і рида (Крим.)]. Сердце -ет по родимой сторонке - серце ниє-нудьгує за рідним краєм. Ныть от времени до времени, слегка - понивати. [Понивало стиха в грудях (Васильч.)];

2) (хныкать, уныло жаловаться) скигляти, скімлити, скавуліти, (зап.) скуліти. [Скиглить, мов кривий цуцик (Номис). Не скигли, бо ти всіх побудиш (Шевч.). Повітові Гамлети, що скиглили по своїх кутках (Крим.). Чого скімлиш? аж набридло слухати! (Звин.)].

II. Ныть, сщ. - см. Ноющий (-щая боль).

* * *

1) ни́ти (ниє); (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити, скимі́ти, -ми́ть, скимлі́ти

2) ( надоедливо жаловаться) ски́глити, ни́ти; ( хныкать) скі́млити

1) відсутність, неприсутність, небутність, (устар.) непритомність (-ости). [За відсутністю голови головує його заступник]. В чьё-л. -вие - за небуття кого, за відсутности, за небутности чиєї. В моём, твоём и т. д. -вии - за відсутности (за небутности) моєї, твоєї и т. д., не при мені, не при тобі и т. д.;

2) (недостача) брак, нестача. -вие времени (недосуг) - нікольство. За -вием времени, доказательств - через брак часу, через брак (через відсутність) доказів.

* * *

1) відсу́тність, -ності; диал. непрису́тність

2) (недостача, нехватка) брак, -у, відсу́тність

I. перекіп (-копу). см. I. Перерывание.

II. Перерыв -

1) действ. - см. II. Перерывание;

2) перерва, перепинка, перепина, перервиця, перерив, перетин. [Заговорила, мов не було ніякої перерви (Л. Укр.). Між першим и другим відділом у концерті була перерва. Перерва (перепина) на обід. Працюю не поспіль, а з перепинками. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині]. Без -ва - без перерви, (без остановки) без відгалу[ю]. [Працюючи без спочинку, без відгалю (М. Вовч.)]. С -рывами - з перервами и т. д., (а кроме того ещё о времени) перейомом, вряди- годи. [Ходив він часом і на Дін, - не що-року, а так, як йому по вигоді, ходив він перейомом (М. Вовч.)]. -рыв сообщения, сношений, переговоров - перерва, перерив, перепина сполучення, зносин, перемов (переговорів);

3) (место, где что-л. перервано) перерване (- ного), перерив. [Звяжи на перерваному]. На-перерыв (наперехват) - наввипередки, один поперед одного (другого). См. Наперерыв, Наперехват.

* * *

1) перери́в, -у; ( место разрыва) розри́в, -у

2) ( промежуток времени) пере́рва

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

подойти

1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];

2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];

3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];

4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];

5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;

6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;

7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.

* * *

несов.; сов. - подойт`и

підхожий, підхідний, прикладний, (соответственный) відповідний, (о времени, случае: удобный) слушний, нагідний, догідний, пригідний. [Нема нічого підхожого (Звин.). Підхідне полотно (Борз. п.). Прикладна земля (Полт.). Відповідні та влучні (меткие) аргументи (Єфр.). Чекав слушного часу]. -щее для вас положение, место (служба) - відповідне для вас становище, відповідна для вас посада. -щее дело - підхоже діло кому, рука кому, на руку кому, на руку ковінька кому. [Мені з паничем не рука (Звин.)]. -щий товар - підхожий, годящий крам. -щий по цене - поцінний. Купить за -щую цену - купити поцінно. Первый -щий - перший-ліпший (напр., випадок).

* * *

1) прич. яки́й (що) підхо́дить

2) в знач. прил. підхо́жий, підходя́щий, приго́жий; ( пригодный) прида́тний, годя́щий; ( соответствующий) відпові́дний; (о времени, случае; удобный) слу́шний