Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(во+что+и+чем)

  • 121 отправлять

    отправить
    1) виряджати, вирядити, відряджати, відрядити, виправляти, виправити, наряджати, нарядити, слати, послати, висилати, вислати, (услать, спровадить) відсилати, відіслати, випроваджати и випроваджувати, випровадити, відпроваджати и відпроваджувати, відпровадити, спроваджувати, спровадити кого, що куди. -лять кого в дорогу, в поход - виряджати (виправляти) кого в дорогу, в похід. -вить послов - вирядити (нарядити, послати) послів. -вить товары по железной дороге - послати, вислати крам залізницею. -вить кому-л. письмо, посылку по почте - послати кому листа поштою, послати, подати кому посилку поштою. -вить кого из дому (спровадить) - випровадити, відпровадити, спровадити, відрядити кого з дому. -вить ни с чем - випровадити, відпровадити кого ні з чим. -вить в ссылку - запровадити (и запроторити, завдати) на заслання. -вить на тот свет - на той світ загнати, з світу зігнати;
    2) справляти, справити, відправляти, відправити, управляти, управити, справувати що. -лять какую-л. должность, службу - справляти, справувати, відбувати які обов'язки, яку службу, урядувати на якій посаді; (служить чем) правити за кого, за що. -лять какие-л. функции - справляти які функції. -лять повинности - відбутки відбувати. Отправленный - виряджений, відряджений, виправлений, посланий, висланий и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - отпр`авить
    відправля́ти, відпра́вити и повідправля́ти; (снаряжать, отпускать в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти; (отсылать кого-л.) випроводжа́ти, ви́провадити, відпрова́джувати, відпрова́дити и повідпрова́джувати, несов. попрова́дити; ( посылать) посила́ти, посла́ти; (отсылать что-л.) надсила́ти, надісла́ти; (спроваживать куда-л.) запрова́джувати, запрова́дити и позапрова́джувати; диал. виправля́ти, ви́правити и повиправля́ти
    II несов.; сов. - отпр`авить
    (исполнять, осуществлять), вико́нувати, ви́конати; ( исполнять обряды) пра́вити, відправля́ти, відпра́вити

    Русско-украинский словарь > отправлять

  • 122 поделать

    1) (что) поробити. [Мушу ті всі справи поробити];
    2) (с кем, чем) удіяти, подіяти, починити, зорудувати, урадити. Ничего с ним не -ешь - нічого йому не вдієш (подієш, урадиш). Ничего не -ешь! - нічого не вдієш! нема ради (поради)! Ничего не могу -лать - не дам ради (рахуби) ніякої, нічим не зараджу;
    3) (колдовством) заподіяти, поробити, починити. [Ворожка це йому так заподіяла (поробила, починила)].
    * * *
    пороби́ти; ( с кем-чем) вді́яти

    Русско-украинский словарь > поделать

  • 123 посмотреть

    1) подивитися (диал. подивити), погля[е]діти, (гал.) піз(д)ріти, (взглянуть) глянути, (с)поглянути, позирнути, кинути оком, звести очима на кого, на що и (переводя взор с одного предмета на другой) по кому, по чому; срв. Поглядеть. [Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку (Чуб.). Та подивила на бистру воду (Гол.). Пізрю-же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький оре (Гол.)]. -трите, который час - подивіться, гляньте, котра година. -трите, как он танцует - подивіться, (по)гляньте, як він танцює. -треть во все сторон, вокруг - подивитися, роздивитися, розглянутися на всі боки, навкруги (навколо). Куда ни -тришь - куди (не) глянеш, куди оком закинеш. [Десь гарно жонатому, що усі-ж то, усі куди оком закинеш, усі женяться (Квітка)]. -треть на людей, на деревья и т. п. - глянути по людях, по деревах и т. п. Как только -трел ему в глаза, сейчас заметил - скоро (тільки) споглянув йому в вічі, зараз побачив. -три(-ка), -трите(-ка) - глянь(-но), гляньте(-но) и глянься(-но), гляньтеся(-но), (с)поглянь(-но), (с)погляньте-но, побач(-но), побачте(-но), диви(-но), дивіть(-но). [А побачте, діду, що то воно горить (Звяг.). Гляньтеся, яка швидка! (Кониськ.). Спогляньте-бо на неї, спогляньте на її уста… Дивітесь (Куліш)]. -трим, что из этого выйдет - побачимо, що з цього (з того) вийде (буде). -трим, согласится ли он на это - побачимо, чи згодиться (чи пристане) він на це (на те). -треть правым глазом, левым глазом - подивитися на праве око, на ліве око. [Подивися на праве гоко і побачиш поле. А ну подивися ще на друге гоко (Вінниц.)]. -трели друг на друга - подивилися, глянули один на одного; срв. Переглянуться (Переглядываться). -треть за кем, за чем - подивитися, погля[е]діти, попильнувати кого, чого. [Подивіться, поглядіть моїх дітей, поки я прийду].
    * * *
    1) подиви́тися; ( взглянуть) гля́нути, погля́нути, огля́нути, спогля́нути
    2) ( за кем-чем - последить) посте́жити (за ким-чим), нагля́нути (кого-що)

    Русско-украинский словарь > посмотреть

  • 124 прельщаться

    прельститься (стр. з.) вабитися, зваблюватися, звабитися чим; (возв. з.) вабитися, зваблюватися, звабитися ким, чим, повабитися на кого, на що, надитися, знаджуватись, знадитися на кого, на що, квапитися, поквапитися на кого, на що, залеститися; срв. Обольщаться, Пленяться. [Вабитися земними надіями (Грінч.). У місті я бував - надився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). Залестився, шо дуже хороша]. Он -тился ею, блеском света - він звабився нею (повабився, понадився на неї), пишнотою світу.
    * * *
    несов.; сов. - прельст`иться
    1) (кем-чем, на кого - увлекаться, пленяться) захо́плюватися, захопи́тися (ким-чим); ( влюбляться) зако́хуватися, закоха́тися (в кого); ( очаровываться) зачаро́вуватися, зачарува́тися (ким-чим)
    2) (кем-чем, на что - соблазняться) спокуша́тися, спокуси́тися (на що, чим); ( поддаваться обольщению) на́дитися и зна́джуватися, зна́дитися, ва́битися и зва́блюватися, зва́битися, несов. пона́дитися, пова́битися, пова́житися, пова́жити (на кого-що)
    3) страд. (несов.) прива́блюватися, прина́джуватися, ва́битися, на́дитися; зачаро́вуватися, очаро́вуватися; спокуша́тися; зна́джуватися, зва́блюватися

    Русско-украинский словарь > прельщаться

  • 125 приглядывать

    приглядеть
    1) (присматривать за кем, чем) доглядати, догле[я]діти, доглянути, наглядати, дозирати, назирати кого, що; срв. Присматривать за кем. [Малих діток доглядати (Метл.). Сидить він між маленькими жидиками, дозирає їх (Стеф.). Назирай орлиним оком сирітськую хату (Куліш)];
    2) (высматривать кого, что) наглядати, нагле[я ]діти, виглядати, виглядіти, визирати, визирі[и]ти, назирати кого, що, любувати що. [Вона вже давно його нагляділа (Мирн.). Славну жінку наглянув собі (Коцюб.). Визиріла собі Настя славного парубка (Кониськ.)];
    3) приглядеть глаза - виглядіти очі; срв. Высматривать. [Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - пригляд`еть
    1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догля́діти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого)
    2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

    Русско-украинский словарь > приглядывать

  • 126 присматривать

    присмотреть
    1) кого, что - наглядати, нагле[я]діти и наглянути, назирати, назирити кого, що; назнати, навідати кого, що, набачити що. [І плиту вже навідав у нову хату (Борз.). А він набачив на полиці груші та тільки туди й дивиться (Звин.)]. -реть девушку - нагле[я]діти (наглянути, назнати) дівчину. -реть лошадку под масть своей - назирити, набачити коненя до пари своєму. [Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.)]; срв. Высматривать 3, Приглядывать 2;
    2) за кем, за чем - глядіти, доглядати, догле[я]діти, доглянути кого, чого, приглядати, пригле[я]діти, приглянути за ким, за чим и кого, що, наглядати, наглянути за ким, за чим и над ким, над чим, кого, що и чого, дозирати кого, чого (що) и за ким, за чим, назирати кого, що, над ким, над чим, давати позір на що, пильнувати, допильнувати, припильнувати, пантрувати, допантрувати кого, чого, мати обачення на кого. [Жінка кудись пішла і приручила йому глядіти дитини (Грінч.). І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула (Рудч.). Вона і зробить усе і догледить усього (М. Вовч.). Приглядати за дітьми (Васильч.). Наглядати, як сіно складатимуть (Г. Барв.). Вона за всім дозирає (Мова). Не будеш діток моїх дозирати (Метл.). Над містом назирати (Крим.). Наказував, аби давала позір на чоботи, бо десь пес може затягнути (Стеф.). Дітей пантрує (Мирн.). Май-же, сестро, обачення на діти мої (Пісня)]. -вать за детьми - глядіти, доглядати, дозирати, пантрувати дітей, наглядати дітей и за дітьми, приглядати за дітьми. -вай, -три за ребёнком - гляди, доглядай, дозирай дитини и дитину, наглядай дитину и за дитиною, приглядай за дитиною, доглянь дитину и дитини, приглянь за дитиною. -вать за скотом - глядіти, доглядати, дозирати худоби, наглядати за худобою; срв. Ухаживать. -вать за умирающим - доглядати, доглянути душі, смерти. Присмотренный - нагляджений, назирений, назнаний, навіданий, набачений.
    * * *
    несов.; сов. - присмотр`еть
    1) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догляді́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти (кого-що, за ким-чим, над ким-чим), несов. гляді́ти (кого-що, чого); пригляда́ти, пригля́нути и пригля́діти и пригле́діти (за ким-чим, кого-що); несов. диал. дозира́ти (кого-чого); (несов.: наблюдать) пильнува́ти (кого-що, чого); ( следить) сте́жити, посте́жити (за ким-чим)
    2) (высматривать, подыскивать) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти; диал. назира́ти, нази́рити

    Русско-украинский словарь > присматривать

  • 127 провонять

    1) что (действ. з.) - засмердіти, просмердіти, завоняти ще. [Засмерділи (завоняли) хату тютюном];
    2) чем (средн. з.) - за[про]смердітися, просмерднути чим. [Уже ввесь світ засмердівся тютюном (Грінч. II.)];
    3) (протухнуть) засмердітися, завонятися, затхнутися, просмерднути, притхнути; срв. Протухнуть. [М'ясо засмерділось (завонялось). Яйця затхнулись. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою (Н.-Вол. п.)]. Провонялый, провонявшийся чем - засмерджений, завоняний, просмердлий чим, за[при ]тхлий.
    * * *
    1) просмерді́тися, засмерді́тися; ( протухнуть) проту́хнути
    2) (наполнить, пропитать неприятным запахом) просмерді́ти, засмерді́ти

    Русско-украинский словарь > провонять

  • 128 путаться

    1) плутатися, (о мыслях, чувствах ещё) мішатися, (в чем) плутатися, путлятися в чому. [Плутаються нитки (Грінч.). Чув, що мислі його мішаються (Франко). Попереду плутався в полах високий піп (Коцюб.). Вона сама купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами, бились, верещали (Л. Укр.)];
    2) (сбиваться) плутатися, мішатися, збиватися;
    3) во что - вплутуватися, плутатися, втручатися, ув'язуватися в що; см. Вмешиваться 2;
    4) (блуждать) плутати, блудити, блукати;
    5) (шататься) віятися, тинятися, вештатися;
    6) с кем - тягатися з ким (см. Волочиться 2, Таскаться); (возиться) вовтузитися, воловодитися з ким.
    * * *
    1) плу́татися, сплу́туватися
    2) ( впутываться) плу́татися, вплу́туватися; (вмешиваться) втруча́тися
    3) ( блуждать в поисках дороги) плу́тати, блука́ти, блуди́ти
    4) ( шататься) ве́штатися, тиня́тися
    5) (иметь дело с кем-, чем-л.) тяга́тися
    6) страд. (несов.) плу́татися, сплу́туватися; збива́тися; вплу́туватися; сплу́туватися, пу́татися

    Русско-украинский словарь > путаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Разумный видит, что за чем идет. — Разумный видит, что за чем (что к чему) идет. См. УМ ГЛУПОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ЧТО ТАКОЕ ФИЛОСОФИЯ? — ’ЧТО ТАКОЕ ФИЛОСОФИЯ?’ (‘Qu est ce que la philosophie?’, Les Editions de Minuit, 1991) книга Делеза и Гваттари. По мысли авторов, обозначенной во Введении, ‘что такое философия’ это такой вопрос, который ‘задают, скрывая беспокойство, ближе к… …   История Философии: Энциклопедия

  • Чем хуже — Чем хуже, тем лучше Чем хуже, тем лучше подход к разработке программного обеспечения, объявляющий простоту реализации и простоту интерфейса более важными, чем любые другие свойства системы. Этот стиль описан Ричардом П. Гэбриелом (Richard P.… …   Википедия

  • Чем хуже, тем лучше — подход к разработке программного обеспечения, объявляющий простоту реализации и простоту интерфейса более важными, чем любые другие свойства системы. Этот стиль описан Ричардом П. Гэбриелом (Richard P. Gabriel) в работе «Lisp: Good News, Bad News …   Википедия

  • что — 1) чего, чему, что, чем, о чём, мест. 1. вопросительное. Обозначает вопрос о предмете, явлении, признаке и т. п. Что ищет он в стране далекой? Что кинул он в краю родном? Лермонтов, Парус. Чего тебе: чаю или кофе? Эй, Афанасья, кофе доктору, да… …   Малый академический словарь

  • ЧТО ТАКОЕ ФИЛОСОФИЯ? — ( Qu est ce que la philosophie? , Les Editions de Minuit, 1991) книга Делеза и Гваттари. По мысли авторов, обозначенной во Введении, что такое философия это такой вопрос, который задают, скрывая беспокойство, ближе к полуночи, когда больше… …   История Философии: Энциклопедия

  • чем Бог послал — (иноск.) что дал, чем взыскал Ср. Приходите к нам обедать: не взыщите, запросто, чем Бог послал. Ср. Diner à la fortune du pot. Обедать чем Бог послал …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • ЧТО — (1) ЧТО (1) [што] чего, чему, что, чем, о чём, местоим. 1. вопросительное. Какой предмет (вещь), какое явление? Что это такое? Чего вы ждете? Что с вами? Чем ты недоволен? Что из того (следует)? «Что нового покажет мне Москва?» Грибоедов. «Что… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧТО — (1) ЧТО (1) [што] чего, чему, что, чем, о чём, местоим. 1. вопросительное. Какой предмет (вещь), какое явление? Что это такое? Чего вы ждете? Что с вами? Чем ты недоволен? Что из того (следует)? «Что нового покажет мне Москва?» Грибоедов. «Что… …   Толковый словарь Ушакова

  • Что — (1) ЧТО (1) [што] чего, чему, что, чем, о чём, местоим. 1. вопросительное. Какой предмет (вещь), какое явление? Что это такое? Чего вы ждете? Что с вами? Чем ты недоволен? Что из того (следует)? «Что нового покажет мне Москва?» Грибоедов. «Что… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧТО — ЧТО, род. чего, мест., ср. ·произн. што, штё, ште, шта, що и пр. (щё, ряз., тамб. вят. ). Что выше нас, то не до нас. Что хочешь говори, а я не верю. Что он делает? Что взял? о неудаче. Что да что нужно, говори! | Кой, который. О ты, что в… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»