(во+многих+местах)

I. во многих местах или много раз) побувати. Где только он не -вал, весь свет объездил - де тільки він не побував (бував), увесь світ об'їздив.

II. и перебыть сов. перебути (реже перебувати), перевернутися. [Здається, не було хати в селі, де-б я не перебула наймичкою. За день скільки вас перебуде (перевернеться)]. -быть беду - перебути, перетривати біду (лихо). [Не родив мак - перебудемо й так].

* * *

(несов.: о многих или много раз, во многих местах, всюду) перебува́ти, побува́ти, поперебува́ти

где у кого побувати де, у кого, (навестить) навідатися куди, до кого, відвідати кого. Вчера я -вал в трёх местах - учора я побував (аж) у трьох місцях. Я -ваю у него - я побуваю в нього, я навідаюсь до нього. Срв. Перебывать.

* * *

и Изрезать изрезать

1) (на куски) різати, порізати, розтинати, розтяти, шматувати, пошматувати, (о мн.) порізати, порозтинати що чим. [За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)];

2) (во многих местах) різати, порізати, порозтинати, (резьбою) карбувати, покарбувати. [Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (Куліш)]. Изрезанный - порізаний, пошматований, порозтинаний, (изрезьблённый) покарбований. -ный берег моря - порізаний морський берег. -ный морщинами - поритий, (по)карбований зморшками. [Чого по жовтому карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь? (Мирн.)]. -ный рытвинами - поритий, попоротий. [Похитуючись по скелястій поритій дорозі, фаетон з'їхав у балку (Грінч.). Земля тут попорота (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - изр`езать

и Перерезывать перерезать

1) перерізати, перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти и перетнути, (перекроить) перекраювати, перекраяти, (хлеб и т. п. на части, на куски) перекроювати, перекроїти, перебатовувати, перебатувати що; (быстрыми движениями) перечикрижувати, перечикрижити, сов. перечикати, перечикнути що, (во множ.) поперерізати, поперетинати, поперекраювати и т. д. кого, що. [Така шабля, що на що наставиш, так і перетне (Манж.). Перечикала шийку курчаті (Ос.)]. -зать верёвку, ремень (верёвки, ремни) - перерізати, перетяти (перетнути) мотуз, ремінь, поперерізати, поперетинати мотуззя, реміння. -резать хлеб пополам - перерізати, перекраяти, перекроїти, перебатувати хліб надвоє;

2) (изрезать) порізати. Травой все ноги -зал - травою (геть) чисто ноги порізав;

3) порізати, вирізати, повирізати и -різувати (всіх). [Порізала всіх качок. Геть виріжем вражих ляхів, геть що до одного (Нар. пісня)];

4) (о реке, овраге: прорезать) перерізати и перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти, переймати, пере(й)няти, (во многих местах) поперерізати, поперетинати, попереймати що. [Невеличка іскорка довгою стрілою перетяла увесь степ (Мирн.)]. -зать путь, дорогу кому, -зать кого - перетинати (перетяти), перерізати (перерізати), (перехватить) заскочити путь, дорогу кому, переймати (перейняти), перебігати (перебігти) кого. Срв. Преграждать. [До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна і по-під тином. Заскочимо, кажуть, тобі на Дніпрі всі переправи і не пустимо в Крим без бою (Куліш)]. Перерезанный - перерізаний, перетятий, перекраяний и т. д.; (прорезанный во мног. местах) поперерізуваний, поперетинаний. [Країни недоступними болотами поперетинані (Куліш). Травичка поперерізувана стежками (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - перерез`ать

1) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти; ( пересекать) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; (несов.: изрезать) порі́зати; (разрезать, пересекать) перекра́ювати, перекра́яти, (несов.: резким движением) перечикри́жити

2) (несов.: зарезать всех, многих) порі́зати, ви́різати, повирі́зувати, повиріза́ти, перері́зати

облететь

1) а) летать кругом; б) мимо; в) (перебывать во мн. местах) облітати, (сов.) облетіти и облітати. [Я-ж-би тую Україну кругом облітала. Сторожка птиця облітає сітку. Облітав увесь світ];

2) (опереживать на лету) переганяти (перегнати), випереджати (випередити) кого (летючи, в лету, в літанні). [Цей голуб летючи перегнав усіх];

3) о(б)падати, о(б)пасти (о мног. пообпадати), обсипатися, обсипатися, облітати, облетіти. [Листя вже обпадає. Грушки обсипалися]. Гасне день, облітає мов мак (Тичина)].

* * *

обежать и Оббегать, оббежать

1) вокруг чего-л. - оббігати, оббігти, пооббігати;

2) (обогнать) випереджати, випередити, обганяти, обігнати, перебігати, перебігти;

3) (избегать) оббігати, відбігати, уникати. Об(б)егать (сов.) - оббігати, вибігати, обганяти, обгасати. [Вибігав усе село, до кожної хати заходив].

* * *

перегрызть перегризати, (о мног. или во многих местах) поперегризати що чим. [Добрі зуби і камінь перегризуть (Ном.)]; (орехи, семечки) перелущити, полузати, полущити (горіхи, насіння). Мы все сухари -ли - ми всі сухарі пере[по]гризли. Перегрызенный - перегризений; поперегризаний, поперегризуваний.

* * *

несов.; сов. - перегр`ызть

1) перегриза́ти, перегри́зти и поперегриза́ти; (несов.: семечки, орехи) полуза́ти, полу́щити, перелу́щити, полу́скати, перелу́скати

2) (кусать, загрызать всех, многих) загриза́ти, позагриза́ти

-ся, возмутить, -ся

1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;

2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];

3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;

4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].

* * *

несов.; сов. - возмут`ить

1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити

2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти

3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

иссечь

1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;

2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;

3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;

4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -

1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;

2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.

* * *

несов.; сов. - исс`ечь

1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати

2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти

3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати

4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати

наблевать набльовувати, наблювати, (во многих местах) понабльовувати. Наблёванный - набльований, понабльовуваний. -ться -

1) набльовуватися, бути набльовуваним, набльованим, понабльовуваним;

2) (вдоволь, сов.) наблюватися, (о мног.) понабльовуватися.

* * *

вульг.; несов.; сов. - наблев`ать

набросать

I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;

2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -

1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;

2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.

II. Набрасывать, набросить -

1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];

2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;

3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.

* * *

1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

2) см. набрасывать I 2)

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

I. -ся, обкапать, -ся обкапувати, -ся, обкапати, -ся, обкрапувати, -ся, обкрапати, -ся. [Обкапав мене воском].

II. -ся, обкопать, -ся обкопувати, -ся, обкопати, -ся, (о мног.) - пообкопувати, -ся. [З неділі будемо леваду обкопувати].

* * *

объехать

1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;

2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].

* * *

1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти

2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати

3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати

1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити

2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

см. Перебраживать.

* * *

1) (несов., сов.: переходить вброд) перебродити и перебро́джувати и перебріда́ти, перебрести́

2) (несов.: побывать во многих местах) переброди́ти, переблука́ти

перегрызться перегризатися, перегризтися, (о мног. или во многих местах) поперегризатися. [Кісточка, як камінь: ніяк не перегризається. Собаки перегризлись (поперегризались) за кістку. Перегризлася (об'їлася) з усіма сусідами].

* * *

несов.; сов. - перегр`ызться

пережить

1) переживати, пережити, перебувати, перебути. [Не знати, хто кого переживе. Перебули сяк-так голодну зиму, діждалися весни (Квітка)];

2) (претерпевать) зазнавати, зазнати, (перечувствовать) перечувати, перечути. Много горя -жил я за свою жизнь - багато лиха зазнав (пережив) я на своєму віку. [Усе, що творить письменник, він все те перечуває (Кониськ.)]. -вать различные этапы в своём развитии - переходити різні етапи в своєму розвою;

3) (во многих местах) побувати, побути, пожити. Я -жил в девяти губерниях - я побував (пожив) у дев'ятьох губернях. Пережитый - пережитий, перебутий.

* * *

несов.; сов. - переж`ить

прожать прожинати, прожати; (во многих местах) попрожинати. Прожатый - прожатий.

* * *

несов.; сов. - прож`ать

прокосить прокошувати, прокосити; (во многих местах) попрокошувати. Прокошенный - прокошений.

* * *

несов.; сов. - прокос`ить

1) проко́шувати, прокоси́ти

2) (несов.: косить в течение определённого времени) коси́ти [ці́лий день], прокоси́ти

прошить

1) (шить насквозь) прошивати, прошити, (во множ.) попрошивати що чим;

2) (известное время) прошити (який час). Прошитый - прошитий, (во многих местах) попрошиваний.

* * *

несов.; сов. - прош`ить

1) прошива́ти, прошити

2) (несов.: шить в течение определённого времени) ши́ти [ці́лий день], проши́ти