Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ярина

  • 1 Ярина

    Ярина ѕелїе

    Синонїма Славеноросскаѧ > Ярина

  • 2 ярина

    Gynecology: YARINA (комбинированный противозачаточный препарат Ethinylestradiol Drospirenone)

    Универсальный русско-английский словарь > ярина

  • 3 восходить

    и всходить взойти
    1) на что (вверх) - сходити (зіходити), зіхожати, сов. зійти, (о многих - посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль - вступити на корабель;
    2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло - сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);
    3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит - дим хвилює;
    4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати, сов. зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];
    5) (о тесте) сходити (зіходити), сов. зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].
    * * *
    1) (подниматься вверх; возноситься) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися
    2) ( о светилах) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися
    3) ( к чему - иметь своим началом) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); ( происходить) похо́дити (від чо́го)

    Русско-украинский словарь > восходить

  • 4 настаивать

    настоять
    1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];
    2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;
    3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;
    4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -
    1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];
    2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);
    3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.
    * * *
    I наст`аивать
    настоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)
    II несов.; сов. - насто`ять
    (делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти

    Русско-украинский словарь > настаивать

  • 5 особенно

    1) особливо, осо[і]бно. Он сегодня в -но хорошем настроении - сьогодні він в особливо гарному настрої;
    2) (в особенности) особливо, надто, доконче, найбільше, найпаче. [Недобре живеться простим людям, особливо на Україні (Єфр.). Хвалив доконче за те, що вона написана не книжним язиком (Неч.-Лев.)]. Яровые хлеба хороши, -но гречиха - ярина гарна, а надто (найпаче) гречка. Не -но - не надто, не так-то, не з-так, не геть-то, мало що, не притьма. Не -но давно (долго) - нещодавно (довго);
    3) См. Особо и Отдельно;
    4) (в особицу) - см. Особица.
    * * *
    нареч.
    1) особли́во, особли́ве ( по-особенному) по-особли́вому ( в особенности же) особли́во ж, а на́дто ( очень) ду́же
    2) см. особо 1)

    Русско-украинский словарь > особенно

  • 6 посев

    1) (дейст.) сіяння, сіяття, сів[й]ба, засівка, сіянка, за[при]сівок (-вку). [Прокіп у полі кінчав пізню сівбу (Коцюб.). У нас сіяття обмаль (Крим.). Яка засівка, такий і врожай (Яворн.). Пізній присівок];
    2) (время) сіянка, сів[й]ба;
    3) (что сеют и засеянное поле) сів (р. сіву), посів, засів (-ву), засівок (-вку), (обычно о дополнит.) присівок (-вку), сівбина (зап.), (только то, что сеют) сів[й]ба. [Все помололи, навіть на сійбу не зоставили (Крим.). Осталось тільки що на посів (Грінч. II). Сонце! ти сієш у мою душу золотий засів (Коцюб.). На сівбу зерна немає (Грінч.). Сіють вони тільки муку, облуду та зраду і поливають той засів сльозами та кров'ю (Грінч.). Впаде мій сів - і хліб ми будем мати (Грінч.)]. Производить -сев - сіяти, засівати, засіяти. Кончить -севы - обсіятися, (мн.) пообсіватися, відсіятися, повідсіватися. [Обсіялись мужики, дощу виглядають (Руд.). Пообсівались люди яриною (Квітка)]. -сев на краю поля - підсівки;
    4) см. Всходы. Яровые -севы - ярина, яр (-ру). Озимые -севы - озимина.
    * * *
    1) ( действие) сівба́, сі́яння
    2) (то, что посеяно) посі́в, -у, засі́в, -у
    3) спец. посі́в

    Русско-украинский словарь > посев

  • 7 ярица

    с.-х. диал.
    ярина́, яровина́; яри́ця

    Русско-украинский словарь > ярица

  • 8 яровина

    с.-х.
    ярина́, яровина́; яри́ця

    Русско-украинский словарь > яровина

  • 9 яровое

    в знач. сущ. с.-х.
    ярина́, яровина́; яри́ця

    Русско-украинский словарь > яровое

  • 10 яровые

    с.-х.
    ярові́ (культури); ярина

    Русско-украинский словарь > яровые

См. также в других словарях:

  • Ярина — Действующее вещество ›› Дроспиренон* + Этинилэстрадиол* (Drospirenone* + Ethinylestradiol*) Латинское название Yarina АТХ: ›› G03AB Прогестагены и эстрогены (комбинации для последовательного приема) Фармакологическая группа: Эстрогены, гестагены; …   Словарь медицинских препаратов

  • ярина — (ерина) 1. гародніна; 2. прадукт перапрацоўкі гародніны; ˜ ярина квасная, ярина шаткованая квашаная капуста; 3. яравыя (пра зерневыя культуры) …   Старабеларускі лексікон

  • ярина — сущ., кол во синонимов: 4 • ерестина (4) • контрацептив (5) • поярок (4) • …   Словарь синонимов

  • ярина — Ярина: в розумінні: городина [II] городина [IV VI,XI] городина, овочі [51] …   Толковый украинский словарь

  • ярина — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ярина — I ярина I яровой хлеб , см. яра. II ярина II овечья шерсть , цслав. ярина ἔριον, болг. ярина шерсть, козья шерсть , сербохорв. jа̏рина, jарѐница шерсть ягненка . Родственно лит. ėras ягненок , др. прусск. eristian ягненок , греч. ἔριφος козел …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Ярина (приток Добрянки) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ярина (значения). Ярина Характеристика Длина 11 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье …   Википедия

  • ярина — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  сущ. шерсть овечья.         … …   Словарь церковнославянского языка

  • Ярина — волна, шерсть овечья …   Краткий церковнославянский словарь

  • ярина — и/, ж. 1) Сходи або посіви ярих культур. 2) діал. Городина, овочі …   Український тлумачний словник

  • ярина — [йариена/] ни/, д. і м. н і/ …   Орфоепічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»