-
1 пришёптывание
шепта́ння, шепота́ння, шепоті́ння -
2 шептание
шепта́ння, шепота́ння, шепоті́ння -
3 шушуканье
шушу́кання; шепта́ння, шепоті́ння, шепота́ння, ше́поти, -тів, диал. ше́пти -
4 фыс-фыс
насл. сопіння, шепотіння, шипіння О, К; пор. фышфыш. -
5 шёпот
ше́піт, -поту, по́шепт, -у; ( действие) шепоті́ння, шепота́ння; (слухи, тайные разговоры) чу́тка, поголо́ска, по́голос, -у, поголо́сок, -ска, диал. по́чутка -
6 затихать
затихнуть затихати и тихнути, затихнути, стихати, стихнути, затишуватися, затишитися, стишуватися, стишитися, (о мног.) позатихати, постихати, поза[пос]тишуватися; (униматься) угавати (только с отриц. не), (диал.) убавлятися, убавитися; (прекращаться, переставать) ущухати, ущухнути, занишкнути, (притаиться) (образно) мовчати та дихати, (замолкнуть) замовкати, замовкнути. [Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих (Шевч.). І тихнуть Божії слова (Шевч.). В людських хатах все було позатихає, все посне (Н.-Лев.). То стала злая хуртовина (буря) по Чорному морю стихати (Макс.). Постихали співи й жарти (Гліб.). Затишивсь уже грім, не гримить (Конгр. п.). В горницях стишилось, як надворі після заверюхи (Н.-Лев.). Там внизу музика дика не вгаває на хвилину (Франко). Помалу занишкло шепотіння (Грінч.). Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). Вийшов Хмельницький до чорного війська, почав мирову читати; ущухла чернь прислухаючись (Куліш)]. Буря не -хает - буря не вгаває, не втишується. Ветер -тих - вітер ущух, (улёгся) заліг. [Вітерець заліг десь, тиша (М. Вовч.)]. Дождь -тих - дощ ущух. Шаги, звуки -хли - хода затихла (завмерла), звуки затихли (завмерли). Затихший - затихлий, ущухлий.* * *несов.; сов. - зат`ихнутьзатиха́ти, зати́хнути и мног. позатиха́ти; (о звуках, движении) згаса́ти, зга́снути; ( о звуках) загаса́ти и га́снути, зага́снути, (несов.: отдаляясь) далені́ти; (сов.: отшуметь) відгомоні́ти -
7 лелеять
взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].* * *пе́стити и пести́ти, вико́хувати, плека́ти, лелі́яти; ( тешить) ті́шити; ( любовно вынашивать мечту) плека́ти, живи́ти, голу́бити, лелі́яти -
8 перешёптывание
перешіптування, шепотіння. [В громаді зідхання, сльози, тривожне перешіптування (Л. Укр.)].* * *переші́птування; пере́шепт, -у, пере́шепти, -тів -
9 murmur
1. n1) приглушений шум голосів2) дзюрчання3) шерех, шелестіння (листя)4) дзижчання (бджіл)5) шепіт, бурмотання6) ремствування, бурчання7) чутка, поголоска8) гомін9) мед. шум (у серці)2. v1) говорити тихо; шепотіти, бурмотіти2) дзюрчати3) шелестіти4) дзижчати5) ремствувати (на когось, з приводу чогось — at, against); бурчати* * *I n1) приглушений шум голосів; дзюркіт ( води) глухий рокіт ( хвиль); шурхіт, шелест ( листя); дзижчання ( бджіл)2) бурмотання; шепіт3) ремство; бурчання4) icт. чутка, поголоска5) мeд. шум ( у серці)6) напівголос, приглушений голос ( у паралінгвістиці)II v1) говорити тихо; шепотіти; бурмотати2) дзюрчати; рокотати; шелестіти; дзижчати3) (at, against) нарікати, бурчати -
10 whisper
1. n1) шепіт2) чутка, поголос; нашіптування3) слово, натяк4) мізерна кількість5) шерех, шелест, шарудіння2. v1) шепотіти, говорити пошепки2) шептатися, шушукатися3) нашіптувати; повідомляти по секрету (на вухо)4) шелестіти, шарудіти* * *I n1) шепітto speak in a whisper /in whispers/ — говорити пошепки
2) чутка, поголос; нашіптування3) слово, натякto give the whisper — натякнути; нікчемна кількість
not a whisper of — ні найменшої ознаки, ні сліду
4) шелест, шарудіння (листя, вітру)II v1) шептати, говорити пошепки; шушукатися2) нашіптувати; повідомляти по секрету, на вухоit is whispered that... — ходить чутка, що...
3) шелестіти, шуршати (про листя, вітер) -
11 murmur
-
12 whisper
['wɪspə] 1. v1) говори́ти по́шепки, шепоті́тиit is whispered — хо́дить чу́тка
2) шелесті́ти; шаруді́ти2. n1) ше́піт2) чу́тка, по́голос3) ше́рех, ше́лест, шаруді́ння
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Русский
- Украинский