чіпкий

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *

1) чіпкий, хваткий

2) перен. чіпкий, міцний

3) наполегливий, упертий, завзятий

4) клейкий, липкий; в'язкий

5) бездіяльний

* * *

1) чіпкий; міцний; стійкий, непохитний

2) наполегливий, завзятий, упертий

3) міцний

4) icт. бездіяльний

(непрочный) неміцний, некріпкий, нетривкий, недебелий, некремезний, некрем'язний; (невыносливый) неміцний, некріпкий и т. п.; срв. Крепкий. -кий чай - неміцний (слабый, диал.: негустий, тонкий) чай. [Мені наливайте чаю тонкого, негустого (Звин.)].

* * *

1) чіпкий, хваткий; кмітливий

2) жадібний, скупий, зажерливий

* * *

1) чіпкий, хваткий; який швидко схоплює, осягає

2) жадібний, скупий; дуже великий; надмірний

1. n

1) (орендована) ділянка землі

2) юр. (орендоване нерухоме) майно

3) pl вклади; авуари

4) запас; фонд (бібліотеки тощо)

5) склад; сховище

6) утримування, тримання; затримування

7) військ. зайняття (позиції); закріплення

8) володіння (акціями тощо)

9) зберігання; витримування

10) тех. кріплення; фіксація

11) витримка (під час термообробки тощо)

2. adj

1) що тримає (утримує); несучий

2) що утримує у своїх руках

3) чіпкий, з міцною хваткою

4) військ. який сковує

5) запасний

6) призначений для зберігання запасів

* * *

1) ділянка землі (особл. орендована)

2) юp. майно, орендоване нерухоме майно

3) eк. внесок; pl внески; авуари

4) запас; фонд ( бібліотеки)

5) склад, сховище

6) утримання, затримування

7) володіння ( акціями)

8) зберігання, витримування

9) постава ( голови коня)

10) cпeц. кріплення, фіксація; витримка ( при термообробці)

11) aв. витримування літака ( перед посадкою)

12) юp. рішення

1) який тримає, тримаючий; утримуючий; несучий

2) вiйcьк. сковуючий

3) cпeц. ( призначений) для тимчасового зберігання або витримування; ( призначений) для чекання, очікування

4) cл. який має наркотики

adj зоол.

хапальний; чіпкий; пристосований для хапання

* * *

a; перев.; зоол.

1) (не больной) здоровий, при здоров'ї. [Він був чоловік при здоров'ї]. Быть -вым - здужати, при здоров'ї бути (матися). Делать (сделать) -вым - у[о]здоровляти, у[о]здоровити. Сделаться -вым - поздоровіти, оздоровіти. Сделаться -вее - поздоровшати, поздоровішати, подужчати. -ров ли ты? - чи ти здоровий? чи ти здоров'ям змагаєш? Уходи по добру по -рову - іди собі поки цілий, поки цілий-здоровий. Будь, будьте -ровы - бувай, бувайте здорові (говорит уходящий), ідіть здорові (говорит остающийся), бодай здоров, на здоров'я. В -вом состоянии - за здорова. -ровее - здоровший;

2) (сильный) здоровий, дужий, міцний, кремезний, кріпкий. [Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.)];

3) (полезный для здоровья) здоровий, пожиточний, пользовитий, (о воде) здоровий, гожий.

* * *

1) здоро́вий; ( обладающий здоровьем) ду́жий

2) ( крепкого сложения) здоро́вий; ( сильный) си́льний, ду́жий; ( большой) вели́кий

3) в знач. сказ. ма́йстер; маста́к, -а

ліпкий. [Ліпкий сніг (Брацлавщ.)].

* * *

1) (мокрый, липнущий) липкий, липучий, прилипчастий. [Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола (Метл.). Ллється дощ, і шляхи та тротуари вкриваються липучим брудним калом (Крим.)];

2) (прилипающий, хваткий) липкий, прилипчастий, чіпкий, масткий, беручкий, беркий. [Любить квітчатися прилипчастими лопуховими ґудзиками (Франко). Чіпкий, як реп'ях (Васильч.). Мастка земля (Звиног.). Беркий сірий глей (Черкас.)].

* * *

прыток (быстрый) прудкий, швидкий, порс(ь)кий, (шибкий) шпаркий, (проворный) моторний, хваткий, (бойкий) меткий, (скорый, поспешный) похіпкий, спішний, хапкий, хваткий. [Палажка - прудка дівчина (М. Вовч.). На приказки я шпарка була (Кониськ.). Чого це ти така спішна сьогодні? (Н.-Лев.), Похіпкий кінь (Н.-Вол. п.)]. -ток больно, погоди - швидкий дуже, постривай (почекай). -ток в работе - моторний, меткий у роботі, беркий до роботи.

* * *

техн., физ.

техн., физ.