-
1 physical
adj1) фізичний; матеріальний; речовий; тілеснийphysical culture — фізична культура, фізкультура
physical drill — гімнастична вправа; тренування
physical examination — лікарський (медичний) огляд
physical fitness — добрий фізичний стан; фізична підготовленість
physical obstacle — військ. природна перешкода
physical sign — мед. фізичний симптом
physical therapy — мед. фізіотерапія
2) що стосується фізики (природознавства); фізичний* * *I n; сл. II a1) фізичний, матеріальний; речовинний2) тілесний, фізичний3) який відноситься до фізики або природознавства, фізичний -
2 physical
I n; сл. II a1) фізичний, матеріальний; речовинний2) тілесний, фізичний3) який відноситься до фізики або природознавства, фізичний -
3 physical
фізичний; фактичний- physical assaultphysical violence by an adult on a child — застосування фізичної сили дорослим стосовно дитини; фізичне насильство дорослого над дитиною
- physical body
- physical coercion
- physical condition
- physical condition of a driver
- physical connection
- physical coercion
- physical cruelty
- physical danger
- physical description
- physical drug dependence
- physical entity
- physical evidence
- physical evidence collection
- physical evidence gathering
- physical evidence recovery
- physical examination
- physical fact
- physical force
- physical hazard
- physical health
- physical impact
- physical impossibility
- physical injury
- physical insecurity
- physical inventory
- physical menace
- physical pain
- physical part in crime
- physical person
- physical possession
- physical presence
- physical protection
- physical punishment
- physical resistance
- physical state
- physical state of a person
- physical suffering
- physical terror
- physical threat
- physical torture
- physical tortures
- physical trespass
- physical violence -
4 astrophysical
-
5 bodily
1. adjтілесний; фізичнийbodily disease — мед. соматичне захворювання
2. adv1) особисто, власною персоною2) цілком3) тех. у складеному (зібраному) вигляді* * *I aтілесний, фізичний; речовий, матеріальнийII adv1) особисто, власною персоною2) цілком, повністю; тex. у зібраному вигляді -
6 carnal
adj1) тілесний, фізичний2) плотський; хтивий, сласний3) заст. кривавий, кровожерний* * *a1) плотський; (по)чуттєвий2) icт. тілесний, фізичний3) icт. кривавий, кровожерливий -
7 catechetical
adj1) опитувальний2) церк. катехізичний3) церк. що стосується напучування новонавернених* * *a1) який має форму запитань, відповідей; у формі опитування, питально-відповідний ( у викладанні)2) цepк. катехізичний3) цepк. який стосується, відноситься до наставляння новонавернених. -
8 coercion
n1) стримування; приборкання2) примус, присилування3) використання сили для придушення заворушення4) фізичний тиск, стискування* * *n1) стримування ( силою); приборкання; примус2) використання сили для придушення безпорядків, заворушень3) фізичний тиск, стиснення -
9 geophysical
-
10 lust
1. n1) хтивість, похіть2. v1) відчувати жагу (пожадливість, фізичний потяг, ваблення)2) пристрасно (сильно) бажати* * *I [lest] n1) бажання, хтивість2) сильне бажання, пристрасть ( до чого-небудь), жадоба, жагаII [lest] v1) відчувати хтивість, фізичний потяг2) палко бажати, жадати -
11 material
1. n1) матеріал; речовина2) дані, факти, матеріал3) текст. тканина, матерія4) pl приладдя2. adj1) матеріальний; речовинний2) тілесний, плотський, фізичний3) майновий; грошовий4) істотний, важливий, значний* * *I n1) матеріал, речовинаmaterials science — матеріалознавство; матеріал; кадри
2) дані, факти, матеріалreference material — довідковий матеріал; тема (нaпp., для розмови)
3) тeкcт. тканина, матерія (тж. dress material)4) pl приладдяII a1) матеріальний, речовий2) тілесний, плотський, фізичний3) майновий, грошовий4) істотний, важливий, значнийmaterial evidence — юp. істотні показання; речові докази
material issue — юp. істотне заперечення
-
12 natural
1. n1) кретин, ідіот; дурник, слабоумний2) розм. підхожа людина (для чогось); щось підхожеit's a natural! — чудово!, це саме те, що потрібно!
3) розм. життя, земне існування4) муз. бекар5) самородок; обдарована людина2. adj1) природний, натуральнийnatural law — юр. природне право
natural rights — юр. (природні) права людини
2) земний, фізичний3) справжній, натуральний4) що стосується природознавства5) звичайний; нормальний; зрозумілий6) дикий, некультивований; самородний7) необроблений8) природжений, властивий, притаманний9) невимушений, природний10) позашлюбний, бічнийnatural child — позашлюбна дитина; груб. байстрюк
11) геол. материнський12) фіз. власний* * *I n1) кретин, ідіот ( від народження)2) підходяща ( для чого-небудь) людина; те, що найбільше підходить; саме те, що потрібно3) cл. життя, земне існування4) мyз. бекар5) aмep. африканська зачіска (негра; без випрямлення е фарбування волосся); "афро", зачіска "під африканця"; висока зачіска з дрібних завитківII a1) природнийnatural number — мaт. натуральне число
natural infancy — юp. дитинство ( до 7 років); земний, фізичний
2) справжній, натуральний3) природничий, який відноситься до природознавстваnatural philosophy — заст. фізика; натурфілософія; філософія природи
4) звичайний, нормальний; зрозумілий5) дикий, некультивований; не оброблений6) уроджений, властивий7) невимушений, природний8) побічний, позашлюбний9) aмep. у стилі "афро" ( про зачіску)10) гeoл. материнський11) фiз. власний -
13 order
1. n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)the order of the seasons — послідовність (зміна) пір року
2) спокій, заведений порядок3) справність; добрий стан, ладto get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу
4) добрий фізичний стан5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)6) суспільний лад, устрій7) військ. стрій, бойовий порядок8) мат. степінь9) ряд10) архт. ордер11) наказ, розпорядження; інструкціяoral order — військ. усний наказ
12) дозвіл; перепустка; ордер13) вексель, чек14) замовленняmade to order — виготовлений (зроблений) на замовлення
15) амер. порція, замовлення (в ресторані)16) верства суспільства, соціальна група17) військ. ранг; чин; звання18) орден; відзнакаthe order of Merit — орден «За заслуги»
19) рицарський (релігійний) орден20) товариство, організація (приватних осіб)21) церк. група духовних осіб22) pl духовний сан23) церк. один з дев'яти чинів ангелів24) рід; сорт; властивість25) зоол., бот. ряд; підклас26) амер. стиль, тенденціяa tall order — важке завдання, надмірна вимога
in order that, in order to — для того, щоб
on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...
in short order — швидко, негайно
order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного
order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день
2. v1) наказувати; розпоряджатися2) посилати; відсилати3) призначати; приписувати (ліки)4) замовляти5) упорядковувати, доводити до ладу6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)7) висвячувати в духовний сан8) визначатиorder arms! — військ. до ноги! (команда)
* * *I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати -
14 outer
1. n1) військ. простір за колом мішені2) влучання в «молоко», за межі кола мішені3) спорт. зовнішнє коло доріжки4) верхній одяг5) спорт. нокаут2. adj1) зовнішній2) віддалений від центру3) фізичний (на противагу психічному)4) філос. об'єктивний◊ Outer Bar — баристери нижчого рангу, ніж королівський адвокат
◊ the outer man (woman) — жарт. зовнішній вигляд, костюм
* * *I a1) зовнішнійouter sewer — бyд. каналізаційний колектор
2) віддалений ( від центра)4) фiлoc. об'єктивний5) iм.; вiйcьк.; cпopт. "молоко", частина мішені поза кругом; вiйcьк., cпopт. влучення в "молоко" [див. 1]; cпopт. зовнішнє коло доріжки; верхній одягII n; спорт.; спец. -
15 physic
1. n1) розм. ліки2) проносне3) заст. медицина4) розм. міцний напій5) розм. прочухан2. adjфізичний; природний3. v1) розм. давати ліки (проносне)2) рідк. полегшувати страждання* * *I [`fizik] n1) зілля; проносне2) icт. медицина3) cл. міцний напійII [`fizik] aфізичний, природнийIII [`fizik] v1) давати зілля, ліки ( проносне) -
16 somatic
adj фізл.тілесний, фізичний, соматичний* * *a; фізіол.тілесний, фізичний, соматичний -
17 sportsmanship
n1) спортивна майстерність2) фізична підготовка, фізичний розвиток3) захоплення спортом4) порядність5) мужність, стійкість* * *n2) порядність; мужність, стійкість3) фізична підготовка, фізичний розвиток -
18 bodily
1) тілесний; фізичний; особистий2) повністю, цілком; особисто, власною персоною•- bodily conditionbodily injury resulting in death — тілесне ушкодження, що призвело до смерті
- bodily damage
- bodily harm
- bodily harm tending to death
- bodily heir
- bodily injury
- bodily mischief
- bodily search
- bodily security
- bodily suffering -
19 bodily condition
-
20 criminal incapacitation
позбавлення злочинця можливості вчинити злочин шляхом взяття його під варту; нездатність вчинити злочин (через вік, фізичний або психічний стан); пораження у правах внаслідок вчинення злочину
См. также в других словарях:
зичний — а, е. Який голосно, різко звучить; гучний … Український тлумачний словник
зичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
метафізичний — а, е. 1) Оснований на метафізиці (у 1 знач.). Метафізичний матеріалізм. 2) Стос. до метафізики (у 2 знач.). 3) перен. Абстрактний, відірваний від життя … Український тлумачний словник
теплофізичний — а, е. Що стосується теплофізики, пов язаний з фізичними властивостями теплоти. Теплофізичний процес … Український тлумачний словник
агрофізичний — а, е. Стос. до агрофізики … Український тлумачний словник
астрофізичний — а, е. Прикм. до астрофізика … Український тлумачний словник
біофізичний — а, е. 1) Такий, що відбувається в живих організмах і має фізичну природу. 2) Стос. до біофізики … Український тлумачний словник
геліогеофізичний — а, е. Пов язаний із впливом Сонця на земні фізичні процеси; який вивчає цей вплив … Український тлумачний словник
геліофізичний — а, е. Стос. до геліофізики … Український тлумачний словник
геофізичний — а, е. Стос. до геофізики. || Признач. для досліджень з геофізики … Український тлумачний словник
гідрофізичний — а, е. Стос. до гідрофізики … Український тлумачний словник