-
1 труд
-атруд; ( как занятие и продукт) рабо́таз [вели́ким] трудо́м — (в значении нар.) с [больши́м] трудо́м, едва́, наси́лу
[не] дава́ти собі́ труд[а́] — ( счесть или не счесть нужным сделать что) [не] дава́ть себе́ труд[а́]
-
2 труд
-
3 труд
-
4 труд
trudч.praca, trud -
5 труд
მუშაობა, შრომა -
6 труд
праца -
7 труд
1. emek2. eser (науковий, літературний) -
8 трудівничий
= трудівни́цькийтру́женический -
9 трудівник
ч; ж - трудівниця -
10 трудівниця
-
11 трудівницький
см. трудівничий -
12 трудівник
-атру́женик -
13 трудівництво
-атру́женичество -
14 трудівниця
-ітру́женица -
15 трудівник
emekçi -
16 праця
-і1) рабо́та; (о целесообразной деятельности. человека) труд; (род трудовой деятельности, чаще связанной с учебным процессом) заня́тие2) (литературное произведение, обычно на научную тему) рабо́та, труд; только мн. ч.:пра́ці, род. — пра́ць (названия научных сборников, журналов) труды́
3) школьн. рабо́та -
17 професія
ПРОФЕСІЯ - соціальний феномен, що існує у вигляді специфічних, як правило, інституціалізованих форм - свідомості, діяльності, відносин, а також норм, цінностей та організацій, що пов'язані із систематичним виконанням індивідами суспільно корисних дій С. мислове поле поняття П. вперше окреслюється у філософії Платона, який поділяє усю суспільно корисну діяльність на три основні групи - виробників, захисників та наставників (правителів) відповідно до вроджених схильностей кожного члена суспільства. Правильне обрання П. залежить від правильного суспільного виховання і сприяє не лише досягненню суспільного блага і справедливості ("кожному своє"), але й щастя, або індивідуального блага. В сучасній філософській думці ґрунтовна тематизація проблеми професійної діяльності здійснена у праці Вебера "Протестантська етика і дух капіталізму", в якій розкрито значення релігійної мотивації професійної поведінки в становленні сучасного суспільства. П. відповідно до християнської традиції (особливо - у ранніх протестантських вченнях) розглядається як покликання, Богом вказане призначення для індивіда на все його життя. П. - це завдання Бога людині, тому його необхідно виконувати із максимальною мобілізацією усіх зусиль, не відволікаючись на інші справи (у тому числі й інші професії). Таке сприйняття професійної діяльності слугувало могутнім стимулом розвитку капіталістичних відносин С. воєрідну інтерпретацію вчення про професійну діяльність запропонував Сковорода у вченні про "сродний труд"; осердям цього вчення було самопізнання людини та здобуття нею щастя завдяки духовним пошукам та моральній міцності у виборі і здійсненні обраної діяльності В. ідмітною рисою вчення Сковороди є розробка ним концепції божественної справедливості, за якою благодать розподіляється (з надлишком) тією мірою, якою людина пізнала саму себе та знайшла свій "сродний труд". Маркс вбачав небезпеку в однобічній фаховій спеціалізації (яку він називав "професійним кретинізмом"), адже така спеціалізація призводить до гіпертрофованого розвитку одних здібностей людини на шкоду іншим і обертається, зрештою, формою відчуження. Дюркгейм розглядає розподіл праці на основі професійної діяльності як основу соціальної солідарності сучасного суспільства, а професійні об'єднання (корпорації) - найсильнішою формою соціального зв'язку, основою суспільної моралі. Сорокін розглядає професії як один з основних критеріїв соціальної стратифікації (поряд з економічними та політичними критеріями), а отже - як одну із чільних змінних суспільного життя; аналізує значення П. для проявів соціальної мобільності індивідів та соціальних груп. Бенедикт та деякі інші соціологи розглядають поділ на професії з переважанням інтелектуальної праці та професії з переважанням фізичної праці як засади основного класового поділу сучасного суспільства; на їхню думку, питома вага носіїв професій першого типу має в сучасному суспільстві тенденцію до перетворення на стійку більшість.М.Бойченко -
18 працівник
ч1) worker; ( посадова особа) official, functionary; ( службовець) employee; member; clerkвідповідальний працівник — responsible worker; executive
працівник торгівлі — salesman, saleswoman, shop-assistene
-
19 клопіт
- поту(также мн. ч.)кло́поти — хло́поты; забо́ты; беспоко́йство, забо́та, труд; возня́, ( эмоциональнее) маята́; ( обременительная обязанность) обу́за; ( затруднительное положение) переплёт
-
20 послуга
- 1
- 2
См. также в других словарях:
труд — труд, а … Русский орфографический словарь
труд — труд/ … Морфемно-орфографический словарь
ТРУД — ТРУД. Содержание: Общая постановка проблемы...........881 Рационализация труда ............... 893 Рабочее время....................901 Женский труд....................911 Труд несовершеннолетних.............9? в Охрана труда и законодательство о … Большая медицинская энциклопедия
ТРУД — целесообразная деятельность человека, в процессе которой он при помощи орудий труда воздействует на природу и использует её в целях создания предметов, необходимых для удовлетворения своих потребностей. Рассматриваемый в таком общем виде… … Философская энциклопедия
ТРУД — облагораживает человека. Виссарион Белинский Труд проклятие пьющего класса. Оскар Уайльд Я встречал очень мало людей, превозносивших тяжелый труд. И, странное дело, все они были те самые люди, на которых я работал всю жизнь. Билл Голд Обезьяна… … Сводная энциклопедия афоризмов
Труд — Труд ♦ Travail Утомительная или скучная деятельность, которой занимаются ради чего то другого. Разумеется, в труде можно находить удовольствие, труд даже можно любить. Но это все таки труд, а не игра, потому что труд ценится не ради труда и… … Философский словарь Спонвиля
ТРУД — муж. работа, занятие, упражненье, дело; все, что требует усилий, старанья и заботы; всякое напряженье телесных или умственных сил; все, что утомляет. Человек рожден на труд. Без труда нет добра. Труд кормит и одевает. Лень с труда сбила. Что за… … Толковый словарь Даля
труд — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? труда, чему? труду, (вижу) что? труд, чем? трудом, о чём? о труде; мн. что? труды, (нет) чего? трудов, чему? трудам, (вижу) что? труды, чем? трудами, о чём? о трудах 1. Трудом называется… … Толковый словарь Дмитриева
ТРУД — ТРУД, труда, муж. 1. только ед. Целесообразная деятельность человека, работа, требующая умственного и физического напряжения. «В СССР осуществляется принцип социализма: От каждого по его способностям, каждому по его труду .» История ВКП(б).… … Толковый словарь Ушакова
труд — ТРУД, труда, муж. 1. только ед. Целесообразная деятельность человека, работа, требующая умственного и физического напряжения. «В СССР осуществляется принцип социализма: От каждого по его способностям, каждому по его труду .» История ВКП(б).… … Толковый словарь Ушакова
ТРУД — ТРУД, труда, муж. 1. только ед. Целесообразная деятельность человека, работа, требующая умственного и физического напряжения. «В СССР осуществляется принцип социализма: От каждого по его способностям, каждому по его труду .» История ВКП(б).… … Толковый словарь Ушакова