тихцем

мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].

* * *

1) тихенько, стиха, потиху, потихенько[у], стихенька, тихцем, нишком, помалу, помалу-малу. [Він потиху (тихенько) встав. Стиха підійшов і глянув на його (Грінч.). Стиха промовляє. Щось нишком балакали. Ми радились тихцем. Заспівай щось потихеньку (Л. Укр.). Помалу-малу, братіку, грай (Пісня)];

2) (тайно, украдкой) потайки, тишком, нишком, крадькома. [Нишком прийшла (М. В.)].

втиши тишком, тихцем, нишком, тишком-нишком, нищечком, мовчком. Срв. Втайне.

* * *

крадькома, тихцем; см. Красться.

* * *

дееприч., в знач. нареч.

нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.

* * *

I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещё

II. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещё

II. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).

II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещё

I. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].

* * *

1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний

2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник

підчистити, потягти тихцем, підцупити, підчепити.

непомітно, таємно, нишком, тихцем О.