Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

творити

  • 1 творити

    производи́ть ( создавать)

    Українсько-російський політехнічний словник > творити

  • 2 вытворять

    несов.; сов. - в`ытворить
    витворя́ти и витво́рювати, ви́творити, несов. коїти; (несов.: выделывать) виробля́ти, виро́блювати, витіва́ти

    Русско-украинский словарь > вытворять

  • 3 зиждить

    1) будувати; см. Созидать, Строить;
    2) споруджати, фундувати що; см. Основывать.
    * * *
    творити, -рю́, -риш ( творить); ( создавать) спору́джувати, споруджа́ти; ( строить) будува́ти

    Русско-украинский словарь > зиждить

  • 4 порождать

    породить
    1) родити, (с)породити, зроджати и -джувати, зродити, уродити, плодити, сплодити и уплодити, виплоджувати, виплодити, (о мног.) породити, поплодити, посплоджувати, повиплоджувати кого, що. [Мене мати породила (Шевч.). Так його мати зродила (Номис). Чорт тебе сплодив (уплодив)]; срв. Родить;
    2) (переносно: производить, создать) родити, зродити, плодити, сплодити, творити, витворити и утворити. [Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.). Прощай, останній Римлянине, тобі товариша вже Рим не зродить (Куліш). Пантеїстичний настрій у Олеся зродив навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. -дать веру, надежду, сомнение - родити (зродити) віру, надію, сумнів. -ждать недоразумения, сожаления, враждебные отношения (вражду) - плодити (сплодити), родити (зродити), (вызывать) викликати (викликати) непорозуміння, жалі, ворожі відносини (ворожість). [Українці мусіли зректися свого старого історичного наймення, щоб же плодити непорозуміннів та плутанини в своїх національно-громадських стосунках (Єфр.)]. -дить из себя - вродити з себе, видати з себе. [Коли шляхетське лицарство не вродило з себе нічого кращого, як тільки Хмельниччину та Коліївщину, так чого-ж би то лицарство козацьке вродило з себе щось краще? (Куліш). Спромоглась вона (Україна) видати з себе самобутню літературу (Куліш)]. Это событие -дило много толков - ця подія викликала багато поговору. Порождённый - породжений, зроджений, сплоджежий и т. д. -ться - родитися, породитися, зроджуватися, зродитися, вродитися, плодитися, сплодитися и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - пород`ить
    1) несов. см. родить 1)
    2) (что - служить причиной возникновения чего-л.) поро́джувати, породи́ти (що); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що); ( плодить) плоди́ти, сплоди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > порождать

  • 5 проделывать

    проделать
    1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];
    2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);
    3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];
    4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;
    5) -лывать крупу - дерти крупи;
    6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -
    1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;
    2) чинитися, вироблятися;
    3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].
    * * *
    несов.; сов. - прод`елать
    1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти
    2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти
    3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

    Русско-украинский словарь > проделывать

  • 6 производить

    произвести и произвесть
    1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;
    2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];
    3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;
    4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;
    5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -
    1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;
    2) вироблений, спродукований;
    3) переведений, зроблений, відбутий;
    4) виведений з чого;
    5) попромований в що. -ться -
    1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;
    2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;
    3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;
    4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;
    5) промуватися, бути попромованим.
    * * *
    I несов.; сов. - произвест`и
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́
    2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти
    3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти
    4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти
    5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти
    6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)
    7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити
    II несов. см. соизволять

    Русско-украинский словарь > производить

  • 7 создавать

    несов.; сов. - созд`ать
    1) ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти, -рю́, -риш; (преим. о нематериальном) витво́рювати, ви́творити, -рю, -риш, (образовывать, творить) утво́рювати и твори́ти, утвори́ти

    \создаватьть впечатле́ние — ство́рювати, створи́ти (справля́ти, спра́вити) вра́ження

    2) ( строить) будува́ти, -ду́ю, -ду́єш, збудува́ти, сов. побудува́ти; ( сооружать) спору́джувати, -джую, -джуєш, спору́дити, -ру́джу, -ру́диш

    Русско-украинский словарь > создавать

См. также в других словарях:

  • творити — Творить творити (1) 1. Сочинять, слагать: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2 3. Супротивь сами себѣ повѣдающе и продлъжающе, многы рѣчи о томъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • творити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. о Боге: давать быть, осуществлять …   Словарь церковнославянского языка

  • творити — творю/, тво/риш, недок. 1) перех. У процесі творчої праці викликати до життя що небудь, давати існування чомусь. || ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в оруд. в. || Виробляти що небудь. || Будувати. || Писати (науковий,… …   Український тлумачний словник

  • творити — [твори/тие] твоур у/, о/риеш; нак. ри/, твоур і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • творити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Пакость деяти (творити) — Книжн. Устар. Делать зло, совершать преступления. БМС 1998, 428 …   Большой словарь русских поговорок

  • подобьныи — (912) пр. 1.Подобный, похожий: клевештаи къ тебѣ на дрѹга своѥго. подобьнь ѥсть закалающѫѹмѹ брата своѥго. Изб 1076, 98 об.; ѡслаби мало. приимиже паче инѣмь подобьно хожениѥ. ѥго съ пользьныимь строиноѥ. (ὁμοίαν) ЖФСт к. XII, 158; трѧпеза бо… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вина — ВИН|А (1167), Ы с. 1.Причина, повод: ˫Аκο ѥже... ||...зълѣ гл҃ати и клеветати. вражьды и ненависти. рати начѩло вина бываѥть. Изб 1076, 99 об. 100; Вьсемоу ли грѣхоу и блоудоу оубо. вина ѥсть ди˫аволъ. Там же, 190; обави виноу ѥ˫а же ради прииде …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • повелѣныи — (361) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к повелѣти в 1 знач.: тамо ѡбою вести повелѣно ѥмѹ бы(с). (προσετέτακτο) ЖФСт к. XII, 137 об.; шьдъ же архиди˫аконъ ˫ако и повелѣно ѥмѹ бысть. надъ гробъмь брата прочьте хартию. имѹщюю мл҃твѹ. КЕ XII …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • молитва — МОЛИТВ|А (>1500), Ы с. Молитва; молитвенное обращение: И не замьдли въздати молитвѹ въ врѣмѧ. (εὐχήν) Изб 1076, 178 об.; и даи б҃ъ ѥго мл҃твѹ вьсѣмъ хрьсти˫аномъ. ЕвМст до 1117, 213 (запись); ты господи молитвами твоѥю мѹченикѹ и врачю избави… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • БЛАГОДАТЬ — [древнеевр. или ; древнегреч. χάρις], нетварная Божественная сила (δύναμις), в к рой Бог являет Себя человеку, а человек с ее помощью преодолевает в себе греховное начало и достигает состояния обожения. В Ветхом Завете древнеевр. и не всегда… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»