Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

стебло

  • 1 стебло

    техн. сте́бель (часть устройства, имеющая вид стержня)

    Українсько-російський політехнічний словник > стебло

  • 2 стебло

    kāts; rugāji

    Русско-латышский словарь > стебло

  • 3 порожнисте стебло

    пустоте́лый сте́бель

    Українсько-російський політехнічний словник > порожнисте стебло

  • 4 трубчасте стебло

    тру́бчатый сте́бель

    Українсько-російський політехнічний словник > трубчасте стебло

  • 5 стебель

    стебло́; ( взятый отдельно) стебли́на, стебели́на, бадили́на

    Русско-украинский словарь > стебель

  • 6 пустотелый стебель

    порожни́сте стебло́

    Русско-украинский политехнический словарь > пустотелый стебель

  • 7 стебель

    техн.
    (часть устройства, имеющая вид стержня) стебло́, стебли́на
    - трубчатый стебель

    Русско-украинский политехнический словарь > стебель

  • 8 трубчатый стебель

    трубча́сте стебло́

    Русско-украинский политехнический словарь > трубчатый стебель

  • 9 пустотелый стебель

    порожни́сте стебло́

    Русско-украинский политехнический словарь > пустотелый стебель

  • 10 стебель

    техн.
    (часть устройства, имеющая вид стержня) стебло́, стебли́на
    - трубчатый стебель

    Русско-украинский политехнический словарь > стебель

  • 11 трубчатый стебель

    трубча́сте стебло́

    Русско-украинский политехнический словарь > трубчатый стебель

  • 12 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 13 надламывать

    надломать и Надламливать (Надломлять), надломить надламувати и надламлювати, надламати, надломлювати, надломити, (о мног.) понадламувати, понадламлювати, понадломлювати що. [Наїхав з гори на пліт, надламав дишля (Брацл.). Надломили у садку вишню (М. Вовч.)]. Надломанный, Надломленный - надламаний, надломлений, понадламуваний, понадла[о]млюваний. [Надламане стебло (Грінч.). Надломлена билинонька (Черняв.)]. -ное здоровье, -ные силы - надломлене (підірване) здоров'я, надломлені (підірвані, підтяті) сили. (Безвременно) -ный жизнью - на цвіту прибитий. -ться -
    1) надламуватися и надламлюватися, надламатися, надломлюватися, надломитися, понадламуватися и т. п., (слегка) наламуватися, наломлюватися, наломитися; бути надламуваним, надламаним и т. п. [Вісь наломилася (Сл. Гр.)]. Силы мои -ны - сили мої надломлені (-но), сили мої підірвані (-но) или підтяті (-то), моя сила занепала;
    2) см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать).
    * * *
    несов.; сов. - надлом`ить и надлом`ать
    1) надла́мувати, -мую, -муєш, надлама́ти и мног. понадла́мувати, надло́млювати, -люю, -люєш, надломи́ти, -ломлю́, -ло́миш и мног. понадло́млювати
    2) перен. надло́млювати, надломи́ти

    Русско-украинский словарь > надламывать

  • 14 неустойчивый

    1) (нестойкий) нестійкий; (неустановившийся, непостоянный) несталий, нетривкий; нестано[і]вкий; (колеблющийся) хиткий, хисткий, хибкий; (изменчивый) мінливий, (нетвёрдый) нетвердий, (ненадёжный) непевний. [Хитка кладка через річку (Липовеч.). Море хитке (Вороний). Хиткі суспільні елементи (Пр. Правда). Хибкий місток (Г. Барв.). (У лілеї) стебло тоненьке, хибке (Куліш). В мене серце хибке (М. Вовч.). Мінливі естетичні погляди (М. Зеров). Нетвердий політичний курс (Пр. Правда). Чудне, хибке, непевне слово в його (Куліш). Краса твоя непевна, як туман (Вороний)]. -вая лодка - хи(с)ткий (хибкий, перекидистий, верткий) човен. [Дума в його гойдалась, як хибкий човен на морі (Коцюб.)]. -вая погода - нестала (мінлива) погода. -вое равновесие - нестійка (хистка) рівновага. -вый столб - нестійкий (хиткий) стовп. -вые цены - хиткі (несталі) ціни. -вый человек - нестала (нестійка, хитка, хистка) людина;
    2) хим. - нетривкий.
    * * *
    нестійки́й; ( непостоянный) неста́лий, нетривки́й; ( колеблющийся) хистки́й, хитки́й, хибки́й, хитли́вий, хитля́вий; ( о лодке) переки́дистий

    \неустойчивыйое равнове́сие — физ. несті́йка рівнова́га

    Русско-украинский словарь > неустойчивый

  • 15 остебелиться

    с.-х.
    остеблува́тися, піти́ в стебло

    Русско-украинский словарь > остебелиться

  • 16 ручка

    1) уменьш.-ласк. ру́чка, ручи́ця; дет. ру́ця

    под \ручка ку — під ру́чку, попі́друч, попі́дручки

    подойти́ к \ручка ке — поцілува́ти ру́чку

    пожа́луйте \ручка ку — будь ла́ска, ру́чку; про́шу ру́чку

    2) ( в прочих значениях) ру́чка; диал. стебло́; ( для подъёма при помощи вращения) ко́рба

    автомати́ческая \ручка ка — автомати́чна ру́чка; см. рукоятка

    дойти́ до \ручкаки — потра́пити в безви́хідь; дійти́ до кра́ю

    довести́ до \ручкаки — завести́ в безви́хідь

    Русско-украинский словарь > ручка

  • 17 треста

    с.-х.
    стебло́ [льо́ну, конопе́ль], треста́

    Русско-украинский словарь > треста

См. также в других словарях:

  • СТЕБЛО — ср. черен или рукоять, хватка, ручка торчком, прямая. Ложкой кормит, а стеблом (ее) глаз колет, попрекая. Стебло уполовника отломилось. По два гриба в ложку, а третий к стеблу пристал! | Цевье, кевье, веретено вещи, стержень. Стебло пера, и… …   Толковый словарь Даля

  • СТЕБЛО — СТЕБЛО, стебла, мн. стёбла, стёбел, ср. (обл.). 1. Рукоятка, прямая ручка у чего нибудь. Стебло ложки. 2. Стержень. Стебло птичьего пера. Стебло якоря. 3. ед. в знач. собир. Оставшаяся в земле часть стебля после срезания, напр. на жнивье, на… …   Толковый словарь Ушакова

  • стебло — стебло, стёбла, стебла, стёбел, стеблу, стёблам, стебло, стёбла, стеблом, стёблами, стебле, стёблах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • стебло́ — стебло, а; мн. стёбла, стёбел, стёблам …   Русское словесное ударение

  • стебло — сущ., кол во синонимов: 1 • стебайло (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • стебло — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • стебло — (основна частина трав янистої рослини), стеб(е)лина, бадилина; цівка (трубчасте стебло); лопуцьок (молоде, соковите зазв. їстівне стебло) …   Словник синонімів української мови

  • стебло — СТЕБАЙЛО, а, СТЕБАЛО, а, СТЕБЛО, а, с. 1. Лицо, рожа. В самую кассу стебалом влез. 2. Дурак, идиот; тот, кто делает что л. плохо, неумело. Ну ты и стебайло. От стебать, стёб …   Словарь русского арго

  • стебло — пішли в стебло: пішли на спочинок, спати [XII] …   Толковый украинский словарь

  • стебло — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  сущ. (греч. στέλεχος, στελέχη) ствол дерева; перен. столб. … …   Словарь церковнославянского языка

  • стебло — стебл о, а, мн. ч. стёбла, бел, блам …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»