-
1 скляніти
перен.стекляне́ть -
2 скляні вироби
glassware, glasswork, vitrics -
3 скляні двері
glass door, solid glass door -
4 скляність
-ості; спец.стекля́нность -
5 барій
символ Baru\ \ барийen\ \ bariumde\ \ Bariumfr\ \ \ Baryumелемент №56 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 137,34; існує 30 ізотопів з масовими числами 117, 119—146, 148; м'який сріблисто-білий метал, хімічно активний: швидко окислюється на повітрі, енергійно взаємодіє з водою з утворенням гідроксиду барію, безпосередньо з'єднується з багатьма елементами, належить до групи лужноземельних елементів (Tпл 998 К); основні мінерали — барит (BaSO4) і вітерит (BaCO3); походження назви — від грецьк. barys — важкий; відкритий 1774 року К.Шееле та І.Ган (Швеція); застосовується в незначних кількостях у підшипникових і типографських сплавах; його сплави використовують як газопоглиначі (у радіолампах), а оксид барію застосовують для виготовлення катодів; солі барію широко використовують у скляній промисловості, медицині, шкіряній промисловості тощо -
6 скандій
символ Scru\ \ скандийen\ \ scandiumde\ \ Scandiumfr\ \ \ scandiumелемент №21 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 4 період), атомна маса 44,956; відомо 12 ізотопів з масовими числами 40—51; типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал з характерним жовтим відливом, за властивостями подібний до рідкісноземельних металів, Tпл 1814 К; має високу хімічну активність: при звичайній температурі взаємодіє з киснем; розчиняється в кислотах; у природі зустричається, як домішка у багатьох мінералах; отримують, як побічний продукт при переробці уранової, вольфрамової й олов'яної сировини, одержують з відходів виробництва чавуну; відкритий 1879 року Л.Лільсоном (Швеція), виділений з мінералу гадолініту, уперше знайденого в Скандинавії (звідси і назва елемента); застосовують як сплави з різними металами: легкі сплави, ферити з малою індукцією; як нейтронний фільтр у ядерній техніці, а також у медицині, скляній і хімічній промисловості
См. также в других словарях:
скляніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
склянёхонький — – налитый до краёв (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
скляніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Вирізнятися скляним блиском. 2) перен. Робитися, ставати нерухомим, застиглим (про очі) … Український тлумачний словник
скляність — ності, ж., перен. Стан за знач. скляний 4) … Український тлумачний словник
скляність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
55.100 — Пляшки. Горщики. Банки ГОСТ 5717 91 Банки стеклянные для консервов. Технические условия. Взамен ГОСТ 5717 81, ГОСТ 24639 81 ГОСТ 10782 85 Бутылки стеклянные для крови, трансфузионных и инфузионных препаратов. Технические условия. Взамен ГОСТ… … Покажчик національних стандартів
29.080.10 — Ізолятори ГОСТ 5862 79 Изоляторы и покрышки керамические на напряжение свыше 1000 В. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 5862 68 (в части методов испытаний заменен ГОСТ 26093 84) ГОСТ 9984 85 Изоляторы керамические опорные на напряжение свыше… … Покажчик національних стандартів
81.040.30 — Вироби зі скла ГОСТ 1663 81 Стекла для указателей уровня жидкости. Технические условия. Взамен ГОСТ 1663 57 ГОСТ 5635 80 Рассеиватели стеклянные для автотракторных, мотоциклетных и велосипедных осветительных и светосигнальных приборов.… … Покажчик національних стандартів
бряжчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Ударяючись, утворювати дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). || чим. Викликати дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих і т. ін. предметах або трусячи ними. 2) на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному… … Український тлумачний словник
брязкати — аю, аєш, недок. 1) Ударяючись, утворювати різкі дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). || чим. Викликати різкі дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих, скляних предметах або трусячи ними. 2) на чому, розм. Невміло або недбало грати на… … Український тлумачний словник
видзвонювати — юю, юєш, видзвоня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/дзвонити, ню, ниш, док. 1) тільки недок., неперех.Дзвонити зі старанністю, завзято, весело або раз у раз, час від часу. 2) перех. Дзвонячи, відтворювати яку небудь мелодію, подавати сигнал і т. ін. 3)… … Український тлумачний словник
