сипнути

1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;

2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.

* * *

1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́

2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися

кинутися, метнутися, майнути, шатнути, -ся. [Кинувся шукати. Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати. (Мирн.). Метнулася я та двері попричиняла (М. Вовч.) Стороженька поснула, я молода на улицю майнула. І красти бублики шатнули школярі (Греб.)]. Броситься и стать впереди - вихватитися. Б. в сторону - уломити (метнутися) набік. [Вовк от-от нажене зайця, а той убік як уломить, вовк і зостанеться]. Б. на кого или к кому - кинутися, верг(ну)тися. Б. догонять кого - скочити за ким. [Скочив Виговський з Паволочи за тими татарами (Куліш)]. Попытаться бр. к кому, чему - сунутися, порватися. [Він до челяди сунеться - і челядь пропала (Шевч.). Ой порвався козак Нечай до тугого лука]. Б. в воду - шубовсьнути. Б. искать - шарнути. Б. в глаза - впасти в око, в очі. Б. бежать, догонять - кинутися (пуститися, вдаритися), тікати (бігти навздогін). Б. бежать куда, во что, откуда (о множ.) - сипнути, сипонути, пороснути, шугнути. [Школярі сипонули в школу (Грінч.). Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовч.)]. Б. искать - скидатися (збігатися) шукати. [Скидалися шукати - не знайшли]. Б. стремительно (как мяч) - кинутися опукою. [Онилка так і кинулася до мене опукою (Г. Барв.)].

* * *

см. бросаться

-ся, высыпать, -ся

I. 1) висипати, -ся, висипати, -ся. [Пісок висипавсь. Зорі висипали вже на небі (Неч.-Лев.). У нього висипало на лиці]; а теснее - витрушувати, -ся, витрусити, -ся; (с треском из семенной коробочки) вилускуватися, вилущитися; о зерне (в колосе) - плисти, (в помещении) - витекти. [Вівса ми ще не пожали, а він пливе. Витекло жито в дірку, що миші проїли];

2) (толпой) вироюватися, вироїтися, висипати, сипнути. [Сипнула дітвора з школи]. Высыпанный и высыпавшийся - висипаний, витрушений, витечений, вироєний.

II. Высыпать, -ся, выспать, -ся - висиплятися, висипатися, виспати, -ся, переспатися. [А в вівторок висиплялися, а в середу похмілялися. Виспав цілісіньку ніч не прокидаючися і таки не виспавсь. Ой ще бурлак не здрімався, вже господар переспався]. Выспавшийся - виспаний.

* * *

несов.; сов. - в`ысыпать

I. выйти, вытти, выдти

1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;

2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;

3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];

4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;

5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;

6) хим. - добуватися, видаватися.

II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].

* * *

-ся, кинуть, -ся кидати, -ся, кинути, -ся; см. Бросать, -ся. Куда ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба, да й немає (Переясл.)]. -нуться с испугу - жахнутися, кинутися (з ляку). [Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась (Н.-Лев.) Аж кинулась, зачувши його голос (Богодух. п.)]. -нуться врассыпную - кинутися врозтіч (у розпорошку), розсипатися, сипнути хто куди. [Люди з жаху сипнули хто куди (Київ.)].

* * *

несов.; сов. - к`инуть

1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;

2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;

3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;

4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;

5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;

6) (в игре в мяч, в свинку) масло;

7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);

8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.

* * *

1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

мётывать

I. см. Мести.

II. Метать, мётывать, метнуть -

1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;

2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];

3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;

4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -

1) киданий; ораний; кладений;

2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.

* * *

1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)

2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти

3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти

4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)

посыпаться посипатися, посипатися, сипнути, пор(о)снути. -пался снег - сипнув сніг, сипнуло снігом. Пули градом -лись на нас - кулі мов град сипонули (посипалися) на нас. Все беды на него -лись - лихо на його так і сиплеться, мов з мішка.

* * *

несов.; сов. - пос`ыпаться

1) посипа́тися, поси́патися; (присыпаться чем-л.) присипа́тися, приси́патися; (несов.: внезапно, энергично, быстро) сипну́ти, сипону́ти, сійну́тися, поросну́ти

2) страд. несов. посипа́тися; присипа́тися, притру́шуватися

сов. проходиться и пройтись проходжуватися, проходитися, пройтися, походжати, проходжати, (ирон.: бездельничать) походеньки справляти. [Царівна на той час по саду проходжувалась (Рудч.). Теперечки вечір теплий, проходимось трохи (Стор.). Вона скочила з місця й почала походжати по світлиці (Н.-Лев.). По покоях проходжають пани, панянки й паненята (Васильч.)]. Ты бы -дился, -шёлся немного - ти-б проходився, пройшовся трохи. -тись на чей-л. счёт - водою бризнути на кого, сипнути (кинути) наздогад на кого. [А як же: щоб на тебе ніхто й водою не бризнув… Без цього не обійдешся (Кролев.). Вона почувала, що Онися знов сипнула наздогад на нестатковитих господарів (Н.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - пройт`ись

глаг. част.

I. 1) приск;

2) приск, пирск, порск, бризк, хлюп. Водою прыск ему в лицо - водою приск (пирск, хлюп) йому в обличчя.

II. Прыск (жар угольный) - присок (-ску). [В розмові пильнував вколоти, знайти у кожного боляче місце і сипнути туди приском (Кон.)].

бухнутися

заюшити

звалити

плеснути

посипатися

рухнути

сипнути

хлюпнути

 1. сипнути, підсипати, насипати;

 2. видати, зрадити

низький круглий обідній стіл ВН-П, СК, Кб.; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом будь пильним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; биз суфра башына коп дӱгӱль

тайфахоранда, сой-соп, харт-хурт, балачала, хонушу-холум, т'ельгент'еткен — ашав сорма, лаф сат, кӱль за столом нас небагато

сім'я й родина, родичі й свояки, старі й пристаркуваті, діти й дітлахи, сусіди й сусідки, мандрівні й перехожі — їсти не питай, гомони, смійся СБЧ; суфра хой- накривати сліл ВН; суфра хойул- бути накритим, накриватися — про стіл П; суфра хур- накривати стіл П, СК; суфраға отур- сідати до столуП; зенгинниң суфрасы ашай — ташай, ғарип сычан кӧзӱне сепмеге ун тапмай стіл у багатого — що не їсть, а все через край, а бідний не знайде борошна сипнути мишці в око СБЧ; пор. софра.

миша; сычан тэшиги мишача нора СГ; ғарип сычан кӧзӱне сепмеге ун тапмай бідняк не знаходить борошна сипнути миші в око СБЧ.