сей

n ч. ім'я

1) Джессе

2) бібл. Ієсей

* * *

1) peл. Ієсей

2) великий свічник, канделябр; цepк. панікадило

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

післяйм. до певної міри, кількості, до, в межах, близько; о сычанын кичиги — ат хадарын бӱйӱгӱ найменша з тих мишейє більшою за ту, котра ростом з коня НМ; абеле хадар ӧсей, болғаны хадар да ӧсей росте до такої висоти, росте, як звичайно НМ; абу хадар от стільки ВН; бир афта хадар близько тижня К; бир саат хадар до години, з годину К; бу хадар стільки; паасы бу хадар коштує стільки Г; не хадар скільки; не хадар хойас, о хадар да т'етий скільки покладеш, стільки й витрачається П; не хадар хыймети? яка його ціна? скільки це коштує? ВН; о хадар стільки СЛ, СМ, Г, СК; не хадар стэсе, о хадар верий о скільки захоче, стільки він і дасть СГ; о хадар иш стільки роботи ВН; о хадар т'амиль настільки кмітливий СМ; о хадар севийсин йа аж так ти кохаєш СГ; мен сеэн хадар бильмем я стільки, як ти, не знаю СБ; бири бирине җевап биле вермеэ хадар оламадылар вони не змогли навіть щось відповісти один одному Кб.; бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай поки одну ногу підніме, другу собаки з'їдять Б, Г; у сениң хадар болғанчах сен дэве хадар болус поки воно стане завбільшки з тебе, ти будеш з верблюда СБФ; о меэм хадар болғанчерек, мен дэве хадар болум поки воно стане таким, як я, я буду з верблюда СМ; у хадар коп так багато СБ; хороз хадар убільшки з півня ВН; пор. адар, ғадар, кадар.

(ӧсер; ӧсей СМ, Б, СГ, СК; ӧсий СБ, СМ, У, НКД, СГ) рости, здійматися, підвищуватися; ӧсей д'елий виростає СГ; меэм уланым ӧскен мій син виріс К; ӧстӱк ми виросли ВН; ӧсип / ӧсӱп т'ель- виростати СБ, П, У; ӧстӱ т'ельди виріс СБ, У.

техн., физ.

- формовочная прилипаемость

техн., физ.

- формовочная прилипаемость

ісей, іммігрант з Японії в США

* * *

ісей, іммігрант з Японії в США

* * *

n ч. ім'я

1) Джессе

2) бібл. Ієсей

* * *

n; амер.

n амер.

нісей; японець, що народився в США; американець японського походження

* * *

n амер.

нісей; японець, що народився в США; американець японського походження

* * *

n міф.

Одіссей

* * *

n; міф.

n ч. ім'я

1) Юлісіс

2) міф. Уліс

* * *

n; грецьк.; міф.

n геогр. н.

р. Єнісей

1) peл. Ієсей

2) великий свічник, канделябр; цepк. панікадило

n; міф.