-
1 розбіг
-
2 розбігання
астр.; физ. разбега́ние -
3 розбігатися
астр.; физ. разбега́ться -
4 розбігтися
астр.; физ. разбега́ться -
5 розбіжна парабола
расходя́щаяся пара́болаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжна парабола
-
6 розбіжна послідовність
расходя́щаяся после́довательностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжна послідовність
-
7 розбіжна течія
расходя́щееся тече́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжна течія
-
8 розбіжна хвиля
расходя́щаяся волна́Українсько-російський політехнічний словник > розбіжна хвиля
-
9 розбіжна шкала
разбега́ющаяся шкала́Українсько-російський політехнічний словник > розбіжна шкала
-
10 розбіжний
-
11 розбіжний інтеґрал
расходя́щийся интегра́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжний інтеґрал
-
12 розбіжний насад
расходя́щаяся наса́дкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжний насад
-
13 розбіжний промінь
расходя́щийся лучУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжний промінь
-
14 розбіжний пучок
расходя́щийся пучо́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжний пучок
-
15 розбіжний ряд
расходя́щийся ряд -
16 розбіжні площини
расходя́щиеся пло́скостиУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжні площини
-
17 розбіжні прямі
расходя́щиеся прямы́еУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжні прямі
-
18 розбіжність
астр.; матем.; физ. расходи́мость, расхожде́ние (о числах, линиях, векторах) -
19 розбіжність вектора
расхожде́ние ве́ктораУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжність вектора
-
20 розбіжність ряду
расхожде́ние ря́даУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбіжність ряду
См. также в других словарях:
розбій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… … Український тлумачний словник
розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник
розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж … Словник синонімів української мови
розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти … Орфографічний словник української мови
розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко … Орфографічний словник української мови
розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розбігтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбіжка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
розбіжний — прикметник … Орфографічний словник української мови