-
21 розбірна
техн. разбо́рная, разбо́рочная -
22 розбірна будівля
разбо́рная постро́йкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірна будівля
-
23 розбірна конструкція
разбо́рная констру́кцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірна конструкція
-
24 розбірна опока
разбо́рная опо́каУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірна опока
-
25 розбірна щогла
разбо́рная ма́чтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірна щогла
-
26 розбірний
техн. разбо́рный, разбо́рочный -
27 розбірний будинок
разбо́рный домУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний будинок
-
28 розбірний вороток
разбо́рный ворото́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний вороток
-
29 розбірний запобіжник
разбо́рный предохрани́тельУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний запобіжник
-
30 розбірний ланцюг
разбо́рная цепьУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний ланцюг
-
31 розбірний міст
разбо́рный мостУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний міст
-
32 розбірний обід
разборно́й о́бодУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний обід
-
33 розбірний палуб
разбо́рная опа́лубкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний палуб
-
34 розбірний прилад
разбо́рный прибо́рУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний прилад
-
35 розбірний телефон
разбо́рный телефо́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний телефон
-
36 розбірний тріод
разбо́рный трио́дУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірний тріод
-
37 розбірно-металевий
техн. разбо́рно-металли́ческийУкраїнсько-російський політехнічний словник > розбірно-металевий
-
38 абсолютна розбіжність
абсолю́тная расходи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютна розбіжність
-
39 безумовна розбіжність
безусло́вная расходи́мостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > безумовна розбіжність
-
40 властиво розбіжний
со́бственно расходя́щийсяУкраїнсько-російський політехнічний словник > властиво розбіжний
См. также в других словарях:
розбій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… … Український тлумачний словник
розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник
розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж … Словник синонімів української мови
розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти … Орфографічний словник української мови
розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко … Орфографічний словник української мови
розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розбігтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбіжка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
розбіжний — прикметник … Орфографічний словник української мови