-
1 удерживать
несов.; сов. - удерж`ать1) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати; ( поддерживать) підтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати2) ( приостанавливать) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати, спиня́ти, спини́ти; ( придерживать) притри́мувати, притри́мати, приде́ржувати, приде́ржати; ( сдерживать) стри́мувати, стри́мати, зде́ржувати, зде́ржати; ( задерживать) затри́мувати, затри́мати, заде́ржувати, заде́ржати; (подавлять, успокаивать) гамува́ти и угамо́вувати, угамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти, ути́шувати, ути́шити, сти́шувати, сти́шити3) (оставлять за собой; сохранять) зберіга́ти, зберегти́; (в уме, в преданиях) захо́вувати, захова́ти4) ( не отдавать) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати; ( отчислять) відрахо́вувати, відрахува́ти -
2 сдерживать
несов.; сов. - сдерж`ать( кого-что)1) стри́мувати, -мую, -муєш, стри́мати, зде́ржувати, -жую, -жуєш, зде́ржати (кого-що); (останавливать, замедлять) приде́ржувати, приде́ржати (кого-що); ( задерживать) утри́мувати, утри́мати, уде́ржувати, уде́ржати (кого-що); (не давать проявляться, обнаруживаться) тамува́ти, -му́ю, -му́єш и утамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, утамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, (о голосе, движении) сти́шувати, -шую, -шуєш, сти́шити, прити́шувати, прити́шити (що); ( успокаивать) угамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, угамува́ти, -му́ю, -му́єш (кого-що), гамува́ти, погамува́ти и загамува́ти (що); (свои слёзы) упиня́ти, упини́ти (упиню́, упи́ниш) (що)\сдерживатьть себя́ — см. сдерживаться 1)
2) (блюсти, соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого)\сдерживатьть сло́во (обеща́ние, кля́тву) — дотри́мувати, дотри́мати (доде́ржувати, доде́ржати) сло́ва (обіця́нки, кля́тви); сов. спе́внити сло́во (обіця́нку, кля́тву)
-
3 поддерживать
поддержать (в прямом и перен. смысле) піддержувати, піддержати, підтримувати, підтримати; підмагати, підмогти кого, духу піддавати, піддати кому, підпирати, підперти кого, стояти за ким. [Щирим словом, співчуттям загоїла рани сердечні, підтримала (Коцюб.). Підпирали своєю повагою церковні братства (Куліш). Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені (М. Вовч.)]. -живать, -жать в беде, в нужде - заратовувати, заратувати, запомагати, запомогти кого, підмагати, підмогти, спромагати, спромогти, підбичувати кого чим. [Грішми заратуйте на подушне. Запомагав зубожене козацтво (Куліш). Я запоміг їх худобою, землею. Чоловік погорів - підбичуйте його. Узграничні пани спромагали козаків зброєю (Куліш)]. -живать, -жать кого войском - підсилювати, підсилити, посилкувати кого військом. -жать жизненную силу в ком - підживляти, підживити, оживити кого. -живать разговор - підтримувати розмову. -жать вялый разговор - підживити розмову. -живать огонь - підживляти, підтримувати вогонь. -живать жизнь чью - (опис.) держати на світі кого. [Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш (Квітка)]. -живать надежду - гріти надію. [Нехай радіє, поки надія серце гріє (Шевч.)]. -живать родственные отношения - родичатися з ким. -живать переписку с кем - листуватися з ким. -живать порядок - додержувати ладу. -живать дружбу с кем - у приязні бути з ким. -живать раздор - підживляти розбрат, сварки. -живать иск - підпирати позов. - живать здание от разрушения - берегти будівлю від руйнації. Поддержанный - піддержаний, підтриманий, підсилений и т. д.* * *несов.; сов. - поддерж`атьпідтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати; (порядок, обычаи) доде́ржувати, доде́ржати, уде́ржувати, уде́ржати; (в беде, нужде диал.) підмага́ти, підмогти́ -
4 заржать
1) за(і)ржати, (диал. зап.) за(і)рзати. [А кінь заржав, аж ліс задрижав (Грінч. III). Зарзав коник вороненький (Федьк.)];2) (перен.: громко засмеяться) зареготати(ся), за(і)ржати.* * *заіржа́ти, заржа́ти; (перен.) зарегота́ти, -гочу́, -го́чеш, зареготі́ти, -гочу́, -готи́ш, зарегота́тися -
5 проржать
заіржати; (известное время) проіржати (якийсь час).* * *1) проіржа́ти, проржа́ти2) ( ржать в течение определённого времени) іржа́ти [ці́лу годи́ну], проіржа́ти -
6 соблюдать
несов.; сов. - соблюст`и1) ( что) дотри́мувати, -мую, -муєш, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( придерживаться) дотри́муватися, дотри́матися, доде́ржуватися, доде́ржатися (чого); ( сохранять) зберіга́ти, зберегти́, -режу́, -режеш (що)не \соблюдать ти́ ме́ры — не дотри́мати (не доде́ржати) мі́ри, перебра́ти мі́ру
\соблюдать да́ть зако́н — дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) зако́ну
\соблюдать да́ть меру́ в чём — зна́ти мі́ру (дотри́мувати мі́ри, доде́ржувати мі́ри) в чо́му
\соблюдать да́ть нейтралите́т — дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) нейтраліте́ту
\соблюдать да́ть поря́док — дотри́мувати (дотри́муватися, доде́ржувати, доде́ржуватися) поря́дку, зберіга́ти поря́док
2) (смотреть, наблюдать за кем- чем-л.) диал. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, припильнува́ти -
7 сохранять
несов.; сов. - сохран`ить1) ( сберегать) зберіга́ти, зберегти́, -режу́, -режеш, хорони́ти, -роню́, -ро́ниш и схороня́ти, схорони́ти, редко дохо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, дохова́ти; (удерживать; запечатлевать в памяти, уме) захо́вувати, захова́ти, сов. схова́ти\сохранять ни́ть — в па́мяти
ве́рность кому́ — зберегти́ в па́м'яті ві́рність кому́
\сохранять ни́ть за собо́й пра́во — зберіга́ти (залиша́ти) за собо́ю пра́во
\сохранять ни́ть споко́йствие — бу́ти (залиша́тися) спокі́йним, зберіга́ти спо́кій
2) ( что - соблюдать) дотри́мувати, -мую, -муєш, дотри́мати, доде́ржувати, -жую, -жуєш, доде́ржати (чого), зберіга́ти, зберегти́ (що); (не изменять - о порядке, обычаях) уде́ржувати, уде́ржати, несов. держа́ти, -жу́, -жиш и -жи́ш (що)\сохранять ня́ть мир — доде́ржувати ми́ру
\сохранять ня́ть порядок — зберіга́ти поря́док, дотри́мувати (доде́ржувати) поря́дку
-
8 Наржать
на(і)ржати. -ться - на(і)ржатися, попо(і)ржати (досхочу). -
9 получать
несов. получа́ть, сов. получи́ть(брать, принимать) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (добывать, приобретать) здобува́ти, здобу́ти; (приобретать значение, приходить в какое-л состояние) набува́ти, набу́ти -
10 сохранять
-
11 получать
несов. получа́ть, сов. получи́ть(брать, принимать) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (добывать, приобретать) здобува́ти, здобу́ти; (приобретать значение, приходить в какое-л состояние) набува́ти, набу́ти -
12 сохранять
-
13 воздерживать
-держать здержувати кого від чого, здержати, вдержувати, вдержати, утримувати кого від чого, утримати, відвертати кого від чого, відвернути, спиняти, спинити.* * *несов.; сов. - воздерж`атьстри́мувати, стри́мати, зде́ржувати, зде́ржати, утри́мувати, утри́мати -
14 возыметь
что-л. здобути що, здобутися на що; (желание) забажати; (мысль) здумати, надумати, здобутися на думку. -меть намерение - см. Вознамериться.* * *набу́ти, здобу́ти, діста́ти ( приобрести); ( получить) оде́ржати; ( ощутить) відчу́ти\возыметь де́йствие — поді́яти; ( повлиять) впли́нути
\возыметь жела́ние — забажа́ти, захоті́ти
\возыметь наме́рение — захоті́ти, намі́ритися
\возыметь подозре́ние — запідо́зрити
\возыметь си́лу — здобу́ти си́лу, набра́ти (набу́ти) сили (сил)
\возыметь уваже́ние — відчу́ти пова́гу
\возыметь успе́х — ма́ти у́спіх, вда́ло (щасли́во, успі́шно) закі́нчитися, увінча́тися у́спіхом
-
15 выдерживать
выдержать1) видержувати, видержати, здержувати, здержати, витримувати, витримати, витривати, викрепити, втерпіти. [Земля не здержить мене. Корабель витримав не одну бурю. Не втерпів і розповів про все];2) в. горе, страдание - терпіти, витерпіти, перетерпіти, стерпіти, викрепити, витривати. Нет сил выдержать - невидержка. Не могу выдержать - невидержка мені, йому и т. д.;3) выдерживать стиль, тон, характер - додержувати, додержати чого. [Додержав своєї теорії повною мірою (Грінч.). Пильно додержано етнографічної вірности (О. Пчілка)];4) в. экзамен - складати (скласти, здавати, здати) іспит, екзамен. Выдержанный (о человеке) - витривалий, витресуваний; (о стиле и пр.) - додержаний, (о вине) видержаний.* * *несов.; сов. - в`ыдержать(кого-что) витри́мувати, ви́тримати, виде́ржувати, ви́держати (кого-що); ( удерживать) зде́ржувати, здержа́ти (кого-що); ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( экзамен) склада́ти, скла́сти (що) -
16 гоготать
1) (кричать) гогокати, гоготати. [Він гоготить]; (громко хохотать) реготати, реготіти;2) (о гусях) ґе(л)ґати; ґелґотати, ґерґотати; (о лошадях) гигикати, іржати.* * *1) ( о гусях) ґелґота́ти, ґелґоті́ти, ґе́лґати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґеґати, ґеґекати, ґеґота́ти, джеркота́ти, джеркоті́ти, джерґота́ти, джерґоті́ти; ( о лошадях) гигота́ти, гиготі́ти, гиги́кати, гогота́ти, іржа́ти2) ( громко хохотать) гогота́ти, гоготі́ти; регота́ти, реготі́ти, регота́тися -
17 дополучать
дополучить добирати, добрати, діймати, донімати, дійняти, доняти. [Сам купив кобилу за шісдесять, а продав за сорок, - цілих двацять карбованця не дойняв].* * *несов.; сов. - дополуч`итьдооде́ржувати, дооде́ржати -
18 замедлять
несов.; сов. - зам`едлить1) ( что) спові́льнювати, спові́льнити, упові́льнювати, упові́льнити; ( движение) прити́шувати, прити́шити, сти́шувати, сти́шити; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати, заде́ржувати, -жую, -жуєш, заде́ржати\замедлятьть ход — спові́льнювати, спові́льнити (упові́льнювати, упові́льнити, прити́шувати, прити́шити, сти́шувати, сти́шити) рух (ходу́), сти́шуватися, -шуюся, -шуєшся, сти́шитися, упові́льнюватися, -нююся, -нюєшся, упові́льнитися
2) ( проявлять неторопливость) бари́тися, и забаря́тися, забари́тися, га́ятися и зага́юватися, -га́ююся, -га́юєшся, зага́ятися\замедлять лить с отве́том — зага́ятися (забари́тися) з ві́дповіддю
слу́чай не \замедлять лил предста́виться — незаба́ром тра́пилася (ви́пала) наго́да
-
19 испрашивать
испросить просити, випросити, прохати, випрохати чого и що в кого. -вать, -сить разрешение, кредиты - прохати, випрохати дозволу, кредитів. -сить (с мольбой) милость, помилование - виблагати ласку, помилування в кого. -сить место - випрохати місце (посаду). -сить разрешение переночевать - упроситися (редко припроситися), упрохатися на ніч до кого, (оффиц.) прохати дозволу переночувати десь. Испрашиваемый - проханий. -мые кредиты - прохані кредити. Испрошенный - випрошений, випроханий. -ные кредиты - випрохані кредити. -ться - проситися, прохатися.* * *несов.; сов. - испрос`ить(чего, что) проси́ти (прошу́, про́сиш), попроси́ти (чого, що); ( ходатайствовать) клопота́ти, -почу́, -по́чеш, ви́клопотати, -почу, -почеш (що); (сов.: получить) оде́ржати (що); см. выпрашивать -
20 исхлопатывать
несов.; сов. - исхлопот`атьвиклопо́тувати, ви́клопотати, -почу, -почеш; (сов.: получить) оде́ржати, ви́правити
См. также в других словарях:
ржати — Ржать ржати (1) 1. Издавать ржание (о лошадях): Комони ржуть за Сулою звенить слава въ Кыевѣ. 7. И рече ми: Акире! исправи ми се слово: како оже твоего князя ориве ржють на Адорскои и Наливс[тѣи] землѣ, то нашя кобыль жеребята измещуть на сеи… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ржати — див. іржати … Український тлумачний словник
іржати — иржати 1) (видавати специфічні звуки про коня), ржати, гигота[і]ти 2) див. сміятися 1) … Словник синонімів української мови
іржати — рідше ржа/ти, іржу/ (ржу), ірже/ш (ржеш), недок. 1) Кричати (про коня). || безос. 2) перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися … Український тлумачний словник
іржати — [іржа/тие] жу/, же/ш, жеимо/, жеите/; нак. жи/, ж і/т … Орфоепічний словник української мови
іржати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ржати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заіржати — і заржа/ти, жу/, же/ш, док. 1) Почати іржати, ржати (про коней). 2) перен., розм. Голосно, нестримно зареготати … Український тлумачний словник
проіржати — і проржа/ти, ржу/, рже/ш. Док. до іржати, ржати … Український тлумачний словник
заіржати — [заіржа/тие] жу/, жи/ш, жеимо/, жеите/; нак. жи/, ж і/т … Орфоепічний словник української мови
заіржати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
